Шануй батька свого

Лунає мелодія маршу. В кімнату заходять батьки.

Добрий день вам, тати наші,
Щиро просим за столи.
Раді в школі вас вітати,
Щоб ви веселі в нас були.
Хлібом-сіллю вас стрічаєм
І здоров 'я вам бажаєм.
Під веселий рідний спів
Посилаєм вам уклін.
Вклоняюсь вам, тату, доземно,
Як рідній хатині з далеких доріг,
Як хлібу, що матінка чемно
Й гостинно кладуть на вкраїнський рушник.
Бо ж нашому роду нема переводу,
Хай пісня єднає коріння святі.
Дай, Боже, нам віру, і щастя, і згоду
На довгії роки, на вічні віки.

Пісня «Вітання»
Б.Гірський

Вітаєм вас у нашій рідній школі.
Прийміть цей хліб і сіль на рушнику.
По всіх роках нещастя і неволі
Знов рідна мова квітне у вінку.
Вітаєм вас під барвінковим небом,
Де рідна пісня душу наповня,
Бо нам так віри, віри в Бога треба,
Святих джерел для доброго життя.
Нехай сія цей звичай наш народний, —
Гостям бажати віку і добра.
Дзвенить у душах наших дух соборний
І кличе сіяти святі слова.

(Діти вручають батькам коровай, дарують квіти).

В святковий день в сердечному привіті
На початку нових стежок-доріг
Зберу усе, що є найкраще в світі,
І зорями сипну на ваш поріг.
Пісні оті, що лиш весна співає,
І музику, що награють ліси,
І квіти ті, що раз лиш розквітають,
І повні пригорщі здоров 'я і краси.
Хай щедра буде для усіх нас доля,
І пісня дзвінко лине ввись і вшир,
Хай колосяться пшениці у полі,
Добро хай буде і хай буде мир!
Сьогодні Татів день. Ми так його чекали.
З якою радістю й завзяттям йшли до вас!
Сьогодні пахнуть квіти матіоли
Й душа співає і танцює вальс.
Сьогодні Татів день — удач і побажання,
Свято із свят, прекрасніше за все,
Хай слово привітне і слово неждане
Вам рідную пісню на крилах несе.
Сьогодні ваш день, день добра і любові,
І ніжної музики в затінку тиші,
Твій погляд, мій тату, і ніжнії очі
Такі чарівні, як ніколи раніше.
Хай завтра на плечі вам ляжуть клопоти,
Із дерева втіхи залишиться пень,
Хай завтра вам знову іти на роботу,
Та це не сьогодні... Сьогодні — ваш день.
Тож прошу вас, тату, забудьте турботи,
Полиньте у мріях у сни молоді,
Згадайте дитинство і мрію дитячу,
І казку, і пісню, і юності дні.

Звучить мелодія пісні «Чарівна скрипка».

Про тата теплих слів й пісень є небагато.
Чому так рідко пишуться вірші?
Бо тато мовчазний, на ласку небагатий,
Та скільки є добра й тепла в його душі!
У нього руки мозолясті,
у нього серце — як вогонь.
І сходить день новий у щасті
з його натруджених долонь.
А скільки мужності й відваги!
Згадай, як бились козаки.
Татари, турки-яничари
Боялись мужньої руки.
І Січові Стрільці завзяті,
Й бійці під Крутами — вони
Чиїсь сини, батьки — солдати
За Україну в бій ішли.
За рідну землю, за дітей,
Щоб ми тепер спокійно спали,
І в світову війну вмирали,
Щоб ясним був прийдешній день.
Тому в очах батьків — скорбота
За втрачених батьків, дідів,
У них — історій епізоди
Писаних кров 'ю по житті.
Наші батьки не воювали
Та чесно трудяться щодень,
Щоб ми в добробуті зростали,
Співали радісних пісень.
Тож вам спасибі, рідний тату,
За те, що нам дали життя,
За нашу маму, і родину,
І за щасливе майбуття.
Спасибі вам за рідну хату,
І пісню, й мову, і сім 'ю,
Спасибі за сестричку й брата,
З ким ділю радість і журбу.
Спасибі, тату, вам велике
За саду щедрий урожай,
Криниці чистую водицю
І за веселий небокрай.
Уклін вам, тату, за турботу,
Пораду мудру кожен день,
За батьківську любов гарячу
До крихіток своїх — дітей.
Ми ж хочем гідними зростати,
До рук дібрати ремесло,
Щоб вам і мамі в вашу старість
Теж добре й затишно було.
І хай сьогодні в ваше свято
Звучить і музика, й пісні,
Хай буде весело, врочисто,
Низький уклін вам до землі.

