Ласий кіт Івашко
Так зітхає важко.
Впала сіра мишка
У порожню пляшку.

Впала сіра мишка
Аж на саме денце.
Як її дістати?
Це ж бо не відерце!

- Вилізай! Не бійся! -
Кіт просив у миші,-
Я для тебе в мисці
Молока залишу!

Вилізай! Не бійся! -
Кіт благав до ночі.
Тільки вперта мишка
Слухати не хоче.

Чеше круглі вушка,
Хвостиком махає.
А голодний котик
Пляшку обіймає.

І таке надумав
Ласий кіт Івашко:
- Я закину вудку
В цю глибоку пляшку!

Миша - це не риба!
Упіймаю хутко!
І побіг Івашко
Позичати вудку.

А тим часом миші -
Сестри чорноокі -
Кинули ту пляшку
На долівку боком.

Утекла сіренька
До матусі в нірку.
А ласун Івашко
Досі плаче гірко.

- Ой, не плач так гірко,
Котику Івашку,
Подивися, діти
Принесли ковбаску!
 

Хитрый кот Ивасик
Приготовил вилку:
Маленькая мышка
Забралась в бутылку.

И пищит на донце
Тоненько и горько
Не достанешь мышку - 
Это ж не ведерко!

- Вылезай, не бойся, -
Кот просил у мышки, -
Для тебя оставил
Я сметанку в миске.

- Вылезай, не бойся, -
Кот молил до ночи.
Только мышь - упряма,
Слушаться не хочет.

Ушками поводит,
Хвостиком колышет.
А голодный котик
Стережет, не дышит.

И хитрец придумал:
- Не нужна мне вилка.
Удочку закину
В узкую бутылку!

Мышь - не раба. Станет
Лакомством к обеду!
И пошел за длинной
Удочкой к соседу.

А сестрицы-мышки
Лишних слез не лили.
Прыгнули в бутылку:
Набок повалили.

Убежала мышка
Прямо к маме в норку.
А хитрец Ивасик
Причитает горько.

- Ой, не плачь так горько,
Лакомка Ивасик!
Вот тебе на ужин
Жареный карасик.
 

Два маленькі баранці
Напекли собі млинців:
- Ой! Ой!

Біля столу сіли
І все зразу зїли:
- Гам! Гам!

Два маленькі баранці
Захотіли ще млинців:
- Дай!Дай!

Та вже масла - мало
І муки - не стало:
- Зле! Зле!

Два маленькі баранці
З-за неспечених млинців
Билися рогами:
- Гуп, гуп!
Тупали ногами:
- Туп, туп!

А коли втомилися,
Зразу помирилися:
- Так! Так!

Спритно обтрусилися,
Біля столу всілися
- Ох!Ох!

І листком капусти
Щиро поділилися:
- Хрум! Хрум!

Отакі от молодці 
Два маленькі баранці
Отакі!

Два барашка - 
Бу и Бе -
Напекли блинов себе.
Плям! Плям!

У стола присели
И все сразу съели.
- Ам! Ам!

Бу спросил:
- Скажи мне, Бе,
Что же будет на обед?
Да! Да!

Нет муки и масла
Печь и та погасла.
Беда!

Тут такое началось!
Были вместе, стали 
Врозь.

Топали ногами.
- Топ, топ!
Тыкали рогами.
Лоб в лоб.

Но потом устали
И мириться стали
- Цоб! Цоб!

Дружно отряхнулись
И к столу вернулись.
- Тум! Тум!

Листиком капусты 
Закусили с хрустом.
- Хрум! Хрум!

И не ссорятся пока
Два барашка,
Два дружка
Бе и Бу!
 

Равлик равлика любив -
Щиро в гості запросив.
Той приповз у гості вранці,
І сидить у власній хатці.

Прилетіли два джмелі,
Галасливі, хоч малі.
Над квітками вються,
З равликів сміються:

- Нащо в гості звати,
Як не пригощати?

Равлик-гість сказав джмелям:
- Друга кривдити не дам!
Ми завжди так просто 
Ходимо у гості!

Не наїстись, не напитись,
А щоб зайвий раз зустрітись!
Не висить над нами!
Ми не дружим з вами!

Та розгнівані джмелі
Повиймали жала злі
І над равликом летять,
В спинку вжалити хотять.

Тільки равлики малі
Не злякалися джмелів,
Поховали спинки
У свої хатинки.

І сидять собі, сидіть -
Розлучатись не хотять.
 

Раз улитка в час досуга
Пригласила в гости друга.

Тот с утра приполз к подружке
И сидит в своей избушке.

