Ігри-примовляночки

Коли дитинку збираються годувати, підохочують

Гу-ту-ту, гу-ту-ту,
Вари кашку круту,
Підсипай молочка,
Погодуй козачка!

Примовляють, водячи дитинку за ручку

Дибки, дибки!
Ходить котик по лавочці,
Водить кішку за лапочки:
Диб, диб, диб.

Утішають дитинку

Не плач, дитинко, не плач,
Принесе кітка калач.

Маленький (Володя) не плач,
Спечу калач,
Медом помажу,
усім покажу,
А тобі дам.

Пучкою постукують по ступні, наче "кують"

Кую, кую ніжку,
Поїду в доріжку,
Куплю черевички,
Ніжки невеличкі.

Перебираючи пальчики дитини, приказують, починаючи з мізинця

Горошок,
Бобошок,
Сивочка,
Курочка,
А той старий когутисько
Не хтів іти по дітисько —
Та шуп з ним до пєца!*

Перебираючи пальчики дитини, приказують, починаючи з указівного пальця

Пальчику, пальчику,
Де ти бував!
Пальчику, пальчику,
Що ти чував? —
З меншеньким братом
Я кашу варив,
Із безіменним
Я кашу поїв,
Із середульшим
У лісі гуляв,
А із найбільшим
Пісню співав.

Вказівним пальцем ніби мішають кашку на долоні дитини

Сорока-ворона
На припічку сиділа,
Діткам кашку варила.
Підіть, діти, по водицю!

Перебирають пальчики один за одним, починаючи від Мізинного

цьому дам,і цьому дам, І цьому дам, і цьому дам,
А цьому не дам: Цей бецман —
Він дрова не рубав,
В хату не носив, печі не топив,
Води не носив, діжі не місив,
Каші не варив, хліба не ліпив,
В піч не саджав, кашу доїдав.

Мишка, мишка,
Де ти була?
У Бога.
Що робила?
Пряла.
Що запряла?
Кусок сала.
Де сховала?

Смішимо дитинку

Коточку, де ти був? — В коморці.
Що там робив?
Молоко пив.
А мені залишив?
Забувся.
Апчхи! Апчхи! Апчхи! Апчхи!

Заохочують плескати в долоні

Тосі, тосі,
Коні в горосі,
Телята в капусті,
(Микита) на грушці.

Тапці, ручки, тапці,
Підемо до бабці.
Дасть нам баба пиріжки
І на миску замішки.
Тапці, ручки, тапці!

Ладки, ладоньки, ладусі,
Ой ладусі, ладки,
Де були ви?
-В бабки.
-Що їли?
-Оладки.
-З чим оладки?
-Із медком та солодким молочком.

Злегка лоскочуть дитинку

Мишка, мишка,
Теретишка.
Теретинь, теретинь
Де упав через тин.

Бігла мишка,
Несла книшика,
Не мала де сісти,
Книшика з'їсти.
Отутоньки сіла,
Книшика з'їла.

Ласочка сіренька,
Де була?
В ступці.
Що їла?
Крупці.
Несла, несла та й розсипала.

Мишечка, скроботушечка,
Не йди в поле —
Медвідь сколе.
Мишечка не послухала,
Пішла в поле,
Медвідь сколов:
Кіль, кіль, кіль, кіль, кіль!

Заохочують пританцьовувати

Гоп, гоп, горобейки,
На бабині конопельки,
А на дідів мак
Нехай буде так.

Ой без дуди, без дуди
Йдуть ніженьки не туди.
А як дудочку почують,
Самі ніженьки танцюють.

Ой гоп, чук.
Наловив дід щук,
Баба наварила,
Діда накормила.
Оце тобі, діду,
Щука до обіду.

Ой чуки, чуки-на,
Наша доня чепурна.

Чуки, чуки, чуки, чок,
Пішли дітки в таночок,
Пішли дітки в таночок,
Донька збила каблучок.
Прибий, татку, каблучок,
Бо я хочу в таночок.

Гоп-чук, чук-чук-чук,
Кращий хлопчик, як дівчук;
І волики напасе,
І водички принесе.

Підкидають дитину на колінах

Їде, іде пан, пан,
На конику сам, сам,
А за паном, хлоп, хлоп
На конику гоп, гоп.

Ковалики-ковалі
То великі, то малі.
А старого коваля
Посадили на коня,
А старую ковалицю
Посадили на телицю,
А малих коваленят
На строкатих котенят,
Поїхали!

Ой чук, чуки!
Сорочечка куца.
Треба робити,
Щоби доточити.
Треба працювати,
Щоб усе мати.
Гоп, чук, чуки!

Ой чук-чуки, чуки-чок,
Пішли дітки в садочок,
Там нарвали квіточок,
Там нарвали квіточок,
Сплели доні віночок.

Турки, турки, турченя
Сіло, впало на коня.
А коничок вороний, вороний,
А наш (Юрчик) ще малий, ще малий.

Заохочують до відповіді

Лася-Парася,
Де була
— У лісі
Що їла?
— Горісі
Чим кусала?
— Зубами.
Куди клала?
— До мами.

Летів горобейчик:
Джив, джив, джив!
Де ж мені сісти?
На печі.
Що ж мені їсти?
Калачі.

НАСЛіДУЄМО ГОЛОСИ ПТАХІВ ТА ТВАРИН

Півень каже:
Кукуріку!
Вставай рано, чоловіку!

Курка,як знесе яйце, то хвалиться:

Кудкудак, кудкудак!
Знесла яйце, як кулак, як кулак!

Індиченята кажуть:
Цілий день босі ходимо!
Індичка: Купимо! Купимо!
Індик: Де там! Де там! Грошей нема!
Качка каже: Так мені треба! Так, так, так!

Перепілка співає:
Пудь-пулудь, Пудь-пулудь,
Подьте жати! Не лежати!
Бо я жну, не лежу.

Жайворонок, угору летючи, співає:
Сонце ловити!
Сонце ловити!
Сонце ловити!

А вниз летить:
Ціп урвався!
Ціп урвався!
Ціп урвався!
Кру-ці! Кру-ці! Кру-ці!

Синиця на весну співає:
Ціцібі, ціцібі, ціцібі!
Кидай сани, бери віз,
А ти, бабо, з печі злізь!

Жабки кумкають:
Чия це гребля?
Ма-ка-ка-рина! Ма-ка-ка-рина!
А ото чия?
Ра-ко-кова! Ра-ко-кова!

Джерело
"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.