Олександр ВИЖЕНКО

АБЕТКОВІ БАРВИСТІ ВИПОВІДКИ
для дорослих ще й діток,
щоби мовний цвів садок

З, з

ЗАПЕКЛЕ ЗМАГАННЯ ЗАПОРОЖЦЯ ЗАХАРА ЗВЕРХДУБА З ЗАПРЕЛЮТИМ ЗУХВАЛИМ ЗАВОЙОВНИКОМ-ЗЛОТВОРИТЕЛЕМ ЗМІУЛАНОМ

Звичний зломудрствувати, завгорювати, загарбувати, збезчещувати, здеморалізований, збезумілий забийця-злодіяка, звіркуватий здобичник-загреба Зміулан здавна замислив зле – здійснити злочинний замір – знагла, знаскока захопити Золотоношу, зірвати заворінний золотокований замок, завалити засіку, зграсувати (знищити до останку) загорожу, залютувати, застрахати, зацькувати, закабалити золотоношців, зроби­ти зі злотомальованого замку зорище (попелище), звалище, з заулків, з закамарків – згарище; зірвати, затолочити золототкане знаме­но.
Знов-таки, злісливий, знахабнілий завойовник, злотямущий звірюка-заклинатель, засмілився знівечити загальне знаряддя, знищити згіддя, замаюсити (привласнити) зрожай землеробів, запровадити злидні, зовсім забідити заможних, згарбавши золото, злотоіскри (тут – коштовне каміння); захопити заручників.
Залітком, заледве заутеріло, зачав зрадливий, здідькуватий (схожий на чорта), злостивий загарбник, злоіменний зайда-зміїна заходити зиґзагами збоку зарослого завгаю.
Зачекайте-но! З’яву забожеволілого, зловидого, злолютого забіги-заволоки, заклятого звійника-зарізи, завчасу зазирив зіркий звідувач, загартований заступник Золото­ноші, злітній (середніх літ), засадистий (міцний), звисокого зросту здоров’як, золоточубий запорожець Захар Зверхдуба.
“Звісно, знову закортіло злохитрому злобителю зчинити злочин, – заворсився (насупив брови) затривожено захисник, запихкав зіньківкою (вид люльки). – Зажди, злоплідний Зміїще-вражище, заореш землю зубами! Змішаю злороба з землею!”
Зійшлися, зустрілися, завмерли.
– Звіку-правіку, запорожці заступалися за земляків! – згорда закричав-зарокотав здоровань. – Знаєш, заведисвіте Зміулане?
– Знаю, – збурився, запаленів, зціпивши зуби, збуджено, зловіщо засичав зловорожий злодюга.
– Зайве зволікати за змагання! Зачнемо, злогидий, зазнавання? – завдруге запитав запорожчик.
– Звичайно – зачнемо! – зопалу заопирував, завиристо заверещав знавіснілий злодієнко.
– Звірювати забудеш! – з запалом зіпонув Зверхдуба. – Зрозуміло?!
– Завихрую! Загримлю! Здригнеться зганьблена земля! – зненавистю, згарячу заревів-запащекував змієголовий. – Зсиню (зсинити – побити до синців)! Заб’ю! Замордую! Зжену злість! Змушу затихнути! Затого (от-от) зустрінеш загибель!..
...Замигтіли, заблищали загострені запоясники. Зойкнуло, застогнало залізо. Захиталася земля. Замахнеться зброєю Зміулан, – за-що-раз (кожного разу) звильне, збочить замашний зух-запорожець. Замахнеться зброєю Захар, – зараз змикне (ухилиться), злавірує звивистий злосник.
Звечора затріпотіли злотовроді зорі зореносного зводу.
Зрештою, запал зухвалого злюки зачав занепадати, згасати. Збентежений змієплечий злоборець запінився, знесилів, згорбився, знабочився, закуль­гав. Завзяття здорованя-захистителя, замість зтанути, – зростало! Згідно з запорозь­ким заведенням, Захар загнав злославного звіра за залісок, заставив зложити зброю. Звичайно – замагає, зборює здирця.
Зійшла золотоспівна зоря.
Заправди – занадто запирханий, закустраний, запітнілий, зблід­лий, Зміулан зловонно здихнув, загойкав, запхикав, зляку забелькотав, заблагав:
– Зупинись! Застривай! Зглянься, змилуйся, Захаре! Змилосердься! Згоден – здуру, зопалу завинив. Звидь (пробач)! Захарчику, здоровило, збалакаємося, замиримося, заприязнимося. Залагодимо, заґудзлимо задиргу. Здобрій! Заявляю: зазолочу!..
– Залащуєшся, злосерда звірюко-заполохо?! Замірився, злорозумний, загоджувати?! – завоїсто загримів змієборець. – Затуркати, злукавити здумав Захара? Зась, заразо!..
– Затверджую: – зашипіло засмальцьоване зміїще, – завжденно з’їдатиму забагацько забудьків зміїного злорікання! Зовсім занедбаю, занехаю забійство!
– Зась, звироднілий!
– Зарікаюсь загрожувати, завідувати Золотоношу! Завинятком (вузликом) зав’яжу-завузлю звичку згрішати, зачіпати землян!
– Зась!
– Запевняю: згодом змінюся, засвічуся зсередини злагодою!
– Зась!
– Заприсягаю: замакітрюся, задерихвостом забіжу-завітрюся зализувати закривавлені зарубці!
– Закрий зявище, заверниголова! – зговорив згрізна Зверхдуба. – Занімій, зловірний! Замовкни, злоєхидне зміїще! Злишнього здовга загаморив (наговорив). Забісовий, затятий злодій засвітиться зсередини, зміниться... – Захар запко зареготався. – Злоспротивий здумав здурити запорожця?! Запропале (марне), Зміє-палисвіте!
Затим Захар замлівока (тут – щосили) зацідив заїдливого змія заключеною загрібачкою, зашмагав залізною збірницею. Зміулан заплющився, зойкнув, звереснув, зробився зчорна-фіолетовим, заклацав зубами, закашлявся, заслинився, захарчав, захитався, зсудомлений, затіпався, заземлився, захолов. Згаснув зір звіра, зовсім згаснув.
За звитягу, за зрятування Золотоноші, – загальновідомий здобувець (витязь), знаменитий запорожець Захар Зверхдуба завічно заславлений, звеличений зраділими земляками.

