Прикарпатська письменниця Юлія Головчин підготувала 33 унікальні духовні розповіді, які будуть опубліковані на нашому сайті до 24 серпня. Текст притч складений зі слів, які починаються виключно на одну і ту ж літеру українського алфавіту. У збірці є тексти на букви, які мають найбільше слів, як от: О, К, П, Б, М. Задіяні також І, И, Я і, навіть, Ь.
Це своєрідний патріотично-релігійний проект «Розмовляй з Богом українською», присвячений авторкою до дня Незалежності України.

Юлія ГОЛОВЧИН
ПРИТЧІ У ТАВТОГРАМАХ

Притча перша

Аристократичний атеїст Арлекін агітував атеїзм. Активно атакував авансцени Австрії, Америки, Австралії, Азії, Албанії, Азербайджану, Аргентини, Андори, Африки аргументами. Авторитетно акцентував:
«Аудиторіє, аналізуй! Ангели, архангели, Адам, Агнець, Авраам, апостоли, апокаліпсис — абсолютний абсурд! Аніякого аду, аніяких ангелів. Акумулюйте (нагромаджуйте) амулети, атрибути. Астрономічний атлас, астрологія — авторитетний аргумент!»
Ажіотаж… Аудиторія агакала, айкала, активно аплодувала апльомбованому (самовпевненому) атеїсту.
Аж алель (раптом) — алярм (переполох): авто, асфальт, аварія. Атеїсту — авус (кінець). Ангіоспазм, аорта… Амінь.
Абіє (зараз же)… аудиторія ангелів. Арбітраж (суд). Ангели активно акумулювали апаратуру, аркуші, атрамент (чорнило), абаку (лічильну дошку).
– Ай! — айкнув атеїст.
– Архангеле, абреже (витяг) автобіографії атеїста Арлекіна — атестував ангел.
– Авгієвий (занедбаний) анамнез… Абонент — абонемент Аїду. Аналіз альбому автобіографії атеїста афішує амбіції, аморальність, антагонізм (ворожнеча), анархію, аборти, агресію, алкоголізм, авантюри, альфонство, амурність (любовні пригоди) … Атеїсту — ад. Анафема (довічне прокляття)!
– Агов! Ангели? Архангели? Анахронізм (застарілі судження)! Анатомічний аналіз акцентує: анімус (душа) — абсурд! Аудіопередачі, альманахи анонсували (рекламували) анархію, анексію, агресивність, авторитетність. А атестація (характеристика) апостолів, ангелів, архангелів — анекдот! Аномалія! Апелюватиму!
– Ага, апелюватимеш! Авус (кінець)! Амба (гаплик)!
Ангельська авіапошта адресувала Аїду амфору — анімус (душу) атеїста. Адреса: Амбасада Аду, авеню Апокаліпсис. Адміністрація. Адресант — архангели.
– Ах, ангелята, анулюйте авіавідправку! — айкав арештант.
– Анулювати? Атеїст — адвокат антихриста! — акцентував асистент ангела. — Арівідерчі, акліматизовуйся!

Адам, апостоли, ангели, архангели, Авраам, Альфа, Агнець — аксіома!

Акумулюйте — нагромаджувати
Апльомб — самовпевненість, безапеляційність
Алить — аж, раптом, скоро, ось, ось-ось; доки, поки; але
Алярм — переполох
Авус — усе, кінець
Ангіоспазм — раптове звуження дрібних артерій та капілярів, внаслідок чого порушується кровопостачання тканин чи органа.
Абіє — зараз же
Арбітраж — суд
АнтрАмент — чорнило
Абаку — лічильна дошка
Абреже — витяг
Авгієвий — вкрай занедбані справи
Анамнез — історія хвороби
Антагонізм — ворожнеча
Амурність — любовні пригоди
Анафема — довічне прокляття
Анахронізм — застарілі судження, погляди
Анімус — душа, дух
Анонсувати — рекламувати
Атестувати — характеризувати, оцінювати, рекомендувати
Амба — гаплик
Авізо — повідомлення щодо відправки
Амбасада — посольство, представництво
Адресант — той, хто адресує комусь листа, повідомлення
Аксіома — незаперечна істина. Твердження, що не потребує доказів

Балада

Буду балакати байку — баладу.
Був багач. Був бідний.
Барон-бургомістр багато бенкетував, будував будинки, барикади, барлоги. Багач бундючився бізнесом, біжутерією, бонною, брендами, бричками, барельєфами. Багатством багатого були блага.
Багатством бідного було Боже благословення — багатодітність. Бідний був безборонний, безрадний, беззахисний. Бідний бентежився безробіттям, браком байдиці буханки…
Банував бідний, банував… Балакав багачеві:
– Бароне, буду боргувати, бо безгрошів’я, безвихідь. Бідуємо.
– Божевільний?! Боргувати? Безсоромник! — булькотів багач — Бачу, бігме безпам’ятний. Бачиш блокнот боржників? Березневий борг брав? Брав!
– Бароне, батечку, будьте благими. Бахурі (діти) без булки, — божився бідняк, — Благословіть бодай борошном.
– Бідняче, багатодітність — безвідповідально! Було берегтися, — безпардонно белькотів багач. — Боюся боргувати, бо буду банкрутом. Бреди болотом, бідаче!
– Бобрику, — бриніла барону баронеса, — бачила боа. Будемо брати?
– Будемо, баронесочко!
– БудЕ! — блиснув блискавкою Бог. — Безвірний, безглуздий, безбожник, бездумний! Боїшся банкрутства? Більше бійся Бога! Багатство без Божого благословення — біда! Більшості багатих бідність байдужа. Блаженні бідні, бо Бог близько бідних. Багатійте Богом.

Білянс (підсумок): Борсається бідний — блазнюють, борсається багатий — біжать боронити… Бідні, бадьоріться! Бачимо билини Біблії: батьки Бога були бідними! Ба, Бог був бідним! Будьте благими. Богові бридка брехня, багатство, баталії, бійки, битви. Багатство баламутить. Багатство — багачу безсоння. Бог безмежний бальзам бідному. Бажайте Бога! Бог безсмертний. Безсмертя — безцінне! Бороніть безпритульних, бездомних, безхатних, бездоглядних, бездітних. Бережіться!

Бахурі — діти
Боа — жіночий шарф із хутра або пір’я
БудЕ — досить, хватить
Білянс — підсумок

