ЗОЛОТА КНИЖКА
Упорядник Галина КИРІЄНКО
Серія "Християнська читанка"

V. Святкове коло

— А далі в нас святкове коло! — перегорнула Христинка наступну сторінку.
— А чому коло?
— Тому що свята повторюються з року в рік, ідуть по колу. У нашій книжці коло починається із зимових свят.
— Чудово! Я люблю зиму, — заплескав у долоні Богданчик. — А з якого свята починається розділ?
— А з якого місяця починається зима?
— Зима починається із грудня.
— Яке ж найперше велике свято у грудні, згадай?
— День святого Миколая?
— Ні, любий, перше велике свято на самому початку зими — Введення Пресвятої Богородиці у Храм. Ось послухай, як схвильовано описує його Надійка Кметюк із Коломиї.
— Я пам’ятаю, нам про цю дівчину розповідала мама, що вона тяжко хворіє, але душею завжди з Богом.
— Так, послухай-но, як радісно вона написала про Введення. А потім почитаємо інші зимові вірші: про День святого Миколая, про головне свято зими — Різдво нашого Господа…
— Про Новий рік, Хрещення, Стрітення, — підхопив Богданчик і раптом затнувся, — а далі я не знаю.
— А далі весна, — усміхнулася Христинка. — Але все по черзі…

 

Зима

Введення Присвятої Богородиці у Храм
(4 грудня)

Надія Кметюк

Введення Пречистої у Храм

Введення Пречистої у Храм.
Розступились люди і століття.
Йде Вона — взірець і приклад нам —
палестинська Дівчинка трилітня.

Вже окреслена в цій юній чистоті
місія жертовності і болю,
що стражданням на Голгофському Хресті
випаде на Материнську Її долю.

Вона йде — маленька і Свята,
щоб знайти велику ласку в Бога:
стати Богоматір’ю Христа
і Заступницею скривджених і вбогих.

Нині, як і в той далекий час,
Божий Храм осанною світліє:
в ореолі святості до нас
йде маленька Дівчинка Марія.

Білокрилі ангели мовчать,
і собор душі благоговіє,
на обличчях — радості печать:
йде Пречиста, йде Свята Марія…

 

Олеся Мамчич
Введення

Пальми, як ліхтарі,
світять і гріють.
В білий храм на горі
входить Марія.
 
Стежки білі і лиця теж,
сонце кругле — наче манеж —
йде від тата і мами,
щоб залишитись з нами
 
(а від тата земного — ясна сукня — обнова,
а від мами земної — пісенька: Бог зі Мною).
 
На горі Моріа
храм майоріє,
йде туди Маріам —
Ляля Марія.

 

о. Йосиф Кишакевич
В Єрусалимськім храмі

В Єрусалимськім храмі новина:
Богу на службу прийшла Дитина,
невинна, чиста, як та лелія,   
Пренепорочна Діва Марія.        

А в Храмі тихо, як серед ночі,
чути — молитву тихо шепоче:
"Тобі служити хочу невпинно,    
віддати в жертву серце невинне!"

Вибрана Богом, щаслива днино,
Пренепорочна, свята Дитино,
допоможи нам серцем невинним
також служити Богу невпинно.

Тремтять маленькі святі долоні,
лице пречисте, наче в короні,
райдуги й сонця блиском зоріє,
як в світлі сонця листки лелії. 

 

День святого Миколая, єпископа Мирлікійського
(19 грудня)

Роман Завадович
Грудень

Вже зима мете снігами,
вкрилась льодом гладь ріки,
не сидиться коло мами:
«Ой пустіть нас на санки!
Ми у парк, на гірку підем,
ми подивимось у гай,
чи туди до нас не їде
з неба в гості Миколай».

 

Надія Кметюк
Святий Миколай

Чудотворець святий Миколай
вирушає у добру дорогу.
Ти надійся, всім серцем чекай,
і він прийде до твого порога.

В доброті, у любові, у ласці
завітає у хату до тебе
у той час, коли зорі сріблясті,
наче свічі, засяють на небі.

Коли милі голівки дитячі
припадуть до подушки у снах,
він так трепетно, ніжно, терпляче
принесе в своїх добрих руках

подаруночки діткам на втіху —
вранці радості буде багато,
і від дзвоників срібного сміху
дивовижне прокинеться свято.

 

Ігор Калинець
Лист

Святий отче Миколаю,
пишу без принуки:
чи достатньо є у раю
дітям подарунків?

А писати тобі, отче,
я набравсь відваги —
будь ласкавий і на мене
ти зверни увагу.

Прошу дуже небагато:
якщо є друкарня,
то хотів би я дістати
з неба книжку гарну.

Щоб цікава була, звісно,
й, звісно, кольорова
і до того ж українська —
це обов’язково!

Як ти можеш пам’ятати
що куди принести?
Тож не гнівайся на мене,
що даю адресу.

Старші люди — то забудьки
(кажу просто в очі).
Запиши мою адресу
десь окремо, отче!

 

Неоніла Стефурак
Миколайчики

Миколай завдав на плечі
міх гостинців для малечі
і мандрує до Маринок
з міхом, повним мандаринок,
до Миколок і Мар’янів —
з міхом, повним марципанів…
А до мене, як пустую,
мама з різкою простує.

Любий отче Миколаю,
я всі пустощі здолаю
і багато справ зроблю,
бо я Господа люблю.
Господеві на прославу
буде кожна добра справа.

 

Різдво Господа нашого Ісуса Христа
(7 січня)

Ніна Даценко
Передчуття

Дзвони ховають
у собі
свято,
радість дрімає,
холодно й темно.
Але незабаром
засяє зірка —
народиться
Він.
Ще дзвони тамують
у собі
радість,
чекаючи зірку,
що свято
почне.

 

Олеся Мамчич
У Віфлеємі

У Вифлеємі віконця замкнені,
хатки бундючні прикинулись замками:

сиплеться сніговій,
супляться вартові.

Хто ж бо відчинить, відчинить хто Мені? —
в Божої Мами нозі потомлені.
Холод. Морок. Сльота.
Час родити Христа.

