ДРУЖНА СІМЕЙКА

У кожній книжці живе цікава сімейка — букви. Літерами ще їх називають. І якби не дружною була ця сімейка, то ми нічого не могли б прочитати. То так вони рядочком стануть, то сяк — і вже слова виходять. І тоді ми розуміємо, про що нам розповідають ці літери. От тільки чомусь на загальних зборах більшість букв проголосувало за те, щоб літерами Й, Ь слова не починались. І що цікаво — погодились вони, підкорились більшости. Тепер покірно відходять з переднього плану, стають то в середині, то в кінці слова. І задоволені, що їх хоч туди пускають. А ще винесли літери рішення: називати свою дружну сімейку-словами "алфавіт", "абетка", "азбука". Отже, абетка — це сукупність літер у писемности будь-якої мови, розміщених у певному, встановленому порядку, алфавіт, азбука.

Автобус їде по алеї,
Акація цвіте в садку,
А ми, зібравшися під нею,
Абетку вивчимо легку.

Наталя Забіла

А щоб легше було учням (та й дорослим!) запам'ятати алфавіт, дружна сімейка пропонує свої віршики, назва яким "Учу алфавіт".

Перший вірш:

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З — нам усім завжди везе.
Й І Ї Й (йот) К Л М Н О -дружно йдемо ми в кіно.
П Р С Т У Ф Х— засміялись "ха-ха-ха!"
Ц Ч Ш Щ Ь (знак пом'якшення) Ю Я — ось і вся наша сім'я!

Другий вірш:

А Б В Г Ґ — гуси, гуси, "ге-ге-ге!"
Д Е Є Ж 3 — швидко поїзд нас везе.
Й І Ї Й (йот) К — яка ж білочка метка!
Л М Н О П — їдемо дружненько ми в купе.
Р С Т У Ф — їде з нами й добрий ельф.
X Ц Ч Ш Щ — вибіг зайчик з-за куща.
Ь (знак пом'якшення) Ю Я — ось вся й азбука моя!

Складати ці віршики дружній сімейці допомагали ми з мамою.

А ще хочеться сказати, що всі літери української абетки дуже гостинні. Вони запросили до себе чимало поетів і були з ними дуже чемні, бо хотіли, щоб вони про них написали поетичними рядочками. Задоволені гості погодились:

— Про кожну красуню азбуки ми напишемо обов'язково і полюбуємось кожною з них разом з дітьми і дорослими.

І ось що написали про 33 літери української абетки майстри поетичного слова України:

А
Айстри, абрикоси, аґрус...
Цвіту мить.
А на квітах роси,
а вгорі — блакить.
...Аж радіє серце:
адже рідне все це!
Григорій Храпач

Б
Йшов баранчик з нами в ліс,
на рогах травичку ніс.
Ми вивчаєм букву "бе",
й він за нами: "Бе-бе-бе!"

Варвара Гринько

В
Віл везе важучий віз —
вовну, вату, верболіз.
Вперся віл, і впало з воза
вісім в'язок верболозу.
Юрій Кругляк

Г
Гуси гучно ґелґотали —
горобці зерно клювали.
Гонять гуси горобців —
Голубок на ґанок сів.

Олексій Кононенко

Ґ
Ґавеня — немовля:
— Ой, — ґерґоче —
ґронце ягід хочу!
Ґава ж кар-р! — мовляв:
— Ґвалт! Яке там ґроно!
Ґречна будь, вороно.

Григорій Храпач

Д
— Одуде, одуде,
а де дім твій буде?
— У садку на дубі
буде, дітки любі.

Народна творчість

Е
"Е-е! — сказала буква Е, —
звір мене не дожене!"
І махнувши нам рукою,
Е — зробилася луною.
"Е-е!" — гукаємо у ліс.
"Е-е!" — відгукується скрізь.

Ганна Чубач

Є
Є — нікуди не втікає.
Є — про звірів ще не знає.
Є — боятися не вміє.
Є — завжди всьому радіє.
Гляне звір на букву "Є"
і забуде про своє.
Ганна Чубач

Ж
Жук до себе лізе в нірку,
жабка стрибнула на гірку.

