Про себе - мені 26 років, за освітою юрист, зараз в декреті з маленьким сином Михайликом. Для нього пишу казки та малюю.

Взагалі, у нас двомовна родина ( мабуть, як і більшість киян зараз). Чоловік говорить с сином українською, а я російською. Я просто не звикла до іншої мови, мій батько військовослужбовець и половину свого життя я прожила в Росії. Українську вчила лише два останні роки в школі, мені було дуже важко. А в інституті вчила право зразу українською. І на роботі на юридичні теми вільно спілкуюсь українською, а на звичайні - російською. Єдине, що дійсно робимо в своїй маленькій сім"ї - це потрошку відроджуємо святкування традиційних народних свят. Чоловік хоча й виріс на Україні, майже нічого не знає. Тому я знаходжу інформацію про свята та розповідаю своїм чоловікам. А ще вони в мене дуже полюбляють українські страви.

В нашім домі майже не було книжок українською, тому я шукала дитячі казки та вірші в неті і натрапила на Ваш сайт. Тут мені так сподобалось, що я тепер часто до вас заходжу. І ось вирішила трошки допомогти. Все рівно малюнками користується тільки мій син. А так й інші малюки побачать.

Останнім часом дуже багато читаю саме дитячих книжок, двома мовами, Рідко виходжу з книжкової крамниці з однією книжкою - майже завжди купую дві - українською і російською. Якщо зацікавить, надішлю корисні поради - як купувати дитячі книжки (деякі були взяті з російських сайтів та перевірені мною особисто) та новинки нашої книжкової полички. Приємно, що зараз деякі видавництва роблять дуже яскраві дитячі книжки й не дуже дорогі.

Моєму Михайлику дуже подобаються вірші Б. Чалого про Барвінка та Ромашку, про родичів гарбузових. Хочеться дати синочку те, чого я була позбавлена в дитинстві - цікавих книжок українською мовою.

Щодо контактів - можна зателефонувати: на моб. т. 8-063-308-23-15.
Ганна.

Влітку ми з синочком (1,5 р.) вчили овочі, але щось погано йшло. Чи ми багато овочів приносили з базару, чи він був ще маленький. І я вирішила намалювати сама, може йому мої малюнки сподобаються більше. В день малювала небагато, і йому давала спочатку 2, потім 3 малюнки, а потім старі та нові разом. Він все запам'ятовував, і міг сам показати дещо. Прості й яскраві вони дійсно йому сподобалися, тоді я почала малювати далі - фрукти. Так з"явились ці ідеї. Чоловік допоміг їх відсканувати.
Зараз малюю "Абетку" та "Веселий рахунок", майже готові. Але абетка-розмальовка, тому гадаю, що малюки з радістю її розфарбують самостійно.

Ганна Наумчук
«Веселі фрукти»
«Веселі овочі»
акварелі