Валентин ЛУЧЕНКО
ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРІЗВИЩА

Історія:

Мабуть, мало хто знає, що українське прізвище чи не найстаріше в Європі. У всякому разі в 17 століття мало чи не всі українці носили прізвища. Деякі українці мали прізвища, які дали їх предкам ще в князівські часи. Для порівняння французькі простолюдини отримали прізвища лише на початку 19 століття завдяки указу імператора Наполеона Першого. Російські селяни отримали прізвища лише після Реформи 1861 року. Тому то у росіян так багато прізвищ Іванов, Петров, Сідоров…Відомо, що виписуючи «вольну» вчорашнім кріпакам їм давали прізвища за ім’ям батька. Імена Іван, Петро, Сидір на той час були найпоширенішими в російських дєрєвнях та селах. Принагідно, хочу зазначити, що єдиним народом Європи в якого немає до сих пір сталих прізвищ є ісландці. У них ім’я батька автоматично стає прізвищем для дитини. Тому чоловіки мають прізвища на кшталт Петерсен (син Петера), а жінки Петердоттір (дочка Петера).

Шляхи формування:

Окрім давності українського прізвища воно ще має най розгалуженішу серед індоєвропейців морфологію формування. Можна лише перелічити суфікси, які формують українське прізвище:

Українське прізвище, як це властиво для більшості європейців, формувалося від імені батька, дуже рідко від імені матері. Численні Петренки, Іваненки, Романенки, Лученки, Луценки, Уляненки тому яскраве підтвердження. В Західній Україні патронімічні прізвища формувалися за допомогою суфіксу «ів» : Іванів, Іллів, Іванців, на жаль, жіночий суфікс (ова) в Україні не прижився, тому нинішнє жіноцтво носить чоловічий варіант цих прізвищ. 

Також в ряді випадків українське прізвище формувалося від імені діда чи баби за допомогою суфіксів «-чук», «-щук», «-ук», «-юк» ( Романчук, Іванчук, Гаврильчук, Николайчук, Петрук, Гаврилюк, Ющук, Іллюк, Маланчук, Олянчук). Хоча, в цьому випадку важко сказати чи прізвище походить від імені батька, матері, діда чи баби. Особливо слід виділити патронімічні прізвища, які ведуть свою історію від князівських часів. Це прізвища з суфіксами «вич, ич». Для прикладу візьмімо Милорадович, Юденич, Зінкевич, Малкович, Голубкевич, Левкович.

Дуже широке коло українських прізвища сформоване за професійною ознакою:

• Коваль, 
• Мельник, 
• Швець, 
• Чумак, 
• Маляр, 
• Столяр, 
• Смоляр,
• Коваленко, 
• Мельниченко, 
• Шевченко, 
• Маляренко, 
• Столяренко, 
• Смоляренко, 
• Чумаченко, 
• Ковальчук, 
• Шевчук, 
• Малярчук, 
• Столярчук, 
• Смолярчук 

Всі ці сімейні імені є прикладами «від-професійних» прізвищ.
Наступною групою прізвищ є так звані «від-топонімічні прізвища». Такими є:

• Потоцький, 
• Вишневецький, 
• Савицький, 
• Кульчицький, 
• Горецький, 
• Уманець. 

Всі вони походять від назв населених пунктів. Дуже рідко прізвища давали від назв річок — Дніпровий, Росьовий,Дніпренко, Дністровий, Узинець, Роставець.
Звернемо увагу на прізвища, які походять від назв тварин, птахів та риб. Їх прийнято називати анімальними (від англійського слова animal — тварина). Такими є прізвища:

• Тур, 
• Ведмідь, 
• Медвідь, 
• Вовк, 
• Віл, 
• Лисиця, 
• Бик, 
• Заєць, 
• Соловей, 
• Кріль, 
• Котик, 
• Орел, 
• Сокіл, 
• Кібець, 
• Ластівка, 
• Горобець, 
• Воробей, 
• Сом, 
• Щупак, 
• Бубир 
та їх деривативи:
• Туренко, 
• Вовчук, 
• Лисаченко, 
• Котенко, 
• Зайчук, 
• Биковець, 
• Орленко, 
• Соколенко, 
• Горобченко, 
• Сомчук, 
• Соменко, 
• Щупенко. 

Прізвища Тур, Вовк, Ведмідь є найстаршими з цієї групи. Як правило родини несли їх як прізвиська з часів князівської доби аж поки вони не стали прізвищами.

