ЗОЛОТА КНИЖКА
Упорядник Галина КИРІЄНКО
Серія "Християнська читанка"
IV. Наша велика родина
— І про святих теж, — додала Христинка, коли вони перегорнули наступну сторінку. — Всі вони — наша Небесна родина.
— А я Божу Матінку дуже-дуже люблю! Вона така гарна, як лілея!
— І я дуже-дуже люблю, — підтримала братика Христинка. — Вона така добра й лагідна, як весна!
— А ще я люблю святого Миколая. Він мені завжди гарні дарунки приносить. Цікаво, є в цій книжці віршик про нього?
— Ось зараз дізнаємося.
ЛеонідПолтава
Родина
Ліси виростають родинами в горах,
чайки відлітають у вирій гуртами,
родинами плавають риби у морі,
і хмари гуртами летять над містами;
і десь астронавт у безмежнім просторі,
і десь мореплавець у чорну годину,
і сивий дідусь у самотньому горі,—
усі вони мріють про рідну родину...
Ста друзів не стане у справжньому горі,
заваляться плани, мільйони й палати,
та сяйвом рятунку в життєвому морі
завжди для нас будуть родина і мати.
Леонід Полтава
Три матусі
Є у кожної дитини
матінка єдина —
та, що любить нас і дбає,
розуму навчає.
Є у кожної дитини,
навіть сиротини,
наша мати солов’їна
рідна Україна.
І у кожному серденьку
є і буде жити
Божа Мати — наша Ненька,
Мати всього світу.
Тетяна Майданович
Пречиста Мати
Пречиста Мати, Діва Марія,
цілує Сина в святій Софії.
Горнеться з ласкою до Немовляти,
всім Божим дітям рідная Мати.
В часи веселі, в години болю
молимо Бога разом з Тобою…
Пречиста Мати, ясная зоре,
ми з Твоїм Сином відчай поборем!
Ти нас навчаєш терпіти біди,
Христа Ісуса вірно любити.
Ділишся з нами хлібом любові,
вся Твоя сила — в Синовім Слові.
На білім світі народам свято —
це Твоє серце, Пречиста Мати!
Бога приймає, людям відкрите,
щастям любові з вічності світить.
Катерина Перелісна
Матінка світу
Кріз усю дорогу —
до села і міста —
несла допомогу
Матінка Пречиста.
Заглядала в хати,
де хворіли діти,
знала Божа Мати,
як їм догодити.
Уставали з ліжка
діточки здорові,
бралися до книжки,
до розваг ізнову.
Матінка Пречиста
бідним помагала:
до бажання й хисту
сили додавала.
Берегла від лиха,
від каліцтва й болю,
лагідно і тихо
скріплювала волю.
Тож раділи діти
по селу і місту.
Як же не хвалити
Матінку Пречисту!
Тарас Шевченко
Упованіє моє
(з поеми „Марія”)
Все упованіє моє
на Тебе, мій пресвітлий раю,
на милосердіє Твоє,
все упованіє моє
на Тебе, Мати, возлагаю.
Святая сило всіх святих,
Пренепорочная, Благая!
Микола Петренко
А я учу молитвочку
Вбралось літо у свиточку
межи квіту, межи граю.
А я учу молитвочку —
бо я знаю і не знаю.
— А де тепло?
— У матінки!
— А де ситно?
— У матінки!
— А де світло?
— У матінки!
— А де любо?
— У матінки!
— А де славно, а де гоже,
а де співно, а де плідно?
А та мати — Мати Божа,
а та мати — мати рідна!
Я їх чую, я їх бачу —
бо я вчуся від Ісуса:
як не вивчу — то заплачу,
а як вивчу — засміюся!
Богдан Косопуд
Ми до Тебе прибігаємо
Ми до Тебе прибігаємо, Матінко Небесна,
молимо Тебе, благаємо, спаси, Пречудесна.
Розкажи, допоможи нам, зрозуміти Бога
нас, дітей твоїх земних, приведи до Нього!
Ми до Тебе, Непорочна, молимось в покорі,
Ти заступниця всім нам, в радощах і в горі.
Захисти, охорони нас, Матінко Маріє,
Покровою Пресвятою, Ти — наша надія.
Ми до Тебе прибігаємо, Матінко Небесна,
молимо Тебе, благаємо, спаси, Пречудесна.
