Віктор ТЕРЕН
АБЕТКА

А - АБЕТКА

А як хочеш ти читати,
То мене повинен знати,
Бо коли мене не знаєш,
То нічого не вчитаєш.


Б - БАНДУРА

Бандура стара-престара...
Колись, було, сяде бандурист
край битого шляху,
вдарить по струнах,
а вони задзвенять,
як грізні козацькі шаблі.


В - ВІНОК

Вийся, віночку, гладко,
Як червонеє яблуко.
Вже ти на полі нацвівся,
Од ясного сонечка нагрівся.

Г - ГАЇВКА

Гарячий вітер згонить сніги,
вийдуть дівчата на луг —
і заспівають гаївку:
Наша мила гаївко,
Чого тебе лиш тілько, лиш тілько?
Цілий рік тя чекали, чекали,
А тепер за три дні провели, провели...


Д - ДІМ

Де б ти не був, але тобі знову
присниться твій рідний дім,
покличе до себе маминим голосом.
Будиночок є у шпака,
в дятла, маленької бджоли,
але найдорожчий — кожному свій.


Е - ЕГЕ Ж

Еге ж, а чи не пора нам загадки загадувать?

Відгадайте: "Що стоїть посеред степу?"

Не здогадалися?
Літера Е!


Є - ЄВАНГЕЛІЄ

Є багато переказів про Ісуса Христа, але найвірогідніші - в Євангелії, яке дійшло до нас із далеких віків.
А саме слово "євангеліє" означає "добра новина".
Це Новий заповіт для людей, що навчає їх добра й любові.


Ж - ЖУК, ЖИТО

Женчичок, бренчичок вилітає,
Високо ніженьку підіймає...
Зеленеє житечко в полі він жав,
З ранку до вечора не спочивав.

(Жниварська пісенька)


З - ЗАПОРІЗЬКА СІЧ

За Дніпровими порогами була велика і могутня фортеця Запорізька Січ.
Там жили запорожці.
Вони боронили від ворогів нашу Україну.
А що тобі про них відомо?


И - ИЧ

Ич, вибіг козелець із нових сінець!
Наставив пушку: "Дайте пампушку!"
Наставив ріжок: "Дайте пиріжок,!"
Наставив жменьку: "Дайте копійку!"

(Жартівлива колядка)


І - ІКОНА

І до чого ж гарно в бабусиній хаті! Чисто, світло.
А на покуті - ікона.
З неї дуже лагідно дивиться сумовита жінка, ніби хоче всіх дітей приголубити...


Ї - ЇХАТИ

Їхав дядько Помазан
З гарбузами на базар.
Покотилися з гори
За гарбою гарбузи.
Помазане, не журись,
Помазан, іди жмурись!
(Лічилка)


Й - ЙВАНКО

Йванко - так звати хлопчика. Ти його знаєш? Він сидить на перелазі, цвьохав лозинкою, вигукує: "Но, конячко!"
А навколо цвітуть соняхи, чорнобривці, і Йванко, маленький козак, теж, як квітка на коні.


К - КАЛИНА

Калина і над водою цвіте, і восени як жар горить, і на вишиванні червоніє. Глянуть на неї люди - і вона всю Україну нагадає. Тому і співають:

— Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!


Л - ЛІТЕРИ

Люди їх з дитинства знають,
Дружать з ними так давно!
На папері засівають,
Як добірнеє зерно.


М - МАТИ

Мама... І відразу заясніли твої очі, з'явилася усмішка. Вона так турбується про тебе!
Недарма ж кажуть: у дитини заболить пальчик, а й матері — серце.


Н - НИВА

Не людина, не море, а хвилюється.


О - ОБЖИНКИ

Ото як закінчаться жнива, то й почнеться свято урожаю — обжинки.
Тоді й співають:
"Золотії серпики бряжчали,
Поки сього жита дожали.
Тепер вже не будуть бряжчати,
А будуть в коморі лежати".


П - ПОСІВАТИ

Підемо з хати до хати
Сіяти-посівати:

На Новий Рік, на новеє літо!
Роди, Боже, жито!
З колосочка — жита мірочка,
А з снопочка — жита бочка!


Р - РУШНИК

Ружі, вершники, півні...
Все вишивають на рушниках!
Розвішуються рушники по стінах, і хата в них — як у віночку.


С - СКОРОМОВКА

Старому сому везли солому,
Навіщо солома старому сому?


Т - ТАНЕЦЬ

Тримайтеся за руки і ходіть по колу, а в середину виберіть "зайчика". І співайте:
"Зайчику, зайчику,
Мій братчику!
Не ходи, не топчи
Городчику!"
А потім "зайчик" вибере когось іншого.


У - УКРАЇНА

У світі одна —
наша мати вона.


Ф - ФІАЛКА

Фіалка... Намалюйте її або вишийте на полотнинці — і квітка ніколи не зів'яне...
А потім тихенько подякує:
— Спасибі, що не зірвали!


Х - ХЛІБ

Хвалить його кожен,
Любить його кожен.
І дня ми прожити
Без нього не можем.

(Прочитай початкові літери згори вниз.)


Ц - ЦИМБАЛИ

Цвіркун каже цвіркунисі:
— Це б ми танцювали!
Продамо цибулю, купимо цимбали.

(Скоромовка)


Ч - ЧАЙКИ

Човни запорізькі називалися чайками. Вони летіли по хвилях, як птахи по небу, і наганяли жах на ворога.


Ш - ШЕВЧИК

Шевчик уміє шити, спробуй і ти!
А ось і вірш про шевчика:
— Що в мішечку, шевчику?
— З дубового листя чоботи,
По болоту буслові човпати!
— А нема дешевшого, шевчику?
— Є тобі черевички, недорого,
Із м'якого листя вербового!


Щ - ЩЕДРІВКА

Щедрий вечір, щедрівочка,
Залітає ластівочка.
Ластівочка залітає,
Господаря розбуджає!


Ю - ЮШКА

Юшка, та ще й чумацька - смачна! Бувало, розпалять чумаки
вогнище, наловлять риби — і варять.
Підобідають — то й додому ближче.
А тобі відомо, хто такі чумаки і куди вони їздили?


Я - ЯЙЦЕ

Якась така бочка
Котилась з горбочка.
Впала, розбилась.
Нема того бондарця,
Щоб поправив кадібця!


Ь - М'ЯКИЙ ЗНАК

М'якенький він, як літня вода...
І несміливий - ніколи сам слова не починає.
Зате як літери чогось розсердяться.
то він враз прим'якшить розмову,
заспокоїть — і вони й не сваряться.
Ось чому так лагідно звучить:
льон, тінь, тьох-тьох...

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.