Є. С. РЕГУШЕВСЬКИЙ, М. С. РАЗУМЕЙКО
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК-ДОВІДНИК СТІЙКИХ ДІЄСЛІВНО-ІМЕННИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ

ПЕРЕДМОВА

На одній із зустрічей з науковою молоддю та письменниками-початківцями 1956 року, на якій мені пощастило бути присутнім, Максим Рильський зачепив проблему мови художніх перекладів. Тоді мене, молодого аспіранта, здивувала заява блискучого перекладача про те, що перекладати з близькоспоріднених мов буває важче, ніж із мов далеких. Усю справедливість цих слів я зрозумів, коли мені довелось самому перекладати різні тексти з російської мови на українську. Нині (при наявності у мене чималого досвіду у цій справі) під час перекладання чи редагування перекладів починаєш бачити та відчувати складність того, що колись здавалося зрозумілим і простим.

Реалії нинішнього життя, коли українська мова починає обслуговувати всі ділянки і аспекти нашої діяльності (а особливо ті, де колись абсолютний пріоритет мала російська мова) вимагають бездоганного і точного знання мови, вимагають чіткого формулювання загальнолюдських і спеціальних понять. На жаль, мова сучасної преси, радіо та телебачення ще далека від досконалості. Навіть у шкільних підручниках, наукових монографіях і спеціальних журналах ми стикаємося з цілим рядом типових і часто вживаних огріхів, першопричиною яких є вплив російської мови, що колись нерідко була основою спілкування тих, хто писав та редагував текст.

Наші спостереження показують, що чи не найбільше огріхів допускають мовці та ті, хто пише, саме на рівні дієслівного керування, а простіше кажучи - у дієслівно-іменникових конструкціях як загальновживаних, так і у спеціальних словосполученнях (у публіцистичних та наукових текстах).

Наведемо тут (без посилань на джерела) кілька найтиповіших прикладів неправильного вживання в українській мові стійких дієслівно-іменникових словосполучень:
"вводить в обиход" - "впроваджувати в побут" (потрібно "впроваджувати в ужиток"); "возбуждать сомнение" - "збуджувати сумнів" (потрібно "викликати сумнів"); "возбуждать дело" - "збуджувати діло (справу)" (потрібно "порушувати справу"); "вводить в должность" - "вводити на посаду" (потрібно "призначати на посаду"); "выводить из равновесия" - "виводити із рівноваги" (потрібно "порушувати рівновагу"); "исполнять просьбу" - "виконувати прохання" (потрібно "уважити прохання", "зважити на прохання"); "колебать авторитет" - "коливати авторитет" (потрібно "порушувати авторитет"); "наделать неприятностей" - "наробити неприємностей" (потрібно "завдати прикростей"); "наметить меры" - "намітити міри (заходи)" (потрібно "накреслити заходи"); "намечать путь" - "намічати шлях" (потрібно "накреслювати шлях (шляхи)"; "наносить визит" - "наносити візит" (потрібно "робити візит"); "наносить оскорбление" - "наносити образу" (потрібно "завдати образи"); "натерпеться горя" - "натерпітися лиха" (потрібно "набратися (лиха) горя"); "осуществлять решение" - "здійснювати рішення" (потрібно "виконувати рішення"); "переводить разговор" - "переводити розмову" (потрібно "зводити розмову"); "прервать тишину" - "перервати тишу" (потрібно "порушувати тишу"); "принимать выражение" - "приймати вираз" (потрібно "набирати виразу"); "принимать командование" - "приймати командування" (потрібно "брати командування"); "принимать участие" - "приймати участь" (потрібно "брати участь"); "принимать к сведению" - "приймати до уваги" (потрібно "брати до уваги"); "принять резолюцію" - "прийняти резолюцію" (потрібно "ухвалити резолюцію"); "присваивать (присуждать) научную степень" - "присвоювати науковий ступінь" (потрібно "надавати (присуджувати) науковий ступінь"); "подводить итоги" - "підводити підсумки" (потрібно "підбивати підсумки"); "поднимать вопрос" - "піднімати питання" (потрібно "порушувати питання"); "поднимать на смех" - "піднімати на сміх" (потрібно "брати на сміх"); "потерпеть поражение" - "потерпіти поразку" (потрібно "зазнати поразки").

Ми поставили перед собою найближчу практичну мету: дати насамперед учителям, учням, студентам короткий довідник, яким би вони могли користуватися при читанні, перекладанні та тлумаченні українською мовою російських текстів.
Переважна більшість текстів-ілюстрацій почерпнута нами із української періодики, із відомих словників, підручників, посібників та довідників із курсів сучасної української мови, стилістики української мови.

Словник-довідник побудовано за алфавітним, а не тематичним принципом. Кожне російське словосполучення перекладено відповідним українським. Українські відповідники проілюстровані цитатами. Тут же (де це потрібно) подаються короткі пояснення.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

Бажан - М. Бажан
Баш - Я. Баш
Бед. - Д. Бедзик
Біл. - М. Білецький
Бож. - А. Боженко
Вас. - С. Васильченко
Вир. - І. Вирган
Віль. - І. Вільде
Влад. - В. Владко
Вовч. - Марко Вовчок
Волош. - І. Волошин
Воронько - П. Воронько
Вос. - С. Воскрекасенко
Гл. - Л. Глібов
Гол. - А. Головко
Голов. - С. Голованівський
Гонч. - Б. Гончаренко
Гончар - О. Гончар
Гур. - О. Гуреїв
Десн. - О. Десняк
Дмит. - Л. Дмитерко
Довж. - О. Довженко
Донч. - О. Донченко
Дор. - П. Дорошко
Дос. - О. Досвітній
Еллан - В. Еллан-Блакитний
Загреб. - П. Загребельний
Земл. - В. Земляк
З газ. - з газети
Ів. - О. Іваненко
Ільч. - О. Ільченко
Квітка-Осн. - Г. Квітка-Основ'яненко
Кир. - Є. Кирилюк
Коб. - О. Кобилянська
Ков. - А. Коваль
Козач. - В. Козаченко
Кол. - П. Колесник
Коп. - О. Копиленко
Корн. - О. Корнійчук
Корот. - В. Коротич
Котл. - І. Котляревський
Коцюб. - М. Коцюбинський
Коч. - П. Кочура
Кроп. - М. Кропивницький
Крот. - Є. Кротевич
Кундз. - О. Кундзич
Куч. - В. Кучер
Ле - Іван Ле
Лев. - О. Левада
Логв. - М. Логвиненко
Л. Укр. - Леся Українка
Мас. - Т. Масенко
Микит. - І. Микитенко
Мирн. - Панас Мирний
Мокр. - Ю. Мокрієв
Мороз - О. Мороз
Мот. - О. Моторний
Нех. - І. Нехода
Н.-Лев. - І. Нечуй-Левицький
Ол. - М. Олійник
Панч. - П. Панч
Перв. - Л. Первомайський
Пет. - В. Петльований
Підр. - шкільний під-ручник
Полон. - Р. Полонський
Риб. - Н. Рибак
Рильський - М. Рильський
Сирот. - М. Сиротюк
Скляр. - С. Скляренко
Сміл. - Л. Смілянський
Смол. - Ю. Смолич
Соб. - В. Собко
Стад. - Ю. Стадниченко
Стаднюк. - І. Стаднюк
Стар. - М. Старицький
Стельм. - М. Стельмах
Стеф. - В. Стефаник
Тарн. - М. Ю. Тарнавський
Тич. - П. Тичина
Тоб. - І. Тобілевич (Карпенко-Карий)
Труб. - М. Трублаїні
Тулуб - З. Тулуб
Тют. - Григір Тютюнник
Ус. - П. Усенко
Фольклор - фольклор
Фр. - І. Франко
Хижн. - А. Хижняк
Хот. - Г. Хоткевич
Цюп. - І. Цюпа
Чаб. - М. Чабанівський
Чорн. - С. Чорнобривець
Шах. - В. Шахнюк
Шер. - М. Шеремет
Шиян - А. Шиян
Янов. - Ю. Яновський


Б

бежать со всех ног - бігти щодуху
Після уроків я щодуху побіг додому (Сміл., Сашко, 1954, 42).

