«Батько медицини»

Нещодавно у лікарняному вестибюлі побачила я вивішену в рамочці на стіні «Клятву Гіппократа», яку дають всі лікарі перед початком професійної діяльності. «Я буду наслідувати таку систему поведінки, яка принесе тільки користь пацієнту, і буду утримуватися від усього шкідливого та злого. Що б я не побачив чи не почув у зв’язку з моєю професією, я не розповім, вважаючи, що це повинно триматися в секреті...» Уже з цих уривків можна судити, наскільки доречна ця клятва в наш час. Захотілося побільше довідатись про Гіппократа, якого називають батьком медицини. Книжки про Стародавню Грецію допомогли мені знайти чимало цікавого. Хочу розповісти дещо читачам «Соняшника».

ЛІКАРЯМИ в Давній Греції були жерці храмів, возведених на честь бога лікування Асклепія, сина бога Аполлона. Як правило, медичні знання в храмах передавалися від батька до сина, тому, коли в 460 році до нашої ери на грецькому острові Кос у лікаря Гераклида, жерця храму, та акушерки Фенарети народився син Гіппократ, ніхто не сумнівався в його майбутній професії. Вважалося, що представники роду Асклепіадів, до якого належали батьки Гіппократа, є потомками бога Аполлона. Хлопчик став сьомим поколінням лікарів по батьківській лінії від Асклепія.
Батько став першим учителем Гіппократа. Хлопець відразу виявив надзвичайні здібності, інтуїцію. Крім батькових уроків, він почав відвідувати заняття й інших лікарів. В двадцять років Гіппократ уже вважався чудовим лікарем. Саме тоді був посвячений у жерці і поїхав до Єгипту за новими знаннями. Через кілька років повернувся на рідний острів і заснував власну медичну школу. Коли в столиці Греції почалася епідемія чуми, його покликали в Афіни на допомогу. Завдяки знанням про шляхи розповсюдження інфекції Гіппократ урятував місто, за що його оголосили почесним громадянином Афін і нагородили золотим вінком.
Однак, будучи жерцем, більшу частину свого життя Гіппократ провів не в храмі, а переїжджаючи з місця на місце задля допомоги хворим. Він ділився своїми знаннями та спостереженнями з іншими лікарями та написав велику кількість наукових праць, які і нині друкуються.
У чому ж головна заслуга лікаря Гіппократа? Він оголосив медицину наукою і перестав пов’язувати хворобу із впливом злих духів. За його теорією, стан здоров’я людини залежить від двох головних чинників: впливу навколишнього середовища та способу життя людини, її звичок, харчування, віку, особливостей праці. Отож хворому не допоможуть заклинання, магічні обряди та амулети. Найкращими методами лікування Гіппократ вважав прогулянки на свіжому повітрі, ванни, масажі, заняття фізичними вправами, суворе дотримання дієти. Він заклав початок дієтології, основи якої виклав в окремому трактаті. Пацієнтів із хворими легенями Гіппократ направляв до вулкана Везувій, де вони вдихали сірчані випари і отримували значне полегшення. Лікував він і лікарськими рослинами, яких знав більше двохсот. Крім того, складовими його ліків були молоко, вина, фрукти, ягоди, жири. Проголошуючи принцип «Не нашкодь», Гіппократ застерігав колег від застосування багатьох ліків одночасно.
На обстеження хворого Гіппократ витрачав не менше години. Він розпитував його про його вік, спосіб життя, режим харчування, хвороби батьків, родичів, уважно вислуховував скарги і водночас уважно постукував по тілу пацієнта, прощупував внутрішні органи. З тих пір цей «гіппократівський метод» першого обстеження практично не змінювався. А створений Гіппократом опис багатьох хвороб вважається зразковим.
Помер Гіппократ у 83 роки у розквіті слави. За легендою, на його могилі у грецькому місті Ларисі довго гніздився бджолиний рій, мед якого мав особливі лікувальні властивості. На пам’ятнику вдячні греки написали: «Тут відпочиває Гіппократ, народжений на Косі, потомок Аполлона. Він одержав багато перемог над хворобами і досяг великої слави не везінням, а знаннями».

Устина ГРЕЧАНЮК, 14 років. м. Конотоп Сумської області.

Джерело

Ой, як цікаво! Хочу ще!