Будемо Тебе, Пречиста, в піснях величати
і молитви наші щирі прийми, Божа Мати.
Олександр Калищук
Молитва до Богородиці
Я молюсь до тебе щиро,
Богородице Маріє,
посели у серці віру,
збережи в душі надію.
Ти єдина в цілім світі,
ласку Бога нам приносиш.
І простить гріхи людськії,
материнським серцем просиш.
Хай любовь Твоя велика
мене скрізь і завжди гріє,
не покинь мене довіку,
Богородице Маріє.
Ганна Осадко
Молитва до Богородиці
О Богородице, Мати кохана,
всіх покриває Твій світлий покров.
Над Україною сонечком встане
Твоя пречиста і вічна любов.
Ти непорочна і чиста як небо,
Ти преласкава і ніжна як рай.
Ручки складаю в молитві до Тебе,
прошу — в усьому мені помагай.
Оксана Лущевська
Молитва за сестричку
За сестричку помолюся
до Матінки Божої,
щоб росла моя сестричка
на квітоньку схожою.
Щоб світилася так ясно,
мов тендітна ружа,
помолюся Святій Діві
і попрошу дуже.
Іванна Савицька
Назбирали діти братків
Назбирали діти братків,
маків в полі і блаватків,
білі китиці лелії
перед вівтар, для Марії.
А Пречиста Мати Божа
благословить мовчки діти,
благословить цю громадку
і за серце, і за квіти.
Роман Завадович
Благослови нас, Божа Мати!
До Тебе, Пресвята, з квітками
ідем ми, діти як до Мами,
схиляємось до ніг Твоїх,
до шати, білої, мов сніг.
Благословляй нас, Божа Мати,
на славу Богові зростати,
на радість людям і батькам —
допомагай, Пречиста, нам!
Не просим скарбів-самоцвітів,
від них немає щастя в світі —
та силу подаруй нам Ти
в чеснотах, добрості зрости.
Знання і мудрість дай здобути,
збороти всяке лихо люте,
і ласку нам святу подай
розвеселити рідний край!
Галина Манів
Наш вірний друг
Є у кожної людини,
і в дорослого й в дитини,
ангел свій охоронитель —
він з небес, небесний житель.
Друга нам Господь послав,
щоби нас охороняв.
Хоч його ніхто не бачить,
поруч він завжди, одначе, —
не відступить ні на мить
і від лиха захистить.
Галина Кирпа
Мій ангел
Мій ангел такий маленький,
ну просто крихітка ?
я навіть не бачу,
чи він сидить
на моєму плечі.
Мій ангел такий легенький,
ну просто пушинка ?
я навіть не чую,
як він сидить
на моєму плечі.
Мій ангел такий тихенький,
ну просто тихіший трави ?
я навіть не знаю,
коли він спить,
а коли прокидається
на моєму плечі.
Дмитро Білоус
Чи вчила вас мати
Скажіть, люди добрі,
чи вчила вас мати,
виходячи з хати,
тихцем промовляти,
щоб ви не забули, бува,
сказать на дорогу слова:
— Святий ангеле,
ходім зі мною:
ти попереду,
а я (кажи ім’я своє)
за тобою…
І хрестить нас мати
на ріднім порозі,
щоб нам, її дітям,
щастило в дорозі.
Коли з вами ангел
попереду піде,
вас будуть минати
невдачі і біди.
Надія Гуменюк
До ангела-охоронця
Ангеле мій доброокий,
Боже диво неземне!
Я виходжу в світ широкий —
бережи, молюсь, мене.
Маму, тата, всю родину,
весь козацький рід,
нашу рідну Україну
захищай від бід.
Юлія Дмитренко
Анголе білокрилий
Анголе білокрилий,
прилети до мами на плече,
нагадай їй, що у небі синім
є любові вічної Творець.
Анголе білокрилий,
заспівай їй леготом струмка,
що коли від праці гаснуть сили,
їй у поміч Господа рука.
Анголе білокрилий,
прилети до тата на плече,
зазирни у очі його сині
і скажи, що правда є іще.
Анголе білокрилий,
думи смутку татові розвій,
і додай йому в серце віри,
що на світі є Господь живий.
Ігор Калинець
На листівці — Ангел зі свічками.
(Колискова для Роксолани)
Ангеле-двокрильцю,
у хмари не крийся,
а світи свічечку і —
золоту прозірочку,
щоби нічка у дорозі
не ламала нозі.