Все величає Всевишнього

Все величає Всевишнього: Всесвіт, води, вітер, віття, волошки, вершини, височінь, веселка, вогонь, водограї, водоспади, весна, врожаї.
Всевишній, вітки взяти висловів, висловити всю вдячність?
Вітайте Всевишнього вранці! Вітайте Вседержителя ввечері. Взивайте — визволить вас!
Велемудрий Велитель вдихнув всім вам віддих. Він вилікує вірних.
Вознесіть Всевишнього — Він віддячить! Відітне від вас ваших ворогів. Віддайте Всевишньому весь ваш віддих.
Важко віддатися волі Всевишнього. Втім, витривалому виноградарю врожай вродить. Всьому воля Всемогутнього: впасти, висохнути, вилитися, вистояти…
Важко вибачити ворогу? Всевишній вибачив всім! Відречіться від ворожнечі, воєн, вербування, відбирання, вихваляння.
Відпустити Варавву? Всевишнього? Веліли відпустити Варавву… Відпустили. Відкупитель вмер, Воскрес. Він вознісся велично. Вимисел? Вірте! Воздасться вам вірою! Вір в Воскресіння. Виконуй вказівки Владики.
Вихваляйте Вчителя — відізветься. Всеблагий, вкажи вутлим (немічним) віслюкам вірні взірці. Всемилостивий, вгамовуй вівців вітрогонних. Вибач, Вседержителю, вівців віроломних.
Вдаряєшся в віроломство? Виноградар виноград виріже. Втратиш вічність.
Воюєте? Владарюєте? Вбиваєте? Вивищуєтесь? Варяги ви! Вважайте! Вдавитесь, вгрузнете. Винищить! Вважайте! Вавилоняни вередували, вимурували вежу. Вердикт Всевишнього — велика відплата. Впало все! Ваша вежа волелюбства висока? Вгомоніться! Великі витрати! Вклоняйтесь Всевишньому! Вповайте.
Викарбуйте всім: «Винен — відплата впаде внукам». Вздриш відплату — вбрід впаде весь ваш виплодок. Верніть вбогому відібране.
Винен? Висповідайся.
Вдосконалюйтесь. Вірте. Вдумайтесь в Велич Всевишнього. Відречіться відступу, відчаю, в’їдливості.
Відмовляйте вервицю, вона вас вестиме, великі води відійдуть від вас.
Вважаєш, Він вимогливий? Видумуєш! Він відкупив вічність! Він — Вікторія! Віват Всевишньому!

Вутлий — немічний, хирлявий
Віткіля — звідки, де
ВівАт — Хай живе! Слава!

 

Головний гріх — гординя

Гарної грудневої години гоноровий граф гордо глаголив громаді:
– Господь ген — ген! Граф — годувальник голодних. Граф гарно господарює. Граф гостинний, годить громаді, готовить ганчір’я голим. Граф — геній! Граф — герой!
– Гей, графе, гальмуй! — говорив Господній голос — Графове господарство — Господнє господарство. Гезди (осьде) грішиш. Гуптаку, гнітиш, гнівиш Господа!
– Грішу? Где Господи? — гадав граф.
– Годі гордитися, грішнику! Грішиш гордуючись. Гордість — головний гріх.

Господства говорять: гаспид гордувався. Господь гаратнув гаспида громом. Гаддя гепнулося ген — ген. Гординя — гостинець, гачок гаспида.
Громадо, глушіть гординю! Господь гидується гординею. Головоприклоняйтеся Господньому Гробу, Голгофі, глагольте гімн Господеві.
Господь — гармонія. Господь — гоїть. Господь — головний!

Ген — ген — далеко
Гезди — осьде
Гуптак — дурень
Гаспид — чорт

 Ґльоб

Ґенерація ґавить Ґолґоту. Ґардероби, ґарнітури, ґардини, ґердани, ґаліфе, ґалянтерія — ґалерея ґротескних ґримас. Ґаниш, ґабзуєш — ґвалт. Ґандж ґенерації: ґримаси, ґрими, ґлянець, ґладіяторство.
Ґастролери ґрасують ґльоб, ґазони, ґрунт. Ґратулюють ґаздів ґранатами, ґвинтівками, ґратами, ґетто.
Ґладіятори ґедзкаються, ґільйотинують, ґвалтують, ґльоґають ґвінтвейн.
Ґладіятори ґримасничають, ґелґотять, ґалаганять. Ґротеск… Ґаліматья (нісенітниця). Ґедзів, ґастролерів, ґанґстерів, ґладіяторів ґвалтуватиме ґанґрена. Ґладіятори ґеґнуться.

Ґльоб — глобус (перен. Земля)
Ґенерація — покоління
Ґавити — випускати з уваги
Ґротеск — карикатура
Ґримаса — кривляння
Ґанити — знеславлювати
Ґабзувати — присоромлювати, неславити
Ґвалт — кінець світу, тривога
Ґладіятор — раб — боєць,сліпе знаряддя, яничар, братовбивця
Ґастролери — аферист
Ґрасувати — витоптувати землю, грабувати, нападати
Ґратулювати — вітати
Ґетто — ізольованість, ізольована дільниця
Ґедзкаються — очманіло гасають туди — сюди
Ґільйотинувати — стинати голову, обезголовлювати
Ґвалтувати — брати силою
Ґльоґати — пити
Ґаліматья — (від фр.) якась дурниця, нісенітниця
Ґедзь — велика муха, що живиться кров’ю тварин і соком рослин
Ґанґстер — злочинець
Ґанґрена — вогонь
Ґеґнути — вмерти

 

Дороговказ для душі

Добрий дбайливий Дух давав душам дороговказ.
«Діти, доньки, дорослі, доросте (молоде), додержуйтеся десяти догм:
1. Душа — дорогоцінний діамант. До душі довіку допадається диявол. Давайте демонам дві дулі!
2. Думаєте дожити довіку? Диваки… Дзуськи! Дурні дятли! Доживете до дня? Дазарани? Доєдне (кожен) дохне (помре). Дука (багатій), дзяд (жебрак) доробляться до двох дощок. Доспіваєтесь, добалакаєтесь… доробитесь… доживетесь… Драма долі: домовина — дол (яма). Дорога добіжить до долу.
3. Думаєш дворушничати? Даремно. Душогубець. Давид давав дораду: дворушничаєш — девестуєш душу. Доки дихаєш — доти дякуй Духові!
4. Дім, добробут, дрантя, дукати, діаманти, депозити, делікатеси — дріб’язок, другорядне. Даремно дбаєте… Доцільніше діяти добре, дарувати дарунки, давати датки, ділитися достатком, допомагати. Дублюйте добрі діяння. Даруйте дітям диво.
5. Дехто думає: домінування, деспотизм, диверсії, домисли, диктаторство, доноси — дрібні діяння. Дурні! Душі деградують. Деградуєш — дно.
6. Дорогі діти, дорожіть душею! Душа — диво.
7. Доброта — двері Додому. Доброта — добра дорога для душі.
8. День догоряє. День — депозит Доброго Духа. Дорожіть днем.
9. Дорога дитино, дивися, думаєш друзі — добро? Дорожити думкою друзів — дурість. Дійсний друг — Дух.
10. Дорогі діти, дорослішайте! Дякуйте, довіряйте… Дозволяйте діяти Духові. Дух доторкнеться»

Доросте — молоде
Дозарани — до завтра
Доєден (а, о) — кожний (а, е)
Дохнути — померти
Дука — багатій
Дзяд, дзядівка — жебрак, жебрачка
Дол — яма
Дворушничати — служити двом панам.
Девестація — спустошення, знищення
Датки — милостиня

Ера еквілібристів

Екзордіум (початок)
Еву екстрадував Едем. Ева емігрувала.
Егоїзм Еви еволюціонував. Епідемія еволюції — ера егоїзму, ера емоційного екстазу. Ера егоїстично експлуатує, експериментує, експортує ембріони.
– Ей, ескулапи — екзекутори, ембріон — екзотика! Ембріон — енергія! Ембріон — емісар (посланець) Едему!
Ерудовані експерти — ентузіасти ефективно екзаменували епохальну епоху Евангельських епізодів: екзордіум (початок) Едему, еволюцію Еви, епос Езри, Естери, екзекуторів (розпинателів), екзекуції, епістолію ефесянам, Евхаристію.
– Еге — еге! — егекнули експерти. — Еврика! Евангелія — еврика еволюції! Евангеліє — еліксир, енергія! Евхаристія — екзистенція (життя)! — експлікували (пояснили) експерти.
Епілог: ера еквілібристів еквівалентна евтаназії.

