Анатолій ГРИГОРУК
Автобус бабцю віз горою

Віршована абетка

Хто з вас захоче
Читати все сам,
А не просити
Про це своїх мам,
Рідних бабусеньок
І дідусів,
Братиків старших
І татусів,
Той сяде і зробить
Свій перший урок —
Вивчить абетку усю
На зубок. 

А а

Автобус бабцю віз горою,
А та гора була крутою.
Перелякалась бабця трішки
Й подибала під гору пішки.

Б б

Бичок брикає на оборі,
Бичок всіх буцає телят.
Він пожував сорочку Борі,
Що бабця вишила до свят.

В в

Відчайдушні два ведмеді
Вулика украли,
Та, втікаючи від рою,
В воду пострибали.

Г г,  Ґ ґ

Ґелгали гуси на ґанку
Гучну галасну ґелґотанку:
“Виходь, господине, пошвидше із хати —
Година настала гусей годувати!”

Д д

Довбав дятел дірку в дубі
Дзьобом, наче долотом, —
Дірка стала дятленятам
Дуже затишним дуплом.

Е е

З етажерки Ксеня діставала книжку
Й раптом біля себе угледіла мишку.
Ксеня тої мишки так перелякалась,
Що на етажерці між книжок сховалась.

Є є

І єхидна, і єнот
Проживають без турбот:
В зоопарку у них є
Люкс-помешкання своє.

Ж ж

Жолудь жукові упав на ріг,
І жук-рогачик той жолудь зберіг.
Жаль було жолудь йому викидати,
І жук заховав його для жученяти.

З з

Над землею зорі заряхтіли,
Місячно з-за хмари визира,
І заснули люди, птахи, звірі,
Бо зморила всіх нічна пора.

И и

“Ич” — це єдиний приклад у мові,
Що з літери “И” починається слово.
Приміром, ми кажемо:
"Ич, який спритний —
Зламав макогона в макітрі! ”

І і

Індик, індичка й індичата
Ішли на тік зерно клювати,
Та перестрів їх пес Іртиш:
— Ану, індики, з току киш!

Ї ї

Їжак в долині кілька літ підряд
Плекав із дичок яблуневий сад.
А вірна їжачиха і їжаченя
Невтомно помагали їжаку щодня.

Й й

Йоржикові йогурт не смакує,
Ні коктейль, ні чай, ні пепсі-кола...
Він весь вік в воді собі жирує
Й не виходить із води ніколи.

К к

Кішка котові казала:
— Не кради у коморі сала!
А кіт із кішки сміявся —
От у капкан і попався.

Л л

Ластівки літали до ставка,
Ластівки трудились без упину,
В них робота зовсім нелегка —
Для гніздечок мул носити й глину.

М м

Мірошник, мельник, мукомел
Працює у млині.
Він намолов мішок муки
На млинчики мені.

Н н

Настромив носоріг
Кавуна на свій ріг —
І потік сік по рогу
Прямо в рот носорогу.

О о

Обручик Олежко котив по обніжку,
Олежко колючку загнав собі в ніжку.
Поклав він на стежку обручик і ключку
І витяг із ніжки гострезну колючку.

П п

Пасла Парася п’ятсот п’ятдесят
Прудконогих пацят-поросят.
Перебігли пацята покоси,
Потолочили півлану проса.
Парася переймала пацят патичиськом:
— Пильнуйте, прудконіжки, пасовиська!

Р р

Я легко вже кажу “Ур-ра!”
І “р-рак”, і “р-річка”, й “дітвор-ра”.
Слухняним в роті став язик —
Він вимовляти “р-р-р” вже звик.
Ур-ра! Ур-ра! Ур-ра! Ур-ра!
Мені до школи вже пор-ра.

С с

Сидить синичка на осиці,
Синичка пісеньку співа,
А зовсім поряд, на копиці,
Її заслухалась сова.

Т т

Я в трембіту трембітаю
На усі Карпати —
Це татусь мене навчає
На трембіті грати.

У у

Удав уповз в грузьку багнюку
І закуняв на купині.
Комусь тут, може, жити й мука,
А він маніжиться всі дні.

Ф ф
Федьо і Феня
Їли фісташки,
А Фрося манюня —
Фініки й кашку.

Х х

Хвалькуватий ховрашок
Усім вихвалявся,
Що у мультику про хліб
Як актор знімався.

Ц ц

Цвіркун з-під цеберки заліз під піч
І цвіркотів там цілісіньку ніч.
Він цвіркотів, цвіркотів, цвіркотів —
І побудив на печі всіх котів.

Ч ч

Над річкою Черемошом,
Де гори Карпати,
Старий чабан чабаненка
Вчив чабанувати.

Ш ш

Шах і шахиня грали у шахи.
Раптом шахиня дала у грі маху:
Вона пішачком походила назад,
А шах об’явив їй за це “шах” і “мат”.

Щ щ

Щасливий щиглик щебетав,
Що нещодавно татом став
І що маленькі щигленята
Ну, викапані мама й тато.

Ь ь

Ну, а це ось — м’який знак.
В мові він — не просто так.
Олень, осінь, хлопець, кінь,
Мальва, пень, квасолька, тінь...
Ви збагнули, в чім тут суть? —
Звуки з ним м’які стають.

Ю ю

Юля частувала Юру юшкою
Із цибулею та петрушкою.
А Юра Юлі казав: — Смакота!
Дай іще юшечки і для кота.

Я я

Яків на яблуні яблука рвав,
Яблука в пазуху Яків ховав.
Не знав цей крадійко, що сторож Яким
Давно вже з-під яблуні стежить за ним.