Йде річка полями
та до Роксолани,
аби Роксоляна
очка затуляла,
тепер іде містом —
чи спить ляля міцно?
А ляля говорить:
— Як темно надворі,
шкода мені нічку,
як зламає ніжку.
Ангеле-двокрильцю,
у хмари не крийся,
а світи свічечку і —
золоту прозірочку,
аби Роксоляна
очка затуляла.
Леся Медик-Яремчук
Молитва
Мій ангелику маленький,
бережи моє серденько!
Не пусти гріха до нього,
щоб не скривдив я нікого,
щоб не стало в серці темно,
підкажи, як бути чемним.
Дмитро Білоус
Андрій Первозванний
(День пам’яті 13 грудня)
Небо зорями ясними
розмережане,
там Андрій ходив морськими
узбережжями.
Тут зібрання велелюдні
він відвідував,
християнство у Синопі
проповідував.
Через Корсунь від Босфору
днями многими
плив Славутичем угору,
за порогами.
Вільно зір степами линув
неозорими.
Він на березі Дніпровім
став під горами.
Тут зронив апостол слово
невідцвітнеє.
— Учні, — бачите ці гори, —
він запитує. —
На цих горах ласка Божа
спочиватиме.
Піднесеться місто гоже
із палатами.
Буде тут церков багато
з волі Божої.
І стоять у віри й правди
на сторожі їм...
Помолився на вершині,
на пракиївській,
хрест поставив там, де нині
храм Андріївський.
Світла доля міста Кия
незрівнянного —
це провіщення Андрія
Первозванного.
Галина Манів
Свята Варвара
(День пам’яті 17 грудня)
На Варвари випав сніг
білим килимом до ніг.
Варваронько, дівонько, радуйся!
На калині краплі крові.
Віддала життя з любові,
Варваронько, дівонько, радуйся!
У руках дівочих Чаша,
щоб міцніла віра наша.
Варваронько, дівонько, радуйся!
Варваронько, дівонько, заступись —
Ісусу Предоброму поклонись,
за нас грішних, за нас невтішних
Трійці, Богу нашому помолись.
Нідія Гуменюк
Молитва до святого Миколая
(Дні пам’яті 19 грудня та 22 травня)
Святий Миколаю,
я тебе благаю:
пошли щастя й світлю долю
козацькому краю.
Дідусь і бабуся —
щоб були здорові,
татусь і матуся —
щоб жили в любові,
усім добрим діткам
принеси гостинці
і подаруй Божу ласку
кожній сиротинці.
Віра Вовк
Молитва
Святий Миколаю
з каплички у гаю,
подаруй калачик
нам, діткам на плаю.
При хаті дай хатку
собаці-приблуді,
й чорному котові
даруй білу латку.
Пісня до святого Василія Великого
(День пам’яті 14 січня)
О, Василіє Великий,
Церкви Божої красо,
та якими ж ми словами
гідну честь Тобі дамо?
Ти горів любов’ю Бога,
ти для Нього працював,
словом Божим і мольбами
блудні душі навертав.
Ти над все цінив скарб віри,
задля неї в світі жив.
Перед злобою невірних
її мужньо боронив.
О, Василіє Великий,
Патріярху наш святий.
Пом’яни нас перед Богом
і своїм покровом вкрий.
Дмитро Білоус
Сорок святих
(День пам’яті 22 березня)
В сиву далеч думками лину
крізь віків непроглядний морок,
де за віру знайшли кончину
ті святі, що було їх сорок.
Не схотіли богів поганських
вшанувати перед походом
сорок воїнів християнських —
їх спалили перед народом.
Перед тим ще брали на муки
на льоду Севастійського озера,
їм ламали і ноги, й руки,
обливали водою, морозили.
І явився Христос до в’язниці
і прорік: — Хто стерпить страждання,
того чиста надія здійсниться —
на блаженство в раю сподівання.
В сиву далеч думками лину
крізь віків непроглядний морок,
де за віру знайшли кончину
ті святі, що було їх сорок.
Дмитро Білоус
Олексій, чоловік Божий
(День пам’яті 30 березня)
Не забудьмо цього свята,
цього дня погожого,
свята Теплого Олекси,
Чоловіка Божого.
Вимолений він у Бога
старими батьками,
виріс чемним і ласкавим,
хоч клади до рани.