ЗАПОРОЗЬКА ЗАТІВКА
(Задавнення)

Застум (затаєне місце) зарослого Зеленого Займища. Затінко. Затишно.
Зглота (натовп) запорожців залюднила Займище. Зраділі замолодці зглядаються, звітаються, зичать здоров’я...
– Задобрий зачаток з’їзду, заприятелі, задружечки, забратоньки! – збуджено загукав зарум’янений золотокудрий зверхник-заводіяка Зосим Загативода. – Зугарних, згарбних, змогливих, загорілих, – ззиваю заєдно, зорганізовано задовольнити запорозьку заведенцію! Зразково засвяткуємо зустріч! Запрошую запалистих задля збадьорення, зажартуваннячка, заради закепкуваннячка! Заохочуйтесь! Залучайтеся! Зачинайте завеселятися!..
– Залюбки завеселимося! Збадьоримося! – залунало звідусіль. – Зарадимо затівку! Засвяткуємо завзято!
Засвиставши, зличні (красиві), зіркаті (великоокі), зальотні (молодцюваті), замашні (прудкі), загонисті запорожчики, звіякувато (розгульно), завивотно (розбадьоро) загигикали, захватно, заразливо, злагоджено зарухалися: задріботіли, затупотіли, закресали закаблуками, застрибали, зас­какали, заверетенилися, завихорилися!
Завечора затанцювали з запорожцями звеселілі зорини Звірокруга (Звірокруг – 12 зодіакальних сузір’їв).
Зчудована, замилована, затопивши зір, Зоря-Мати захоплено зоглядала за забавищем зухів (молодців).
Завершили запорожці збірку засвітла завзятим, захопливим золотоголосим заспівом.

ЗЦІЛЕННЯ
Знарок (випадок)

