Володимир ЛУЧУК
АБЕТКА

Художник Людмила Лобода

А
— Агов, Адаме!
А де ми?
— Агов, Демиде!
А ми де?

Б
Біля бору бобри
білий брід берегли.
Бурий бик до Бугу біг,
у бика бідовий біг.

В
Возять воду водовози,
воду випили пронози.
Зелен в’яз високий виріс,
в’язолаз на в’яза виліз.

Г
Грізно грима грім горою,
гонить гомін градобою.
Гнеться груш гнучке гілля.
Гонить гуси Гнат: — Гиля!

Ґ
Ґаві в вухах дзвінко дзвонять дзвони:
ґвалт над ґанком підняли ворони.
— Ґандж у ґави — роззявляє рота!
Ґедзь минає ґавині ворота.

Д
Дмитро дивився на Дніпро,
Дніпро не дивувався,
чому Дмитро та на Дніпро
дививсь і дивувався.

Е
— Ех! — жаліє пустобрех...
— В чім твої жалі є? — Ех!
Я забув тобі сказати,
що хотів тобі щось дати...

Є
Євген каже: — Є у мене
друг Євмен! — Еге ж, Євмене?!
Єва є в Адама,
а в Левка є мама!

Ж
Жабоїд одяг жабо.
Ескімос їсть ескімо.
Жужужукає
жужук.

З
Зупинивсь на зрубі зубр,
задивився зубр на зруб.
Збився з ніг дозір:
зник за звором звір.

И
Ирій, вирій — все одно,
тільки виглянь у вікно:
з кудикалом чомукало
до викала придибало.

І
І я, і він, і ти —
як ті брати.
До Івана прийшла інка...
— Чи ти, інко, українка?!

Ї
Їла диню
нині Ївга,
а ти нині
диню їв, га?!

Й
Йойкнув
йойчик:
— Йосип —
йойлик!

К
Кріп несу на кухню, кріп.
Кине мама кріп в окріп.
А до кропу ще й петрушку, —
смачно варить мама юшку.

Л
Летіла сова,
торохтіла слова:
— Чи сон це, чи слон це,
а може, і сонце?!

М
Метнулась мишка до Мишка:
— Позич горіхів півмішка! —
Мишко всміхається до мишки:
— А принеси медку півмиски!

Н
На подвір’ї зелен кущ.
Над кущем літає хрущ.
Ми прибігли до куща.
Над кущем нема хруща.

О
Остапові облоги
орел з ослом орали.
Оратай налягав на рало,
орало нивочку орало.

П
Перепілка — пурх з вівса! —
переполошилася.
А коли зійшла роса,
то умилася.

Р
— Рукавичок буде шість! —
Нам Тарасик доповість:
в’яже ж баба рукавиці
для онука, діда й киці.

С
Сидьма сом сам сидів.
Самого сома сум схопив.
Сім сусідів скликав сом:
сміх і співи за столом!

Т
Таксі замовляє такса:
«А яка для такси такса?»
— Рівні такси і хорти —
що наїздиш, те й палати.

У
Удав удав,
що не удавить.
У шубу, у кожух —
шурх змерзлюх!

Ф
Фотограф
відкриває рота:
— Ото фото
«ОТОФОТО»!

Х
Хоче Левко хрону,
хрін сховавсь до схрону.
Хихикало хихикало,
хитнувся віз — і випало.

Ц
Цапки
упирався цап,
що не він
капусту — хап!

Ч
Чір! — в чичітки,
чир! — в чижа,
власна пісня —
не чужа.

Ш
Шосе летить,
шумлять машини —
лише шпаркі
шурхочуть шини.

Щ
Щиглик всівсь на чолопок —
тішить щебетом діток.
Щезла щерба зі щавлю,
щезники не щезли!

Ю
Юлій і Юрій —
юннати.
Юрій і Юлій —
два брати.

Я
Я — Левко,
а ти — бабуся,
в тебе — я,
а ти — в дідуся.