Залишив він наречену,
пішов в інше місто,
бідним людям свої статки,
все роздав геть-чисто.
В Богородичному храмі
тихим старцем жив
і, не дбаючи про славу,
шани там зажив.
То згадаймо цього свята,
цього дня погожого
про безсрібника Олексу,
Чоловіка Божого.
ЛеонідПолтава
Святий Юрій
(День пам’яті 6 травня)
Юрій крилатий летить на коні,
в слово вслухаючись Боже:
змія погрози йому не страшні,
ворога він переможе!
Спис блискавицею вдарив униз,
в ребра огидного змія!..
Вороже, досить наруги і сліз —
Юрієм зводиться Київ!
Може, колись, коли підеш у путь,
змія неправди побачиш,—
будь тоді Юрієм, лицарем будь
і переможеш, юначе!
Дмитро Білоус
Святі Кирило і Методій, учителі слов’янські
(День пам’яті 24 травня)
Відомо із джерел, із достеменних,
що цар Михайло князю Ростиславу
в Моравію послав братів учених,
що мали на той час велику славу.
Це ви були, Методію й Кириле,
з ученням християнським в суголоссі,
це ви слов’янську азбуку створили,
що, трохи змінена, існує досі.
Плекаймо ж дух її, красу й мелодію
Кирилові на славу і Методію!
Лідія Дяченко
Медами духмяніло
(Різдво Предтечі й Хрестителя Господнього Іоана
7 липня)
Медами духмяніла вся земля,
язичницький Купайло в Лету канув,
коли всміхнулось небу немовля —
„найбільший із народжених жінками” .
В пустелі спраглій свіжим джерелом
зажебонів, зануртував потічком,
щоб знову все Любов’ю ожило
на берегах величної вже річки —
отої, що змиває всі гріхи
по щирому, сердечнім покаянні.
Він закликав рівняти всі шляхи
для Хрещеного ним же у Йордані...
Медами кадить золотавий вечір
на честь різдва Хрестителя-Предтечі.
Галина Манів
Божі друзі
(День пам’яті первоверховних апостолів
Петра й Павла 12 липня)
Ми святих Петра й Павла вшануємо в літі,
бо вони Христову Церкву збудували в світі,
бо вони усе життя спокою не знали,
а ходили по містах, Вість Благу звіщали.
І доходили не раз до самого Рима,
з ними був завжди Господь у мандрах незримо.
Божу силу і любов пізнавали люди —
наша віра християнська розцвіла повсюди.
Задля цього Божі друзі життя не жаліли.
За Христа в поганськім Римі голови зложили.
Ми ж їх будем величати і тому радіти,
що ми учні Петра й Павла і Господні діти.
Леонід Полтава
Свята Ольга
(День пам’яті 24 липня)
Княгине Ольго, ти в часах далеких
до нас прийшла з болгарської землі.
Як ті вовки, чигали небезпеки,
як чайки ті, жалілися жалі...
Та в Києві державною рукою
добро і лад ти швидко навела,
і хрест засяяв зіркою святою,
яку ти в наше небо підняла!
Загомоніли гори і долини...
І розпочався християнський вік.
І ти сказала: «Буде Україна,
бо з нами Бог, віднині і повік!»
о. Василь Прийма
Свята княгиня Ольга
Старої Рýси господине,
ти, Ольго, київська княгине,
благовістителько Христа,
владарко між володарями,
і теж, між нашими князями, —
рівноапостольна свята!
Ми молимось до тебе нині,
поглянь з Небесної Оселі
на Україну із висот!
Молись, щоб Бог тебе послухав
і знов послав твого нам внука
вести до Бога наш народ!
Щоб він розумно, в сяйві слави,
у вільній Церкві і державі,
поклав до сонця правди путь!
Скріпляв у вірі та любові,
соєдинив усіх в Христові,
прогнав безвірства каламуть.
Молись, щоб Київ — сонце Сходу
натхненням став душі народу,
як і колись, в твої ще дні,
коли твої побожні руки
на чин благословляли внуків —
у праці, мирі і війні…
Антін Лотоцький
Святий Володимир
(День пам’яті 28 липня)
Звав тебе народ ласкавим,
називав і Сонцем Ясним,
бо зробив ти край великим,
а свій люд — багатим, щасним.
Ти зібрав всі руські землі
від Кавказу по Карпати —
і від моря аж по Волгу
став, Великий, панувати...