Запухлий, захирілий, закощавілий, заслаблий, засмучений загорянин, землероб Зінько Забара здибав заславленого знахаря з Засулля, зразкового знавця зцілющого зілля, звіздаря Захара Земледуха.
– Зневіра здолала Забара, – зморгнувши, завідомив-забідкався запечалено Зінько. – За?знобка (прикрість). Знемога. – закашлявся. – Захирів. Зовсім здриги замучили!.. Знесилився… Зломився… Згадати запко (страшно)... Завіряю, Захаре, запевне, загризкувата злобителька, завидлива, зажерлива, загребуща Зінаїда Закарлюка, землячка, знайома, – зосмілилася знарошне завдати замороки, затроюдити (отруїти), зурочити, зчарувати. Забезвинно згораю. Згибну занапрасно! – захникав знайдибіда. – Завкривдно (обидно)! Захарчику, зарадь! Запоможи зошмарити (скинути) заподіяне завідьмування, завернути загирене (втрачене) здоров’я! – заблагав.
– Загальмуй зітхання, застривай, – зичливо, зрівноважено забалакав зеленоокий знайко-златоуст. – Збудь-вік (дуже старий) Земледух, засвоївши загальноукраїнські звичаї, завжденно задопомагає занедужим. Заспокойся. Звладаємо зі злодійкою, знімемо замову заздрісниці-зненавиди Закарлюки. Запопадемо (впіймаємо), загнуздаємо забіль – знеболимося. Заронивши зеренце здоров’я, – зцілимося. Збагнув?
– Збагнув.
Започав злотомовий Захар зцілення.
– Завдана згубо, – загадково, зосереджено зашепотів-заворожив знаюка, – заказую! замовляю! заклинаю! злизни (щезни) зглибки, знутра захворілого Зінька! Залиш Забара! Згинь! Запропади! Замітайся! Задівайся! Забороняю злигодням-занедугам зачіпати загорянина!..
...Змиг – зненацька засяяв, змолодів, зарум’янився, звеселився Забар. Заморгав здивовижений, зраділий, зворушений… зааплодував, засміявся зично:
– Здорово! Зцілився завдяки звіздознавцеві Земледуху! Задовольнив зугар Зінька-загорянина! Заратував (допоміг) Забару здужати згубу!!..
– Зоставайся здоровий!..

ЗАБАЧЕННЯ 1

Залітки (початок літа). Зрана – загріток (теплінь). Зеленіє задивлений залісок. Зозуля закувала. Змовкла. Знову закувала. Злинула зграя зґойок (зґоя – сойка). Заєць застрибав... зник за зирком (горбочком). Запоряд (один за одним) загупали засадисті (дужі) зубри.
Здобіль запашного зарошеного зілля: зазирний зелено-золотавий зозулинець, зелено-біло-фіолетові зезюльки, золотаво-червоний золототисячник, золото-жовтий звіробій, зачервонілий змійовик, зблакитна-синій змієголовник, зеленасто-синій зеленчук, зірочник, золотушник, залізняк (вербена).
Зобіч (відсторонь) загаю – заголубілий, звивистий Збруч, зі зворотами, заворотнями, затоками, замілями, зарінками (зарінок – берег, вкритий дрібними камінцями), завісами (кручами), зарвами (урвищами), звисниками (крутими берегами).
Заманулося збручанину загоряти –загоряй.
Закортіло здрімнути – здрімни.

ЗАБАЧЕННЯ 2

Зазбручанський зарослий зажовклий закут.
Засуха зсушила землю.
Звечора, знагла, заспіль (скрізь) запалало-запалахкотіло; заг­рала заграва, затріщали зарослі...
Злякана звірота занепокоїлася, заполошилася, засновиґала, запобігаючи загибелі, задріботіла, зникла.
Застолітній, зморшкуватий знатник (знахар), закарпатець Захар Заїка, зізвавши зневірених, запечалених збручан, звістив:
– Заждіть, земляки, завтрішньої зміни. Захар Заїка засвідчує: затемна забачите зорепад, зарані задощить!
Заправди – збулося завічання (пророкування) заславленого знаюки. Зарання зчаста-зчаста згори запорощила злива.
Задоволено зітхнула Земля-Мати.

ЗАБАЧЕННЯ 3

Замістя Зінькова. Зазимки (початок зими). Завіхолилося. Захуртечило. Занегодилося. Землю замело заметами.
Зугарний, запопадливий зіньківець Зиновій Знайко звик завчасу забезпечувати зимовий зодяг; за зимогрій (шубу) заплатив золотець (червінець), загодя змайстрував залубці (сани з кузовом).
Зимонька-зима, злісні задувки-завірюхи, завії, западь (глибокий сніг), Зиновію забайдуже.

ЗАБАЧЕННЯ 4

Заталанило зизоокому (косоокому) зажерливому заблуді Зінькові Зазнайбіді здобути завдаром задобіддя (передобідньої пори) зубрівку, забагато закуски. Згодом-перегодом, забалував зголоджений Зінько, забенкетував, запив-загуляв; з’їв змащені зрази, згола (доостанку) злопав затірку, згламав (проковтнув) земняк (картоплю), збитень, зг­риз залітошній (позаминулорічний) засушок (сухар), зажвакав-зазубарив запашним заласним (смачнючим), загусклим забоцнем (забоцень – кусень щільникового меду), зацмокав, заплямкав зарядкою (сметаною), залпом запив зеленим змієм-запридухом (міцною горілкою); задоволений, замугикав; зчасом – закуняв...