 

Олекса Стефанович
Коляда
М.

Підлили в лямпаду масла,
щоб лямпада не погасла,
щоб світила з неба ясна,
            та на ясла.

Біля ясел Мати Божа,
Мати Божа, Панна гожа,
Панна чистая, хороша,
            наче рожа.

В ясла глянула, розквітла,
і на мить немов осліпла, —
стільки впало в очі світла,
            стільки срібла!

«Тепле — сіно, та не досить, —
загорнути Його в коси б…»
теплу ніч у Бога просить
            Йому Йосип.

Просиш, Йосипе, не всує —
круторогі у хліву є, —
нім — язик, та вухо чує:
            Бог вартує.

Ось вони все ближче, ближче,
сиві, гливі і які ще…
На Дитину кожен дише,
            щоб тепліше…

Як лампада повномасла,
світить Панна чиста-красна.
Повні срібла, світять ясла.
            Ноче ясна!

Олекса Кобець
В Різдвяну ніч

Різдвяна ніч. Золотосяйні
зірки звіщають з височин:
«У Вифліємській вбогій стайні
родився сю ніч Божий Син»!

Гудуть дерева про те саме,
шумлять моря, тремтить земля,
і хори діток колядками
вітають-славлять Немовля.

 

Іван Овечко

Божа зірка

Божа зірка золота                                 
землю освітила,                                                   
про народження Христа                 
людям сповістила.
З неба янголи святі                   
пастушків збудили,                              
Бога нашого в Христі                        
славити навчили.
Славлять тиху ніч святу                          
всі народи світу,                                          
і вклоняються Христу               
українські діти.

 

Віра Вовк
Різдво

Під вікнами вертеп. За вікнами смерічка
в сріблястих голубах, в горіхах золотих.
Чи так коли святочно світить свічка
і радісно вітають всі хати?

Дивися, сходить зірка самоцвітна
над кришталевими дахами хат.
Жебрак чи сирота — ти не самітний,
як чуєш чар таких великих свят.

В душі твоїй дзвенять незримі хори,
«Предвічний Бог» співає херувим,
і в серці кров рвучка клекоче морем,
і ти стаєш освяченим, новим.

 

Роман Завадович

Січень

Їде полем біла пані,
пишна краля зимова,
вихри-коні тягнуть сани,
сяє срібна булава.

Ми ж Господньому Дитятку
у святу Різдвяну ніч
заспіваємо колядку
в тихім сяйві зір і свіч.

 

Яків Щоголев
Колядка

Здалекого сходу
йшло троє царів;
їм промінь від зірки
 із неба світив.
 І тихо та зірка
по небу пливла,
поки аж до міста
святого вела.
Потім вона стала
і світом ясним
на станю убогу
показує їм.
І в станю-храмину
царі увійшли,
Дитя Передвічне
у яслах знайшли.
Один уклонився,  
до ясел припав,
другой Йому ніжки
святі цілував;
а щонаймолодший
дарунки зібрав
і в ясла до ніжок
покірно поклав.
В ту пору із неба
веселі й гучні
святих херувимів
летіли пісні.
Летіли й казали,
щоб мир звеселивсь;
бо здіялось диво:
Христос народивсь!
Святий вечір!

 

Зоряна Живка
Різдвяні віншування

Різдвяна зоря зазирає до хати.
Хай буде на радість ця хата багата!
Даруй нам, Ісусе, любові у серце,
нехай, ніби дощик, на ближніх поллється!

Зміцни нашу віру, Спасителю в яслах,
щоб світло Твоє в наших душах не згасло!
Очисти від злого, навчи пильнувати,
у кожному дневі Тебе шанувати!

 

Катерина Перелісна
Колядка

Темної ночі
зорі засяли,
ангели людям
радість звіщали:

«У Вифлеємі
в стайні, на сіні,
Христос родився
всім на спасіння!»

Люди, радійте,
Христа вітайте —
Божому Сину
славу віддайте!

Слава на небі
Богу святому,
на землі спокій
роду людському!

 

Ігор Калинець

Колядка

Лежить Хлопчик у кошарі,
несім Хлопчикові дари:
по зіроньці, по зіроньці
і по ясному місяцю.

Зчудувалась Чиста Діва —
над Дитятком плаче з дива,
і зіронька, і зіронька,
і місяць ясненький.

Йшли ми, Панно, з України,
і вломили пук калини,
по зіроньці, по зіроньці
і по ясному місяцю.

Витри, Панно, слізку в оці —
то калина, а не кровця,
і зіронька, і зіронька,
і місяць ясненький.

 

Надія Дичка

Різдво Ісусика

Ісус маленький
заснув у яслах,
із личком світлим,
мов сонце, ясним.
У сні всміхнувся,
бо ще не знає,
що хрест важкий вже
Його чекає,
що не повірять
Йому злі люди…
Лиш небо знає,
що з Сином буде.

 

Щедрий вечір, Новий рік
(14 січня)

 

Дмитро Білоус
Щедрий вечір

Чи знаєм ми наші обряди і звичаї,
чи їх не затьмарили впливи чужі?
Пригадую: скільки краси таємничої
у Щедрому вечорі — святі душі…

І скільки пориву в розміренім цокоті
копит за вікном, у розгоні саней…
А в хаті наш батько сідає на покуті,
і ми за столом, ціла купа дітей.

Між батьком і нами — кутя і крученики,
шкварки й холодці — все аж очі вбира —
яєчня, ковбаси, в макітрі — вареники,
коржів, пирогів отакенна гора!

І як наша мати зуміла настачити?
Ось батько з-за тих пирогів до рідні
(навмисне пригнувшись):
— Чи ви мене бачите?
А ми в один голос: — Не бачимо! Ні…

— Видать, — каже батько, — були неледачими…
помолимо ж Бога та вдарим чолом,
щоб ви мене, діти, й на той рік не бачили,
як сядемо знов за святковим столом.

Вертаюсь до мови тієї чарівничої
і щиро бажаю, щоб вічно жили
такі дорогі родові наші звичаї
і гнулися в нас від достатку столи.