(Діти вклоняються батькам).

Пісня «На свято батька».

Велике в нас Свято
І радісний день
Тож будем співати
Веселих пісень.
Це татове Свято,
Для нього пісні, —
До нього хай линуть
Всі думи мої.
Мій таточко любий
Мене звеселить,
Коли я сумую,
Коли щось болить.
Мій таточко рідний
Добра мене вчить,
Коли гарно вчуся,
То завжди хвалить.
Нам таточко рідний
Щасливий дав дім —
І мамі, і дітям,
І мріям своїм.
Мій таточку рідний,
Здоров будь, як дзвін.
Коли підросту я,
То буду, як він.
Сьогодні день — це тата літо,
А завтра осінь вже почне
Кидать свої слова на вітер,
Писать своє есе сумне,
Гей, літо в житній одежині,
У тата теж була весна,
І вечори були ожині,
І дівчина — зоря ясна.
Були слова такі сердечні,
Що пахли, як серпневий сад,
Були наївність та безпечність,
Що не вдивлялися назад.
Було, було...
І тільки згадка
В «Червоній руті» задзвенить.
А сивину не молодечу
Лиш ніжна пісня звеселить.

Пісня «Червона рута».

За весною літо, а за літом осінь.
Те, що пролетіло, вже не відгукнеш.
Тільки ходить згадка в житньому колоссі
І збирає в очі місячну безмеж.
І збирає в серце сонячні овали,
Голоси зриває — не забув чиї...
Ой вже відлунали, ой вже відзвучали
Татової юності срібні ручаї.
Тільки хто це кличе в надвечір'я сине
І хода чия це, ніжна і легка?..
І збагнув все тато: не його, а сина
Голосом знайомим юність виклика.

Пісня «Смерека».

Коли б щодня, неначе вперше,
Ми відкривали білий світ,
Що, на весняний день зіпершись,
Дарує нам надії цвіт;
Коли б щодня... В свята чи в будні
Збирали сонце на чоло,
Радіючи, що все ще буде
Те, що насправді вже було;
Коли б щодня стачало сили
На спів, що в серці не охрип, —
То ми ніколи б не старіли
І вічно юними були б.
Давайте разом заспіваєм, тату,
Серця щоб юними були.

Співають діти й батьки українську народну пісню «В неділю пораненько».

Читають діти, батьки яких залишили їхню сім'ю.

«Кривда»
В.Симоненко

У Івася немає тата,
Не питайте тільки чому.
Лиш від матері ласку знати
Довелося хлопчині цьому.
Він росте, як і інші діти.
І вистрибує, як усі.
Любить босим погоготіти
По ранковій колючій росі.
Любить квіти на луках рвати,
Майструвати лука в лозі,
По городу галопом промчати
На обуреній, гнівній козі.
Але в грудях жаринка стука,
Є завітне в Івася одно —
Хоче він, щоб узяв за руку
І повів його тато в кіно.
Ну нехай би смикнув за вухо,
Хай погримав би раз чи два, —
Все одно він би тата слухав
І ловив би його слова...
Раз Івась на толоці грався,
Раптом глянув — сусіда йде.
— Ти пустуєш тута, — озвався, —
А тебе дома батько жде...
Біг Івасик немов на свято
І вистрибував, як лоша,
І, напевно була у п 'ятах
Пелюсткова його душа.
На порозі закляк винувато,
Але в хаті — мама сама.
— Дядько кажуть, приїхав тато,
Тільки чому ж його нема?..
Раптом стало Івасю стидно,
Раптом хлопець увесь поблід —
Догадався, чому єхидно
Захихикав сусіда вслід.
Він допізна сидів у коноплях,
Мов уперше ступив у гидь,
З оченят, від плачу промоклих,
Рукавом витирав блакить.
А вночі шпурнув через грядку,
Де сусідів паркан стирчав,
Вибив шибку одну з рогатки
І додому спати помчав...
Бо ж немає тим іншої кари,
Хто дотепи свої в іржі
Заганяє бездумно в рани,
У болючі рани чужі...