Розглянемо наступну групу прізвищ, які походять від назв місцевості — поле, ліс, лан, гай, луг, гора, річка, озеро, сад чи назв будівель: замок, комора, башта, гребля. Маємо прізвища, які утворилися від цих слів за допомогою суфіксу «вий»:

• Польовий,
• Лісовий,
• Гайовий,
• Лановий,
• Луговий,
• Горовий,
• Річковий,
• Озірний,
• Садовий,
• Замковий,
• Комірний,
• Баштовий
• Загребельний

Дуже численною групою українських прізвищ є прізвища, які походять від вуличних прізвиськ, їх особливо багато в центральній та східній Україні, бо вони, як правило, давалися в середовищі запорозьких козаків, які були майстрами давати вигадливі прізвиська. Ось лише кілька прикладів такої вигадливості та дошкульності:

• Нетудихата,
• Непийпиво,
• Панібудьласка,
• Пророк,
• Заїка,
• Розкаряка,
• Кордун,
• Чмих,
• Перервирядно,
• Прядун,
• Ропкало,
• Гопкало,
• Будяк,

Розглянемо прізвища, що походять від хатніх предметів та назв наїдків. Тут показовими є прізвища: 

• Сковорода, 
• Макітра, 
• Макогон, 
• Слоїк, 
• Борщ,
• Бульба,
• Бараболя,
• Сало, 
• Марципан. 

Назви рослин також дали українцям кілька прізвищ:

• Береза, 
• Верба. 
• Осика, 
• Тополя

Назви народів також стали джерелом творення прізвищ. Так старі назви наших найближчих сусідів турчин (турок), волошин (румун), лях (поляк), литвин (білорус), москаль (росіянин), та стара самоназва русин дала такі прізвища:

• Турчин,
• Турчиненко,
• Турчинів,
• Волошин,
• Волощенко,
• Волощук,
• Литвин,
• Литвиненко,
• Литвинчук,
• Русин,
• Москаль
• Москаленко
• Лях,
• Ляшко,
• Ляшенко
• Ляшчук

Слід також згадати прізвища, які походять від назв військових звань. Тут вочевидь найпершим має бути Гетьман. Далі йдуть: 

• Полковченко, 
• Сотник, 
• Сотниченко, 
• Хорунжий, 
• Хорунженко, 
• Солдатенко.

Церква також залишила слід в українському прізвищоформуванні. Згадаймо такі поширені прізвища як:

• Дяк, 
• Дяченко, 
• Співак, 
• Пономар, 
• Пономаренко 
та їх спотворення:
• Дьяченко,
• Паламар, 
• Паламаренко,
• Паламарчук

Особливо слід відзначити прізвище осіб духовного звання, які надавалися церковними ієрархами після закінчення семінарій та Могилянської Академії в 18 — 19 століттях. Це прізвища:

• Вознесенський, 
• Нікольський, 
• Рождественський, 
• Поводіякопосухуходященский, 
• Спасокукоцький, 
• Спаський і так далі. 
Такі прізвища мали вирізняти попів серед загалу.

Урядовці також залишили свій слід:

• Війт, 
• Войт, 
• Войтенко, 
• Писар, 
• Писаренко, 
• Писарчук.
• Старостенко, 
• Старостюк, 
• Солтис,

Є ще одна група прізвищ, які давалися у 18 столітті тим, хто мав проблеми з законом або просто бродив по світу. Такими є прізвища : 

• Левенець, 
• Дейнека, 
• Гайдамака, 
• Сердюк…

На закінчення огляду шляхів формування українських прізвищ слід зазначити факт спотворення питомо українських прізвищ або самими носіями, або писарями. Такі прізвища як Міняйлов, Шумилов, Плужников, Рижков, утворені шляхом дописування російського суфіксу «— ов» або самими носіями, які з малоросів переходили у великороси, або писарями-державниками. Слід торкнутися спотворення українських прізвищ у Великоросії. Такі нині російські прізвища як Шевчєнков, Лучєнков, Іванєнков, Колєсніченков утоврені в часи загальної паспортизації під час реформи 1861 року. Їх надавали дітям українських переселенців, які не мешкали компактно на території Великоросії. В Сибіру місцеве населення також перехрещувало українців. Так утворилися прізвища Савіцкіх, Романєнкових, Чєрнєцкіх.

Ключ до родоводу:

Вдумливий читач вже зараз може співставити інформацію подану вгорі, щоб зрозуміти ким були предки нинішніх носіїв прізвищ. Я лиш зупинюся на кількох аспектах. Так, якщо хтось шукає своє шляхетне походження, то мусить знати, що носії прізвищ, які закінчуються на «-ський» та «-ич» мали за своїх предків шляхтичів. Носії прізвищ-прізвиськ скоріше за все походять від козаків. Козацька старшина носила прізвища з суфіксами «-ий» (Осадчий, Лановий). Прізвища з військовим походженням відносять нас до часів Гетьманату та реєстрового козацтва і серед предків треба шукати полковників, сотників, хорунжих, писарів, та бунчукових товаришів.

Стосовно походження від князівської доби, то такі прізвища як Кміть, Кукоба, Кукобний, Тур, Ведмідь вказують саме на ту добу.

Прізвища-назви-народів свідчать, що родовід в Україні почав хтось саме з тих народів турок, росіянин, білорус, румун чи поляк. Прізвища тюркського походження Кочубей, Колчак, Гурунчак вказують на татар. Прізвища:

• Вихристенко, 
• Вихрастюк 

вказують на те, що Ваш рід почався з вихреста або юдея.

luchenko.com