 

Марія Косович
Щедрий вечір, Україно моя!

Там над ріками — на сході,
на високім небозводі,
ой там сяє зоря!
Щедрий вечір, добрий вечір,
Україно моя!

Там шумлять свячені води,
хоч зима, сніги, негоди…
Ой там сяє зоря!
Щедрий вечір, добрий вечір,
Україно моя!

Хай нам сяє, не згасає
понад нашим рідним краєм
щасна Божа зоря!
Щедрий вечір, добрий вечір,
Україно моя!

 

Іван Франко
З Новим роком!

З Новим роком, браття милі,
в новім щастю, в новій силі
радісно вітаю вас
і бажаю, щоб в здоров’ю,
в мирі, з братньою любов’ю
відтепер ішов нам час.
Щирій праці Бог поможе!
Дай вам Боже все, що гоже!

 

Надія Гуменюк
Щедрівки

Щедро падають згори
білої зими дари —
засипає сніг двори,
ясени і явори,
і дороги, і стежки,
і озера, і ставки.
А від щедрої куті,
як пташата золоті
із долоньок дітвори,
легко линуть догори
щедрівочки легкокрилі,
щедрівочки, Богу милі.
Просять діти у небес
добрих, радісних чудес,
щедрих днів і вечорів
ще й смачних медівників.

 

Катерина Перелісна
Щедрик

Щедрик-щедрик-щедринець!
Ой, який я молодець —
прийшов посівати,
забув зерна взяти...
Та маю в кишені
гороху півжмені.
Сію, вію жито
узимі на літо.
Нехай Бог поможе,
щоб все було гоже!
З Новим роком будьте,
мене не забудьте!

 

Хрещення Господа нашого Ісуса Христа
(19 січня)

 

Степан Руданський

Водохрещі Христові

Літа плили й упливали…
На тридцятім року
іде Господь до Івана,
дивного пророка.

І приходить до Йордана —
той хвилями бродить.
І із пущі, із діброви
той Іван виходить.

І Творець його Предвічний
зове, зазиває.
“Охрести Мене, пророче!” —
йому промовляє.

Дивно то було Івану
Господа видати.
Страшно було на Владику
руку підійняти.

Але треба йому волю
Божу учинити,
і зачав він у Йордані
Господа хрестити.

І розкрилось небо ясне,
Дух Святий злітає,
а із неба в тую пору
Голос промовляє:

“То Бог — Син Мій наймиліший,
Люди! Віру майте
і як Богові Самому
свій поклін давайте!..”

 

Лідія Дяченко
Водохреще

Гомоніли річечка з бережком:
скоро прийде зимонька зі сніжком.

У кожусі й валянцях навпростець
з півночі примчить сюди тріскунець.

На Святе Водохреще із небес
тут Господь святитиме мир увесь!

 

Леонід Полтава
Йордан

Йшли до річки люди
у снігу по груди,
і найбільшого морозу
не боялись люди.

Стали з хоругвою
колом над рікою:
«Оживи нас, добра річко,
святою водою!

Ми за нашим Паном
прийшли до Йордану,
щоб молитвою зцілити
всенародну рану».

 

Микола Щербак
Водохрища

Замерзлий став. Широкополий діл.
Черпни, людино, тут свячену воду,
де сяє хрест і Господа престіл
з іскристого засніженого льоду,

де світить сонцем синій небосхил —
приймають небеса земну молитву.
Черпни і пий, щоб Бог послав нам сил —
Свій щедрий дар — на подвиг і на битву!

 

Олександр Шовтута
Хрещенське диво

Хрещенське диво —
            щира віра
в цілющу силу
            чистих вод.
Хрещенське диво —
            серце миру,
що Божий зцілює народ.
І спрагло,
            з вірою очищень,
цілують води
Божий хрест.
Й у хвилях топить
            біль і відчай
вода, освячена з небес.
І знову радістю
            нуртує,
оновлюючись,
сонця лик.
Всевишній
            кожному дарує
йорданську милість
            з року в рік.

 

Стрітення Господа нашого Ісуса Христа
(15 лютого)

Василь Лімниченко
Принесла Діва Марія

Принесла Сина Марія
до Храму нині,
й зустріла там Симеона —
старця в святині.
Радістю наповнений,
Господь новорожденний,
світу з’явився.

 

Лариса Недін
Стрітення

Благодатна Матінко Маріє!
Радуйся, радуйся,
бо світ весь радіє.

Освітило Сонце Правди
Храм в Єрусалимі,
добрих серцем всіх зігріло
поміж людьми злими.

Старець праведний стрічає
Дитяточко Боже —
Визволителя душ наших,
що смерть переможе.

 

Надія Кметюк

Зустріч

„Тобі Самій прошиє душу меч”...
Тобі, Котра несе для світу Сина.
Твоя душа від ран і кровотеч
розп’ята буде волею людини.

А Синові, що нині може спати
під захистом Господньої любові,
спасенний світ невдячністю заплатить
і зажадає мук Його і крові...

Але Ти йдеш з Ісусом на руках
у Божий Храм, бо світ Його чекає.
Побожний Симеон в старих роках
маленького Христа благословляє.

Єдинородженого Сина Господь Бог
явив сьогодні праведнику щиро —  
вони з Богодитяточком удвох
Старий завіт з Новим скріпили миром.

І Анна, та пророчиця стара,
що знала лиш єдину — в Храм — дорогу,
відчула серцем, що прийшла пора
возносити до неба славу Богу.

 

Юрій Вавринюк
Стрітення

Ішли роки. Сивіли тихо скроні,
а він терпляче зустрічі все ждав.
І ось — о, Боже! — в зморщені долоні
він ніжно Сина Божого узяв.

Старечі очі зблиснули сльозою,
і спокій дивний серце огорнув...
«Небесний Батьку, я перед Тобою —
ніщо, та все ж мене Ти не забув!»

Я ждав так довго. Іноді ночами
мені ця зустріч снилась, мов жива,
і ось тепер тремтячими руками
беру Спасіння... Сповнились слова...»

