Оксана СЕНАТОВИЧ
ЯК КАЖАН ЯРМАРКУВАВ

Перевернута абетка

Як кажан
ярмаркував?
Спершу він
під дахом спав.

– Ю-тю-тют! –
з вікна зернину
кличуть кури
на гостину.

– Що ви! –
голою, без пір'я
я не вийду
на подвір'я.

Шию витягнула
гуска:
– Та зернина –
боягузка!

Чорний кіт
почав нявчати:
– Годі тут
ярмаркувати.

Цуцик гавкає:
– Дивіть,
онде гусениць
аж дві!

Хорт хвостом махнув
і ласо
глянув: – Фу,
хіба це м'ясо?

Форкнув трактор
на подвір'ї:
– Всі до мене,
хто у пір'ї!

У щетині хто,
у хутрі –
ті умостяться
на хурі.

Трактор й хура
їдуть трактом,
тракт той поре плугом
трактор.

Спить кажан
в своєму хутрі,
спить, як спав,
але на хурі.

Рохкіт, рев
і навіть грім –
вдень йому
все ніпочім.

Пр-р! – приїхали
до міста,
за торги взялися
з місця.

Ох і ярмарок –
торгівля:
обмін, продаж
і купівля!

Нанесли яєчок
кури,
продали їх
просто з хури.

Миші салом
торгували,
тим, що в діда
вчора вкрали.

Лис підбіг
і гусака
ухопив
на дурняка.

Кіт хотів
мишей купити,
як почав
їх він душити,

Йой, який зчинився
шарварок.
– Дзусь! – сказав котові
ярмарок.

Їли тут тістечка
свині –
Заробили
на щетині.

Індики
свої коралі
обміняли
на сандалі.

– Ич, які ми,
мов підкуті,
не червоні вже,
а взуті.

Заєць в кролика
маслину
Виміняв
за капустину.

Жаба ярмарком
стрибає,
за комариком
питає.

– Є! – хорт каже, –
ген в куті
накомарники
густі.

– Е, даруй,
в цій товкотнечі
ти поплутав
різні речі.

Дужі
покупці-телята –
мали б гроші,
взяли б авта.

Ґзиться ґедзь
між покупцями:
– Марно лупите
хвостами!

Гуси, як учив
гусак,
пір'я струшують
за так.

Він за гроші
паперові
цілий стіг віддав
корові.

Барани беруть
за вовну
мідяків
неповну бодню.

А кажан? –
Він між рядами
спить, як спав,
уверх ногами.

[грудень 1992]