бить тревогу - бити на сполох
В хаті виразно було чути, як довго й густо били на сполох (Епік, Тв., 1958, 408).

беречь (сберечь) деньги - берегти (зберегти) гроші
Ті гроші я берегла про чорну годину (Фр., ІІІ, 1950, 99).

благословлять судьбу - дякувати долі (фортуні)
Що ж: двоє [бійців] було забито, дехто ранений, а решта дякувала фортуні за відсутність куль у револьверові (Ю. Янов., І, 1958, 108).

брать в долг - позичати
Думав він собі, в кого-то хліба позичати (Вовчок, І, 1955, 146).

брать (взять) верх - брати (взяти) верх
Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони просто впали (Коцюб., 1955, 351).

брать (взять) верх - брати (взяти) гору
Буває таке, що індивідуальність перекладача бере гору над індивідуальністю поета (Рильський, ІІІ, 1956, 98).

брать за душу - брати (хапати) за душу
Пісня... заповнила кімнату, вулицю, весь світ вона брала за душу (Собко, Біле полум'я, 1952, 29).

брать (взять) мячи - брати (взяти) м'ячі
Він брав найважчі м'ячі на всіх героїчних матчах столиці, і йому заздрили голкіпери всіх команд (Коп., Виб., 1948, 28). брать препятствия - долати перешкоди (опір)
Як довго Шульзі самому в усі попередні роки доводилося долати опір отаких людей, які прагнули скрізь завжди спокою (Рибак, Час., 1960, 224).

брать на учёт - брати на облік
Після лекції вони... пішли братися на комсомольський облік )Гончар, ІV, 1960, 37).

брать начало - брати (взяти) початок
Дніпро бере свій початок на Русі (З газ.).

брать ноту - брати (взяти) ноту
Залісний... брав безнастанно ту ж саму ноту (Еллан, І, 1958, 78).

брать обязательство - брати (взяти) зобов'язання
Все більше прохідників беруть у змаганні конкретні зобов'язання (З газ.).

брать отпуск - іти у відпустку
Ну, так коли ж ви... у відпустку підете? (Мороз, П'єси, 1959, 259).

брать под сомнение - сумнів бере
Я признаюся, Вале, що мене беруть сумніви, чи добре ми з Вами зробили, що випустили перших два томи? (Коцюб., ІІІ, 1956, 389).

брать на поруки - брати (взяти) на поруки
Вранці Оленчук з'явився в штаб і без довгих пояснень заявив Кимичеєві, що згоден взяти капітана Дьяконова на поруки. (Гончар, ІІ, 1959, 36).

брать пример - брати (взяти) приклад
А як же було Золі брати приклад з Граб'янки? (Л. Українка, ІІІ, 1952, 655).

брать разгон - брати (взяти) розгін
Роман... бере розгін, вперед веде машину (Дор. Три богатирі, 1959, 59).

брать слово - брати (взяти) слово
Геннадій взяв слово з Марини, що завтра вона вийде (Полон., 1981, 68).

брать смелость - брати (взяти) сміливість
Нижчеписані однак беруть на себе сміливість скромним почином задовольнити потреби сучасного читача (Коцюб., ІІІ, 1956, 236).

брать на ум - брати (взяти) на розум
Старі кажуть на глум, а молодим треба брати на розум (Кол., 1959, 221).

брать уроки - брати (взяти) уроки
Я іще беру уроки на фортеп'яно (Л. Укр., 1951, 5).

браться за работу - братися до роботи (за роботу)
Хлопці зразу ж бралися до роботи - терти фарбу (Ів., Тарас. Шляхи, 1954, 61).

бросать взгляд - скидати поглядом
... скинь на чорнобриву поглядом, щоб вона усміхнулася, щоб серце їй заніміло... (Кроп., ІІ, 1981, 86).

бросать в тюрьму - закидати в тюрму
Ви скажіть сьому зухвальцю..., коли він складання віршів бунтівничих не покине, то в тюрму його закину (Л. Укр., ІІІ, 1952, 77).

бросаться в глаза - впадати в око (очі, у вічі)
Зразу ж впадала в око культурна обробка землі (Смолич, І, 1958, 55).

бросить свет - пролити світло (ясність)
Фольклорно-етнографічні записи Гоголя проливають світло на ті перші джерела, з яких письменник черпав натхнення у своїй творчості (Вол., Надин. висоти, 1953, 131).

В

вводить в бой - уводити в бій
Генерал ще не наважувався увести в бій свої останні резерви (Стад., 1964, 284).

вводить в грех - вводити в гріх
Бодай на тебе трясця і болячка!.. Як ти оце мене ввів у гріх, що мушу каятись з тобою до служби божої (Н.-Лев., ІІІ, 1956, 285).

вводить в действие - вводити в дію
Поширення гірничих виробок дозволило ввести в дію потужні високопродуктивні електровози (З газ.).

вводить в должность - призначити на посаду
Для всіх у цеху було несподіванкою те, що Микитенка призначили на посаду начальника зміни (Корот., 1985, 145).

вводить в заблуждение - вводити в оману
Тиміш Забуга: "... Вони ввели нас в оману своїми фальшивими наказами по радіо" (Мокр., 1968, 172).

вводить в закон - вводити в закон
Хазяйка лежать, нічого не кажуть. Сьогодні уже баба питає: коли і як малу у закон ввести (Мирн., IV, 1955, 154).

вводить в курс (дела) - вводити в курс (справи)
Кількома фразами він вводить нас в курс свого життя (Коцюб., ІІ, 1955, 237).

вводить в обиход - впроваджувати в ужиток
...І все це нове необхідно було впроваджувати в ужиток (Корот., 1985, 140).

вводить в обман - вводити в оману
Я просто дивуюся інженерові Синявіну. Вводить в оману мене і вас (Ле. Міжгір'я, 1953, 191).

вводить порядки - вводити порядки
Як павук, закутавшись у свою павутину, сидить [Галеза] і щодня нові порядки вводить (Мирн., IV, 1955, 183).

вводить в состав - уводити до складу
Працівники висунули ще одного делегата, якого було введено до складу президіума (Полон., 1981, 212).

вести борьбу - вести боротьбу
Ілля вів безпощадну боротьбу з усякими проявами бюрократизму (Полн., 1981, 291).

вносить дань - віддавати данину
Незважаючи на те, що цею (цією) повістю ("Петрії і Довбущуки") Франко оддав данину тодішній літературній школі, ми бачимо в ній вже й соціальні мотиви (Коцюб., ІІІ, 1956, 31).

вносить предложение - подавати пропозицію
Гриша Козир поспішав на іспити і тому одразу подав пропозицію ставити самовара (Янов., ІІ, 1972, 383).

вовлекать в беду - вводити в біду
Хіба ж нам не можна так щиро любитися і не вводити один одного у біду? (Квітка-Осн., ІІІ, 1985, 208).

возбуждать аппетит - викликати апетит
Аромат, який доносив вітер, викликав у Миколи звірячий апетит (Тарн., 1965, 271).

