Прислів'я та приказки
про взаємини між людьми,
дружбу та товаришування

Без вірного друга велика туга.

Були б пиріжки - будуть і дружки.

Друзі пізнаються в біді.

Друзі - це злодії часу.

Коли хочеш позбутися друга, позич йому грошей.

Людина без друзів - що дерево без коріння.

Найти друга, за якого можна померти, - легко, а такого, щоб за тебе помер, - важко.

Не май друга вірного, не будеш мати зрадного.

Нема кращого друга, як вірна подруга.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

Нових друзів май, старих не забувай.

При добрій годині всі друзі й побратими.

То не друг, що хвалить тихо, а то друг, що хвалить вслух.

У друга вода солодша від вражого меду.

Хорошого друга узнаєш, як з ним розлучишся.

Чоловік без друга - що їжа без солі.

Як не матимеш друга, не матимеш ворога.

Як прийде туга, пізнаєш друга.

Берись дружно - не буде сутужно.

Говорити правду - втратити дружбу.

Дружба дружбою, а служба службою.

Дружба - найбільший скарб.

Дружба родиться в біді, а гартується в труді.

Дружба - як дзеркало: розіб'єш, не складеш.

Не в службу, а в дружбу.

Пробуй золото вогнем, а дружбу - грішми.

Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.

Зла компанія - що вугілля: як не впече, то замаже.

Погана компанія і доброго чоловіка зіпсує.

Лагідні слова роблять приятелів, а острі слова - завзятих ворогів.

Ліпше мати сто приятелів, чим одного ворога.

Приятелів тьма, а вірного друга нема.

Приятельство що старше, то сильніше.

Такого собі приятеля знайшов, що навіть до пекла би з ним пішов.

Треба і в пеклі приятеля мати.

У товаристві лад - усяк тому рад.

Вчора браталися, нині розсталися.

Добре братство миліше, ніж багатство.

В лиху годину узнаєш вірну людину.

Біля чого потрешся, того і сам наберешся.

Чого сам собі не зичиш, того і другому не жадай.

Один другого не переважить, хоч на одній гілляці повісь.

Обоє рябоє.

Ми з тобою, як риба з водою.


Сусід.

Без брата проживеш, а без сусіда - ні.

Близький сусід кращий від далекого брата.

Бодай доброго сусіда мати та й своїм плугом орати.

Добре, як сусід близький і перелаз низький.

Добрий сусід - найближча родина.

Не заглядай до сусіда, може з того бути біда.

Не купуй сoбі дім, а купи сусіда; хату купиш, а сусіда не продаси.

Не позичай у сусіда розуму.

Сусідські діти - найпустіші.

Тоді сусід добрий, коли мішок повний.

У сусіда повна піч дров, та горять, а у мене єдно, та не хоче.

У сусіда ані коня не купуй, ані жінки на бери, бо будуть утікати.

Який сусіда, така і бесіда.


Кум, кума.

В кожної куми свої пироги.

Годі, куме, їсти, бо не буде на пироги місця.

Голодній кумі лиш хліб на умі.

Де кум, а де коровай.

Дарма, що кума бліда, аби пиріг спекла.

Жінка суджена, а кума люблена.

Знає кума - знає півсела.

Знехочу кум у кума порося з'їв.

Їла б кума, то ложки нема.

Якби знаття, що в кума пиття, то б і діти забрав.

Коло пекла живучи, треба й чорта за кума просити.

Кому яке діло, що кума з кумом сиділа.

Кум не кум, а з черешні злазь.

Нашій кумі все просо на умі.

Не трать, куме, сили, спускайся на дно.

Не хочеш страти, не сунься ні в куми, ні в свати.

Хвалить кум куму, як нема кому.

Хто кумить і свашить, додому не пташить.


Гостини.

Вітали, але сідати не просили.

Бог дав свято, а чорт - гості.

Будьте, як дома, а поводьтесь, як в гостях.

В гостину збирайся, але вдома пообідати не забувай.

В гості ходить - треба і до себе водить.

Любиш в гостях бувати, люби ж гостей і приймати.

В гостях добре, а дома найлучче.

У гостях добре, а вдома краще.

В гостях добре їсти й пити, а вдома спати.

В гостях за їжу останній приймайся, а перший переставай.

Веселий гість - дому радість.

Від податків та гостей не відкрутишся.

Діти в кут, коли гості в хату йдуть.

Гарними розмовами гостей не наситиш.

Гарні гості, та не в пору.

Риба і гості псуються через три дні.

Гість рідко буває, та багато бачить.

Гість - невільник: де посадять, там і сидить.

Гість гостя ненавидить, а господар обох.

Гість першого дня - золото, другого - срібло, а третього - мідь: додому їдь.

Гість хазяїнові не укажчик.

Гості об'їдять кості.

Гостя по одежі стрічають, а по розуму проводжають.

Гостям сміх, а хазяям сльози.

Господи-боже, чи мав ти гості?

Дай, боже, гостя в дім, то і я нап'юсь при нім.

Два рази гостям рад: раз, що приїхали, а раз, що від'їхали.

Де часто гостина, там голод недалеко.

Для проханого гостя багато треба, а несподіваний гість, що не постав, то їсть.

Добрі гості, та в середу трапились.

Дома їж, що хочеш, а в гостях, що дадуть.

Рад би гостю - хліба шкода.

Коли їдеш у гостину, бери хліб у торбину.

Їхало помело: в гостях у віхтя було.

Коли надувся, як сич, то гостей не клич.

Ліпше свій гість, як чужих шість.

Один гість - радість, два - вага, три - тягар.

Милі гості, чи не надокучили вам хазяї?

Невчасні гості гірше від татарів.

Непроханий гість гірше татарина.

Незваний гість - гірше вовка.

Незвані гості гризуть кості.

Не звикай у гостях, бо й дома захочеш.

Несе чорт гості.

Пішов би в гості, та ніхто не запрошує.

Пора гостям і честь знати.

Прийшов гість та на голу кість.

При пості добре відбути гості.

Ситого гостя добре годувати.

То добрий гість, що мало їсть.

Хто гостю радий, той і собаку його нагодує.

Чим хата багата, тим і гостям рада.

Яка днина, така і гостина.

Який гість, такий і калач.

Що хата має, тим і приймає.

Чим маю, тим приймаю.

Хто перший приходить, тому першому і подають.

На кожний чмих не наздоровкаєшся.

Давали їсти й пити, та не було кому просити.

Де тебе не просять, хай тебе там чорти не носять.

За запросини грошей не беруть.

Просили, запрошували, з хати шапку викидали, ледве живим лишився.

Просили на дорозі, щоб не були на порозі.

Яке частування, таке й дякування.

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.