Віктор ТЕРЕН
ПТАШИНА АБЕТКА

А

АЛЬБАТРОС

Літає він над океанами, схопить рибину — і вертається на берег. Там його пташеня. І таке воно любе, бо — одне. Хоч і величезні альбатроси, а більше одного яйця не висиджують.

Б

БУСОЛ

Які ноги заввишки,
Такий ніс завдовшки.
Хату на хаті має,
З болота не вилізає!

В

ВІВЧАРИК

Вівчар пасе вівці, а вгорі співає вівчарик. "Тінь, тянь, тюнь..." — наче дзвінко вода капає. А самої пташки не видно — вона зелена, то й загубилася в листі.

Г

ГОРОБЕЦЬ.

Зима... А свитка на ньому сіренька. благенька, вітер подме, то й спинка засвітиться. Але нічого! Як захурделить, то знайде куди сховатися. А це по двору стрибає, крихти збирає. Як надзьобається, то й тепліше стане.

Ґ

ҐАВА

Ви знаєте, що ґава не лише каркає? Наприкінці зими вона ще й співає. Правда, гарною співачкою зроду не була, а проте її лагідне покрикування — таки пісня. І до того ж це перша ознака весни.

Д

ДЯТЕЛ

Чи знаєте ви, що дятел — гарний музика? Знайде розколоти сучок і почне по ньому швидко стукати дзьобом. Сухий сучок деренчить, тринькає, а дятлові й подобається.

Е

ЕМУ

Це — страус, який водиться в Австралії. Сам він до двох метрів заввишки, а яйце, яке зариває в гарячий пісок, більше кілограма важить.

Є

ЗМІЄЇД

Зашелестіла в траві гадюка... Коли це щось як шугне вниз, ніби чорна стріла! То змієїд вхопив злу гадюку і поніс до себе в гніздо. Там лише одне його пташа, і сидить воно в гнізді аж 60 днів.

Ж

ЖАЙВОРОНОК

Ще біжать березневі струмки, а він уже в небі. То зніметься ще вище вгору, то "впаде" на землю. І так мелодійно видзвонює — "тір-лю", "тір-лі-лю"!

З

ЗОЗУЛЯ

Хати не будую,
Не мажу, не квітчу.
На гілці ночую,
Людям роки лічу!

И

СИЧ

Научала мати-мишка
Мишеняток тишком-нишком:
— Ви тікайте, дітки, в хату!
Опівночі коло лісу
Сич полює волохатий!

Й

СИНЬОШИЙКА

Сидять три пташки — наче й схожі, наче й ні... В однієї на грудях руда пляма, в другої — біла, а в третьої ніякої нема. Зате шиї в них усіх синенькі. Тому ці пташки й звуться синьошийками.

І

ІВОЛГА

Колись вона з самим солов'єм засперечалася — хто кого переспіває? Гарно в неї виходить! Лише прилетить весною, відразу й почне: "Фіу-фі-фіу! Фіуу!"

Ї

ГАЇЧКА

Вже такий трухлявий та старий пень, а для гаїчки — то найкращий будиночок. А впізнаєте її по чорненькій шапочці на голівці. Гаїчка і мух ловить, і комарів... Сюди-туди мотається, а чарівна шапочка не спадає.

К

КРИЖЕНЬ

Це качка, але дика. А на крильці в крижня... справжнє фіолетове дзеркальце! Воно з блискучого пір'я, і чисте-чисте... Бо крижень якщо не літає, то все плаває і рибу ловить.

Л

ЛАСТІВКА

Спереду шильце,
А ззаду — вильце,
На грудях біле полотенце...

М

МАЛИНІВКА

Бачите пташку в траві? Грудка в неї руда, червонувата... Малинівка! А малину вже й обірвали. Ну та нічого, інших ягід пошукає. Тому й відлітати не квапиться, хоч надворі вже осінь.