возбуждать дело - порушувати справу
Ти вже знаєш, що проти Оксани порушують справу?.. (Куч., 1964, 284).

возводить в степень - підносити до степеня
Андрій сидів на підвіконні і зосереджено мотав головою. Йому ніяк не вдавалося піднести до степеня це проклятуще число (Собко, 1965, 410).

воздавать честь - являти честь
Полтавський хлібороб, чабан із Казахстану, московський сталевар, сибірський звіробій являють ратну честь свободному Богдану (Бажан, ІІІ, 1981, 168).

возлагать задание - доручити завдання
Треба привезти вакцину, і лікар доручив це завдання Валі (Полон., 1981, 406).

возлагать надежды - покладати надії
Мати Ірини покладала великі надії на цього молодого лікаря. (Полон., 1981, 127).

возлагать надежды - складати надії
Палажка: "На кого всі надії складати, той обдурив, кинувши одну між чужими людьми з малою дитиною (Мирн., IV, 1955, 199).

возлагать ответственность - покладати відповідальність
Ганинець, незважаючи ні на що, поклав відповідальність на Семена (Полон., 1981, 312).

впадать в обман - впадати в обман
Сергій впав в обман, щоб тільки заспокоїти матір (Куч., 1964, 310).

врезаться в разговор - врізатися в розмову
Заводський гудок врізався в розмову різким дисонансом, і Микита збився, загубив не лише чергову думку, а й слово (Коп., Вибр., 1948, 154).

вставать перед глазами - уявлятися перед очима
І уявляється перед моїми зажуреними очима пан становий з його завжди червоним обличчям (Мирн., IV, 1955, 271).

вселять спокойствие - давати спокій
Якась таємна думка дошкуляла йому, не давала спокою (Гол., 1989, 199).

вскидывать голову - скидати голову
Григорій Іванович свиснув. Тоді кінь зразу скинув голову, випростав шию, заіржав (Смол., 1976, 418).

вступать в брак - брати шлюб
Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом і перед дяком з Юрком-козаком (Фольклор).

вступать в переговоры - вступати у переговори
Данько, скориставшись нагодою, не забарився вступити з ним у переговори (Гончар, 1994, 324).

вступать в пререкания - заходити в суперечку
Павло: "... Не будемо в суперечку заходити, бо я і так нагризся з тобою за ці часи!" (Тоб., ІІІ, 1978, 123).

вступать в разговор - заходити в розмову
Із Варкою щодня Павло бачився нашвидку. В розмову вона не заходила (Вовч., І, 1954, 401).

входить в возраст - приходити в літа
Ольга розцвіла й почала приходити в літа (Н.-Лев., IV, 1956, 114).

выводить из равновесия - порушувати рівновагу
Дотик, нарешті, спричинює біль і чуття каламутить, скоро насильство порушує в тілі часток рівновагу (Зеров, Вибр., 1966, 171).

вызывать боль - завдавати болю
Не треба було так робити. Адже, вона заподіяла Вихору гострої образи, завдала тяжкого болю (Кучер, Черном., 1956, 64).

вызывать недоверие - збуджувати недовір'я
Ученик (учень), який на питання відповідав занадто швидко й гладко, відразу збуджував його недовір'я (Фр., ІІІ, 1950, 30).

вызывать радость - збуджувати радість
Кожен крок по землі на їх звільнення збуджував радість у солдат (Стаднюк).

выполнять план - виконувати план
Гриша був чудесний хлопець і гарний працівник, він... виконував план без натуги (Ю. Янов., І, 1950, 501).

высказывать мысль - висловлювати думку
Говорили (бійці) про свої пригоди, висловлювали свої думки й поради (Сміл.).

выходить из печати - виходити з друку
Останнім часом вийшло з друку ряд цікавих книг для дітей.

выходить из положения - виходити із становища
Не знаючи, як вийти із становища, Стаха розревілася вже зовсім щиро (Віл.).

выходить из терпения - виходити з терпіння
Ірина перемінилась, бо бачила, що Василь уже виходив із терпіння (Полон.).

выходить из употребления - виходити з ужитку
Цей маленький пароплав уже вийшов з ужитку, і тепер він був навіки прикований до причалу на кладовищі кораблів (Мот.).

Г

говорить на украинском языке - говорити українською мовою
Жінка прислухалася до його слів, але він говорив чистою українською мовою, без чужого акценту (Кучер, Чорноморці, 1956, 163).

Д

давать имя - надавати ім'я
Піп був сердитий на її неслухняного батька й надавав його дітям таких іменнів, що всі люди на селі ніяк не могли убгати їх собі в голову (Квітка-Основ.).

давать клятву - давати клятву
Підписом кожним під зверненням ми клятву даємо стояти за мир (Дмит.).

давать согласие - давати згоду
Настя сиділа на подвір'ї і гірко плакала: "Начальник аж ніяк не дає згоди..." (Куч.).

делать вид - робити вигляд
Неврим зробив вигляд, що в нього щось випало з рук, хутко нахилився (Смол.).

делать доклад - робити доповідь
Мав же (Давид) сьогодні в хаті-читальні робити доповідь про міжнародне становище, то й вибирав цифри і складав конспект (Гол.).

делать приятное - робити (зробити) приємність
Нам це не дошкулило, а, навпаки, зробило приємність (Тич.).

держать слово - додержувати (додержуватись) слова
Хлопця щиро вразила добропорядність Валерія, бо той завжди додержував свого слова (Ільч.).

доводить до сведения - доводити до відома
(Диякон:) Я маю щось довести, володарю, до твого відома (Л. Укр.).

доставлять случай - давати нагоду
Безперервний дощ не давав нагоди вийти в поле тракторам (Гонч.).

З

заводить разговор - заводити розмову
Марко завів розмову про наступні екзамени (Гонч.).

заводить речь - починати розмову
Ховаючи в скриню празникову одежу, мати знов почала мову про багатирку Варку (Н.-Лев.).

задевать за живе - зачіпати за живе
Розмова дедалі жвавішала. Те, що пропонував Мурашко, всім наболіло, зачіпало за живе (Мирн.).

закончить фразу - закінчити (скінчити) фразу
Несподівано для самого себе він так захвилювався, що не зміг закінчити фрази (Ле).

заключать контракт - складати контракт
Поет (Т. Г. Шевченко) був змушений скласти контракт з петербурзьким книговидавцем І. Т. Лисенковим на кабальних умовах (Кир.).

закрывать заседание - закривати засідання
І тільки тоді, коли вже всі питання були вирішені, Овчаренко закрив засідання (Вир.).

заливаться румянцем - заливатися рум'янцем
Ясногорська подала руку і в ту ж мить зайшлася ніжним рум'янцем (Гончар).

замышлять недоброе - замишляти недобре
Заздрість гадюкою в серце вповзає. І він замишляє недобре (Коцюб.).

затаивать дыхание - затаювати дух
Поспішала Соломія і дух затаювала (Коцюб.).

знать меру - знати міру
...Ви при щасті знайте міру (Гл.).

И

идти на смерть - йти на смерть
Вона ладна піти на видиму смерть, коли цього треба (Коцюб.).

идти на уступки - йти на поступки
Боротьба смердів змусила панів піти на поступки... (Підв.).

идти под венец - йти під вінець
То ж він завтра із другою піде під вінець, а я собі під водою знайду вже кінець (Л. Укр.).

излагать мысли - викладати думки
Він теж говорив швидко, поспішаючи, щоб викласти свої думки в ці короткі п'ять-десять хвилин (Смол.).

изменять убеждения - зраджувати переконанням
Олекса ніколи не зраджував своїм переконанням (Корн.).

