Ніна ДАЦЕНКО
ПРО КНИГИ ДЛЯ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ

Іан ВАЙБРОУ «МАЛИЙ ВОВЧИК»

Чи знаєте ви, що не можна читати чужі листи? Ні? То послухайте мене, не можна читати листи, які адресовані не вам – так чинять лише дуже-дуже невиховані люди. Але завжди цікаво – що ж там може бути написано?
Саме тому дуже давно виник дуже своєрідний жанр – роман у листах. Зазвичай це писав один письменник, який від імені різних адресатів розповідав про ті чи інші події. Двісті чи триста років тому такі романи користувалися шаленою популярністю і цей жанр був дуже модним. Згодом мода минула, виникли нові жанри і лише зрідка хто напише повість чи роман, які складаються з листів.
Сьогодні я вам хочу розповісти про …казку, яка складається з листів! Написав її відомий англійський письменник Іан Вайброу. Називається вона “Капосна книжка маленького вовчика”.
На відміну від романів для дорослих, ця казка написана майже від одного імені – Маленького  Вовчика. Майже, бо починається вона листом його батька, який просить свого брата про послугу. Що це була за послуга і чому решта книги - це листи від Вовчика? Дізнаєтеся, коли прочитаєте!
Цю чудову книгу написав відомий англійський письменник Іан Вайброу.
Він народився у місті Джілліхені, у сім‘ї військового моряка Теда і домогосподарки Маргарет. У сім‘ї було четверо дітей, три дівчинки Енн, Джинні, Еллі та Іан, майбутній письменник.
Батько майже завжди був відсутній, а мама витрачала багато часу на те, щоб навчити дітей малювати, готувати їжу. Маргарет Вайброу дуже любила поезію і чимало віршів знала напам‘ять. Вечорами сім‘я збиралася коло радіоприймача і слухала радіовистави, письменник з великою теплотою згадує ті далекі часи.
А ще він любить розповідати, що якось вони з мамою переїхали на інше місто. Мама турбувалася, що тато не зможе втрапити в їхній новий дім. Тому послала двох старших доньок зустріти чоловіка на вокзалі. Дівчата взяли з собою і малюка Іана – він дуже хотів побачити тата, бо майже його не пам‘ятав.
Приїхав поїзд і з нього вийшов високий міцний чоловік у мундирі. Сестри зраділи йому, а от Іан  злякався, бо у тата був дуже гучний голос.
Коли Іан був зовсім маленький, сім‘я переїхала до Гонконгу – батька перевели на нове місце служби. Роки дитинства біля моря письменник згадує з теплотою, бо можна було плавати й засмагати донесхочу, цілий день кататися на велосипедах разом з друзями або влаштовувати змагання – хто найдальше кине камінь у воду. А ще можна було підробляти – допомогати сестрі продавати квитки на шезлонги, морозиво або розносити прохолодні напої.
Заробітку вистачало на те, щоб сходити в кіно або купити собі нову книжку. Письменник обіцяє, що коли-небудь напише книгу про своє дитинство, сповнене пригод та несподіванок. Але поки що він пише казки.
Перша книга Іана Вайброу побачила світ  у 1989 році - одразу після народження його доньок Сюзанни і Люсі. На сьогодні він написав понад 100 казок, в тому числі – одинадцять книг про Малого Вовчика! Вони перекладені багатьма мовами світу і користуються неабиякою популярністю серед ваших ровесників.
Більше про письменника та його творчість ви можете прочитати на його сайті:
Ian Whybrow http://www.ianwhybrow.com/
Крім “Капосної книжки Маленького Вовчика” у книгарнях та бібліотеках можна знайти другий том пригод цього казкового персонажа: "Геройську книжку Малого Вовчика" і третій – «Піратська книга Малого вочика»