Н

НОРЕЦЬ

Чубатий плавець знов міняє комірець. То кажуть так про норця. Бо справді — пір'я в нього навколо шиї схоже на руденький, з чорною смужкою комірчик.

О

ОСОЇД

Злючі оси гострять коси, вийшов дід — тікають оси. А того діда звати осоїд. На ньому й бурі поперечні смуги є. Правда, жала немає. Та й навіщо воно йому? Він або на льоту осу впіймає, або розгрібає лапами осині гнізда.

П

ПУГАЧ

Оце сова -так сова, з усіх сов найбільша! А як закричить "пугу-пугу" то кожен злякається. Живе в глухих лісах, ущелинах. А тому що полює тільки тоді, як стемніє, то про нього про нього кажуть; "Вдень сліпий, а ніччю зрячий, мишей ловить, а не кіт!"

P

РЕМЕЗ

Над рікою, над водою, в'язана рукавичка висить... Так, це гніздо ремеза. Гойдається на тоненькій гілці, пташат колихає. А от і сам ремез. Озирнувся навколо — та й залетів у пальчик рукавички.

С

СОРОКА

А ви знаєте, що сорока — дуже дбайлива господарка? Вона вимостить гніздо, а тоді усередині ще й глиною обмаже.

Т

ТЕТЕРЕВ

Мало зосталося цих птахів! Тому й полювання на них заборонене. Та ось тріснула гілка, великі красиві птахи знялися з шумом і полетіли на заболочені чагарі. Там безпечніше.

У

УЛІТ

На тонких червоних ногах походжає уліт, роздивляється — чи ніде не видно жаби? Рибкою на мілководді він уже поласував, тепер можно ще й на лузі щось дошукати смачненьке...

Ф

ФАЗАН

Правда ж, він схожий на бабусиних курей? Тільки голівка в нього зелена. Тому важче й помітити, коли з трави визирає. Хоч весною фазан і про обережність забуде — не втримається і як закукурікає!

X

ХОДУЛИЧНИК

Цей птах любить багато ходити, тому й довгоногий. Живе при березі, а коли летить, то ноги свої витягує далеко вперед, ніби йому не терпиться швидше опуститися і знов походити.

Ц

ЦВІРКУН

Це не той цвіркун, що за піччю, а той співучий птах, що дзюрчить, як струмочок. Невеличкий він! Знайде на землі ямку, сплете в ній гніздечко — уже можна й пташат виводити. Хай теж дзюрчать!

Ч

ЧАЙКА

Що то за кораблик вітер несе? Сірувато-світлий, з вигнутою чорною голівкою. Ну ясно, що це чайка сіла на воду! А перед цим ширяла над хвилями і вітру не боялася.

Ш

ШИШКАР

Краї дзьобика в нього перехрещені, щоб легше було ялинові та соснові шишки вилущувать. Підвіситься він на краю гілки — та й за сніданок!

Щ

ЩИГЛИК

Полетів щиглик на пташиний ярмарок і всякого пір'ячка накупив. На голівку — чорного й червоного, на спинку — бурого, на груди — жовтуватого, а знизу — біленького. Вбрався гарненько — і тепер щебече.

Ю

ЮРОК

Ой, і налетіло ж гостей в наш засніжений садок! Це юрки. Опустилися зграйкою на горобину та й клюють червоні ягоди. А перед цим понавизбирували насіння з сухого бур'яну — от і ситі тепер.

Я

ЯСТРУБ

Сильний, сміливий хижак! Ну а що вже літати вміє, то рівного йому немає. Несеться між деревами, ширяє, а проте встигає обминати, об жодне не вдариться.

Ь

ПРИПУТЕНЬ

І звідки така назва? Може, тому, що цей птах — як припнутий до рідного лісу, нікуди з нього не вилітає. Він — дикий голуб. І не треба йому голуб'ятника. Є в нього на дереві гніздо, ліс, а головне — воля.