Замовк служитель. Згадував минуле.
Всміхнувся тепло: ось воно, Дитя.
Про Нього мріяв. Отже, недаремно
надію ніс усе своє життя.

У нас в житті є зустрічей багато.
Ми часто ждем ці радісні хвилини—
та все ж найбільше, незабутнє свято —
це зустріч Бога і людини.

Весна

Благовіщення Пресвятої Богородиці
(7 квітня)

Дмитро Білоус
Свято Благовіщення

Радій, радій, Маріє гожа!
У сяйві білосніжних крил
перед Тобою вісник Божий —
то Гавриїл.

Син Божий воплотитись має —
Святе народиться Дитя.
Архангел Їй благовіщає
нове життя.

 

Галина Манів
Богородице, Діво, радуйся...

Квітне душа, оповита весняним теплом.
Серце у грудях як свічечка благоговіє.
Ангел майнув, пролітаючи, білим крилом —
вісник до Тебе спускається, Діво Маріє.

Радуся, Зоре, що Сонце до сходу веде.
Радуйся, Бога Благого Оселе святая.
Радуйсня, нині Тобою радіє Едем .
Радуйся, бо через Тебе вже пекло ридає.

Радуйся, Крине — Предивная Квітко землі.
Радуйся, сповнена пахощів лагідних Чашо.
Радуйся, Діво, прийми наш доземний уклін.
Радуйся, Мамо Небесна, Заступнице наша!

Сонячним променем свято весняне стоїть —
тихе смирення ознака його і окраса.
Ангел схилився в поклоні й Марії вістить:
„Радуйся, Діво, Ковчеже грядущого Спаса!”

 

Роман Юзва
Благовіщення

Весна сніги й морози знищила
і землю вкрила рястом-зелом.
Сьогодні свято Благовіщення,
радіють і міста, і села.

Мені так сонячно і радісно,
і в небо пісня лине з серця.
Мене вітрець голубить лагідний,
і світ розвеснений сміється.

В саду іду я поміж вишнями,
що в ніжне листячко вдягаються.
Я щиро дякую Всевишньому,
що все навколо обновляється.

 

Вхід Господа нашого Ісуса Христа в Єрусалим, Вербна (Квітна) Неділя
(остання неділя перед Великоднем)

 

Микола Щербак
У Вербницю

Син Господній йшов по землі,
мов небесним привіллям,
і стелила дорогу юрба
пальмовим гіллям.

А як прийдеш, Ісусе, до нас
провісною весною,
ми постелим блакитний Твій шлях
золотою вербою.

Ми заквітчаєм цвітом з ланів
кожну-кожну стежину.
Лиш прийди, о Спасителю наш,
У святу Україну!

 

Ігор Калинець
Квітна Неділя

Ми на сонечко святе
маємо надію:
все росте, все росте
у Квітну Неділю:
сонце засвітило —
базьки розпустились!

Бо лоза звістує —
вона свято чує,
що вже недалечко
свячене яєчко:
крашанки, крашанки,
скробанки, дряпанки,
писанки, галунки —
сонячні пестунки!

Лоза б’є, лоза б’є,
делікатно, ґречно.
І хоч в мене сила є —
не велить сердечко:
лозу ж посвятили —
базьки розпустились!

Бо лоза звістує —
вона свято чує,
що вже недалечко
свячене яєчко:
крашанки, крашанки,
скробанки, дряпанки,
писанки, галунки —
сонячні пестунки!

 

Олександр Шовтута
Вербна неділя

Гілочки вербові святяться,
пухнасті котики ластяться.
Гілочки славляться,
витонченими сережками хваляться.

Крапає свята водичка —
на вербичку, на усміхнені личка.
Довкруж крапельки розсипаються —
нехай все весні усміхається,
хай надія вертається,
нехай серцю співається.
Прийде Великдень —
нехай всі вітаються:
“Христос воскрес!”

Дочекались весни.
Здрастуй, світку ясний!

 

Ніна Куфко
Свято Пасхи недалечко

Свято Пасхи недалечко,
люди звичай бережуть:
розмальовують яєчка,
пишні пасочки печуть.
Святкування йде віками,-
це такі чудові дні:
в гості йти, під рушниками
страви нести запашні.
Доброзичливо, з любов"ю-
мати щирі почуття,
людям зичити здоров’я
і щасливого життя.
Святість — це чарівне слово,
тільки треба так зуміть,
щоб життя своє святково
у труді й добрі прожить.

 

Світле Христове Воскресіння, Великдень

 

 

Роман Завадович

Христове Воскресіння

І сталося те, що писали
Господні пророки святі:
в четвер серед мук і в неславі
Спаситель умер на хресті.

У п’ятницю Тіло безсиле
поклали у гробі в скалі
і каменем вхід привалили,
щоб люди не бачили злі.

Пролежало Тіло суботу,
а в досвіт недільний нараз
піднявся із смертних полотен
Ісус, наш Учитель і Спас.

Воскрес серед блеску і слави
Той Сам, що умер на хресті,
щоб сталося те, що писали
Господні пророки святі.

 

Валентина Кацан
В ніч Воскресіння Христа

В ніч Воскресіння Христа
розквітає
найкраща квітка —
дзвонів
музика золота.
Вона буде до зір
летіти,
славити Бога
воскреслого,
що і людям дарує
безсмертя.
Дзвонів квітка
розкриє Небо,
ніби браму чарівну
сезам.
А потім —
розкриє серце
і крила всім людям
дасть.

 

Олена Пчілка
Великдень

В зорі вбрана нічка гожа
слухає, як служба Божа
відправляється в церквах,
що палають у свічках.

Та не діжде до останку —
уступає місце ранку.
Дня провісник і гонець —
з ніччю перший він борець.

Він хапа її за роги,
тягне в доли, понад гори,
і до церкви заодно
заглядає крізь вікно.

А у церкві і знадвору
все село людей до збору.
От, по службі, навкруги
вже обносять хоругви ;

Білі ризи, світлі лиця,
а край стежки освятиться —
виглядає з хустинок
стільки їжі й писанок!