Еквілібристика — танці на канаті
Екзордіум — початок
Екстрадиція — видача іншій державі особи, яка порушила закон цієї країни, вчинила злочин
Егоїст — самолюб, себелюб, егоцентрист
Еволюція — процес поступових змін
Епідея — пошесть, зараз
Екстаз — захват, самозабуття, нестями
Ескулап — лікар
Екзекутор — розпинатель
Емісар — посланець
Едем — рай, небо
Епос — розповідний жанр
Езри — книга Старого Завіту
Естери — книга Старого Завіту
Екзекуція — тортури, страта
Епістолія — послання, лист
Ефесян — послання св. апостола Павла до ефесян (Новий Завіт)
Евхаристія — Літургія
Екзистенція — життя
Експлікувати — пояснювати, викладати
Евтаназія — добровільна, узгоджена з лікарем смерть

Єство

Є єство. Є Єдиночистий. Єдинородний є Єдиновладним, Єдинородним, Єдиноначальним, Єдиноборецем єресі.
Єство є ємкістю. Євхаристія — Єгня. Єгня єднає єство Євхаристією, єктенією.
Єговістська єресь є єгерем. Єговісти єхидні. Єговісти є єремом єства. Єрепентеся!


Єство — людська природа, натура; істота, творіння; суть чогось, сутність, зміст
Єгня — ягня
Євхаристія — Літургія
Єктенія — вид молитви
Єресь — віровідступницто
Єгер — мисливець
Єхидні — лукаві, хитрі, злі люди
Єрем, єрма — ярмо
Єрепенитися — противитися

Жертвоприношення

Життя жеруть жриці:
1. Жаба (заздрість). Жужать: жеби живоплот, жеби житло, жеби жакоб, жеби жалюзі, жеби… жеби… Жалюгідні жартуни Жабокрепівки. Живіть!
2. Жадання. Жонаті жінколюби жадають жінок. Жах…
3. Жадібність. Жалюгідним жаднюгам жаль жертвувати жебракам.
4. Жало. Жалять жовчю, жбурляють жорстокі жмені жупелу (кипуча смола). Жовчні жовтобрюхи.
5. Жеруни. Жирно жеруть: жують журики, жульєни, жуанвіль, желе, журавлину, женьшень. Жлуктять жидликами жженку, женевер, живицю. Жебраки жевріють, жовторотики жирують. Жахайтеся, жеруни.
6. Живосрібло. Живоїди, жили жмете жменями жебракам. Живолупите, жмикрути жалюгідні.

Жарт жартом, же (але): жаба, жадання жінок, жадібність, жирування, жовчність — жорстокий жанр життя.
Живіть. Жертвуйте жменями, жалійте жебраків.

Жаба — заздрість
Жеби — щоби
Жакоб — стиль меблів із червоного дерева з накладними латунними чи бронзовими оздобами
Жабокрепівка — болото наповнене жабами
Жовч — злоба, злість, злостивість
Жупел — (у пеклі) кипуча смола
Жовтобрюх — рід змій родини Полозові
Жерун — ненажера
Журик — традиційний польський суп на заквасі
Жульєн — французька гаряча закуска
Жуанвіль — суп — пюре з грибів
Жидлик — дзбанок, келих (І. Франко)
Жженку — різновид пуншу
Женевер — голландська ялівцева горілка
Живиця — горілка
Же — але

Застереження

– Земляни, зустрічали зло? Знаєте зовнішність зла? Зараз застережу:
Загін зла зустрів Заблукалого. Звали згадану зграю злочинців: Злоба, Заздрість, Зрада, Забобони, Злість. Загін зла з’ясував: Заблукалий — змучений, зневірений, збіднілий.
– Заманлива здобич! — загомоніли. — Забавимось? Заплутаємо, задурманимо, занапастимо Заблукалого, — змовилася зла зграя.
Землею загриміло, засвистіло, задиміло, звіялася завірюха… Зачаїлися за закутком знадвору. Задумали закинути зашморг. Зачала Заздрість:
– Зичу здоров’я, Заблукалий! Здогадуюся, злі заробітки? Зирю, зносився, зломився, збіднів, зшурувався… Завжди згорбившись заробляєш зустрічаючи зорю, закінчуєш заняття з зорею. Замість золота — запічок, затісна землянка. Замало! Заслужив завбільшки, завширшки, заввишки здобутків! Заздри! Зиркни за зруб — знайомі закупили зерна, зробили запаси, засипали засіки, збирають злоті…
Зацокотіли Забобони:
– Згадай за забобони. Зачаровуй, загіпнотизовуй, заворожуй, знаходь знахарів, засліплюйся знаками Зодіаку, застукуй, завжди звіряйся з зорями, замовляй заміжжя, заклинай, замітай землянку замовленим зіллям.
– Зараз здобудеш знання, — запрезентувалась Злоба, — записуй: зиркай звисока, здирствуй, зневажай, заманюй, затаюй, збиткуйся, зловтішайся, злись.
– Запам’ятай, — закусила зуби Злість, — зуб за зуб. Зловживай, зневажай, засліплюй, залякуй, затьмарюй, зраджуй, знищуй, засуджуй, затаюй, затівай зле, занедбуй закон, задавайся, зазіхай, закріпачуй, змовляйся, збунтуйся, завойовуй, забруднюй землю.
– Золотко, заходь, — звузивши зіниці заспівала Зрада. — Зиркни, зваблива зіронька зачекалася. Зачіска заквітчана, з зачепленими золотими заколками. Залицяється. Зламай закон — зрадь! Зазнай задоволення. Забудь заповіді — засміялася зловмисниця.
Здригнувся загублений.
– Замовкніть! Збагніть, Зрада, Злість, Забобони, Заздрість, Злоба — зброя зла. Зло зовсім зневажаю…
– Землянин, зажди, зупинися! Забезпечимо злитками золота, здобутками, заробітками, збіжжям, заощадженнями. Заживеш.
– Заберіться! Зберігаю закони, заповіді. Закон закликає злагіднювати, звеселяти, здержуватись, змовчувати, змирятися, забувати зло.
Закон закликав: «За заподіяний злочин, задурманення, зазіхання заарештувати зловмисників!»
Зло зловили, забрали, затримали.
– Здатися? Заждіть! Закінчиться зима — заліземо знову.

Застерігаю! Зло замасковується: зиркає з — за закута, злословить заочі, затягує зубами за зад, зловтішається з загублених, зневажає закон. Завдання зла — завзято забрати заблукалого, засмученого … Зречіться зла.

Істина — Ісус

Ісконє імперії Іуд ігнорували Істину: ідеалізували ідолів, ігнорували історію. Ідеологи імпровізували:
– Ісус — ілюзія! Ісус існував? Ікони, іконостаси і інша іконописна ілюстрація — імітація.
Інфантильна інфекція інфільтрувала індивідуумів. Імперські історики ішачили інтерпретуючи історію. Інсценізували ідею… Іж іронія: іноді імперія —ірреальна. Іноді іскра — і інавгурованим ідолам ініціюють імпічмент. Ізложили (повалили) ідолів. Ізнирнули (зникнули) іроди. Імла ізолювала ідовитих інсинуантів.

Ісус існував? Ісус існував! Історія інформує: існував імператор Ірод. Існував ідеальний індивід — ім’я — Ісус. Ісус існував. Ісус існує. Ісус існуватиме! Ісус — ізмарагд! Ісус — істина.

