Володимир САПОН
ЛIСОВА АБЕТКА

А

Арена циркова,
Акацiй тiнь, трава.
Акробати — козенята,
А атлети хто? Зайчата.

Б

Бiля броду бобренята
Будували бобру-брату
Березову браму й хату.
Бiла хата пребагата
Буде у бобра — у брата.

В

Вiтер вiє,
Виє близько.
Вiтер лютий, мов вовчисько.
Вмить сховалися звiрятка
Вiд вовчиська-вiтру в хатку.

Г

Гарнi гостi в горобчихи:
Горностай принiс горiхи,
Горобину — горлиця.
Гомонять у горницi.

Ґ

На ґанку, мов ґазда,
Ґелґоче гусак.
Ґринджолами поїхала
Ґава на тартак.

Д

Дрiбно дощик дрiботiв.
Дятел у дуплi сидiв.
Джмiль летiв до джерела,
Де будує дiм бджола.

Е

Екскурсанти йдуть у гори.
Електрички мчать у рейси,
Ельфи там, де розцвітають
Елегантні едельвейси.

Є

Є у єнота скрипка,
Є у єнота сiм нот.
Єднає в мелодiї ноти
Єнот.

Ж

Жовте листя на ожинi,
Жук самотнiй на стежинi.
Журавлиний ключ останнiй
Журно в небi синiм тане.

З

Зима, замети, завiрюха,
Замерзають в зайця вуха —
Завтра купить капелюха.
Зуб вовчисько застудив —
Зранку йде до лiкарiв.

И

Лисиця з криницi
Налила водицi,
Злiпила млинця.
Де тут лiтера оця?

I

Iшов кiт через брiд
Iз мiшком брусницi —
Iменинницi совi,
I собi, i кицi.

Ї

Їжачиха їжачатку
Їсти принесла у хатку.
Їжа — грушi солоденькi:
Їж, їжачику, смачненькі.

Й

Йогурт вранці п'ють лисички,
Йдуть качата ген до річки,
Йорж у ній пірна до дна,
Йому щука не страшна.

К

Каженятам кажан
Казку казав.
Карась карасенятам
Купив ковзанята.

Л

Летiли в край далекий
Ластівки, лелеки.
Летiли журавлi,
Лiтечко несли,
Линуло «курли».

М

Маленькi мишенята
Малюють маму й тата.
Мають хист мурахи —
Майстерно грають в шахи.

Н

Нинi ягоди калини,
Нiби справжнi намистини.
На пеньку ж сидять опеньки —
Набакир шапки новенькi.

О

Озерце лiсове,
Окунець у нiм живе.
Ось слiди бiля води —
Оленята йшли куди?
Отуди, отуди —
Обiзвались одуди.

П

Пiвень просо помолотив,
Попросив перепелицю
Потовкти i спекти
Пухку паляницю.

Р

Риба й рак гриби збирали,
Рвали грушi на вербi.
Реготали з того в лiсi —
Усмiхнися й ти собi.

С

Сорока i сойка та два снiгури,
Сова i синиця летiли вгорi.
Стомилися, сiли спочити у гай.
Скiльки усiх їх, мерщiй угадай?

Т

Три коти-веселуни
Танцювати стали.
Три тхори-товстуни
Тiльки тупцювали.

У

Уранцi до школи прошкують зайцi,
У ранцях — букварики i олiвцi.
Уроки скiнчаться — узлiссям, за гай,
У полi капусти збирати врожай.

Ф

Фарбує осiнь в жовте лiс.
Фазан смакує барбарис.
Футболiсти козенята,
Файна форма в них — вiд тата.

Х

Хто там хвою хилита —
Ховрашка хутка хода.
Ховрашок собi на хижку
Хмиз збирає на обнiжку.

Ц

Цвiрiнькала синиця —
Цiкаво так дивиться:
Цап цимбали сам зробив,
Цапеняток грать навчив.

Ч

Чорногуз, мов Чарлi Чаплiн
Чемний, чепурусi чаплi
Через поле, через лiс
Чобiтки червонi нiс.

Ш

Шепотiлися шпаки,
Що шулiки бiльш прудкi.
Шепотiлися шулiки,
Що не так, а навпаки.

Щ

Щиглики щебечуть
Щиро ранок кожен.
Щука того щебету
Щось збагнуть не може.

Ь

Цей знак м'який, немов постiль,
Вiн у словах опеньки, сiль,
Без нього не настане день
I не спiвати нам пiсень.

Ю

Юля любить кисіль,
Юшку любить Василь.
Юшка добра із в'юнів,
Юнга Юра їх зловив.

Я

Ясени i явори,
Яструб ген шуга вгорi.
Ягiдна стоїть пора —
Ягоди ведмiдь збира.

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.