Олександр Олесь

З
Зима морозяна надворі,
замети білі на землі.
Зоріють в небі ясні зорі.
Заснули зайчики малі.

Наталя Забіла

И
И — великої немає.
И — слова не починає.
Олексій Кононенко

І
Індик крутиться та дметься,
Іволга летить, сміється.
Олександр Олесь

Ї
Їде, їде їжачок,
їжачок-лісовичок.
Їде, їде до змії —
проганятиме її.
Тамара Коломієць

Й
— Йди-но, йоржику, сюди!
Онде крихти хліба?
— Йорж не вийде із води,
йорж не птах, а риба!
Тамара Коломієць

К
Каченя кряче —
Каченят не бачить.
Кличе качечка курчат:
— Чи не бачили качат?
Грицько Бойко

Л
Лис малий і більший лис
по гриби ходили в ліс.
Заздрить білка в лісі лису —
лис лисички ніс із лісу.
Леонід Куліш-Зіньків

М
Мавпа з дерева стрибає,
Миша з нірки виглядає.

Олександр Олесь

Н

Ниво, наша ниво,
незабаром жниво:
нам це буде свято, —
нас, женців, багато!
Нажнемо пшениці
на хліб-паляниці.
Григорій Храпач

О

Оленя одне блукало.
Оленя когось шукало.
Оля Олю запитала:
— От кого воно шукало?
Оля Олі каже прямо:
— Оленя шукало маму!
Ганна Чубач

П

Півдня працював павучок,
наткав павутинок пучок.
Почав помаленьку привчати
панчішки плести павучаток.
Микола Заєць

Р

Рік у рік біля воріт
Рив нірку чорний кріт.
Рік у рік скриплять ворота:
— Рив би ти її навпроти!
— Рипи-скрипи, не рипіть,
риє там, де хоче рить.

Ганна Чубач

С

Сонячний зайчик спати лягає,
Скраю подушки світло дрімає.
Сам прокидається,скочить у хат
Сонечку-мамі сон розказати.

Леонід Стрельник

Т

Тхір піймати хоче качку,
Тигр чатує на конячку.

Олександр Олесь

У

— Скажи, горобчику, чому
Ти так боїшся букви У?
— Тобі зізнаюся я...
Ця буква схожа на рогатку.

Ігор Січовик

Ф

Фламінго на косу летить,
Фазан на дереві сидить.

Олександр Олесь

Х

Хом'ячок наш захворів —
Хтось холодним напоїв.
Хом'ячкові нудно в ліжку,
Ходить в гості сіра мишка.

Олексій Кононенко

Ц

А цирк який цікавий!
В нім цілий день вистави
Танцюють в цирку циркачі —
Гірські цапи-бородачі.

Тамара Коломієць

Ч

Чаєчка кигиче.
Чаєняток кличе.
...Чорна ніч блукала —
Чумаків наслала.
Чумак варить кашу,
Чаєняткам каже:
— Чуйте-наслухайте:
Чимдуж утікайте.

Григорій Храпач

Ш

Шило шубку Щурі шило.
Шовком, шерстю шви обшило
Вийшла шубка прехороша
Нашій Шурі на порошу.

Володимир Ладижець

Щ

Щука в ночвах лежить,
Щур до неї біжить.

Олександр Олесь

Ь

Півень, горобець, ведмідь —
Знак м 'який в словах стоїть.
Журавель, дельфін і рись —
М'який знак — не помились!

Олексій Кононенко

Ю

Юрасик любить працювати,
Він — юний садівник, юннат.
З юрбою малюків завзятих
За школою він садить сад.

Наталя Забіла

Я

Як брикне ягнятко,
Ягнятко-малятко.
Ягниця: — Ой нене!
Яке ж ти у мене!
Яри тут широкі,
Ямища глибокі!..
— Я — ме-е! Лиш захочу,
Я — є-є! — перескочу!
Григорій Храпач

Казку склала (з мамою)
Тетяна КРИКУН. 14 років,
смт.Степанівка, Сумська обл