Ісконє — споконвіку
Імпровізація — (перен.) вигадувати
Імітація — підробка
Інфантильний — відсталий у розвитку, недорозвинутий
Інфільтрувала — проникала, просочувалася
Індивід — окрема людина, особа
Ішачими — мордуватися, день і ніч у роботі
Інтерпретація — пояснення, тлумачення
Інсценізація — штучно відновлена якась подія
Іж — але
Ірреальний — нереальний, який існує не в дійсності, а лише в уяві
Інавгурація — урочиста церемонія ввечдення на посаду глави держави
Імпічмент — притягнення до відповідальності вищих посадових осіб держави
Ізложити — відкинути, повалити
Ізнирнути — зникнути
Інсинуація — наклеп
Ідовитих — ядовитих
Ізмарагд — смарагд, дорогоцінний камінь

Йойкання йолопів

Ймовірно йойкаєте:
– Її, їх, їй, його, йому, їм.
Йо? Їсте їх їдцем?
Їдовито їжачимося, їстимося (гриземося) їжею, ймаємо їстівне… Йно (тільки): їжа, їжа, їжа. Ймеш йовшуванню? Йой! Йолоповаті йолопи!

Йойкати — нарікати
Йо — так
Їстися — гризтися
Ймити — взяти
Йно — тільки, лишень
Йняти (ймеш) — вірити
Йовшувати — віщувати, передбачати майбутнє
Йолоп — дурень

Калейдоскоп

Колись королівський казнодья казав казання:
«Крадькома котиш камінь, картаєш когось, клянеш, кладеш комори коштом каліки, клюєш кульгавого, кидаєш кровинку, кривдиш крихітку? Кара!
Креслиш, коректуєш клітинки календаря? Кумедний кавалер… Коліщатко крутиться… колись календар кінчається!
Кривосвідчиш? Кривоприсягаєш? Користолюбний? Кривомовиш? Криводушний? Кровопроливаєш? Критикуєш? Кабануєш? Крадеш? Конкістадор? — Кінчай! Куди критися? Кавсікне кожен. Колись комусь кінець кінцем констатують К О Н Ч И Н У! Короткочасне колосся. Каганець кресне. Клепсидра капає. Куліса …
Крадений кавалок канапки — користі катма.
Копошишся коло копійчини, крутишся коло кабаку, кадриш кістляву крутихвістку — кишиш каламуттю. Коректуй клепки!
Канонізуєш кумирів, кривопророків? Кайся!
Комусь кнайпа, комусь каплиця; комусь крайнощі, комусь клерик; комусь книш, комусь каша, комісняк; комусь ков’яр, кумжа, кефаль, комусь кислиця. Курйоз… Кожен кладе категорії короткозорості. Кньохи! Крутизна — квазіжиття.
Коли кепсько, кривда, клопіт, кволість — клячай. Козир — Книга книг!
Козиряєш клейнодами, куполами, клунями, кожухами, короваєм? Крутій крохмалений! Каблуки, каблучки, клоччя, клапті, крам, колготи, коралі, калоші, комірчини, кабріолет, комфорт, квартира, картини, каталоги, казани, котеджі, калачі, кишені, кашкети, капітали, кадастри, квінтильйони, курорти, кам’яні каміни, кортежі, карамелі — корінь копійчаних клопотів. Куди котишся? Ключ — книга Когелета.
Коли каверзний, капосний, кляузний, капризний, картяр — кебета — качан капусти!
Комусь кпини, коливання коштів, колапс, кредити, крах кар’єри, конкуренти, криза, комерційна круговерть, корумпованість — к а т а с т р о ф а… Катастрофа? Каверзна квестія… Кламлива казочка клапача.
Кайдани, казарми, кримінал, каземат, канібалізм, катаклізми, катування, конвульсії, катаракти, кардіологія, крововилив, кульгавість, крапельниця, катетер, каліцтво, крематорій, кладовище — К А Т А С Т Р О Ф А!
Крик, кумкання, кудкудакання, квакання, квиління, каверзи, комизення — крайнощі… Капітулюєш? Каюк, капут. Капці. Кріпись кремнієм, каменем, кришталем, кристалізуйся, концентруйся!
Коли колотять каламутну калюжу — клади край.
Картаєшся, кабзуєш, кидаєшся, кавкаєш, калічиш крила — крокуєш ковзким канатом.
Коли кар’єра крахом — керуй кермом корабля. Котва кубара — каплиця!
Культивуй культуру, конвенанси, колиши колиску, кмітуй кожну колискову, квітку, красу, кожну краплю кохання, крайнебо…»

Конклюзія: Кінець кінцем комедійне кіно кінчається. Кінець кожному креслено… Кліпнеш — коса кістлява кульгає. Квапся. Копирсайся. Коректуй. Кайтеся, коріться, кредо корегуватиме кроки. Кульмінація Christus!

Казнодья — проповідник
Казання — проповідь
Кабануєш — лінитися
КонкістадОр — завойовник, грабіжник
Кавсікнути — померти
Клепсидра — водяний або пісочний годинник
Кнайпа — шинок, кав’ярня
Клерик — духовна особа
Ков’яр — ікра
КУмжа — риба родини лососевих
Кефаль — вид морської риби
Книш — вид білого хліба
Комісняк — черствий, грубого помолу житній хліб
Кньох — телепень
Квазіжиття — несправжнє життя
Книга Когелета — книга у Святому Письмі
Квестія — питання
Кламливий — брехливий
Клапач — невдаха
Кабзуєш — нарікати
Котва — якір
Кубара — корабель
Конвенанси — правила поведінки добре вихованих людей
Кмітувати — пильнувати
Конклюзія — закінчення, висновок
Christus — Ісус

Лайка — лексикон лукавого 

Літо. Липень. Львів. Лекція. Лектор — легендарний літературний лауреат.
– Люди, любите лихословити? — лунало лекторієм.
– Любимо, легко легковажимо лайкою, — лепетали.
– Лишенько… Лаштуйтеся, ловіть листки, лагодіть луфки. Лекція лаконічна:
«Листопад. Ліверпульська лабораторія. Лаборанти лагодять латки. Лаймова латка — лаванда. Лілова латка — лілея.
Лілею лаборанти леліяли, любили. Лелія лила любов.
…Лавандова летальна лавсторі».
Люди, лайка — лексикон лукавого. Лаюча людина — лялька. Люди, любіть. Любов ламає лід. Легко лишіть лайку лукавому. Лайка — лакеї лиходіїв. Лайка — личина лукавого. Ліпше лагодіть, лаштуйте лексикон. Лайка ламає любов, людяність. Лелійте лексику. Лайка — липка, лискуча, лисяча. Лайкою лукавий лапами люто ловить людей.

Лекція — урок
Латки — горщики
Леденіти — братися кригою, завмирати

Монолог Месії 

Миряни! Матимете Мій маніфест.
Марно метушитеся майбутнім. Маєте мозолі. Маріонетки мамони, марнуєте молодість, минають машини, миттю міліють маєтки. Малим мордуєтесь: манатки, манікюри, модерність, мажорність, мандати, марнославство, марнотратство… Марнота марнот… Марнієте, метушитеся, марно мнимаєте.
Мните (думаєте): «Ми — мажори! Ми — мензство (сила)! Ми маємо медуші (комори). Ми маємо мідяки!» Маячня… Мерзото! Маєте мізерні міркування. Міщани мілкі. Малі малоосвічені молюски, м’якуни моря! Мідяки — мізерія.
Миряни, мандруєте манівцями. Мізкуйте! Майте мудрість — міняйтеся! Малоосвічені маловіри! Мавпуєте мізерних мавп. Міряєте мізинцем. Марнуєте молитви…
Метіть мітлою магів! Магніт мамони — мьдниця. Мефістофель (спокусник) — машкарник (брехун). Мефістофель має маску. Матеріальне — маскарада Мефістофеля.
Мовите, мовляв, молитва маловивчена, малопоширена? Маячня! Молитва — модно! Молитву можна мовити мовчки. Молитва — маяк, міст. Молитва — Месія між мирянами. Моліться Месії. Моліться Моїй Матері. Молитиметесь — матимете манну, мир, милість, мед, море милосердя, милостиню. Молитва — мир, мудрість, майстерність, Міцнійте молитвою. Молитва — мікстура миру. Мої маленькі, Memento mori!

