Петро ЗАЛЄВСЬКИЙ
ЦИФРИ

1
Хизувалась одиниця:
Я струнка, неначе шпиця!..
Мною просто рахувати –
Додавати, віднімати.
І без мене, одиниці,                                           
Не зв’язати рукавиці…

2
На гостину до Сергійка
Завітала пані Двійка –  
Наче зігнута лінійка,
І хвостата, наче змійка,
Незапрошена… Овва!..
Повнобока пані Два.

3
Є завдання в дітвори –
Написати цифру «три»:
Ось горбок, а ось дуга…
Загубилася нога!..
І тепер для «три» тривога –
Чом вона така безнога?

4
Це якась трикутна дірка!..
Та невже оце четвірка?
Може вмить насупить ріжки
Та з одної тільки ніжки
Скочить враз, втече з кімнати,
Бо не хоче рахувати!

5
Наступає п’ять на п’яти –
Цифру цю потрібно знати!
І для вас такий урок –
У п’ятірки – козирок,
Та неначе в хом’яка
Угодована щока.

6
Для малят негайна звістка –
Це втікає цифра шістка:
Варто вчить її чимдуж,
Бо вона, неначе вуж,
Заховається в травиці
Чи поплине по водиці.

7
Кострубата, гостроноса
Поглядає наче скоса…
Гачкувата і тонка
Довгонога  отака
Зависока, ну, а втім
Ми вчимо вже цифру сім!

8
Ні початку, ні кінця –
Трохи дивна цифра ця,
Ліній згин, переплетіння,
Мов художника творіння,
Стан осиний та овал…
Вісім рядиться на бал!..

9
Ви не бачили дев’ятки? 
Ні слідів нема, ні згадки!
Катавасія зчинилась –
Десь дев’ятка загубилась!
Тільки шістка з тої згуби
Хитро й тонко кривить губи…

0
Сумувала буква «о» –
Я маленька, як ніхто,
Неструнка та невисока,
І товста я трохи… Збоку…
…Тож одним чудовим днем
Буква витяглась нулем!