ЗАБАЧЕННЯ 5

Запозавчора (третього дня) забаглося, завихтурилося (дуже закортіло) зайдиголовам: Забовтанці-зателепі, Задрипанці-захвойді, закустраній Замазу­рі, заприщавілому Замурзею, заглемезій (неповороткій) Зюзі, зіпаці (крикуну) Замахайлу – забрести-забруднитися, забігатися-замазуритися, завештатися-злепатися.
Запевне – здитиніли! Згаку (бездумно), залюбки заляпотіли-заблудилися, заросилися-заберберилися (обмочилися), забруднилися; замість завернути зуспід (назад), зазадкувати, – затято занатужилися, завзято запецькалися, заплазували, збабралися, згиділи задаремно, здається, зав’язли, загрузли...
– Закавика… – зашамотів збентежений Замурзей. – Змарнували засліплений задум.
Зараз звідусіль звучно загейкало, зареготалося, заскавучало, загарчало, запищало, заскрипіло, залускало, затріщало, застугоніло, загавкало, захрокало, загагакало, заґелґотало.
Зжахнулися змиршавілі замазури, згучалися, зморщилися, змалилися, застигли.
Знову зувсебіч зарохкало, задудніло, застукало, запугукало, заулюлюкало, задуркало, заклопкало, забряжчало, заторохтіло, заіржало, закукурікало, закудкудакало, закрякало, закахкало, заквакало, засичало, залопотіло, завило, заревло, злісно зареготалося…
Зважай: знову задрипанці зарухалися, захвилювалися, заметушилися, зарюмсали, заахали, заойкали, зично заголосили…
– Запоможіть! – загаласував Замахайло.
– Знишкни, зателепо! – заверещало здаля.
– Замовкни, зіпако! – заволало зловісно зблизька.
Зайдиголів заціпило. Замахайло знепритомнів.

ЗАМАЛЬОВКА

Задніпрянець-зубоскал Закрепа-Золотий Зуб, – замелуватий (брехливий), закрутистий (хитромудрий), змисний (дотепний) зубань, – зізнався заморському завітальнику Зайдиголові:
– Злегка зумію, – з запалом заджеркотів, – забаламутити, зпідтишка заплутати, затуркати, здурнити (пошити в дурні) занадто загниголових (гордих), запиндючистих (гоноровитих), запекуватих (дуже суворих), запохмурених, затинчивих (упертих), зарічаних (тих, що полюбляють суперечити), звичайних задавайків, займисловів (тих, що привласнюють чужі думки).
Загранишний завітальник-злукавець, заслухавши зубаня, задоволено закивав:
– Зблизимося, знюхаємося, згуртуємося, Закрепо. – зловтішно загомонів. – Започнемо заговорювати зуби забіякуватим, загонистим (гарячкуватим), зачіпливим злодюжкам, змогливим (сварливим) загорільцям (фанатикам). Згоден?
– Згода! – злегенька запирськав Закрепа-Золотий Зуб.

ЗИЗ ЗАВАЛІЙ

Змалку звик заїка Зиз-Завалій зуникати зайвих зрухів. Змолоду Зиз загорбатів, зробився зваговитим (неповоротким), запузатілим, запухлим. Зрештою, зсивівши, зовсім зледащів Зиз; засвербить зад, – звагом, знехотя зачухається.

ЗАПОВІТ ЗДОРОВОДУМІВ:

“Земляки, завжденно збирайте зерна зрілості!”

ЗАМУРЗЕЙ

Замазура Зайчик –
Звичайний задавайчик;
Забабратися, забрести, –
Завжди зробить залюбки.
Зайчик, Зайчик, зазнаєшся,
Замурзеєм зостаєшся.
Змий звичайку забрудненьку,
Зоставайся здоровенький!

ЗАБУДЬКО

Забагацько забудьків
З’їсти Зюзя захотів.
З’їв. Зрадів. Заголосив:
– Здо-ро-во-о!!!

Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Єє Жж Зз Ии Іі Її Йй Кк Лл Мм
Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Фф Хх Цц Чч Шш Щщ Ьь Юю Яя