Монолог — мовлення від однієї особи
Маніфест — звернення
Мамона — злий дух, дух користолюбства.
Марнославство — пиха гординя
Мнити — думати, гадати
Мнимати — безпідставно бундючитись
Мензство — сила, відвага, мужність
Медуша — комора, льох для меду
Мідяк — дрібна монета; мідна монета
Мерза — негідник
Манівцями — блудити
МЂдница — дрібна монета
Мефістофель — дух сумніву, спокусник
Машкарник — брехун; скоморох
Мікстура — суміш

Настанови нарікаючим

Напевно нема нікого не нарікаючого:
– Ненавиджу надокучливого начальника…
– Недолюблюю невістку…
– Нагострили ножі на небожів…
Нарікання, нарікання, нарікання: «недруги, невдачі, насмішки, неволя».
Незбагненний народ… Не нарікають незрячі, невидячи небозводу; не нарікають німі; не нарікають нерухомі. Нарікають невдячні. Нібито на негоду, неврожай, ностальгію. Не нехтуйте надбаним. Не нарікайте!
Нині нарікаєте — назавтра — новопредставлений. Небіжчик. Небуття… Навіщо нагромаджувати, надбудовувати, надиматися. Навіщо надлишку наїдків, напитків? Наїдки надгниють. Надаремно.
Народе, навіщо? Навіщо нарікаєте? Набачені не нарікають!
Навіжені, навіщо нові наряди, намальовані нігті, найкращі намиста?
Нагально необхідно нові наділи, надміру настарчити нажитків — наїдків, неординарних напитків, наймати наймитів… Направду, немудрі! Намножуючи нарікати…
Невже недочуваєте, недобачаєте навколо незрячих, нерухомих…
Наболіло? Накипіло, надоїло? Нема наднових, надмодних, надсучасних нарядів? Навіщо надривати нерви? Навідайтесь на некрополь… надивіться на надгробки назавше надломлених нерозтрачених надій. Напослідок навідайте напівживих, напівзабутих, напівсвідомих. Ну? Набачились? Надалі нарікатимете? Нарікаючий народ — нижче ніж ніщо. Народжені нагими — нагими новопредставляться.
Не насміхайтеся над нижчими. Не несіть незгоди.

Напишіть нагадування: не нарікати! Натомість, назавтра насамперед натще нирніть ниць — навколішки. Невдячні, неодмінно надішліть Небу наспіви! Нахиліться над небажаними, нелюбими немовлятами. Навідайте недієздатних, недужих, недоглянутих, немічних. Наголошую: нагорода — небеса!

Небіж — син брата або сестри; племінник
Небіжчик — померла людина
Небуття — перестати існувати
Наділ — ділянка землі
Некрополь — кладовище, могильник 

Одкровення Отця

Один отрок обвинувачував Отця:
– Оце один, один — однісіньких, одинокий…
Осміхнувся Отець:
– Ото оказія!
Отроку оповів:
«Орле, оманлива оцінка. Отець обачно обирає одинокому обраницю, одинокій — обранця. Обручає, одружує, охрещує отроків, онуків.
Особа — образ Отця. Отроки отримують особисту охорону — Отця. Отець остерігає, осіняє, одухотворює.
О, обдаровані, одвіку ображаєте Отця огріхами: обкльовуєте, оббріхуєте, отруюєте один одного. Отуманились, обурюєтесь, отупіли, одуріли, обаранились. Одвернетесь од Отця — осліпнете, оглухнете.
Освячені, одягнули ошийники облуди. Окультизм, оргії — осоружні Отцеві. Осквернюють Отця, ображають обманом, осудженням, обдурюванням, озлобленням, облудою. Одумайтеся, одверніться од облуду, огріху. Отоді обдарую освяченням. Обмежені, обживаєтесь оберегами? Обережно!
Оступився? Обіприся об Отця. Ослабленного — особливо обережно обійму, оздоровлю, ощасливлю. Обділених огорну омофором.
Освячую оселю, обійстя, обід, одвірок, отаву, отару, общину, орання, обжинки, озимину. Офіруйте Отцеві.
Одухотворю, осіню, обдарую освідченістю, ораторством, образотворчістю.
Отверзіть очі! Отець обожнює отроків! Отроки, обожнюйте Отця!
Обітниця Отця — охороняти отару.
Отець обдарував отроків оазисом, опадами, океанами, островами.
Отець — основа, опора, орієнтир. Отець отінює, освічує, оживляє… Отець — омега. Отець — оборона, охорона.
Осамітніться. Обміркуйте, осмисліть, опам’ятайтеся».
Отроки, обнімаю. Отець.

Одкровення — відверта розповідь; сповідь
Отрок — хлопець — підліток
Одухотворяти — оживляти
Огріх — гріх
Облуда — фальш, неправда
Осоружний — немилий, бридкий, ненависний
Обжинки — останній день жнив
Озимина — озима пшениця
Осіняти — благословляти, надихати на що — небудь
Оаза — родюче місце пустелі

Притча про Пріоритети

Передмова: Починався понеділок. П’ятнадцятилітній підліток Петро подорожував. Побачив парафію півстолітнього пустельника. Підійшов познайомитися. Привітався, потім почав питати.
– Падре, прошу покірно, підкажіть правильні першочергові пріоритети.
Падре поглянув питальним поглядом.
Петро почав пояснювати:
– Проїхав півсвіту. Пребагато побачив: плачі, прикрощі, панування, підлабузництво, перелюбство. Прикро, паства паразитує, похитується. Певно погано прогнозують. Переосмислював побачене. Потрібно перезавантаження.
Падре почухав потилицю, півхвилини подумав, поміркував. Потім промовив:
– Переказуєш правду. Просиш пояснити пріоритети? Почекай, подам приклад.
Панотець переступив поріг, потім пройшов паркетом парадного передпокою. Провів правицею по полиці. Потягнув пурпорову папку. Покликав Петра присісти. Привідкрив папку.
Петро побачив план побудови помешкання.
– Петре, подивованй? — перепитав панотець. — Просто проведу паралель. Подивись план побудови помешкання. Поміркуй.
– Перше підвалини побудуємо? — промовив парубок.
– Правильно. Підмурів’я — перше при побудові. Погана підпора підмурів’я — покосяться палати. Перший пріоритет — підвалина. Переносно — Пресвятий Пастир — Премилостивий, Премудрий Панотець. Партачиш підпорок — повалиться помешкання, потерпиш поразку. Падаєш? Піднімайся! Перестань погрожувати пальцем, проклинати. Перечитуй псалми. Паломничай. Причащайся. Промовляй правду. Помагай приблудам. Пам’ятай: призабудеш Пастиря — покриється павутинням поріддя. Поклич Пресвяту поміч, припадай під покров Преснодіви. Постійно прославляй, поклоняйся, покайся Панотцю. Пастир потішить, підтримає, порадить, простить… Петре, пантруй п’єдестал! Поважай Пастиря!
– Потім, певно, праця? — продовжив парубок.
– Петре, полиш працю, перше піклуйся про персону. Поглянь, перший поверх — після підмуровка. Потрібно продіравити півтемряву: помолитися, пам’ятати про піст, Пасху, прощати. Потрібно підібрати пору почитати, поїсти, прийняти поживні продукти. Походжай пішки, підтягуйся, постійно підучуйся, поступайся, пильнуйся! Постав планку. Позбудься прокльонів, підозр, погіршення, підлабузництва, підлості, переінакшуйся. Перший поверх — підпора поколінню. Послідовна праця принесе пречудовий плід. Підмічай прекрасне. Прогавиш, покладеш покоцані півцеглинки, підломиш, пошкодиш помешкання. Підготуй плацдарм поколінню. Підупадеш — покоситься перший поверх.
– Переносно праця — покрівля?
– Правильно підмітив, — підтвердив пустельник. — Покрівля полагодиться, підлатається, помалюється, поміняється, підновиться, перетвориться на прекрасну. Прогноз передбачає погану погоду, повіє прохолодою, похолоднішає. Підведе покрівля? Помилка перейматися, прийде потепління. Протече? Поміняєш. Попробуй — пересвідчишся правильності.
Пустельник підсумував: постійно пригадуй пам’ятку п’яти пальців. Пам’ятай про:
– підмурок — Пресвятого Пастиря;
– перший поверх;
– покрівлю;
– потойбіччя;
– правильні пріоритети;
Почухав Петро потилицю, подякував. Потім потисли правиці, попрощалися. Падре потихеньку пішов.
Післямова: Правильно покладіть пріоритети. Пантруйте першочергові правила. Пам’ятайте, підмурок — п’єдистал побудови. Переносно — Пресвятий Покровитель. Плануй правильно. Правильні пріоритети передай первістку, переадресовуй поколінням.

