Костянтин ПРЕСЛАВСЬКИЙ
МОЛИТВА АБЕТКОВА

Аз молюся словом цим до Тебе,
Боже мій, що сотворив на світі
Видимі й невидимі істоти,
Господи, пошли Свого на мене
Духа, щоб зродив у серці Слово,
Єже буде для добра всім сущим
Животворне мудрістю Твоєю.
Затверди Закон - ясний світильник
І дорогу праведного Слова,
Й рід слов'янський сподоби хрещений,
Кротких тих, котрі людьми Твоїми
Ласкою Твоєю нареклися.
Милости вони Твоєї просять.
Нам дай, Боже, всемогутнє Слово,
Отче, Сину й Насвятіший Духу,
Прагнучи я в Тебе допомоги,
Руки вознесу свої до Неба,
Силу й мудрість дай Твою черпати,
Тільки ж Ти даєш снагу достойним,
Упаси нас, Боже, од спокуси,
Фараонської важкої злоби,
Херувимську мисль подай і розум,
Царю наш Небесний, хочу славить
Чудеса Твої предивні вічні,
Шестикрильної снаги спізнати,
Щедре діло, Вчителем творимо,
Юному й похилому доступне;
Язиком новим хвалу воздати
і Отцю, і Сину, і Святому Духу,
і нині і присно і на віки вічні.
Амінь.

Переклад Дмитра БІЛОУСА

Абетка слов'янських духовних джерел

"Костянтинова абеткова молитва" - твір водночас і абсолютно оригінальний, незвичайний, і глибоко фундаментальний, тобто такий, щоє наріжним каменем нашої духовної культури. Оригінальний - тому, що це справді найперший віршований твір, відомий у слов'янських мовах. Нічого давнішого у слов'янській поезії ми не знаємо: датується він IX століттям по Різдві Христовому. Фундаментальний - тому що фундаментом, підвалинами культури є книжна писемність, а фундаментом книжної писемності є абетка (алфавіт, азбука).
Віршована абеткова молитва слов'ян написана у формі акростиха, тобто кожний новий рядок вірша-молитви починається новою літерою абетки, від початку до самого її кінця.

Хто ж був автором "Абеткової молитви"?
Тут думка вчених не є одностайною.

Відомо, що автора звали Костянтин, але в історії південних слов'ян IX століття було двоє Костянтинів, кожен з яких міг бути автором вірша. Перший - це Костянтин (Кирило) Солунський, першовчитель слов'ян, який разом iз своїм братом Мефодієм створив кириличну абетку, що нею ми користуємось і сьогодні, хоч і в трохи зміненому вигляді. Другий - це Костянтин Преславський, учень і послідовник Костянтина (Кирила) та Мефодія. Остаточної ясности в цьому питанні досі немає.

Українською мовою "Костянтинову абеткову молитву" зі старослов'янської переклав свого часу Іван Франко, а в наші дні Роман Лубківський. Їхні переклади становлять велику цінність, але є у них і один суттєвий недолік: при перекладі не дотримано форми акростиха, тобто не вийде абетка, якщо читати з гори вниз перші літери кожного рядка.

Новий переклад Дмитра Білоуса - взірець віртуозного і натхненного переборення формальних труднощів, з якими не впоралися названі вище перекладачі. Відтепер "Костянтинова абеткова молитва" в усьому своєму блиску, в усій повноті свого високого смислу та звучання набуває прав громадянства в сучасній українській мові, літературі, духовній культурі.

Михайло МОСКАЛЕНКО