Григорій Фалькович
АБЕТКА

Абетку ти береш до рук.
Абетка — ключ до всіх наук,
До всіх історій чарівних,
І таємничих, і смішних.

Рушаймо! Ось вона, твоя
Стежиночка від "А" до "Я":

А, Б, В, Г, Ґ, Д, Е, Є, Ж, З, И, І, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Щ, Ь, Ю, Я.

Артист на сцені голосно співав,
А весь театр йому аплодував,
І навіть квітка вдруге розцвіла —
Така чудова арія була.

Б

Бичок, що жив у Березані,
Співав і грав на барабані,
А Борсучок із Броварів
Співати й грати не умів.

Якби привезти Борсучка
До березанського Бичка,
То й Борсучок би став артистом —
Ударником і вокалістом.

В

Вовк вивчав овечу мову,
Вовк щодня учив по слову —
Він за п'ять весняних днів
Вивчив п'ять овечих слів:
Ме-ме-ме-ме-ме.

Г

Голуб голубці зробив голубці,
І кашку зварив їй на молоці.
Голубка зраділа,
Гарненько поїла,
І в гості до подруги з ним полетіла.

Ґ

Ґава тільки темне носить,
Але їй цього не досить:
Тож, вона придбала влітку
Сині ґудзики і квітку,
Золоту корону
І хустку червону.

А чомусь її з короною
Дражнять "Білою вороною".

Д

Долоня, плюс долоня —
Аплодує доня:
До вподоби доні
Плескати в долоні:
І коли квітує мак,
І коли повзе слимак,
І коли летить літак,
А нерідко й просто так...

Е

Електропоїзд їде на Лубни.
Везе він пасажирів — хто ж вони?
Це — страус Ему, чорний спаніель
І жабка на ім'я Емануель.

Є

Єнот не міг завчити нот,
І це, на жаль, не анекдот:
Не міг завчити, ну ніяк,
Ні він, ні друг його їжак.

Тому єноти з їжаками
Не стали й досі співаками.

Ж

Жук у гості йшов до жабки —
Тож, помив шампунем лапки,
Ну а жабка для жука
Станцювала гопака.

З

Зебра на своєму тілі
Має смужки чорно-білі:
Я б додав іще до них
І зелених, і рудих,
Бо на мій художній смак
Їй пасує саме так.

И

И — літера, хоча і показна,
Собою слів вона не почина,
У неї є маленький свій секрет:
Мабуть, не варто пхатись наперед.

І

Іграшці сьогодні дуже сумно,
Хоч у домі — весело і шумно:
Вперше в іграшковому житті
Кинули її на самоті.

Ї

Їжак прийшов до їжака:
Поший, будь ласка, піджака.
Кравець-їжак
Пошив піджак,
А ще, крім того, і штани,
Бо друзями були вони.

Й

Йодом тато мастить ранку —
Так лікує він Оксанку.
Йой! — всміхається Оксанка,
Це — подряпинка, не ранка.

Йодом змащено плече:
Йод лікує, йод пече.

К

Королю набридло спати —
Він пішов собі гуляти:
В капелюсі, без корони,
Без коня і охорони.

А у місті теж гуляли —
І дорослі, і малі.
І ніяк не впізнавали
Короля у королі.

Тож йому, без охорони,
Без коня, і без корони —
При самому, при собі —
Стало сумно у юрбі.

Л

Лис нечутно йшов по лісу
Вийшов Лось назустріч Лису:
Лис у листі заховався
Цілий день не озивався,
Бо ще змалку, з давнини,
Грають в піжмурки вони.

М

Мишенятко на Подолі
Вчиться у музичній школі,
І завжди приходить рано,
Бо живе у фотеп'яно.

Н

Нитка влітку народилася,
Нитка з голкою здружилася:
Нині, дружбі завдяки,
Вишивають рушники.

О

Орел, орлиця і орля
Літали над землею:
Яка ж маленька ця земля
І все, що там із нею!

Дрібні отари, сад, село,
Ріки тоненька риска,
І навіть озеро було —
Округле, наче миска.

П

Пароплав відпочивав
Від буденних денних справ:
Він пригадував тумани
І порти, і океани,
По яких він мандрував,
І зітхали крадькома
Рубка, палуба й корма.

Р

Рибка рибці на ріці
Дарувала камінці:
Два рожевих — на удачу.
І три зелених — на додачу.
Рибки вміли рахувать:
Раз, два, три, чотири, пять.

С

Соловейко, як принаду,
Розсипає серенаду:
Не аби кому у лісі —
Він співає солов'їсі.
Соло в лісі —
Солов'їсі.

Т

Танці! Танці! Всі — до кола!
Хай танцюють всі довкола.
Танці, музика і сміх…
Ми запрошуємо всіх!

У

Усмішка у світі заблукала,
Бо сумного хлопчика шукала:
На узліссі, в пущі — все дарма
На узвишші, в лузі — теж нема!
І ніхто не знає, навіть я,
Хто він є, яке його ім'я.

Щоб тебе не сплутали із ним —
Усміхнися, не ходи сумним.

Ф

Фокстер'єр любив ковбаску,
Сир, прогулянки і ласку.
Це завжди буває так,
І не тільки у собак.

Х

Холод-холод-холодрига.
Сніг, хурделиця і крига,
А у хаті в тьоті Каті —
Аж два чайники пихкаті,
І гарячий ще хлібець
І нехолодний холодець.

Ц

Цирк порожній, цирк сумний —
Публіки немає.
Цирк сьогодні вихідний:
Спить, відпочиває.

Сплять навстоячки слони,
Кішка спить на скрині.
Циркулюють цирком сни:
Тигри, леви — всі вони
Бачать сни звірині.

Цить… цить… цить…
Кицю не збудіть…

Ч

Чайки, річка, пляж, гайок.
І людей не видно.
Чайки п'ють собі чайок
З яблучним повидлом.
Он, ще й торту два шматки,
Вишні з кісточками...

Я і сам би залюбки
Чаював з чайками.

Ш

Шибка з вітром шепотіла —
Дуже гратися хотіла:
Через гульки та жарточки
Розлетілась на шматочки.

Всім шибкам корисно знати,
З ким дружити й жартувати.

Щ

Щука дуже сумувала —
В гості щиглика гукала,
І якби пташки могли б
Чути безголосих риб,
Щиглик би раненько встав
І до щуки завітав:
У четвер, після дощу —
На тарілочку борщу.

Ь

Ь: дивись, це — літера. Однак,
Водночас це також і знак.
Якщо спитаєш ти:
— Який?
Я відповім:
— Це знак — м'який!

Тож, інші літери йому,
Неначе другові свому,
Дарують теплі почуття,
Бо він пом'якшує життя.

Ю

Юрко за віком ще хлопчак,
А виглядає, як юнак.
Ось він зібрався у похід —
До бабці Юлі, на обід:
Вона, сивенька та метка,
Зварила юшку для Юрка.

Я

Яблунька зростала під вікном,
А ялинка — в лісі, за селом.
Яблунька раділа й сумувала:
І цвіла, й жовтіла, й опадала,
А ялинка на своїм віку
Не міняла власного смаку:
Вподобала з юної пори
Над усе
Зелені кольори.

А, Б, В, Г, Ґ, Д, Е, Є, Ж, З, И, І, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Щ, Ь, Ю, Я.

Остання перегорнута сторінка:
Від "А" до "Я" тебе вела стежинка.
Наважуйся. Зроби наступний крок.
До зустрічі на сторінках книжок!

А, Б, В, Г, Ґ, Д, Е, Є, Ж, З, И, І, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Щ, Ь, Ю, Я.