Абетка у перекладi Л. Блажко

В газетних кіосках Придністров'я та Молдови з'явилось в продажу оригінальне видання "Азбука у віршах" – своєрідний дарунок дошкільнятам. Воно гарно ілюстроване яскравими картинками.

Автор "Азбуки" – Микола Пунько. Ще будучи школярем, він полюбив хімію, біологію, у нього з'явилась пристрасть до винаходів.

У 1993 році він бере участь в міжнародному салоні для молодих винахідників на конкурсі "Молоді обдаровання" під егідою гуманітарного фонду "Знання". Тоді-то до нього і прийшло перше визнання: звання лауреата престижного фонду з врученням Диплому та премії.

Важливе місце у винахідницькій діяльності Миколи зайняла "Електронна азбука". На жаль, широкого розповсюдження вона не одержала через відсутність необхідних коштів. Але інтерес до азбуки не пропав, і на протязі декількох останніх років йому вдалось створити близько двох десятків азбук на різних мовах. Серед них українська, молдавська, російська, англійська, французька, іврит. Перша "Азбука на російській мові видана в Бендерах, друкарнею концерну "Преса". Написана вона в пізнавально-ігровій формі, з тонким знанням психології дітей дошкільного віку. В особі автора, його дітища "Азбуки у віршах" легко простежується сплав лірика і фізика. Микола Пунько сам пише вірші, його твори публікувались у збірниках. Автор вдячний спонсорам – видавцям Г. І. Софронюку та Т. Г. Добровольській.

Микола КОРИТНИК.


А

Абетка ось прийшла до вас,
Тому що вже навчатись час.
А починається вона
З чого? Звiсно ж, з букви "А"!


Б

Бегемот вiдомий нам
Ще i як гiпопотам.
Вiн пiд "Б" стоїть з трубою,
Грає й стука в такт ногою.

В

На вiслючка ми геть сердитi.
Веземо вчитися в коритi,
Бо вiн пручається й реве:
"Нi, я не вивчу букву "В"!

Г

Гусак гогоче: "Го-Го-Го",
Ой, друзi, я боюсь його!
А вiн смiється:"Ге,ге,ге!
Не бiйся: вчу я букву "Г "!


Ґ

Ґава – три корони вкрала,
Та й у чобіт заховала.
На сторінці їх знайдіть,
Там, де буква "Ґ" стоїть.

Д

Дельфiн у морi не один –
Iз другом грається дельфiн.
Он ще дедельфiни де-не-де,
Красивi, наче буква "Д".


Е

Ескiмос нам принесе
Щось смачне на букву "Е".
О, спасибi! Ми з'їмо
Це чудове ескiмо.


Є

Єдинорог зайшов у клас, –
Вивчали букви ми якраз, –
Вiн похвалився: "В мене є
Багато слiв на букву "Є".

Ж

Жаба хоч i не вродлива,
Та весела i кмiтлива:
Сiла у калюжу й вже
Їй подобається "Ж".

З

Заєць бiлий залюбки
Лiпить iграшки-снiжки,
Їх у школу відвезе,
Щоб складати букву "З".

И

Букву цю впiзнаєш ти:
Є вона в словах: "кроти",
"Буси", "сир" i в словi "ми".
Пам`ятай: це буква "И"!


І

Iндик щасливий тим навiк,
Що вiн iндички чоловiк.
Iндиченята їх малi
Вивчають в школi букву "I".

Ї

Їжак. Його впiзнаєш, друже?
Вiн на ялинку схожий дуже,
Тому i любить вiн її
так само, як i букву "Ї".


Й

Йог iз Iндiї прибiг,
I знайти нам допомiг
Йогурт, та сказав "Вiн мiй –
Вiн, як я, на букву "Й".

К

Качка, качур, каченята
Дуже люблять шуткувати,
И танцювати гопака –
З ними вивчим букву "К"!


Л

Лев-великий звiр, красивий,
Дуже спритний i сміливий.
Хто смiливiсть поважає,
Букву "Л" запам`ятає.


М

Мавпа – здібна учениця,
Все у неї як годиться:
З`їсть малини з калачем –
Потiм вивчить букву "М".

Н

Носорiг намисто взяв,
Ненавмисне розiрвав:
Досi бусини збирає,
Ними букву "Н" складає.


О

Олень – красень лiсовий,
Що неначе мить швидкий.
Тiльки нам шкода його:
Вiн не знає букви "О".

П

Папуга знав замало слiв
I все казав по сто разiв.
А якось в поїздi, в купе,
Навчав нас тiльки буквi "П".


Р

Рак, страшний вусатий рак,
Що гуляє натощак,
Навкруги усе обдер,
Пишучи клешнями "Р".

С

В санях зимової пори
Ми каталися с гори.
Бiг за нами сiрий пес
Iз хвостом, як буква "С".

Т

Тигр – руда смугаста кiшка,
Ця кицюня дика трiшки.
Тигр навчить нас карате
На малюнку, там, де "Т".

У

Удав – страшний, не май з ним справи,
Хоч вiн всмiхається ласкаво.
А от скажи менi: чому
Вiн тут, пiд лiтерою "У"?

Ф

Фазан, великий гарний птах,
Щось дуже дивне бачить в снах:
Що буцiм пiсня є нова –
На букву "Ф" усi слова.

Х

Ховрашок в кущі сховався,
Там чомусь весь час смiявся:
"Ха-ха-ха" та "ха-ха-ха",
От i вивчив букву "Х".

Ц

Цвiркун вмостився на печi.
Не вдень цвiрчить вiн, а вночi.
Цвiркун спiває: "Це–це–це".
Бо знає тiльки букву "Ц".

Ч

Чапля часу не втрачала:
На болотi полювала.
Жодна жабка не втече
Вiд птаха на букву "Ч".


Ш

Шимпанзе старався, вчився –
Геть, бiднесенький, зморився,
Лiг нарештi, в лiжко, – ша! –
Увi снi вивчати "Ш".

Щ

Щука схуднула, як тiнь, –
Зуби ниють, чистить – лiнь.
Тож покликала ляща –
Вiд ляща лишилось... "Щ".

Ю

Юрта – хата степова,
Зручна, бо переносна.
Я про неї заспіваю,
Букву "Ю" запам`ятаю.

Я

Як нам яка упiзнати?
Вiн кремезний, кострубатий
Бик гiрський, i, як-не-як,
Букву "Я" принiс нам Як.

Ь

Ось, нарештi, знак м`який:
Милий, скромний, мовчазний.
Та проте важливий дуже.
Чим? Це взнаєш в школi, друже.

Джерело

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.