изменять характер - зраджувати вдачу
Батько сількора Василя був людиною неквапливою. Ні разу на своїм віку він не поспішав і не зрадив своєї вдачі й по цей день (Довж.).

изменять характер - зраджувати натурі
Тепер побачимо, якої ти затіваєш, дорогенька Устинко, - уже без лайки, звернувся (управитель) до Морозенчихи, і тут не зраджуючи своєї натури: чим більш мав когось покарати, тим солодше звертався до нього в розмові (Стельмах).

иметь в виду - мати на увазі
Чи мав на увазі Котляревський яке-небудь село, писавши "Наталку-Полтавку", - трудно сказати (Мирн.).

иметь возможность - мати змогу
Вона в такому тяжкому стані, що її немає змоги приставити сюди (Донч.).

иметь дело - мати діло (справу)
Здоров, Максиме, маю діло до тебе (Коцюб.).

иметь намерение - мати замір (намір)
Я маю замір, зараз же з самого початку приступити до реформ (Коцюб.).

иметь способности (талант, дар) [к чему] - мати тяму [до чого]
Має тяму до римарства (Сл. Гр.)

исполнить желание - виконати бажання
Він у мене ніколи нічого не просив.., значить моє діло - виконати своє бажання так чи інакше (Л. Укр.).

исполнять обязанности - виконувати обов'язки
Старшина Багіров тим часом виконував обов'язки командира взводу, а потай мріяв, що йому дадуть штурмову бригаду (Гончар).

исполнять приказ - виконувати наказ
Наказ виконали. Глибинними бомбами підводний човен потоплений (Куч.).

исполнять просьбу - уважити (виконати) прохання
Уважте моє останнє прохання (Ряб.).

исполнять роль - виконувати роль
Павленко виконував у кінокартині роль директора якоїсь бази (Мокр.).

исправлять положение - виправляти становище
Важко виправляти становище, хоч, звичайно, людина все може, якщо захоче (Чаб.).

испытывать благодарность - почувати вдячність
Він з родиною так турбується про мене, так багато робить для мене, що я почуваю гарячу вдячність (Коцюб.).

испытывать боль - відчувати біль
Кожен раз, коли сокира рубнула по виноградному корені або тріснула галузка, Замфір відчував біль у голові та серці (Коцюб.)

испытывать влечение - пізнавати (відчувати) тягу
Вона й сама не могла зрозуміти, чому до цієї людини пізнавала тягу (Соб.).

испытывать гордость - відчувати гордість
Я відчув щастя, я відчув гордість за свій народ (Рильський).

испытывать горе - пізнавати горе
Коли я пізнала на собі, ... що то є горе і як приносяться людські жертви, мені якось одразу збайдужіли мої ролі (Л. Укр.).

испытывать наслаждение - відчувати насолоду
Перші хвилини я не думаю ні про що. Я відчуваю насолоду, милуючись чудесною жінкою (Янов.).

испытывать радость - пізнавати (відчувати) радість
Я... на свята виступатиму із спогадами про те, як я бачив світ і плавав у безмежному повітрі, ...пізнавав радість і гордість переможного бою в повітрі (Янов.).

испытывать разочарование - зазнавати розчарування
Я теж зазнала великого розчарування в житті... (Віль.).

испытывать счастье - відчувати щастя
Я відчув щастя, я відчув гордість за свій народ (Рильський).

исчерпывать силы - вичерпувати (забирати) сили
Зимові дні тягнулися довго і були переповнені одноманітністю і скорботою, вичерпували часто всі її сили (Коб.).

исчерпывать тему - вичерпувати тему
Тепер вони сидять на ослоні, і ніколи не вичерпати їм теми для розмови (Сміл.).

К

класть в больницу - класти в лікарню
Важкопоранених клали в лікарню (Гончар).

клеймить презрением - таврувати презирством
Вчинки такого типу таврувалися презирством (Куч.).

ковать победу - кувати перемогу
В тилу і на фронті куєм перемогу (Нех.).

колебать авторитет - хитати репутацію
Треба, щоб це було недозволеною річчю - хитати репутацію тих, чиєю творчістю ми хочемо збагатити нашу духовну скарбницю (Кундз.).

компенсировать убытки - компенсувати збитки (втрати)
До речі, корона зможе компенсувати панові сотнику збитки і все пережите (Тулуб).

констатировать факт - констатувати факт
Констатую факт, що в тебе енергії... нема (Стар.).

концентрировать внимание - концентрувати увагу
Концентрує увагу на потребі ширше висвітлювати в літературі нашу сучасність (З газ.).

крепить дружбу - зміцнювати дружбу
Ми зміцнювали нашу дружбу спільною працею на цій страшній будові... (Стаднюк).

Л

ласкать надеждой - тішити надією
Він уже тішив себе надією, що в серці хлопця йому вдалося посіяти зернятко, з якого могло вирости примирення (Пет.).

ласкать слух - тішити (ласкати) слух
Слух Семена Семеновича довго тішила приємна класична музика (Соб.).

лежать в больнице - лежати в лікарні
Майстер мартенівського цеху Василь Якович Становий тоді... лежав у лікарні (Ле).

лежать в основе - лежати в основі
Саме це почуття лежало в основі наших добрих взаємин. (Куч.).

лежать при смерти - лежати при смерті
Куди йому - лежать при смерті (Цюпа).

лишить жизни - позбавити життя
Темний, дикий, безглуздий народ! Через якусь дурну вигадку він ладен був розбити мені дорогий апарат, скалічити або позбавити мене життя (Коцюб.).

лишать наследства - одібрати спадок
Та й ти, як спадок одібрав по батьку, то й не питав. Хто й як його надбав (Л. Укр.).

лишать права - позбавити права
Не бажаних владі професорів тоді позбавляли права викладати і переслідували (Під.).

лишаться сил - позбавлятися сил
Я відчув, що позбавляюсь сил (Досв.).

лишаться должности - лишатися посади
В один день Анела Гузир лишилася посади, вигідного жениха і всього уявленого щастя (Чорн.).

лелеять мечту - пестити (виношувати) мрію
Пестила (Маланка) мрію про землю, а земля встала проти неї, ворожа, жорстока, збунтувалась і втікла з рук (Коцюб.).

лелеять мысль - виношувати думку
Андрій не уявляє собі життя без Олени. Он уже цілий рік виношував думку про те, що вони будуть разом, удвох, пліч-о-пліч, все життя (Микит.).

лелеять надежду - плекати надію
Дурно Маланка збирала насіння, дурно плекала надії (Коцюб.).

Н

набираться сил - набиратися сили
Почала Ростово-Суздальська земля набиратися сили... (Хиж.).

набираться смелости - набиратися сміливості
Далі набирається (Наталя) сміливості, боязко простягає худеньку ручину і легенько жартує, торкаючи хлопця... по голові (Вас.).

наверстывать упущенное - надолужувати пропущене
Оля збиралася йти вчитися, надолужувати пропущене, як зненацька шаленим вихором налетіла війна (Ол.).

навлекать подозрение - викликати (накликати) підозру
Цим необережним кроком Марко викликав на себе підозру (Коцюб.).

наводить грусть - наводити журбу
Журбу наводить на тебе спокій, мучить тиша! (Рильський).

наводить на мысль - наштовхнути на думку
Ніщо не наштовхнуло на думку Голубаря, що його посилають у наряд (Ле).

наводить на мысль - наводити на думку
Ех, на які тільки думки не наведуть розбурхані почуття (Логв.).

наводить порядок - наводити лад
Кинувши роботу, батько одразу пішов тоді в школу... наводити правду і лад... (Гончар).