Свічечки в пасках палають,
наче ясні зорі сяють.
Хор веселих голосів
великодній тягне спів.

А дзвіниці — у всі дзвони!
Що найбільший — б’є та стогне:
«Празник ва-ам…
праця на-ам!»

А дрібніші за ним жваво
відбивають всім на славу:
«Великдень!
Великдень!»

Чує сонце — і зо сходу
зараз встало до народу
і з радіючих небес
сяє всім: «Христос воскрес!»

Оксана Лятуринська

Великодній передзвін

З дзвінички дзвін, з дзвінички дзвін
злітає радістю благою!
Це Великодній передзвін.
Він у тобі і над тобою.

Душе моя, полинь, полинь
угору в синь і ти ясою ! —
Дар сонця життєдайний зрин
ущерть наповнює снагою.

А та ясінь, а та ясінь
зливає ясністю такою!
І білоквітка дінь-дінь-дінь
і тут і там над яриною.

 

Катерина Перелісна
Христос Воскрес!

Співає жайворон з небес:
«Христос Воскрес! Христос Воскрес!»
У небо дзвін гуде з села:
«Христос Воскрес! Йому хвала!»
В проміннях сонячна блакить:
«Христос Воскрес! Його хваліть!»
Дзюрчить струмок — весняний дзвін:
«Воскрес Христос — Господній Син!»
Радіють діти у вінках:
«Христос Воскрес на небесах!»
І вся земля, мов той вінок,
з чудесних трав, дітей, квіток...
І в серці радість через край:
воскресли поле, річка, гай,
і лине пісня до небес:
«Христос Воскрес! Христос Воскрес!»

 

Олекса Стефанович
На Великдень
            М. К.

На Великдень діл і вись
сонце злотом заливає,
на Великдень сонце грає —
            блись-блись!..

На Свята усім святам,
на яєчко на червоне,
на дзвіницях усі дзвони —
            бам-бам!..

І так любо для діток
позбігатися гуртками
і на сонці крашанками —
            цок-цок!..

Неоніла Стефурак
Великдень

Свята неділя. Дивиться з небес
Той, хто покірним обіцяє вічність.
— Христос воскрес!
— Воістину воскрес!
Із татком поцілуємося тричі,
скуштуємо бабусиних пасок
і крашаночок, висвячених зранку.
А в кого найдзвінкіший голосок,
той нині нам співатиме веснянку.

 

Леся Храплива-Щур
Паска

Тішиться маленька паска,
тішуся і я, —
що несу її святити,
що вона моя.

 

Надія Кметюк
Писанка

Яєчко — розмальоване, барвисте,
ним тішиться і старець,і дитя,
творіння людських рук святе і чисте,
маленький символ нашого життя.

Творіння Божої краси у мить натхнення.
Весна... Великдень... Боже Воскресіння...
І писанка — як серця одкровення,
як Боже й людське трепетне творіння.

Вкраїнська писанка проміниться життям,
Великдень славить перед цілим світом.
Співзвучно до весни серцебиття
в ній оживають трави, птиці, квіти.

Тут кожна лінія — промінчиком з Небес
окреслює хвалу і славу Богу.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес! —
до Вічності вказавши нам дорогу.

 

Катерина Перелісна
Писанка

Гарна писанка у мене —
мабуть, кращої нема!
Мама тільки помагала,
малювала я сама.

Змалювала дрібно квіти,
вісім хрестиків малих,
і дрібнюсіньку ялинку,
й поясочок поміж них...

Хоч не зразу змалювала,
зіпсувала п’ять яєць —
та як шосте закінчила,
тато мовив „Молодець!”

Я ту писанку для себе,
для зразочка залишу,
а для мами і для тата
дві ще кращих напишу.

 

Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа
(40-ий день після Великодня)

 

Роман Юзва
Вознесіння

Від Господа радість і наше спасіння,
від Нього усе, чим живем і що маєм.
Великдень минув і прийшло Вознесіння,
про це ми із Книги Священної знаєм.

Ця книга — то Біблія, дана від Бога,
щоб знали всі люди, як праведно жити,
чинити добро і цуратися злого,
і свято Його берегти Заповіти.

Христос до Отця Свого в небо вознісся,
щоб бути довіку Владикою світу.
До нас Він приходить із Доброю Вістю
як промінь яскравий небесного світла.

Він всіх приголубив своєю любов’ю,
навчає, як ближнього щиро любити.
Він вмер, щоб своєю невинною Кров’ю
людей назавжди від гріхів відкупити.

О Боже Великий, вседобрий наш Христе,
до Тебе любов я у серці нестиму.
Ім’я Твоє славне, величне і чисте
навік збережу, як найбільшу святиню.

 

о. Василь-Богдан Мендрунь
Вознесіння

Величай, Україно, нашого Бога,

у Вознесінні ясніє правди дорога —

у Вознесінні, у Вознесінні Спаса Христа!

Взяла Ісуса хмара

в многокрилих співах,

апостоли щасливі

і Марія Діва.

Господь — Учитель в тілі,

в ангельській родині...

Гріховні заметілі

блудять ще донині.

Життя — любов і скруха...

Боже, я не дремлю:

зішли Святого Духа

оновити землю!

 

Володимир Сад
Ісус воскреслий, гора Оливна

Ісус воскреслий, гора Оливна,
любимі учні, довкіл краса…
Вже наближалась хвилина дивна —
піти на хмарі у небеса.

І Він піднявся. Небесні брами
повідчинялись Царю царів,
щоб наші храми, сердечні храми,
наповнив подих Його дарів.

Чекають учні, росте напруга.
У місті свято, врочиста мить.
Надходить ера Святого Духа,
щоб, запалавши, завжди горіть.

І — шум раптово, мов сильний вітер,
в очах надія, в серцях любов.
Чекають Духа Господні діти —
за мить священну пролита кров.

А далі — сяйво, немов вогненне,
затріпотіло, та не пекло.
Народ побачив щось незбагненне,
те, що чекали, таки зійшло.