Християнську вніс ти віру
у народ — мов цвіт обнови,
що красив нам нашу землю
світлом правди і любови.
І, побивши печенегів, —
жив з сусідами у згоді;
лад поширював в державі
і добробут у народі.
Тож за твого князювання
край зацвів, як квітка рожі, —
і за те ти в нас Великий,
а святий — у церкві Божій!..
Олександр Степаненко
Володимир
На високім березі Славути
Володимир бронзовий стоїть,
йому видно все, йому все чути,
князь зітхає тяжко і мовчить...
Не мовчи, скажи нам віще слово,
ти ж киян хрестив в Дніпрі колись.
Як і в ті часи сьогодні знову
з нами за Вкраїну помолись.
о. Василь-Богдан Мендрунь
Славимо Іллю
(День пам’яті пророка Іллі 2 серпня)
Хто його не знає?
Серце звеселяє
глас Господній —
муж Ілля!
Знищив лжепророків
гнівом справедливим —
йдуть живі потоки
на засохлі ниви.
В небо він вознісся
у вогненнім леті...
Божий люд розрісся
по усій планеті.
О, пророче дивний,
був ти й на Таворі
і з Мойсеєм смирним
бесідник Христові!
Маєш втіхи повну міру,
перед Богом нас згадай,
утверди спасенну віру,
щоб не гинув отчий край.
Дмитро Білоус
Хвалебна пісня Борису і Глібу
(День пам’яті 6 серпня)
Вбили їх не у лицарськім герці —
підступом загинули вони.
Глібе і Борисе, страстотерпці,
князя Володимира сини!
Роду славного малі княжата
полягли від братньої руки.
Вас чекала безневинна страта
і незгасна пам’ять на віки.
Ваша святість крином просіяла
у новоохрещеній Русі,
тож Борисоглібських є немало
храмів і до нинішніх часів.
о. Василь-Богдан Мендрунь
Радуйся, Димитрію!
(день пам’яті святого великомученика
Димитрія Солунського 8 листопада)
Місто Солунське вбралось піснями:
воїн Христовий завжди між нами!
Учнем розбита Лієва гордість,
писана кров’ю мужності повість.
Жертва всепальна, зрима в любові,
кривду долає в смертнім двобої.
Мученик знісся колосом повним —
правду не вбити списом гріховним.
Слався, Димитрію боголюбивий,
слався, Димитрію боголюбивий,
мироточивий, в віках!
— А це правда, що ангел-хоронитель сидить на плечі? — спитав Богданчик.
— Може, так, а, може, й ні. Не слід художні образи сприймати прямо, — усміхнулася Христинка. — Головне, що наші ангели завжди поруч із нами та боронять нас від лиха.
— І святі боронять?
— І святі.
— А навіщо стільки, якщо є Господь?
— Ангели — посланці від Бога, виконавці Його волі, а святі — наші старші брати й сестри. Ти ж, коли чогось хочеш від мами, просиш, щоб я тебе підтримала. Ось так і святі підтримують нас у наших молитвах до Бога, якщо ми їх про це просимо.
— Я зрозумів! — зрадів Богданчик. — А коли я дуже провинюся, то прошу мамусю, щоб вона поговорила замість мене з татком, щоб він не гнівався. Так і Божа Матінка молиться за нас, правда?
— Правда, братику! — і собі зраділа Христинка. — Бачиш, як корисно читати книжки? Скільки ми нового дізналися й зрозуміли!
— І наша кмітливість виросла до неба!
— Ох, Богданчику, ну чому ти такий…
— Знаю, хвалькуватий! — перебив хлопчик сестру. — Я пожартував, а ти попалася! Ліпше читаймо вірші. Що там у нас далі?
Упованіє —
церковнослов’янською мовою — сподівання, надія.
Давньоруська назва Херсонеса Таврійського.
Іван Хреститель, живучи в пустелі, споживав лише дикий мед і акрид.
Язичницьке божество, виготовлене людськими руками.
Ріка забуття у давніх греків.
Учень славетного воїна Димитрія Нестор, скориставшись з порад учителя, який уже тоді був ув’язнений за віру, переміг гордого гладіатора Лія, жорстокого вбивцю багатьох християн.
Святого Димитрія закололи списами, коли він стояв на молитві.
До змісту
ЗОЛОТА КНИЖКА Упорядник Галина КИРІЄНКО Серія "Християнська читанка"