наводить скуку - наганяти нудьгу
Дощ шумів і наганяв нудьгу (Вас.).

наводить страх - наводити (наганяти) страх
Він наводив своєю силою й ніж-ністю страх на самих навіть одважних (Коцюб.).

наводить тоску - наганяти тугу
Він сидів на подвір'ї і пригадував рідну хату, близьких, знайомих, всіх тих, кого він залишив на Батьківщині. Ця загадка наганяла тугу (Микит.).

наводить ужас - наганяти жах
Грім вогнестрільної зброї наганяв жах на військо Ружинського (Сирот.).

наганять скуку - наганяти нудьгу
Чорні хмари, що сунули над містом, нудьгу наганяли на його мешканців (Соб.).
наделать неприятностей - завдати прикростей
Я ще не пробула й півмісяця в баронеси, а скільки прикростей завдала вона мені (Л. Укр.).

находить зацепку - знаходити зачіпку
Спершу я хотіла їхати до бабусі... Мусила якусь зачіпку до того знайти (Бож.).

накладывать печать - класти печать
Ухвалили печать накласти на язик мій, на душу (Фр.).

накладывать печать - класти печатку
Та проклята панщина заїла, що мене і стільки людей, поклала печатку й на Харитона (Коцюб.).

налагать взыскание - накладати стягнення
За невиконання плану на директора фабрики наклали стягнення (Корот.).

налагать отпечаток - накладати відбиток
Ця подія наклала відбиток у пам'яті (Донч.)

налагать штраф - накладати штраф
Штрафи тоді накладали навіть на повнолітніх... (З газ.).

налаживать жизнь - налагоджувати життя
Танкісту встала честь налагоджувати нове громадянське життя в новому, зовсім невідомому краю (Мас.).

налаживать отношения - налагоджувати стосунки
Приїхавши до села, Завгородній не зустрів теплоти в дівчини, а всі його намагання налагодити з нею кращі стосунки залишились марними (Скляр).

налаживать производство - налагоджувати виробництво
Танин батько виїхав на Урал, де має налагоджувати виробництво танків (Соб.).

налаживать связи - налагоджувати зв'язки
Шевченко налагоджував зв'язки з прогресивними українськими культурними діячами, які тоді проживали у Петербурзі (Слово про Кобзаря, 1961, 181).

наметить меры - накреслити заходи
Профорганізації повинні... аналізувати всебічно роботу підприємств, накреслювати заходи до усунення виявлених хиб (З газ.).

наметить план - накреслити план
Йдучи з подвір'я, він накреслював план - кинути в бій усі полки, піти на риск і добитися перемоги (Коч.).

намечать путь - накреслювати шлях
Мрійник Ціолковський накреслив шлях у космос... (Риб.).

наносить визит - робити візит
Я не якась там ліберальна моло-денька панна, щоб робити самій візити паничам (Н.-Лев.).

наносить оскорбление - завдати образи
Яресько згорів від сорому. Він бачив, що своїм запізненням завдав образи командирові (Гончар).

наносить оскорбление - заподіяти образи
Не треба було так робити, адже вона заподіяла Вихору гострої образи, завдала тяжкого болю (Куч.).

наносить поражение - завдавати поразки
Ох, і не чекав же я, що мені можна завдати такої поразки (Соб.).

нападать на след - нападати на слід
Надвечір напали на глянсуватий слід полозків (Стельм.).

направлять усилия - направляти зусилля
Сюди й треба направляти зусилля народу, а не туманити голову романтизацією минулого та сучасного села (Гол.).

напрягать внимание - напружувати увагу
Микола почервонів, спідлоба озирнув усіх, напружив увагу (Вас.).

напрягать зрение - напружувати зір
Вилізли (Яким і Оксана) з ями і стали напружувати зір, розглядатися (Ков.).

напрягать память - напружувати пам'ять
Щосили напружуючи пам'ять, перебирав Грицько усі балачки, де згадувалось про Орину (Гол.).

напрягать силы - напружувати сили
Вони напружують сили і витягують воза на берег (Шиян).

напрягать слух - напружувати слух
Ще уважніше вглядаються (люди) в тьму ночі, ще сильніше напружують слух (Хот.).

наращивать силы - нарощувати сили
А ми ще міцніше стискаєм кулак. А ми, що не день, то нарощуєм силу (Нех.).

наращивать темпы - нарощувати темпи
День у день нарощують темпи виробництва сталеплавильники
(З газ.).

нарушать запрет - порушувати заборону
Як це необачно, що вона наважилася порушити професорову заборону (Смол.).

нарушать обычай - порушувати звичай
Ви пробачте мені, що я порушую ваш звичай...

нарушать ритм - порушувати ритм
Мигдан відчув, що жінка порушила ритм ходи, оглянувся (Десн.).

нарушать покой - порушувати спокій
Вона іде навшпиньки, щоб своїми кроками, лопотінням плаття не порушити довколишнього спокою (Чорн.).

нарушать правила - порушувати правила
Досвідчений розвідник ніколи не повинен випробувати долю Це було правилом Дениса Бараболі, але, озлоблений, він сьогодні вирішив порушити це правило (Стельм.).

нарушать приказ - порушувати наказ
Тарас Григорович був такий обережний, що ніхто в фортеці й не підозрював, що він давно порушує наказ царя (Тулуб).

нарушать слово - порушувати слово
Сахно не хотіла порушувати свого слова, ані ризикувати своєю персоною (Смол.).

нарушать тишину - порушувати тишу
Тихо було в катакомбах, ніщо не порушувало мертву тишу підземелля (Смол.).
нарушать традиции - порушувати традиції
Відмінна традиція квітне... Не будемо порушувати традиції (Янов.).

наталкиваться на неприятности - наражатися на неприємності
...І хто ж не знав, що в цій справі можна наразитися на неприємності (Коб.).
наталкивать на мысль - наштовхувати на думку
...Петро зрозумів, що він не зможе існувати без неї: "Їхати! Звичайно їхати! За нею!" - наштовхнуло його на думку таке прощання (Полон.).

натерпеться беды - набратися лиха
Всім відомо, куди він зник, і де він лиха набирався (Гл.).

натерпеться горя - зазнати лиха
Під час тимчасової окупації міста обоє (учитель з дружиною) зазнали лиха, набралися горя по вуха (Янов.).

О

обмениваться словами - обмінюватися словами
Грицуняк наблизився до нас, нас представили один одному, ми обмінялися кількома словами і розій-шлися (Фр.).

объявить амнистию - оголосити амністію
Уряд оголосив амністію всім засудженим (Тулуб, Людолови, ІІ, 1957, 503).

объявить благодарность - оголосити подяку
Мені лише оголосять громадську подяку за врятування дитини. Але ж це обов'язок кожного чесного громадянина (Логв., Давні рани, 1961, 63).

оказывать услугу - робити послугу
Василь Іванович того не знав, з якою радістю я заходилася підігрівати чай. Було дуже приємно зробити для нього хоч маленьку послугу (Гур.).

опровергать утверждение - спростовувати твердження
Прочитавши ту статтю, я попробував спростувати в "Ділі" лиш одно зовсім уже абсурдне... твердженя (Фр., XVI, 1955, 430).

отдавать голос - віддавати голос
Потрібно знати, що свій голос ти віддаєш за достойну людину (З газ.).

отдавать команду - віддавати команду
Комендант викликав кожного по прізвищу, голосно і суворо віддав команду виходити на двір (Бед.).

отдавать поклон - складати уклін
Вийшла дівчина на кін. Глянувши привітно в залу, склала всім низький уклін (Вос.).