Прилетели два шмеля,
Вьются, пишут кренделя,
Над улитками гудят,
Посрамить друзей хотят:

"Гость без угощения - 
Странное общение!"

Говорит им гость: "Молчок!
Прикусите язычок.
Видно, ваша братия
В дружбе - 
Без понятия.

Интерес к беседе есть -
Можно сутками не есть!
Что вас так задело?
Нам до вас нет дела!"

Тут шмели как зажужжат,
Как от злости задрожат!

Обнажают жала,
Словно два кинжала...

Если домик на спине,
Защищает он вполне,
И друзья-улитки вмиг
Скрылись в домиках своих.

Тихо рядышком сидят -
Расставаться не хотят.
 

Білa чапля всіх дурила:
- Я кожух собі купила!
Ще куплю собі хустину
І зостанусь тут на зиму!

Вірив чаплі чорний жук,
І метелик, і павук.
Навіть равлик-недовіра,
Але й він у те повірив.

Тільки жаба-крекотуха
Не хотіла чаплю слухать -
Все стрибала по болоті
Й випускала крик із рота:

- Не хвалися, чапудрило,
Ти кожуха не купила!
Ти не купиш і хустину!
Ти зимуєш на чужині!

Ще земля не стала біла -
Чапля в вирій відлетіла.
Дивувався сорний жук,
І метелик, і павук.

Плакав равлик-недовіра:
- А я вірив! А я вірив!

Тільки жаба на болоті
Полоскала сміх у роті -
Переможемо крекотала:
- Я ж казала! Я ж казала!
 

Цапля белая хитрила:
- Я кожух себе купила!

Прикуплю платок-обновку
И останусь на зимовку! - 

Все поверили вокруг:
Мотылек, паук и жук, 

И улитка - знать, ее
Вдруг покинуло чутье.

Только умная лягушка
Поняла, что цапля - врушка.
По болоту скок да скок -
Подает свой голосок:

- Ты обновками хвалилась?
Где ж они, скажи, на милость
Не смеши,не привирай,
Улетишь ты в теплый край! - 

Не дождавшись первой вьюги,
Цапля уж была на юге.

Возмущались все вокруг:
Мотылек, паук и жук.

У улитки слезы льются:
- Как могла я обмануться?! -

А лягушку смех щекочет,
И она вовсю хохочет:
- Я вам с самого начала
Предрекала, не молчала.
 

Черепаха - аха-аха
У воді сиділа-діла.
Черепаха - аха-аха
Свої ніжки мила-ила.

Крокодили-дили-дили
Пропливали-али-али,
Черепаху - аху-аху
Налякали-али-али.

Черепаха - аха-аха
На піску сиділа-діла.
Черепаха - аха-аха
Свою спинку гріла-іла.

Два удави-ави-ави
Проповзали-али-али,
Черепаху - аху-аху
Налякали-али-али.

Черепаха - аха-аха
У траві сиділа-діла.
Черепаха - аха-аха
Конюшинку їла-іла.

Понад нею гуси-уси
Пролітали-али-али
Черепаху - аху-аху
Налякали-али али.

Черепаха - аха-аха
На камінчик сіла-іла
І від страху-аху-аху
Затремтіла-іла-іла.

Ну а потім-отім-отім
Розпростерла довгі крила
І за хмари-ари-ари
Полетіла-іла-іла.

І маленькі діти знають:
Черепахи не літають.
Та як так багато страху,
Полетить і черепаха!
АХА-аха-аха...
 

Черепаха - аха-аха
В озерце купалась-алась.
Черепаха - аха-аха
Наслаждалась-алась-алась.

Крокодилы-илы-илы
Проплывали-али-али,
Черепаху - аху-аху
Напугали-али-али.

Черепаха - аха-аха
На песке сидела-ела.
Черепаха - аха-аха
Спинку грела-ела-ела.

Два удава-ава-ава
Проползали-али-али,
Черепаху - аху-аху
Напугали-али-али.

Черепаха - аха-аха
На траве видела-ела.
Черепаха - аха-аха
Белый клевер ела-ела.

А над нею гуси-уси
Пролетали-али-али
Черепаху - аху-аху
Напугали-али али.

Черепаха - аха-аха
Лапки к камушку прижала
И от страха-аха-аха
Задрожала-ала-ала.

Ну а после-осле-осле
Крылья выпустить сумела
И высоко-око-око
Улетела-ела-ела.

Даже крохи точно знают:
Черепахи не летают.
А вот с этакого страха
Полетит и черепаха!
АХА-аха-аха...