Віктор ТЕРЕН
АБЕТКА
А - АБЕТКА
А як хочеш ти читати,
То мене повинен знати,
Бо коли мене не знаєш,
То нічого не вчитаєш.
Б - БАНДУРА
Бандура стара-престара...
Колись, було, сяде бандурист
край битого шляху,
вдарить по струнах,
а вони задзвенять,
як грізні козацькі шаблі.
В - ВІНОК
Вийся, віночку, гладко,
Як червонеє яблуко.
Вже ти на полі нацвівся,
Од ясного сонечка нагрівся.
Г - ГАЇВКА
Гарячий вітер згонить сніги,
вийдуть дівчата на луг —
і заспівають гаївку:
Наша мила гаївко,
Чого тебе лиш тілько, лиш тілько?
Цілий рік тя чекали, чекали,
А тепер за три дні провели, провели...
Д - ДІМ
Де б ти не був, але тобі знову
присниться твій рідний дім,
покличе до себе маминим голосом.
Будиночок є у шпака,
в дятла, маленької бджоли,
але найдорожчий — кожному свій.
Е - ЕГЕ Ж
Еге ж, а чи не пора нам загадки загадувать?
Відгадайте: "Що стоїть посеред степу?"
Не здогадалися?
Літера Е!
Є - ЄВАНГЕЛІЄ
Є багато переказів про Ісуса Христа, але найвірогідніші
- в Євангелії, яке дійшло до нас із далеких віків.
А саме слово "євангеліє" означає "добра новина".
Це Новий заповіт для людей, що навчає їх добра й любові.
Ж - ЖУК, ЖИТО
Женчичок, бренчичок вилітає,
Високо ніженьку підіймає...
Зеленеє житечко в полі він жав,
З ранку до вечора не спочивав.
(Жниварська пісенька)
З - ЗАПОРІЗЬКА СІЧ
За Дніпровими порогами була велика і могутня фортеця
Запорізька Січ.
Там жили запорожці.
Вони боронили від ворогів нашу Україну.
А що тобі про них відомо?
И - ИЧ
Ич, вибіг козелець із нових сінець!
Наставив пушку: "Дайте пампушку!"
Наставив ріжок: "Дайте пиріжок,!"
Наставив жменьку: "Дайте копійку!"
(Жартівлива колядка)
І - ІКОНА
І до чого ж гарно в бабусиній хаті! Чисто, світло.
А на покуті - ікона.
З неї дуже лагідно дивиться сумовита жінка, ніби хоче всіх дітей
приголубити...
Ї - ЇХАТИ
Їхав дядько Помазан
З гарбузами на базар.
Покотилися з гори
За гарбою гарбузи.
Помазане, не журись,
Помазан, іди жмурись!
(Лічилка)
Й - ЙВАНКО
Йванко - так звати хлопчика. Ти його знаєш? Він
сидить на перелазі, цвьохав лозинкою, вигукує: "Но, конячко!"
А навколо цвітуть соняхи, чорнобривці, і Йванко, маленький козак,
теж, як квітка на коні.
К - КАЛИНА
Калина і над водою цвіте, і восени як жар горить,
і на вишиванні червоніє. Глянуть на неї люди - і вона всю Україну
нагадає. Тому і співають:
— Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Л - ЛІТЕРИ
Люди їх з дитинства знають,
Дружать з ними так давно!
На папері засівають,
Як добірнеє зерно.
М - МАТИ
Мама... І відразу заясніли твої очі, з'явилася
усмішка. Вона так турбується про тебе!
Недарма ж кажуть: у дитини заболить пальчик, а й матері — серце.
Н - НИВА
Не людина, не море, а хвилюється.
О - ОБЖИНКИ
Ото як закінчаться жнива, то й почнеться свято
урожаю — обжинки.
Тоді й співають:
"Золотії серпики бряжчали,
Поки сього жита дожали.
Тепер вже не будуть бряжчати,
А будуть в коморі лежати".
П - ПОСІВАТИ
Підемо з хати до хати
Сіяти-посівати:
На Новий Рік, на новеє літо!
Роди, Боже, жито!
З колосочка — жита мірочка,
А з снопочка — жита бочка!
Р - РУШНИК
Ружі, вершники, півні...
Все вишивають на рушниках!
Розвішуються рушники по стінах, і хата в них — як у віночку.
С - СКОРОМОВКА
Старому сому везли солому,
Навіщо солома старому сому?
Т - ТАНЕЦЬ
Тримайтеся за руки і ходіть по колу, а в середину
виберіть "зайчика". І співайте:
"Зайчику, зайчику,
Мій братчику!
Не ходи, не топчи
Городчику!"
А потім "зайчик" вибере когось іншого.
У - УКРАЇНА
У світі одна —
наша мати вона.
Ф - ФІАЛКА
Фіалка... Намалюйте її або вишийте на полотнинці
— і квітка ніколи не зів'яне...
А потім тихенько подякує:
— Спасибі, що не зірвали!
Х - ХЛІБ
Хвалить його кожен,
Любить його кожен.
І дня ми прожити
Без нього не можем.
(Прочитай початкові літери згори вниз.)
Ц - ЦИМБАЛИ
Цвіркун каже цвіркунисі:
— Це б ми танцювали!
Продамо цибулю, купимо цимбали.
(Скоромовка)
Ч - ЧАЙКИ
Човни запорізькі називалися чайками. Вони летіли
по хвилях, як птахи по небу, і наганяли жах на ворога.
Ш - ШЕВЧИК
Шевчик уміє шити, спробуй і ти!
А ось і вірш про шевчика:
— Що в мішечку, шевчику?
— З дубового листя чоботи,
По болоту буслові човпати!
— А нема дешевшого, шевчику?
— Є тобі черевички, недорого,
Із м'якого листя вербового!
Щ - ЩЕДРІВКА
Щедрий вечір, щедрівочка,
Залітає ластівочка.
Ластівочка залітає,
Господаря розбуджає!
Ю - ЮШКА
Юшка, та ще й чумацька - смачна! Бувало, розпалять
чумаки
вогнище, наловлять риби — і варять.
Підобідають — то й додому ближче.
А тобі відомо, хто такі чумаки і куди вони їздили?
Я - ЯЙЦЕ
Якась така бочка
Котилась з горбочка.
Впала, розбилась.
Нема того бондарця,
Щоб поправив кадібця!
Ь - М'ЯКИЙ ЗНАК
М'якенький він, як літня вода...
І несміливий - ніколи сам слова не починає.
Зате як літери чогось розсердяться.
то він враз прим'якшить розмову,
заспокоїть — і вони й не сваряться.
Ось чому так лагідно звучить:
льон, тінь, тьох-тьох...