Катерина САМОЙЛИК
Цікава абетка

Абрикоси, виноград,
Лікарські рослини.
Дарує нам бабусин сад
Найкращі вітаміни.

Бурундук, борсук і миша
Хатку разом збудували.
Ось і ніч — глибока тиша.
Свято на обід відклали.

Виспався ведмідь гарненько
І поплентався в лісок.
Йшов за медом далеченько
— Згадав безліч казочок.

Довгоносики гукали,
Щиро на гостей чекали.
Друзі вдома забарились,
На гостини запізнились.

Ґудзик, дзиґа, ґедзь і ґава —
Навчимося вимовляти.
Їсти аґрус — ось забава,
Аби звук запам'ятати.

Діти дім побудували,
Добрий намір вони мали.
Котик в буду не пішов,
Іншу схованку знайшов.

Реготав із мене коник,
І метелик, і комахи.
Тільки-но відчули дотик —
Всі сховались від невдахи.

Теплим ворсом зігріває,
Мокрим носиком штовхає.
Звеселяє і муркоче,
Завжди хвостиком лоскоче.

Жовтень оздобляв палітру,
Жваве сонце і луки.
Поховалися від вітру
Жабки, звірі та жуки.

Зорі звично звітували
На світанку за всю ніч.
Щиро сонечко вітали,
Позичали росам блиск.

Тузик зрання щось гарчить,
Котик у кутку нявчить.
А хурделиця вщухає,
Гарний день передвіщає.

Можу сісти, можу встати,
І на ніжці пострибати.
Можу гепнутись в калюжу,
Але слухатись я мушу!

За годину мишенята
З'їли сало і зернята.
Біля нашої хатинки
В'ються їх нові стежинки.

Як бабуся в хату прийде,
Певно Йосип до нас вийде.
Обійматиму, зустрічатиму,
Коли зайде він, цілуватиму.

Котик Мурчик вартовий,
Берегтиме спокій твій.
І вкраде ковбаску,
За турботу й ласку.

Лимонад з лимоном
Любить тьотя Люба.
З тістечком і льодом,
За столом із дуба.

Про м'ясо і сметанку
Мій смугастий мріє.
Мама варить манку —
Ніяк не зрозуміє.

Наша краля неповторна
У червоному намисті.
І моторна, і слухняна.
Має бантики барвисті.

Кольоровий ланцюжок
Має козлик, мій дружок.
Бабуся сірому сплела,
Аби не втік він із села.

Хлоп'ятко чепурненьке,
Пташеня маленьке.
Чистить пір'ячко щодня,
П'є водицю, їсть зерня.

Півник Петрик заспівав,
Руду лиску налякав.
Пишається курчатко,
Бо хоробрий татко.

Сяйво і сміх, сонце і сонях,
Скільки яскравих слів.
Місяць сріблястий сяє в долонях,
Світить на стіни і стіл.

Тріпотіли трошки крила,
Рясно змочені дощем.
Але пташка долетіла
Та тремтіла під кущем.

«Зупиніться хоч на хвильку,
Мушу дещо вам сказати».
Муха наздогнала кульку —
Стала зір поганий мати.

Вранці Філя у червоний
Фарбував собі дупло.
А фіранки у бордовий —
Інших фарб тут не було.

Тихо ходить котик Химка.
У хліву худоба спить.
Пильнувати буде мишку,
І комар не пролетить!

«Ціпа-ціпа, крихітка,
Пташечка гарненька!»
Цуцик кликав ціпоньку
Доки спала ненька.

«Ачхи» — Чапа застудилась.
Довго бігла, зупинилась
За чужим струмочком,
За міським ставочком.

Шу-шу-шу, шуршало листя.
Бігав Шиша по садку.
Гавкати він не барився —
Вгледів пташку на дубку.

Щука плаває у річці,
І ховається на дні.
Щоб привезти щуку жінці,
Дід Василь спіймав її.

Осінь вкрила поле листом,
І подекуди намистом.
Хай сніжок припорошить,
Гарну справу завершить.

Юшка добра, юшка файна,
На обід юрба іде.
Ми гукнули по Івана,
Він Юхима приведе.

Янгол, блискуча ялинка, Ясла.
Заснула дитинка.
Мрія здійснилась казкова,
Пісня луна колискова.

Джерело