отдавать предпочтение - віддавати перевагу
Батько мій не дякував поетам, а точніше - він їх не читав. Перевагу віддавав газетам (Дор.).

отдавать приказ - віддавати наказ
Молодий моряк тримав мене на руках і віддавав накази стерновому та гребцям (Труб.).

отдавать распоряжение - віддавати розпорядження
Який у нього енергійний голос: звик, видно, ним віддавати розпорядження (Крот.).

отдавать салют - віддавати салют
Завмерли постріли на мить і стали в ряд солдати, щоб... їй салют віддати (Голов.).

отдавать справедливость - віддавати належне
Ми (члени комісії) віддаємо належне вашому патріотичному бажанню (Гончар).

отдавать честь - складати честь
Прошу вже Вас, шановна добродійко, передати їм мою велику подяку за ту надзвичайну і нічим від мене не заслужену честь, яку вони мені складають (Л. Укр.).

отдавать честь - віддавати честь
Я честь віддам титану-Прометею, що не творив своїх людей рабами (Л. Укр.).

открывать кредит - відкривати кредит
Н. Ж. каже, що... просив одкрити кредит у двадцятих роках до січня, бо раніш не міг би заплатити (Л. Укр.).

открывать семафор - відкривати семафор
(Начальник станції): Мовчи і сам одкривай семафор міністру... (Корн.).

освободить от хлопот - звільнити (увільнити) від клопоту
Чистоту посуди Сашко пильнував не через якусь особливу охайність натури, а тільки тому, щоб увільнити матір од зайвого клопоту (Смол.).

оставлять в покое - давати спокій
Я прошу, залиш мене, дай спокій (Гончар).

оставлять разговор - залишати розмову
Не хотіла б я тебе вразити, сестро, та, бачу, прийдеться розмову залишити (Л. Укр.).

оставлять в силе - залишати в силі
Свій недовершений спір хлопці вирішили залишити в силі (Тар.).

оставлять в тайне - залишати таємницею
І тільки те, що Марія вже не та, якою була тиждень тому, що її серце переповнене коханням, для всіх в цеху залишалося таємницею (Земл.).

оставлять мир - покинути (залишити) світ
Що тобі не скажи, ти все вважаєш, що це життя нікчемне, і тобі краще було б покинути світ, ніж так жити (Соб.).

относиться с пониманием - ставитися з розумінням
Олексій з розумінням ставився до кожної людини (Соб.).

относится с презрением - ставитись з презирством
(Ольга): ...Ви називаєте всіх... обивателями, ви з презирством ставитесь до всіх (Корн.).

относиться с уважением - ставитися з повагою
Микита завжди ставився з повагою до людей (Крот.).

отстранить от обязанностей - звільнити від обов'язків
Ми тебе звільнимо від агітаторських обов'язків (Донч., V, 1957, 343).

ошибиться адресом - помилитися адресою
Ви бачите, що... - він на мить замовк, підшукуючи потрібні слова, - що ви трохи помилились адресою (Донч., І, 1956, 459).

П

пасть в бою - полягти в бою
Багато наших полягло в бою за твоє село (Гончар).

падать в глазах - впадати в очах
Після цієї події, ще не так давно, коханий здавався їй ненависним, нікчемним, чимось страшним, за такий короткий час він впав в її очах (Вир.).

переводить дыхание - переводити дух
- Оце так!.. - скрикнув він, перевівши дух (Мирн.).
- зводити дух
А ви дайте мені дух звести (Вовч.).

переводить разговор - зводити розмову
Він завжди на слизьке зводив спокійну розмову (Коцюб.).

переносить боль - витерпіти біль
Цей біль не можна було витерпіти. Він кусав губи, ламав руки, але сльози все одно котилися по його блідому обличчі (Мирн.).

перехватывать дух - перехоплювати дух
Від захоплення йому (скульпторові) перехопило дух (Гончар).

питать доверие - мати довір'я
Навіть сам собі він не міг пояснити, чому має таке довір'я до цієї незнайомої людини (Полон.).

питать уважение - віддавати повагу
Зевс їй оддавав повагу і посилав од столу брагу, яку Юнона з ним пила (Котл.).

подавать весть - подавати звістку
(Лицар): Хто зна, чи посланець до них дістався... і звістку хто тоді про нас подасть (Л. Укр.).

подавать голос - подавати голос
- Чіпко! Чіпко-о! - гукнув Пацюк, до хати йдучи. - Чого? - подає голос Чіпка з хати (Мирн.).

подавать знак - подавати знак
Біля високого куща ліщини він подав знак мовчати, і навшпиньках обійшов кущ (Донч.).

подавать команду - подавати команду
Сьогодні Сагайда подав команду в'ючитись (Гончар).

подавать мысль - подавати думку
Від кого пішла та думка, хто перший її подав, трудно було сказати (Коцюб.).

подавать надежду - подавати надію
Ота щирість Ваша подає мені надію й на Вашу поміч (Коцюб.).

подавать на стол - подавати на стіл
Поки жінки подавали на стіл, гості сиділи й поважно розмовляли (Козач.).

подавать в отставку - подавати у відставку
- Оце так!.. - скрикнув він, перевівши дух. - Зараз подаю в одставку... (Мирн.).

подавать прошение - подавати прошення
Бжозовський поїхав до Акермана і подав прошення в суд (Н.-Лев.).

подавать реплику - подавати репліку
Я вмів... протягом цілого спектаклю інтуїтивно держати загальний тон, я вмів вчасно подати репліку і майстерно заповнити паузу, якщо таке траплялося непередбачено (Смол.).

подавать руку - подавати руку
Ованес перший видерся на камінь і подав їй руку (Баш.).

подавать сигнал - подавати сигнал
Дзвонять в рейку: на обід подає сигнал нам дід (Вос.).

подавать совет - подавати раду
Моя байка, добрі люди, у пригоді, може бути; Я подам вам раду щиру: і при щасті знайте міру (Гл.).

подвергать смертельной опасности - наражатися на смертельну небезпеку
Але Вася справді буде наражатися на смертельну небезпеку (Соб.).

подвергать сомнению - брати під сумнів
Петрик був недовірливою людиною, все, що йому не казали, він брав під сумнів (Куч.).

подводить итоги - підбивати підсумки
Річним звітом мають на меті підбити підсумки господарської діяльності (З газ.).

поднимать вопрос - порушувати питання
Порушувати такі питання має право лише Верховна Рада України (З газ.).

поднимать крик - здіймати репет
Картай ще дурнів і базік, що слави ради, здіймають репет, гамір... (Ус.).

поднимать на смех - брати на глум
Все за сміхом, все на глум береш... (Л. Укр.).

поднимать на смех - брати на сміх
Засмутився Карпо, не їсть, не п'є, як ніч ходить... Глузують наші, - на сміх його беруть... (Коцюб.).

поднимать пыль - збивати пил
Проходила піхота, збиваючи пил кованими чобітьми (Перв.).

поднимать пыль - збивати куряву
Леся вирвала руку і, збиваючи снігову куряву, побігла вперед (Козач.).

поднимать тревогу - збивати тривогу
В Генуї (я) переночувала, щоб не явитись до Садовських серед ночі та не збивати тривоги (Л. Укр.).

подходить к концу - доходити кінця
Лекція в школі доходила кінця (Панч.).

пожимать руку - тиснути руку
На прощання вони міцно потиснули один одному руки (Ле).

пускаться в пляс - іти в танець
Пісню підхопили всі, пальці гармоніста побігли по ладах, ще кілька пар пішло в танець (Коп.).

покатываться со смеху - заходитися від (сліз) сміху
Катя аж заходилася із сміху (Коп.).