Вогнем любові в сердечнім храмі,
вогнем священним на вівтарі —
з небес утіха злилась дарами,
як обітниця Царя царів.

 

Літо

Свято Пресвятої Трійці й Духів день, Зелені Свята
(на 50-ий день після Великодня)

 

Лідія Дяченко
Трійця

Різнотрав’я повна хата —
свято Трійці — Зелен-Свято.
У цей день земля свята
Духа Божого віта.

 

о. Василь-Богдан Мендрунь
Слава Тройці Пресвятій

Ніжні хори, сніжні гори
Тройцю славлять.
Рійні бджоли, мрійні доли
Тройцю славлять.
Майські зливи, райські ниви
Тройцю славлять.
Зірні ночі, вірні очі
Тройцю славлять.
Гожі квіти, Божі діти
Тройцю славлять.
Свят, свят, свят Бог Отець!
Свят, свят, свят Бог Син!
Свят, свят, свят Бог Дух Святий!
Свят, свят, свят!

 

Надія Дичка
Пресвята Трійця

Бог Отець,
            Бог Син,
                        Бог Дух Святий —
то єдині Три Особи
у Святій Своїй подобі.
Це єдиний вічний Бог!
            Він у цих Особах Трьох!

 

Надія Дичка
Бог Дух Святий

Божий Син, Ісус Христос,
після Свого Вознесіння,
щоб з апостолів ніхто
не боявся злої сили,
Дух Святий зіслав їм з Неба
(мусимо про це ми знати!),
бо у тім була потреба.
І апостоли, і Мати —
Діва Пресвята Марія —
разом всі перебували,
щоб збулась Христа надія —
Духа Світлого чекали.

З неба раптом шум настав,
і в усіх над головами
неземний вогонь постав,
розділився язиками
і осів над усіма…
Так збулись слова Христові —
Дух Святий їм силу дав,
силу Божої любові.

 

Надія Гуменюк
Зелені Свята

Хата зіллячком заклечана. 
А на хаті — лелеченько
й молоденька лелечиха
переклекуються  стиха.
В них  новенькі  черевички,
в них діточки невеличкі —
із гніздечка поглядають,
як малята    двір  клечають 
кленом, липою, травою
лісовою й луговою.

П’янко пахне на весь двір
м’ята, мальви та аїр.
У вбранні зеленім мати
й церква у зелених шатах
та у квітах, як в віночку,
на зеленому горбочку.
У дівчат зелені стрічки.
в берегах зелених річка.
— Яка гарна наша хата
і яке чудове свято! —
переклекуються стиха
лелеченько й лелечиха.

 

Богдан-Ігор Антонич
Зелені Свята

Сьогодні є Зелені Свята,
зелена вже трава.
Моя душа була розп’ята,
сьогодні знов жива.

Усі до церкви поспішіть!
Вій теплий вітре, повівай!
На дверях власної душі
я вішаю зелений май .

Усюди щастя, радість, сміхи,
мов юність вічно є ще.
Здається, що Сам Бог з утіхи
Собі в долоні плеще.

Все казкою стає прожогом,
не видно світового бруду.
В долоні плескати із Богом
і я собі теж буду.

 

Сергій Рачинець
Дух Святий

Дарує сонце день новий.
О, Дух Святий, в мені живи!
Тебе Господь з небес послав,
щоб душу я свою спасла.
Ти научи мене іти
і Слово Господа нести,
служити з радістю Христу
за кров пречисту і святу,
єднай мене з Його ім’ям,
де буде Він — там буду я,
а за провини всі прости,
благослови і освяти!

 

Христина Лисовецька
Зелені Свята

Сьогодні в нас Зелені Свята.
Замаєна зелено хата.
Маїти листям хату треба,
бо ж Дух Святий зійшов із неба.
А мама, тато й ми ходили
на кладовище, на могили.
Там сплять дідусь мій і бабуся,
(за них щоранку я молюся),
а трохи далі тітка Валя,
що дуже гарно вишивала…
Усі радіють, коли діти
під їх хрести складають квіти.
А є там ще одна могила,
і біля неї ми молились.
Там хрест з берези і калина,
і напис: «Вояк тут загинув
за Україну. Невідомий»…
Не повернувсь з війни додому…
Не знала й мати, де загинув
її синок — за Україну.
Лежить самотній у могилі.
Та ми його не залишили!
За нього ми молились нині,
поклали квіти жовті й сині…

 

День пам’яті святих мучеників Маккавеїв
та винесення Хреста Господнього
(14 серпня)

 

Дмитро Білоус
Свято Маккавеїв

Чи завбачити ми вмієм
наперед судьбу свою?
Перед самим Маковієм
впав від рани я в бою.

Мучить біль… спливаю кров’ю,
плями на траві — як мак…
Я лежу: за узголов’я
править власний мій кулак.

Бачу рідних, нашу хату —
наче це в тумані все:
мати квіти на посвяту,
повні маківки несе.

Трудної пори тієї,
серед полум’я війни,
я не знав про Маккавеїв
і не відав, хто вони.

Ні про їх борню за віру,
ні про смерть семи братів…
Не навчив ніхто в час миру,
а на фронті й поготів.

Цього дня й хреста вславляють,
що від мору захистив,
буйним зіллям прикрашають
і возносять вдячний спів.

Те рясне барвисте квіття,
вся посвячувана цвіть,
все сяйливе розмаїття
і тепер в вічу стоїть.

І тепер милуюсь часом
світлим сяйвом, як тоді.
Свято звуть ще першим Спасом
або Спасом на воді.

 

Преображення Господа нашого Ісуса Христа (Спаса) на горі Фавор (Тавор)
(19 серпня)

 

Валентина Вздульська
У день Преображення

І день настав поміж днів і годин,
і час чудесний прийшов,
на гору Фаворську Ісус зійшов,
і троє апостолів з Ним.

І там на горі, у тиші ясній,
світлішим од сонця став,
і Голос небесний над ними лунав:
“Це Син улюблений мій!”

Ще з крові та сліз ростиме трава,
ще світ на хресті розіпнуть,
та скоро, вже скоро і горе, і лють
поглине падь огнева.