Пісня «Двійко блакитних очей»

Двійко дитячих очей їх помирити хотіли,
Як вони тускло синіли, двійко дитячих очей.
Він свої речі збирав, біла сорочка упала.
— Татку, — дитина сказала, — нащо ж ти речі зібрав?
Він зупинився на мить, ніжно і гірко всміхнувся,
Потім нараз повернувся, став нерішучим на мить.
Слово шукав — не знайшов, руку поклав на голівку,
Глянув із болем на жінку — рушив, а слів не знайшов.
Клацнули двері за ним, жінка услід заридала.
Мамо, — дитина сказала, — не побивайся за ним.
Двійко дитячих очей довго журитись не вміли,
Що вони ще розуміли, двійко дитячих очей.

Читають хлопці, в яких померли батьки.

Як вічний хрест...
В. Крищенко

Ношу вину... Хоча й не знаю
У чому завинити міг...
Ні, винен! Пам 'яттю караюсь;
Що тата втратив, не зберіг.
Здавалось тато буде вічно,
Та вдарив день у три ножі.
Лишилось татове обличчя
У чорній рамочці душі.
Ну обізвись до мене знову
Хоч словом, хоч півсловом лиш...
Кочу сльозинку вечорову,
Та ти не бачиш, ти мовчиш.
І біля свіжої могили,
Піднявши очі до небес,
Стою, усі зібравши сили,
Як вічний неутішний хрест.

Батьківське поле
М.Сингаївський

Тихе батьківське поле за нашим селом розляглось.
Все чекає когось, не діждеться когось.
Чує кроки господаря, чує дотик руки.
І засівом його наливаються вщерть колоски.
Батько якось надвечір, наче з поля, пішов із життя.

Відчуваю і досі
його думи — турботи,
його втрати — скорботи,
його зерна — чуття.
Тут мені, як і птиці, —
все знайоме у ріднім краю.
В борозні,
у зерні,
у колоссі
я батьківський слід пізнаю.

Пісня «Під єдиним дахом».

Хвилина мовчання.

Діти запрошують батьків до святково прибраного столу.

Весела перерва

Пісня «Ярема».

Усмішки

* * *

Малий Юрчик питає тата:
— Тату, чому індіанці малювали собі лице?
— Малюють собі лице тільки тоді, коли ідуть на війну. Щоб настрашити ворога.
За хвилину Юрко кричить:
— Тату, іди подивися, мама іде на війну!

* * *

Хлопчик запитує батька:
— Тату, що таке процвітання і криза?
— Як тобі пояснити... Процвітання — це шампанське, «Мерседес» і красиві жінки, а криза — це
лимонад, трамвай і твоя мама.

* * *

— Тату, а звідки відомо, що земля кругла?
— Ну, ти даєш! — дивується батько. — Ти що, ніколи глобуса не бачив?!

* * *

Під час великої грози мама заходить до кімнати, щоб переконатись, чи не пробудився маленький син від гуркоту грому. Малюк, розплющивши очі, питає:
— Мамо, це знову тато телевізор ремонтує? Гуморески «Приніс», «Що треба, то треба». Пісня «У нас на Україні».

Вікторина «Чи знаєш ти свого батька».

За що я люблю свого тата?

1. Де і коли народився твій батько?
2. Що ти знаєш про батьків свого батька?
3. В якій школі навчався, скільки закінчив класів?
4. Де навчався після закінчення школи?
5. Чи служив у війську, де, яке звання має?
6. Ким є ваш батько за професією?
7. Де і ким працював?
8. Улюблене заняття батька.
9. Улюблена пісня.
10. Як познайомився з вашою мамою?
11. День їхнього весілля, скільки років прожили разом?

Шановні батьки, ті, які стали на рушник щастя в ці прекрасні осінні дні, прийміть вітання від своїх дітей.

Вісімнадцять років тому
Пригадайте, мамо й тату,
В вас гостей було багато.
Гості й друзі вас вітали
Щастя й долі вам бажали!
В цей осінній гарний день
Вам співали всі пісень.
Дарували всі вам квіти
І співали многа літа.
І сьогодні вас вітаю
І ще сили вам бажаю.
Щоб прожили у любові
До весілля золотого!