поколебать авторитет - порушити авторитет
Ніщо не могло порушити авторитет цієї людини (Вас.).

получать развод - брати розлуку (розлучення)
Ти, значить, зрадила мене, що хочеш розлуку брати? (Л. Укр.).

помочь в беде - зарадити лиху (лихові), запобігти горю, допомогти в біді
Коли ви любите свого сина, то вашим обов'язком є доконче зарадити якось цьому лихові (Март., Тв., 1954, 430).

попадаться на глаза - потрапляти на очі
Бугров перегортав свою записну книжку. Йому потрапила на очі коротенька адреса (Микит.).

поступаться правом - поступатися правом
Одначе, я сказав косачці, що напишу до Вас, і як Ви поступитеся своїм правом задля їх... (Мирн.).

предоставлять возможность - давати можливість
Дай же мені можливість ще раз все обміркувати, бо таке складне питання не вирішується за одну хвилину... (Шах.).

предоставлять выбор - давати можливість вибору
Степан не міг нічого вирішити, хоч йому й дали можливість вибору... (Смол.).

предоставлять слово - надавати слово
Надавав спокійно диктор слово коментаторові Галині (Панч.).

прерывать молчание - порушувати мовчання
Вони йшли мовчки. Порушив мовчання бородач (Риб.).

прерывать тишину - порушувати тишу
Весняний ранок... Все ще спить, сонячні промені зачепилися за верхівки ялин. Ніщо не порушує казкову тишу (Коб.).

привлекать (останавливать) внимание - привертати увагу
Важка чаша.., цяцькована білими... амурами, завжди привертала увагу гостей (Донч., ІІІ, 1956, 43).

приводить приговор - виконувати вирок
Саме він погодився виконати вирок військового трибуналу. А знав, що це могло трапитись і з ним (Куч.).

придавать важности - надавати ваги (вагу), надавати значення
Джіафер надав йому [спектаклеві] велику вагу (Коцюб., ІІ, 1955, 136).

придавать значение - надавати вагу (значення)
Джіафер надав йому (спектаклеві) велику вагу (Коцюб.).

придавать значение - надавати значення
Семен Васильович завжди надавав величезного значення розвідці (Воронько).

придавать силы - надавати сил
Близькість людського життя відкинула геть думки Кимника, надала сили (Ів.).

придавать смелости - надавати (придавати) сміливості
Марко уважно вслухався в зауваження, нікого не перебивав, і це надавало сміливості присутнім (Коцюб.).

придавать уверенности - надавати впевненості
Гарячі промови товаришів надавали упевненості в силах (Донч.).

принимать бой - приймати бій
...І тоді тільки командир вирішив прийняти бій, відходити вже було нікуди (Гончар).

принимать вид - набирати вигляду
Плід лише тоді набирає вигляду груші, коли починається стадія дозрівання (Підр.).

принимать вину - брати вину
Микола взяв усю вину на себе лише тому, що хотів довести дівчатам, який він самостійний, який він дорослий і сміливий (Донч.).

принимать во внимание - брати в рахунок
Візьміть в рахунок, яка зима була скажена. Горобці на льоту мерзли, падали, так куди вже телятам витримати (Тют.).

принимать во внимание - брати до уваги
Ваш протест ми візьмем до уваги й негайно надішлемо наказ, щоб здійнять ланцюги з Петросяна (Лев.).

придавать выражение - надавати виразу
Низько наставлені брови і то-ненько окреслений рот надавали її обличчю виразу зосередженості і, навіть, суворості (Гол.).

принимать за правду - вважати за правду
І чому ти так все вважаєш за правду? (Гончар).

принимать за правду - сприймати як (за) правду
Теслюк все говорив і говорив, і кожний сприймав ці слова як правду (Загреб.).

принимать командование - брати командування
Ти, Миколо Микитовичу, - звернувся він до Попудренка, - їдь у Гуліно, бери на себе командування (Шер.).

принимать за правило - брати за правило
Микола взяв за правило кожного ранку, перед тим, як вийти на маршрут, ще раз перевірити, оглянути машину (Полон.).

принимать к сердцу - брати до серця
- Марійко, - звернувся ласкаво Василь до зажуреної дівчини, - не бери всього так близько до серця (Цюп.).

принимать меры - вживати заходів
Вовки за одну ніч забивали по кілька тварин. Треба негайно вживати рішучих заходів (Донч.).

принимать направление - набирати напряму
У всіх зараз був один напрям - на Берлін! І танкісти набирали цього напряму (Гончар).

принимать обязанность - брати обов'язок
Дітей троє, але він все-таки взяв на себе обов'язок виховати їх (Тарн.).

принимать парад - приймати парад
Йди, парад весни приймай, бо сьогодні ж - Первомай! (Нех.).

принимать план - приймати план
З Григорієм ми прийняли таки свій план... (Волош.).

принимать позу - прибирати позу
- А ми чим не муляри? - прибравши позу, так само похизувалися перед Тарасом і перед усіма Оксанка й Галя (Мокр.).

принимать позу - приймати позу
Любов кидається в крісло й приймає втомлену позу: "Ух, скільки ми гребли!" (Л. Укр.).

принимать пост - приймати пост
Під кущем біля кулемета чути приглушену розмову - саме, видно, міняється народ. Здає пост Остапенко, приймають Сердюки (Гончар).

принимать резолюцию - ухвалити резолюцію
Дальше ухвалило віче резолюцію в справі загального голосування і доходових податків (Стеф.).

принимать решение - приймати рішення
Прошу прийняти конкретне рішення по моїй пропозиції (Тют.).

принимать сражение - приймати битву (бій)
І тоді Артем зрозумів, що сьогодні він прийняв останню в його житті битву (Мирн.).

принимать удар - приймати удар
Друга лінія оборони готова прийняти на себе удар (Сміл.).

принимать участие - брати участь
У Львові 19-літній студент (І. Франко) бере живу участь в редакції журналу "Друг" (Коцюб.).

приниматься за работу - прийматись за роботу
Він знов прийнявсь за роботу: носив воду і дрова, замітав двір (Коцюб.).

приносить благодарность - складати подяку
Ще раз складаю Вам найсердечнішу подяку за цінні книжки, які мені стануть у великій пригоді (Коцюб.).

приносить спасение - подавати рятунок
Деїфоб: Я не сподіваюся, що ти, троянка, дочка Пріама, так самолюбно можеш подать рятунок Трої і родині (Л. Укр.).

приобретать облик - набирати виразу
Очі Черниша засвітились і поглибшали, а обличчя набрало такого виразу, наче він стояв оце в строю і перед ним прапороносці проносили стяг училища (Гончар).

присваивать степень (звание) - надавати ступінь (присуджувати звання)
Сьогодні Петренку надали ступінь кандидата, і він не міг уже стримати свої почуття (Соб.).

присоединяться к мнению - приставати на думку
На думку Кривцова пристали начальник порту і більшість капітанів (Труб.).

приходить в голову - спадати на думку
Любов: ...Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці наші заходи, метушня, все це робиться, аби тільки не сидіти склавши руки (Л. Укр.).

приходить в сознание - приходити до пам'яті (до свідомості)
Він втратив багато крові й довго не приходив до пам'яті (Куч.).

приходиться по вкусу - приходитися до вподоби (до смаку)
Прийшлися цікавому хлопцеві до вподоби дідові перекази (Мирн.).

причинять боль - завдавати болю
Не треба було так робити. Адже вона цим заподіяла Вихору гострої образи, завдала тяжкого болю (Куч.).

проявлять признаки жизни - подавати ознаки життя
- Таємний радіопередавач працює? - Ні. Два тижні він не подає ознак життя (Янов.).