Підмурок — основа будови, споруди
Підвалина — база, основа, опора чого — небудь
Поріддя — покоління
П’єдестал — основа

Реінкарнація релігії

Розкажу розповідь.
Родина радника Романюка рішила ранками розважати релігійні розділи. Розпочали: «Раби, рабині, рАбини, робітники, рабовласники, ремісники, розбійники, різні родини роззявили рота. Розбурханий рій репетував:
– Розіпни, розіпни!
– Розгорнули, роззули, роздягнули, розділили речі, розіп’яли… Розправилися…»
Раптом Ромчик розплакався. Релігійні роздуми розжалили рожевоносого Ромчика.
– Розбійницький рід…
– Роблячи розпусту, радіючи розкошам, регаліям, рУнтаючи — розбиваємо рамена, розпинаємо руки! — резюмувала родина.
Рай реальний. Розпишіть родинний річний розклад роздуму релігійних розділів. Розділяйте рубежі розсудливістю. Розпізнавайте розпутництво. Розкаюйтеся.
  Ремарка: Рукописи роз’яснюють різноманітні радикальні резонансні роки. Релігію розколювали різні рухи. Рукоположені ризикували рятуючи релігію. Рукопокладених репресували, роздирали, розпинали, різали, розстрілювали. Розбійники руйнували релігійні речі, регочучи, розбивали розп’яття, рвали рипІду, ряси, ризи, розгромлювали, розвалювали ротонди, розтоптували розарій, розп’яття…. Релігію розвінчували, рипнешся — розправлялися. Роки розпачу… Роки розпуки… Роки релігійної розрухи. Результат — розруха, розбійництво… Роками розплачувалися родини розпинателів.
Релігія реінкарнувалася, розквітла…


Реінкарнація — (від анг.) перевтілюватися
Регалії — відзнаки (ордени, медалі)
РУнтати — красти
Рубіж — лінія, межа
Розпутничати — грішити
Ремарка — примітка автора
Рукопокладений — висвячення священика
Рипіда — предмет архієрейського богослужіння
Розвінчувати — позбавляти слави, засуджувати

Слава Спасителю

Спаситель страждав.
Святий синопсис свідчить: Саваоф створив світ: саги, сушу, світло, скотому, сузір’я, сферу, ссавців, скелі, сіроземи, смоли, склепіння, сіль, струмки, сопки, стихію, сочевицю. Спочатку сповилося Слово, Слово сталося Спасителем… Скрушно, сучасний світ — суєта суєт: суцільне споживацтво, сварки, суперечки, спокуси, самолюбство, срібло, спекуляція, стреси, сектантство… Скиглення, сердечна студінь, скаженість, слизькість… страшний світ… Світ служить сатані. Свідомі самогубці…
Словами, сопілкою, струнами скрипки співаймо славну симфонію Спасителю.
Святий Саваофе, спасибі! Спослав своїм синам сонце, спів солов’їв, сади, сновидіння, сніг, сутінки — світанок, сієсту, свята, святих, Святого Сина Свого!
Солодкий славний Спасителю, Сину Саваофа, Самовідданий,     Самопожертвуваний, самий — самий справедливий. Спасителю слава! Спошли своєму світу слухняності, співчуття, світлу свідомість, совість, стомленому — спочинок, стабільність, спокуту, слабому сили, спаси сліпих, спошли Софію, спокій спраглим, струдженим спасіння. Служіть Спасителю світлом, свідченням, сповідями.
Скоропомагаюча Скоровислуховуюча Спасителько, спостерігай секундно — семиденно. Спошли страждаючому світу стрінути сонце, Святвечір, синів, спожити сьогодення, стріти старість. Світле сонце саду Світу, стримуй страх смерті, самолюбство, свавілля, споживацтво, самозакоханість, суїциди, святотатства, садизми, самосуди, срамоту, сумніви, сльози. Славний Сапфіре, страть страх, сохрани сім’ю, сповий сиріт, слав скривджених! Співаймо святій Спасительці славні серенади.
Співайте Серафимам, Савлові, святим славні сонати. Славте святих! Спостерігайте, слухайте силу свідчення святих сіячів слова. Славні святі, сохраніть, спасіть сучасний світ!
  Сентенція: світе, стидайся… Секунди спливають, сивина сповиє скроню. Себелюби, схаменіться! Синопсис скінчиться. Сахайтеся, справедливий суд скоро! Смерть спішить. Сповідайтеся! Славте серцем Спасителя!

Таланти

Тіло театрально торкнулося трибуни. Торжествуючим тембром тлумачило текст: «Тілові треба трон, титул та тіару (корону). Тіло таке талановите: танцює танго, творить тексти та твори, тче тонкі та товсті тканини, трикотаж, тафту, творить трюки. Таблиці тактики, торгівля, траєкторії, трактування теорем та теорій — то тіло творить! — теленькало. — Телеграфи, телебачення, трилери, телефони, трансплантації — теж тіло! Термодинаміка, тефлон, технології, телескопи, транзистори, транспорт — то теж творіння тіла. Таки — так!»
Тамеро (раптом) тарахкотіння тіла торгнула тиша.
– Тіло, то ти тут тріумфуєш, тчеш тілесні тиміями?
Тіла торкнувся тремор.
– То ти, Тату?
– Так. Твій Творець. Ти, творіння Трійці, тлумачиш темінь? Ти талановитий? Ти? Точно ТИ…? Тіло, ти — тлінь та труп. То Творець творив: твердь, тварин, тебе! Тіло, ти теж творіння Тата! Тямиш? Ти твориш твори? Ти танцюєш танго? То так торкнувся тебе Творець. Таланти тіла — теж творіння Тата. Талант — таїнство таємне. Топчеш таланти, то ти тварина, темне тіло. Темне тіло творить тільки тьму: тиранів, токсини, торпеди, тоталітаризм, тероризм, трагізм. Тіла травмуєте татуюваннями, тлустими трапезами тратите талії… Трощите, труєте, трусите… Тіари тобі треба? Трону? Титулів? Твій Творець тримав тернову тіару, терпів терпіння. Третирувати (зневажати) та тратити таланти — табу!
  Тестамент Творця: тримайся талантів, творИ! Твій Творець — тил!