І будуть нові небеса і земля,
і радість нова ізійде.
“Світу від Бога спасіння гряде!” —
Спаса усе прославля.

о. Йосиф Кишакевич

Гора Таворська 

Щоби спасення світу принести,

преобразився в славі і чести

Сам всемогутній Спас і Христос!

Гора Таворська горить красою,

Христос стоїть там вбраний дугою,

промінням рясним б’є навкруги,

мов сонце ясне зверху гори.

До землі впали учні Христові,

бо жах прошив їм серця до дна,

бо притьмив зір їх блиск той чудовий,

те непонятне чудо Христа.

І слово тихе далося чути,

перший промовив святий Петро:

"Христе, з Тобою добре нам бути,

Тобі поставим ось тут шатро".

Добре нам бути, Христе, з Тобою,

чи то в днях слави, чи в днях грози.

Веди нас, просим, все за Собою

в край вічний щастя, слави веди.

 

Роман Юзва
Спас

Вже яблука соком налиті,
ми в нашім саду їх нарвем.
Щоб Духом святим освятити,
до Божого храму несем.

Землі соковита окраса
у кошик святковий лягла.
Ми радо святкуємо Спаса,
щоб спас нас від всякого зла.

А потім, вернувшись додому,
ми сядем сім’єю за стіл,
помолимось Богу святому,
дари станем їсти святі.

І славити будем Ісуса,
що дав нам багатство земне.
З ім’ям Його всяка спокуса
Розвіється й нас обмине.

 

Олекса Кобець
Найсолодше свято

Сьогодні Спаса. Звідусіль
на наше свято храмове —
із хуторів, і з дальніх сіл —
народ нестримано пливе.

У церкві Служба Божа йде,
і від свічок в очах мигтить,
і лине спів, і дзвін гуде
на весь Господній світ!

І купки яблук золотих
круг церкви — колом запашним:
сьогодні тут посвятять їх,
щоб можна їсти всім.

А так за церквою — намет.
Під ним — на гарбах, у бочках —
варений мед, і просто мед,
і мед у щільниках.

Не можна повз намет пройти,
хоч як би там не уникав,
щоб сивий пасічник пустив
і не почастував…

Ну, й добрий мед! Та що й казать?
Хто з діток гірко не зітхне,
що Спаса — найсолодше з свят —
на рік лише одне?!

 

Успіння Пресвятої Богородиці
(28 серпня)

Лідія Дяченко
У вирій

„Сину! — ячала, кликала, —
Сину, візьми й Мене...”
В тому жалю великому
квітло життя земне
світлим чеканням вирію.
«Сину!» — ятрило вись
болем, любов’ю, вірою...
О Пресвята, дивись:
знову архангел з вісткою —
про відлітання час .
Радістю тихо-чистою
затрепетала враз
Мати. Обіймів Синових
пломінь Її зігрів...
Свято у небі синьому
ангельський хор дзвенів.

 

Приготуйся, вишній троне
Народна пісня

Приготуйся, вишній троне,
світом сумно вдарте, дзвони:
вже йде Діва Богомати
в небі вічно царствувати,
у Сіоні в зір короні
разом з Сином
Своїм єдиним.
Празник вітайте, пісні співайте
на честь Марії!

О, Маріє, світу Мати,
йдеш одіта в світлі шати,
і радіють неба хори,
срібних ангелів собори,
йдуть рядами із піснями
Тебе вітати,
Господня Мати,
Господню звану, так довго ждану
всіми святими.

В небі слава, радість, втіха —
на землі туга велика:
апостоли гірко плачуть,
вже Пречистої не бачать.
Серця в’януть, сльози кануть,
бо їх надія,
Діва Марія,
квітка лілея, з тілом-душею
в небо злинула.

Не сумуйте, вірні діти,
вже вам лиха не терпіти,
ваше серце не змарніє,
бо над вами все Марія,
Божа Мати благодати
про усіх дбає,
охороняє,
помочі-ласки в Сина благає,
на вічні віки!

 

о. Йосиф Кишакевич
Твоє Успення

Твоє Успення святкуєм, Маріє,
в піснях, у славах, псалмах,
в Твоїм Успенню наша надія,|
Ти нам вказала до неба шлях.

В Твоїм Успенню, Маріє Мати,
Ти нас не лишиш бідних сиріт,
не даш задарма нам пропадати,
хоч вже минає, минеться світ.

Хто лиш до Тебе йде з молитвами,
знайде у Тебе певний приют,
той не загине вбитий гріхами,
того врятуєш від адських пут.

Радуйся, Діво, Мати Маріє,
потіхо, щастя бідних сиріт,
Ти нам поможеш, в Тобі надія
на кращу долю, на ліпший світ.

Осінь

Різдво Пресвятої Богородиці
(21 вересня)

 

о. Іван Дуцько
В Назареті зацвіла лелія

В Назареті зацвіла лелія,
то на світ родилася Марія,
Діва прекрасна, як зоря ясна,
як ся з’явила, всіх звеселила
на землі!                    

Веселися, Йоакиме, нині
і ти, Анно, що мати Дитині!
Старенька Анна, неплодною звана,
Доню цілує, щастя в Ній чує  
між людьми.                  

Діти Єви вітають Марію,
бо вже бачать спасения надію:
родилась Чиста Діва-Невіста, 
Святе Дитятко, як ангелятко  
із небес.                    

Незчисленні ангели ликують
і блаженні святі торжествують,
вже оглядають і величають    
Земну Дівицю, неба Царицю    
Марію.                       

Знає добре Бог Отець із неба,
як спасення зіслати нам треба,
з світа цілого для Сина Свого
Матір шукає і вибирає        
Марію.                       

О Маріє преблагословенна,
в Назареті для нас народженна,
ми Тя вітаєм, просим, благаєм
радосте многа, молись до Бога
із нами.

 

Роман Юзва
Різдво Богоматері

Прийшло вже Різдво Богоматері,
багряними стали гаї.
І зграї лелечі до вирію
летять, у далекі краї.