проводить время - перебувати час
Школярам ніде перебувати час, і вони знаходили розвагу в тому, що мучили котів, не давали життя мешканцям будинку (Полон.).

произносить речь - казати (виголошувати) промову
Іван Бриль мав сказати промову не менш як на годину (Смолич.).

произносить речь - казати слово
Встала мати Кончакова, що сиділа за столом, і таке сказала слово: "Синку, б'ю тобі чолом!" (Фр.).

P

разрешать молчание - порушувати мовчання
Вони йшли мовчки, першим порушив мовчання комісар... (Гончар).

распространяться за пределы - переходити межі
Мала (Леся) вроджену несміливість щодо справ, що... переходили межі її природних здібностей (Віль.).

С

сбиваться в кучу - збиватися в купу (до купи)
Низько стеляться хмари, ростуть, збиваються в купу і опадають (Коцюб.).

сбиваться с пути - збиватися з путі (з дороги)
Самій не довго збитися з путі, та трудно з неї збитись у гурті (Л. Укр.).

сбиваться с пути - збиватися з дороги
Василько постеріг, що збився з дороги (Коцюб.).

сваливать вину - складати вину
Милевський: ...Врешті се завжди так буває, що людина старається скласти на кого іншого свою вину... (Л. Укр.).

сдавать в аренду - здавати в оренду
Хто має добрий колодязь, той і панує. Хоче - торгує сам, хоче - здає в оренду за великі гроші (Гончар, Таврія, 1952, 38).

сдавать экзамен - складати іспит (екзамен)
Полковий комісар сказав, що настали вирішальні дні. Ми тепер складаємо великий іспит перед Вітчизною (Ле).

сдерживать слово - дотримувати слова
Він тільки дотримав свого слова (ГУР., Новели, 1951, 226).

складывать оружие - складати зброю
...Я мусив мовчки признати, що такі подружжя не зовсім під мій смак. Але я не одразу склав зброю (Л. Укр.).

собираться с духом - набиратися духу
Остап набрався духу, востаннє підійшов до Наталки. "Що буде, те й буде", - думав про себе, а ноги самі вже несли його до коханої (Сирот.).

совершать нападение - учиняти напад
Вони завжди учиняли напад вночі, коли місто спало (Загреб.).

создавать представление - викликати уяву
Ніч заважала бачити Антона, але се викликало тільки яскравішу уяву (Коцюб.).

сосредоточить внимание - зосередити увагу
Повернувшись до великого портрета, намальованого аквареллю, він зосередив на ньому увагу всіх (Ткач, Моряки, 1948, 79).

составлять исключение - становити виняток
Щедрота бідарів - це споконвічна риса, і в цьому випадку не становить винятку (Рильський).

составлять список - складати список
Ти скажи, ... хто список складав, де він? (Панч.).

сохранять в тайне - заховувати в тайні
Прошу вас, заховайтеся в тайні (Фр.).

спасать положение - врятувати становище
Він бачив, що коли справа дійде до бою, півсотні дужих козаків порубають його на капусту. Але треба було рятувати становище (Тулуб.).

ставить вопрос - ставити запитання
Ця доросла людина, Михайло, в момент, коли йому ставлять несподіване запитання, якого він не може розв'язати, ніяковіє (Досв.).

ставить рекорды - ставити рекорди
Надя здивовано глянула йому в обличчя... "Мабуть, дуже важко рекорди ставити", - подумала вона (Соб.).

сходить с ума - втрачати розум
Вона ніби збожеволіла, зовсім втратила розум (Н.-Лев.).

считать необходимым - вважати за потрібне
Гуро не вважав за потрібне відповідати на таке глузливе запитання (Влад.).

Т

терпеть поражение - зазнавати поразки
Раніше, коли, бувало, полк ще зазнавав поразок, програючи окремі бої, Козаков звинувачував у цьому не когось іншого, а, в першу чергу, себе (Гончар).

терять рассудок - втрачати розум
Виборний: Час би, Наталко, взятись за розум, бо ти його вже зовсім втратила (Котл.).

терять терпение - виходити з терпіння
Никаноров кипів, він давно вже вийшов з терпіння і чекав, на кого б можна було вилити всю свою лють (Довж.).

тревожить воображение - хвилювати уяву
Максим згадував її образ, і ця згадка хвилювала його уяву (Петл.).

трогаться с места - рушати з місця
І почував, що треба, і не міг рушити з місця, щоб піти скласти пробачення перед своїм опонентом (Сміл.).

У

убавлять спеси - збивати пиху
Старшина: ...Як зіб'ю Бурляці пиху, то знову буду панувать (Тоб.).

удовлетворять запросы - задовольняти потреби
То приїжджі задовольняли потреби всякою всячиною (Мирн.).

уступать первенство - поступатися першістю
Він має поступитися першістю (Гончар).

утолять голод - вгамовувати голод
(Созінов) теребив наполовину вимолочені колоски і почорнілими зернами вгамовував різкий голод (Стаднюк).

утолять жажду - вгамовувати жагу
Виговський, вгамувавши жагу, порушив мовчання (Вир.).

Х

ходить без памяти - ходити без тями
І ходжу я по місту без тями (Сос., І, 1957, 118).

Ч

чинить препятствие - ставити перешкоди (перепони)
Погода ніби навмисне стримувала темпи, ставила перешкоди (Трубл.)

Я

являться во сне - являтися у сні
Чого являєшся мені у сні? Чого звертаєш ти до мене чудові очі ті ясні? (Фр.).

СЛОВНИКИ

1. Головащук С. І. Словник-довідник з правопису та слововживання. К., 1989.
2. Дерибас В. М. Словарь устойчивых глагольно-именных словосочетаний русского языка. М., 1983.
3. Олійник І. С., Сидоренко М. М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник. К., 1991.
4. Русско-украинский словарь. К., 1968, Т. 1 - 3.
5. Русско-украинский словарь синонимов. Под. ред. Н. Н. Пилинского. К., 1995.
6. Словарь української мови. Упорядкував з додатком власного матеріялу Борис Грінченко. К., 1907 - 1909 рр. т. 1 - 4 (Є кілька перевидань найближчих років).
7. Словник труднощів української мови. К., 1989.
8. Словник української мови. К., 1970 - 1980 рр. Т. 1 - 11.
9. Українсько-російський словник. К., 1953 - 1963 рр. Т. 1 - 6.
10. Універсальний словник-практикум з ділових паперів. За редакцією Любові Пустовіт. К., 1999.

СПЕЦІАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА

1. Вайнрайх И. Языковые контакты. К., 1979.
2. Дерибас В. М. Многочленные устойчивые глагольно-именные словосочетания. М., 1972.
3. Долманова Г. Ф. Глагольно-именные фразеологизмы в различных стилях русской книжной речи. Л., 1974.
4. Дудик П. С. Синтаксис сучасного українського мовлення. К., 1973.
5. Зорівчак Р. П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. Львів, 1983.
6. Їжакевич Г. П. Українсько-російські мовні зв'язки. К., 1969.
7. Кононенко В. И. Системно-семантические связи в синтаксисе русского и украинского языков. К., 1976.
8. Прокопович Н. Н. Словосочетание в современном русском языке. М., 1966.
9. Розанова В. В. Синонимия устойчивых глагольно-именных сочетаний русского языка. М. - Л., 1964.
10. Розенцвейг В. Ю. Языковые контакты. Л., 1979.
11. Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській мові. К., 1968.
12. Чак Є. Д. Складні випадки вживання слів. К., 1984.

Опубліковано в газеті "Кримська світлиця" в 2004 р.

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.

check this out