Лариса ВЕРЬОВКА
КВІТКОВА АБЕТКА

А
Ти поглянь: акацій ряд
Розсіває аромат.
Бджілки дружно прилітають,
Мед з акації збирають.

Б
Барвіночок блакитний
Гуляє біля хати.
А хто з вас знає, діти,
Чом зветься він "хрещатий"?

В
Всі волошки серед літа
Танцювали вальс у житі.
Всі веселі, всі в обнові —
В них віночки волошкові.

Г
Горицвіт, горицвіт —
Це степів весняний цвіт.
Він, мов сонечко, сміється,
Він лікує хворе серце.

Д
Деревій у лузі й полі
Носить білі парасолі —
Щоб листочки не згоріли,
Щоб їх сонце не спалило.

Е
Ось біжить ехінацея:
"Вам потрібен лікар? Це я!
Щоби горло не боліло,
Я усіх-усіх навчила,
Я допомагаю людям
Проганяти грип, застуду".

Є
Є євшан. Та в казці він.
А в житті — трава полин.

Ж
Жаром жевріють жоржини
У садочку вздовж стежини.
На пелюстки подивіться:
Наче пір'я у жар-птиці.

З
Зозулинців так багато!
От якби їх змалювати:
Є рожеві, є бузкові,
Білі в цятках, пурпурові!

І
Іванок із іван-чаєм
Чаєм радо пригощає.

Й
Йшов до річки звіробій,
Похвалявся: "Я такий —
Наче сонце, золотий,
Всім люблю допомагати,
Вмію добре лікувати,
А ще є у мене — от
Буква "Й", що зветься "ЙОТ".

Ї
Їжачник не чіпайте, діти,
Бо він вас може отруїти.

К
У конвалій личка білі,
Їх дощі квітневі вмили.

Л
Плава в озері латаття
В білосніжнім й жовтім платті.
Мабуть, кожен добре зна:
Лілія це водяна.

М
Мальви стали біля хати:
"Ми йдемо гостей стрічати,
Ми вітаємо усіх —
І дорослих, і малих".
Мальви білі й малинові,
І рожеві, й пурпурові,
Й жовті, й чорні аж неначе.
Хто блакитну мальву бачив?

Н
На городі — нагідочки,
На голівках в них віночки,
А в пелюсточках — без ліку
Нам несуть цілющі ліки.

О
Орлики цвітуть у лісі.
Ой, як гарно — подивися:
Мов дзвіночки, тихо дзвонять —
Білі, сині, фіалкові
І рожеві — поряд, тут.
Не зривай їх — хай ростуть!

П
Первоцвіти стали в ряд:
Подивіться, в нас — парад!

Р
Ранкові й сонцю радіє ромашка,
Не рви пелюсток — буде їй тяжко,
І буде їй сумно, і буде боліти.
Ромашку жалійте, любіть її, діти.

С
В синім лісі сон-травиця
Спить — і сонечко їй сниться.

Т
Тут троянди,
Там — тюльпани.
Хай цвітуть, нехай не в'януть.
То такі красиві квіти,
Їх не можна не любити!

У
Усаня жовта — айстрам подружка,
Ще називається мишаче вушко,
Нечуйвітер волохатий —
Можна й так її назвати.

Ф
Фіолетові фіалки
Так цвітуть — торкати жалко.

Х
Хризантема зацвіла в осінні дні,
Холоди цій гарній квітці не страшні.

Ц
Це цикорій біля ніг,
Звуть його й петрів батіг.
В нього очі голубі,
Йде на поміч він тобі —
Лікувати може,
Всім він допоможе.

Ч
Чорнобривці біля хати.
Мама любить їх і тато.
В чорнобривців он які
Оксамитові шапки!

Ш
Шепотіла шавлія:
"Лікувати вмію я".

Щ
Щемелина — медуниця,
Повна меду аж по вінця.
Щоб узимку не хворіти,
Треба чай із медом пити.

Ю
Юка з юрком говорить,
Юка любить сонце й море.
А юрок — пташина мила —
Свої крильця розпустила.

Я
Як побачиш квіти ці,
Знай: їх звати якірці.

Ь
З м'яким знаком — ясенець.
От і азбуці кінець.