Тіло — людська грішна плоть
Тіара — корона
Трикотаж — тканина
Тафта — шовкова або бавовняна тканина
Теленькати — ляпати язиком
Трансплантація — пересаджування та приживлення органів або окремих ділянок тканини живого організму
Термодинаміка — розділ фізики про закони теплового руху та про вплив його на фізичні властивості тіл
Транзистори — вид радіоприймачі
Тамере — раптом, випадково
Торгати — порушувати
Тиміям — лестощі
Темінь — темнота
Твердь — суходіл землі
Тямити (тямиш) — усвідомлювати, розуміти що — небудь
Таїнство — загадкове
Тьма — десять тисяч, безліч
Тоталітаризм — форма правління (диктатура)
Третирувати — зневажати
Табу — заборона
Тестамент — заповіт

Усмішки

Угорі Усевишній упакував усмішки. Уготовив уважливі, увічливі, уранішні, усепрощаючі, удачливі, упевнені.
Удосконалені Усевишнім усмішки уміли уласкавлювати, уколисувати, утихомирювати, утішати.
Украдливий Уряд угледів усмішки Усевишнього. Украв умисел (ідею). Уподібнив. Уповноважив усмішки уподібнюватися усмішкам Усевишнього.
Усмішки Украдливого Уряду успішно утиралися унизу: уміли ужалити, убити, узурпувати, ущипнути, утиснути. Ув’язнювали, улазили, унаджувалися… уміли украсти, умудрялися умертвляти ум.
Улесливі усмішки уярмлювали управлінців, урядовців.
Увага! Уздриш улесливу усмішку — утікай!

Украдливий Уряд — пекло
Умисел — ідея
Уповноважувати — надавати кому — небудь певні повноваження, доручати зробити щось від свого імені
Унизу — на землі
Унаджуватися — непрохано вчащати
Умертвляти — придушувати
Уярмлювати — позбавляти свободи, незалежності

Фарисейство

Фахівці фондів фоліантів фіксують факт: фарисеї фальсифікували факти, фантазували, фальшували, фабрикували. Фактично фарисейський фарс формував фатальність.
Фіскали (юди) — фаворити феодалів. Фарисеї — фанатики, феральні (нещасливі) фігури. Флюксовата (гнила) фаля (хвиля).
Фініш фальшивих фігур — фіаско.
Фальшивість, фамільярність, фанаберистість, фіктивні філантропи — фауна.
Фамиліянти (нащадки) фарисеїв, фіскалів (юдів) функціонують. Фурт (завжди) фільтруйте факти.

Фарисейство — лицемірство
Фонд — запас, резерв
Фоліант — книжка
Фальсифікувати — підробляти, фальшувати
Фальш — шахрайство, підробка
Фабрикувати — підробляти
Фарс — брехливе, цинічне шоу
Фіскал — юда, донощик, викажчик
Фаворит — улюбленець
Феодал — поміщик, кріпосник
Феральний — нещасливий
Флюксовата — гнила
Фаля — хвиля
Фіаско — невдача, провалі
Фамільярний — безцеремонний, панібратський, розв’язний
Фанаберистий — гордий
Фіктивний — фальшивий
Філантроп — добродій
Фауна — тваринний світ
Фамиліянт — родич, нащадок
Фіскал — донощик, юда, стукач
Фурт — завжди

Хелловін

Хитрі хазяї хаосу хнюпили хвости.
– Халепа, хане, — харамаркав харцизяка, — християни хлебнули християнства. Хрестяться, хвалять Христа, хором хоралять, ходять храмами.
Хан хижо хмурився. Хвостаті хвилювалися, харапудились, хутко храмали ховаючись. Хвилина — хапнуть хазяйської халазії.
– Хробаки худорляві, халтурите! Характерна халатність. Хитаєте хаосом, — хрипнув хазяїн. — Хто хибить? Холера, хай хтось хутко хававкне хороший хід. Хочу хапнути християн!
– Хай християни хандрять, — хрипнув хтось.
– Хай хмеліють, — хлипав хлюпик.
– Хай хвастаються, хизуються, — харкавив хитрий.
– Хай харчуються храбустом, хабузям, хлібом, хвилюються хатинами, хвіртками, — химерив хирлявий.
– Хане, хухнемо холодністю, хугою, хворобами, хандрою, хіромантією.
– Хтознаколишні ходи! — хрюкнув хан.
– Хвалебний хазяїне, хапаймо християн хитрощами. Хай хвалять… хелловін.
– Ха — ха, хелловін, хроший хід, — хіхікнув хан. — Хутко ховайте хавки, хапайте халамиди, ховайте хвости, хромайте хащами, хвацько халясуйте, хамелеоньте. Хай християни хиляться химерам. Хай хлань хрумає християн.
Християни, хелловін — харам!

Халепа — біда, прикра подія
Харамаркати — мимрити, бубоніти
Харцизяка — розбійник (чорт)
Хорал — пісня, релігійний піснеспів
Харапудитися — лякатися
Халазія — прочуханка
Халтурний — капарний
Халатність — недбалість
Хиба — недолік, помилка
Холера — паскудство
Хававкати — видавати своєрідні приглушені звуки
Хандрити — бути в похмурому настрої, нудьгувати
Хмеліти — п’яніти
Храбуст — залишки листя капусти
Хуга — сварка
Хіромантія — ворожіння по лініях на долонях рук та провіщання на цій основі майбутньої долі людини
Хавка — рило, морди
Халамида — одяг
Халясувати — танцювати
Хлань — безодня, прірва
Харам — (араб.) гріх, те що заборонено

Ціль — Царство Царя

Церковнослужитель цікавився цісаря:
– Царю ци цінуєш Царство Царя?
– Цікаво — цікаво! Церква… Царство… Цілодобово циркулюю цейтнотом: цехи, церемонії, цементування цоколю, цитаделі, ценькаю цехінами.
Церковнослужитель:
– Цебто цураєшся церкви…

Цікаво, ци (чи) цінуємо Царство Царя? Цебто церкву, церковні церемонії, цноту, целібатство, цвіт, цілунки, цвірінькання цвіркунів. Ци цілеспрямовано цементуємо цеглинки Царства цьми? Цинічно цураємося Царя цигановими цвяхами. Цивілізація — це цьма: цікавимося целюлітами, цяцькованими цяцьками, цитрусами, цирконіями, цукерками, цмулимо цокаючись ципуру.
Циндримо цінне Царство Царя… Циферки циферблату цокають. Ци Царя, ци Центуріона, ци циркача, ци цигана цапне цета — циліндр цинковий, цебто цвинтар. Цвіль…

Цісар — титул імператора Стародавнього Риму
Ци — чи
Циркулювати — здійснювати рух по колу, обертатися
Цейтнот — відчутний брак часу в якійсь справі
Цоколь — нижня частина зовнішньої стіни
Цитадель — найбільш украплена частина фортеці
Ценькати — дзенькати
Цехіни — різновид золотого дукада
Цебто — тобто, інакше кажучи
Цуратися — триматися осторонь
Цнота — доброчесність, чеснота
Целібат — обов’язкова безшлюбність, запроваджена для католицького духівництва
Цьма — темнота
Цинічний — безсоромно, брутально
Ципуро — грецький національний міцний алкогольний напій
Циндрити — безрозсудно марнувати
Цета — крапка

