Ніна ДАЦЕНКО Був собі хлопчик Червоні П’ятки, який дуже не любив учитися. «Любий Діду Морозе! Пише тобі хлопчик Червоні П’ятки. Я дуже не люблю вчити уроки. Прошу тебе, зроби, будь ласка, так, щоб у мене були червоні не тільки червоні п’ятки, але й пальці на ногах. Тоді, сподіваюся, мені загадуватимуть менше домашніх завдань. І ось яку відповідь приніс вітер: «Любий хлопчику Червоні П’ятки! Отримав я твого листа й відразу пишу відповідь. Я можу все на світі, от тільки не знаю, як зробити, щоб твої пальчики стали червоними. Мені дуже прикро, тому я посилаю тобі три чарівні книги, які допомагатимуть тобі навчатись. Хлопчик трохи поплакав і написав ще одного листа: «Люба Феє Заповітних Мрій! Пише тобі хлопчик «Червоні П’ятки. Я дуже не люблю вчити уроки. Тому прошу тебе, зроби, будь ласка, як можеш, так, щоб у мене були червоні не тільки червоні п’ятки, але й пальці на ногах. Тоді, сподіваюся, мені загадуватимуть менше домашніх завдань. Незабаром він отримав відповідь — її приніс на голках їжачок: «Любий хлопчику Червоні П’ятки! Я можу зробити тебе хоробрим або гарним, або невидимим (правда, тільки на один день). Та, на превеликий жаль, не можу зробити твої пальці червоними! Спробуй звернутися до Чарівника. Я дарую тобі Старанність і Завзяття. Думаю, вони стануть тобі в пригоді. І вирішив хлопчик Червоні П’ятки спробувати ще раз — написав він листа Чарівникові, у якому слово в слово повторив те, що писав Дідові Морозу і Феї Заповітних Мрій.
|
|
|||||||||||||
|