Про що говорять квіти

Ще у сиву давнину люди захоплювалися чарівною красою квітів. Від тих часів у багатьох країнах світу існує "мова" квітів, у якій певне значення має не лише квітка, а і її колір.

Червоний колір є символом пристрасті, перемоги у боротьбі, волі, кохання.

Жовтий колір у країнах Європи - ревнощі й зрада, проте в Японії жовтий колір - символ миру та сонця. Жовті квіти там дарують лише людям, яким бажають щастя та успіху.

Оранжевий колір - сила, влада й радість.

Синій колір - довіра, відданість, сум.

Фіолетовий колір - велич, розкоші й краса.

Білий колір - чистота й ніжність.

Кожна квітка у давнину мала своє значення.

Тюльпан - гордощі та пиха.

Фіалка - недоброзичливість.

Дзвоники - балакучість.

Незабудки - відданість.

Троянда - палке кохання.

Велику увагу мові квітів приділяли на Сході.

Біла азалія означала сум від самотності.

Біла гвоздика - щиру довіру, а червона - палкі почуття.

Гіацинт за кількістю бутонів "призначав" день зустрічі, а дзвіночок своїми бутонами визначав час побачення.

Якщо середньовічний лицар сватався до коханої, він надсилав їй букет троянд з миртом.

Маргаритки, надіслані у відповідь, означали згоду на шлюб, але, якщо вони були сплетені у вінок, то дівчина прохала почекати, дати їй час обміркувати пропозицію.

У стародавніх греків дуже цінувалися святковий бенкет обов'язково приходив у вінку з троянд. Мистецтвом плетіння вінків займалися лише дівчата, що мали тонкий художній смак. Найкращим в'язальникам святкових вінків присвячували вірші, відображали їх на картинах.