Бажаємо жити вам у щасті, при здоров'ї, в достатку, в злагоді і в парі до кінця віку вашого. А в дарунок прийміть пісню вашої юності.

Пісня «Ніжно цвіте в Карпатах»

Ніжно цвіте в Карпатах
Барвіночок хрещатий.
Вітер насіяв, дощ поливав —
Це ж на вінки дівчатам.
Як заграє танець музика троїста,
Чути, що весілля від села до міста,
Чарівна сопілка, скрипка і цимбали,
Вони ще ніколи так гарно не грали.
В парі ідуть весною
Молодий з молодою
Вже той барвінок щастя приніс,
Що розквіта весною.
Ми хотіли вам сказати
Слів приємних так багато.
Слів приємних, полум 'яних,
І знайомих, і незнаних.
Та скажу чотири слова,
В них думок моїх основа,
Я із ніжністю скажу:
— Таточку, я вас люблю!
Ми хотіли вам сказати
Слів приємних так багато.
Так багато, що не в силі
Вибрати лише щасливі.
Та скажу слова немодні,
Я казав вже їх сьогодні,
Сотні раз їх повторю:
— Таточку, я вас люблю!
І сьогодні, у це свято
Хочемо вам побажати
Радості й добра доволі,
Злагоди в сімейнім колі.
Успіхів у праці вам:
Хліборобам, вчителям,
І шоферам, й трактористам,
Й усім рукам мозолистим.
Хай вам всюди будуть раді:
На заводі, чи в бригаді,
У Канаді, чи в Черниці —
Ваша праця хай згодиться.
Здоров 'я, щастя зичимо без міри
У цей святковий світлий день
Живіть у щасті, добрі і мирі
На хвилях радості і сонячних пісень.

Пісня про тата

Ніжна пісня для мами знову
Славить мамине тепло,
А про тата чомусь ні слова
Жодної пісеньки не було.

Приспів:
Батько може, батько може все поладнати;
Цвях забити, прикрутити, пісні співать.
Батько може, батько може все так,як мати,
Тільки нею, тільки нею не може стать.

Вдома батько все зуміє,
Вкрутить лампу, коли пітьма,
Навіть кашу чи суп розігріє,
Якщо матусі їх вдома нема.
Він постелить і заколише,
Вкриє ковдрою, як зручніш,
Тільки у мами руки м 'якіші,
Тільки мама цілує ніжніш.

Слово — батькам.

Майже три з половиною тисячі років тому на камінних таблицях, які отримав пророк Мойсей від Бога на горі Сінай, були висічені слова: «Шануй батька твого і матір твою, щоб добре тобі було та щоб довголітнім ти був на землі». Шанування батьків — один з найсвятіших обов'язків людини і несплатних боргів дітей. Батьки нас зростили, виховали, навчили добра, леліяли, любили. І як же не відплатити їм пошаною, любов'ю, ласкою і допомогою?

Господи, нас благослови,
Щоб не забуть: є батько й мати,
Щоби зуміли все життя
Своїм теплом їх зігрівати.
Благослови, Господь, усіх,
Не залишай у дні прийдешні,
Допоможи не впасти в гріх.
Складімо руки у молитві.

Молитва за батьків

Великосердний Боже!
Дякую тобі за наших батьків, за все те добре, що ти нам подав через них. Вони виховують нас, навчають любити твої святі заповіді, не грішити. Ми любимо їх і хочемо завжди шанувати і слухати. А ти, Господи, поможи нам у цьому твоєю ласкою. Благослови їх, Господи, добром, здоров'ям, добрим і щасливим життям, хорони від злого, дай їм сили перемогти всі труднощі, діждатись потіхи від своїх дітей, а по смерті прийми їх і нас до небесного царства.
Амінь.

Заключне слово вчителя.

Все, що в серці мали, вам подарували:
Світлу мрію й казку, ніжну пісню й ласку.
Треба нам збиратися в дорогу,
Усміхніться ще раз, от і все.
Хай про день цей добрий, теплий спогад
Кожен з вас у серці пронесе.
Хай в житті вам радість буде,
Процвітайте, як той цвіт.
Дай же, Боже, нашим татам
Многих, добрих, щасних літ!

Звучить «Многая літа».

Г. Боднарчук, класний керівник
с. Черниця, Львівська обл.