Час

– Чоловіче! Часто чудуюся чутками чад: чи чую? Чую! Чимало часу чекав. Чекаю честолюбства, чесності, чемності, чесноти…
Чистота чомусь чужа. Чаклуни, чари, чужоложство, чвари, черствість…. Чому? Черв’яки, чому чимдалі, чимдужче, чимраз частіше чигаєте, чаклуєте, чванитеся? Чудасія! Чаклунів, чародіїв чекає чистилище.
Чому чоловік чоловіку чужинець? Чому челядь, чада чинять чвари? Чини чесно, чуйно.
Чудні чолов’яги. Час чикрижить час. Чигає. Чекає.
Час чванитись — час червоніти.
Час червінці чеканити — час черевики чужим чистити.
Час чорнити — час чотки читати.
Час читати — час чинити.
Час частуватись — час частувати.
Час чийсь череп червакам червоточити.
Час чекати — час чувати;
Час чарувати чужих чоловік — час чепуритись? Чудна! Час черкне чернетку — чахнутимеш.
Час чудний чолов’яга. Час черствий, черкне чорні числа. Чорнота чекає: човняр, чорнота, чистилище…

Чудуватися — дивуватися
Чадо — дитина
Чужоложство — перелюб
Чистилище — місце, де, за вченням католицької церкви, душі померлих очищаються від гріхів перед тим, як потрапити до раю
Челядь — молодь
Чинити — робити, діяти
Чвари — суперечки, сварки
Чахнути — втрачати сили, здоров’я
Човняр — перевізник душ

Шлюб

Шановний, шануй шлюб.
Шустрі шпаки шпетно штурмували шпаківницю. Шмигали, шкрябали, шуміли. Шестеро шпаченят швиргали шкаралупки. Шпак шанував шпачиху. Шаріючись, швиргнув шпачисі шовкопрядів.
– Шляхетний шпаківнячий шлюб, — шептали школярі.

Шлюб — шедевр. Шаблон шлюбу: шанобливість, шляхетність…
Шикарний шлюб швагера — ширма. Швендяєш шинками, шулярнею, шмигаєш шалашами широкоперсих швабр — шанталавий шугай. Шал швидко шмигне — шлюб шелепнеться шкереберть.

Шмигати — швидко рухатися
Швиргати — кидати
Шаріти — почервоніти
Швиргати — кинути
Шваґер — сестрин чоловік
Шулярня — ігорний дім, притон
Шмигати — швидко йти куди
Шалаш — хата
Шанталавий — ганебний, негідний
Шугай — парубок
Шал — стан надмірного збудження, хвилювання
Шелепнутися — упасти

Щедрування

Щедрую, щоб щодня, щогодини, щохвилини, щосекунди, щомиті щепилося щастя.
Щоб щезали щезники. Щоб щільніше щокали щокою щадків.
Щадіть щонайбідніших, щонайслабших, щонайменших.
Щонайєхєдніші, щонайболісніше щипають щенячачись.
Щонайіронічніше — щадіть!
Щастя — щебіт щадків.

Щепити — прищеплювати
Щезник — чорт, лісовик
Щокати — цілувати
Щадок — нащадок

КінецЬ!

Якось якийсь мудрець озвучить:
– Молодість біжить, старість летить. Озирнись, молодість вмить пролетить. Зупинись! День, місяць, день. Осінь. Вересень, грудень. Спішить квітень, летить серпень, пробіжить жовтень. Якийсь місяць молодість загубить. Грань… Наступить старість… смерть.
Сповідатись лінь? Остерігайтесь! Звідусіль темінь, злість, заздрість, ворожість, жовчність. Темінь —безчесність. Темінь — погибель. Крадучись гнатиметесь кудись — загубитесь! Мучитиметесь! Відмежовуйтесь.
Творець — ясність, міцність, охоронець, опірність. Господь — міць, неділимість. Сумніваєтесь? Побиваєтесь? Творець бачить увесьжаль.
Обіпретесь — заспокоїть, розрадить, простить, облагородить, благословить, воскресить. Вседержитель визволить, зцілить. Лишеньхваліть, цініть, довіртесь, поклоняйтесь, благословіть.
Безвихідь? Біль? Боязнь? Невідомість? Бідність? Цить! Скинь камінь тяжінь. Щодень молись молебень.
Пролетить юність, молодість, старість, смерть. Ціль — вічність! Спаситель освітить гостинець!
Амінь

Грань — межа
Жовчний — в’їдливий
Гостинець — дорога, шлях
Амінь — вірно, істинно


Примітка: До 1993 р. буква «Ь» (м’який знак) стояла останньою в алфавіті, тепер її переставлено на третє місце від кінця.

Юда. Израда. Искуп.

Юда испоткав (зустрів) Югаса (Пастуха — Ісуса)… Юродиві (нерозумні) юдили (підмовляли) Юду:
– Израдь Югаса!
Юда израдив. Юду издурили (обдурили) юанями (грошова одиниця). Юда исполочився (намочився) юхою (кров’ю).
Югас иде идольською юрбою. Юлицями (вулицями) юродива юрба юзала (волочила) Югаса. Юродива юрба юрмиться. Иніе юродиві идьмо (ще) инстигували (підбурювали):
– Ищи (ще)! Ищи!
Юж (вже)… Юдова юрба исполочилась Югасовою Юхою.
Югас искупив юрбу.

Интенціюю (бажаю) ижбо (щоб) юродиві исполерувалися (очистилися). Изманюєш, израджуєш, иманиш (полониш), инстигуєш (підбурюєш) — юродивий юзник (в’язень).

Израда — зрада
Искуп — викуп
Юда — зрадник
Испоткати — зустріти
Югас — Пастух (Ісус)
Юродиві — нерозумні, божевільні
Юдити — підмовляти
Издурити — обдурити
Юань — грошова одиниця
Исполочитися — намочитися
Юха — кров
Иде — іде
Идольська — поганська
Юлиця — вулиця
Юзити — волочити
Иніе — інші
Идьмо — ще
Инстигувати — підбурювати
Ищи — ще
Юж — вже
Интенціювати — бажати, мати намір
Ижбо — щоб
Исполерувати — очистити
Имати — полонити, брати
Юзник — в’язень

Яскрава яса

Ясноликій явився янгол. Ясна яса. Яскиня, ялівка, ясминовий ясьок, ясенові ясла… явилося ясносяюче Ягнятко!
Якаєте:
– Я — якнайкращий, я — якнайбільший, я — якнайшвидший. Я явно, як янгол! Я я, я!
Ядовитий язик як ящірка, як яструб. Язичники язиками язвлять. Якраз ябедникам, язикатим, ясновидющим — яр, яма.
Якання — ярмо. Якщо якаєте ятрите Ягня.
Ягня — ясніше — яснішого. Ягня — якір. Якліть (просіть) Ягня ямужню (милостиню).

ЯсА — світло, знак
Яснолика — Діва Марія
Яскиня — печера
Ялівка — молода худоба
Ясминовий ясьок — жасминова подушечка
Ягня — Ісус (Агнець Божий)
Ятрити — ранити
Яклити — випрошувати
Ямужна — милостиня

© Юлія Головчин «Притчі»

З сайту Галицький Кореспондент

 

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.