Земля оповита туманами,
дощі все частіше ідуть.
Ми щиро лелекам бажаємо,
щоб легко стелилась їм путь.

І шлемо молитви до Матінки,
щоб нам дочекатись весни.
Лелек проводжаючи, просимо,
щоб знов повернулись вони.

 

Воздвиження Чесного Хреста Господнього
(27 вересня)

Роман Юзва
Воздвиження Чесного Хреста

Животворящому Хресту
поклони наші і молитви.
На ньому вмер Ісус Христос,
щоб від гріхів нас відкупити.

Він тяжко мучивсь і страждав,
щоб освятити люд любов’ю.
Здолав своєю смертю смерть,
очистив світ святою Кров’ю.

Він вмер у муках і воскрес,
і до Отця зійшов на небо.
Щоб жити праведним життям,
Христа носить у серці треба.

 

Покрова Пресвятої Богородиці
(14 жовтня)

Дмитро Білоус
Покрова

Що розказував нам батько,
не забуть до скону,
про Покрову, Божу Матір,
про святу ікону.

Сарацини підступали
під мури Царграда,
хоч відважно бились греки —
не дали їм ради.

І коли вже воювали
за рубіж останній,
на всеношній святий Андрій,
а з ним Єпифаній

(його учень) раптом бачать
прямо перед ними
у повітрі Матір Божу
з багатьма святими.

І коли вже сил у греків
зовсім не ставало,
розпростерла Мати Божа
біле покривало,

омофор Свій, над їх станом,
благаючи стиха
про спасіння того граду
від біди і лиха.

Підбадьорені святими
словами молитви,
вийшли греки з небезпеки,
не програли битви.

Й нам в родині Мати Божа
додавала сили.
Богоматері ікону
ми дуже любили.

І тепер прохаєм часто,
зустрівшись із горем:
покрий же нас, Божа Мати,
Своїм омофором!

Серед нашого народу
надія не згине,
поки молишся за грішних,
Свята Берегине.

 

о. Василь-Богдан Мендрунь
Надії зірниця

Усі християни,
забудьте про рани,
вітаймо чудесну
Царицю Небесну.

І там, в Царгороді,
і в нашім народі
Ти — миру світлиця,
надії зірниця.

У пробну годину
вкраїнську родину
окрилиш Ти зором —
небесним покровом.

Нам заслона, оборона,
ось, Вона на троні
в горному Сіоні
руки підносить,
Господа просить:
„Сину мій, Сину коханий,
розв’яжи гріхів кайдани,
визволи всіх!”

 

Тітка Іванка
Сон Ганнусі на Покрови

Спить Ганнуся, дивні-дива:
серед неба Свята Діва,
Її хуста вниз спадає,
всю Вкраїну застеляє.

Дітоньки кругом кружляли,
святу хусту цілували.
Діва ручки піднімала,
діточок благословляла.

Нічка тиха, нічка ясна,
ген на небі Діва красна,
Свята Дівонька Марія
у Ганнусі в сонних мріях.

 

Надія Гуменюк
Покрова

Покрово, пречиста й свята,
козаків Покровителько
і наших звичаїв Хранителько!
Молюся тобі, Богородице  мила,
щоб славою Ти Україну покрила,
як землю багрянцем  дібров  —
щоб  ворог  ніколи її не зборов.
Даруй  нам щедроти Твої та чесноти 
для  помислів гарних і сил для роботи,
щоб в нашім краю панувала любов,
щоб завжди над ним був Твій світлий покров!

 

Собор Архістратига Михаїла і всіх Сил Безтілесних
(21 листопада)

 

Роман Юзва
Архангел Михаїл

Святий архангел Михаїл —
непереможний воїн Божий.
Він з неба скинув сатану
і став у Бога на сторожі.

Він захищає всіх від зла:
і небо, й тих, що вірять в Бога.
Всім людям радість принесла
його велика перемога.

За те ми молимось йому,
що захистив цей світ від скверни.
З ним люди віру збережуть
й повік на шлях гріха не звернуть.

 

Марія Чумарна
Михайло на білім коні

Кому срібний килим місяць простеляє,
а зоря-зірниця зерном засіває?
Кому вітри буйні у сумерки грають,
кого так велично на землі вітають?
То їде Михайло на коні біленькім —
креше з-під копитця снігом молоденьким.
На ріках глибоких срібні мости мостить
і звірят, і діток закликає в гості.

 

Валентина Бондаренко
Михайла

Вранці раптом знялася віхола,
повалив пелехатий сніг.
Каже дід: — То Михайло приїхав
до села на білім коні.
Снігу випало небагато,
трохи землю лиш притрусив,
так щороку бува на свято
Воєводи Небесних сил.
Пиріжків напекла бабуся,
дзвони в храмі гули, гули...
Тож піду і я помолюся,
аби люди в мирі жили.

 

Леонід Полтава
Архангели

Архангели , архістратиги ...
Такі незвичні ці слова.
Вони прийшли з тієї Книги,
з якою думка ожива.

В Апостолів святому слові
на землю сила їх прийшла:
це вічні воїни Христові,
це вічна правда проти зла.

Ми їх не бачим, бо людині
не все побачити дано,
та над Тризубом України
їх крила — наче знамено!

 

Неоніла Стефурак
Ангел

Ангел Анну пеленає.
Ангел все на світі знає.
Понад Анди чи Карпати
гарно з ангелом літати.
Ангел з Анною — навіки.
Ось вона уже велика,
храм на аркуші малює
й славить Бога: «Алилуя!».

— Ось і закінчилося святкове коло, — зітхнула Христинка. — Шкода.
— Але ж книжка іще не закінчується? — стурбовано спитав Богданчик. — Я так звик, що ми щовечора читаємо гарні вірші. Мені цього бракуватиме.
— Ні-ні, — заспокоїла хлопчика сестра. — Тут іще багато віршів. Ми лише переходимо до наступного розділу.
— А як він називається?

До змісту ЗОЛОТА КНИЖКА Упорядник Галина КИРІЄНКО Серія "Християнська читанка"