Тамара МАРШАЛОВА
АБЕТКА для малят – на християнську тематику

А

Цю Абетку ангелята 

Адресують вам, малята –

Асі, Аллочці, Андрію...

Тим, читати хто воліє.

Б

Бог  –  буття Творець, малята,

Будівник Він безустанний.

Богом створено багато!

Він – наш Батько бездоганний.

В

Вам відомо, може. Ні?

Словом Бог творив наш світ,

Влаштував віки Він словом.

Бог сказав – і все готове!

Г, Ґ

Гарний світ та гармонійний

Наш Господь шість днів творив.

Суші ґрунт, морські глибини…

Геть усе! Людей! Й спочив.

Д

Дітям першим Бог дає

Сад Едему в спадок,

В нім Адам хазяїн є,

Єві там достаток.

Е

Переступивши якось волю Бога,

Плід скуштувавши з дерева пізнання,

Адам і Єва по спокусі Злого

З Едему вигнані в знак покарання.

Є

Єва діток породила,

Звісно, поза Раєм.

Каїн й Авель, як сповила,

Хлопців називає.

Ж

Каїн жниво жав, підрісши,

Богу жертвував убого.

Авель вівці пас, змужнівши,

Завжди  жив по волі Бога.

З

Заздрість Каїна з’їдає,

Жертву знов приніс убогу.

Каїн брата забиває,

За його пошану в Бога.

И, І

Адама та Єви нащадки численні  

Забули поволі про Господа Ймення.

Забули про честь, нечестивими стали.

Імення святе майже скрізь утискали.

Ї

Бог навів на землю повінь,

За людей, за їх провини,

Врятував ковчег лиш Ною,

Їжу в нім та всю родину.

Й

По волі Божій увійшли

У той ковчег птахи й тварини.

А згодом голуб сповістив -

Вода зійшла, зросли маслини.

К

У коромислі веселки

Бог обітницю являє,

Що страшні потоки зверху

Землю більше не здолають.

Л

Знову стали  заселяти

Люди Землю, Богом дану,

Башту хтіли будувати

Вавілонську, як погани.

М

Мали згинуть нехороші,

Та міняв Бог гнів на милість,

Як до Нього вірні Божі

Авраам й Мойсей молились.

Н

На горі Сінай Мойсею

Бог дав Книгу, дві скрижалі,

І у ній усі євреї

Десять заповідей мали.

О

– Не майте бога окрім Мене, –

Так Бог до люду промовляє.

Не призивайте Боже Ймення

Ви надаремно, Бог бо знає.

П

Псалми Давида – гімни Богу,

Любов там знищує печалі.

А в мудрих Притчах Соломона  

Знання ти знайдеш Божі сталі.

Р

Різдво Христове! У печері,

У дивнім місті Вифлеємі

Марія Діва Сина родить,

Дитя Святе у світ приходить.

С

Ласку Бог Свою являє,

Сина людям посилає.

Бо Ісус, Дитя сповите,

Є Спасителем для світу.

Т

Тесля Йосиф опікує

Сина Божого,  рятує

У Єгипті від злочинця,

Ним був Ірод, цар-убивця.

У

А як Ірода не стало,

Уряд зник, що гнав Ісуса,

В Назарет, у місто знане,

Спас із Йосифом вернувся.

Ф

Теслі фах хоч поважає,

Все ж Спаситель поклик чує,

Він до Храму вирушає,

Слово Боже там вістує. 

Х

Дух Святий зійшов на Спаса

У час Хрещення, як голуб.

“Це Мій Син…” почули глас всі.

Божий мир сягає долу.

Ц

Цар царів, Спаситель світу,

Всіх овець заблудлих знає...

День у день з-під смерті гніту

Пастир цей нас визволяє.

Ч

Заповіт Своєї Крові,

Чашу Божого спасіння,

Дав Спаситель в учнів колі,

По молитві на Оливній.

Ш

Шепіт тихий поміж учнів:

– Хтось Ісуса зрадить,

Хліб Небесний, замість учти,

В муки запровадить.

Щ

Цілує Юда у щоку Ісуса,

За грудку срібла, здавши ворогам.

Та задум злий і до грошей спокуса,

В нім втілять потім свій ганебний план.

ь, Ю

Дорога Хресна… І розп’яття.

– Юдейський  Цар! – юрба кричала.

У серці ж Господа багаття

Любові й прощення палало.

Я

– Я – воскресіння та життя...

Я – хліб життя... Я – світло світу... –

Ісус сказав. Отож буття

Забрав Христос з-під тління гніту.

© Copyright: Тамара Маршалова