ЗОЛОТА КНИЖКА
Упорядник Галина КИРІЄНКО
Серія "Християнська читанка"

VI. Навчиш мене

— Дивна назва — «Навчиш мене», — засміявся Богданчик. — Що вона означає?
— І нічого не дивна, — не погодилася Христинка. — Хто наш головний Учитель?
— Господь.
— Правильно! Тож, гадаю, в цьому розділі зібрано вірші про різні християнські чесноти, яких ми маємо навчитися від нашого Спасителя. Логічно?
— Може, так, а, може й ні, — не захотів одразу погоджуватися хлопчик.
— Є лише один спосіб перевірити слушність моєї здогадки, — усміхнулася його сестра.
— Який?
— Почитати вірші.

 

Василь Щурат
Навчиш мене

Навчиш мене
сумному очі втерти;
навчиш мене
в любові жити й вмерти;
навчиш мене,
як зберегти набожність,
в руках завзятість,
в мові осторожність;
навчиш людей судити обережно,
прощати всім,
як Ти прощав безмежно, —
і ворога
приймати щоб прихильно;
навчиш трудитись
терпеливо, пильно, —
слівцем найменшим,
думкою одною
не провинитися
перед Тобою.
Під Свій покров
прийми Свою дитину!
Служу Тобі
до смерті, до загину.
В Твоїх руках
моя спочила доля.
Нехай Твоя
свята сповниться воля!

 

Зоя Жук
Легенда про сім чудесних  перлин

Повім тобі, друже,
одну таємницю:
серце людини —
Господня скарбниця,
і дуже важлива робота —
збирати перли-чесноти.
Про це варто знати всім —
перлинок Господніх сім:

смирення, щедрість, доброта,
лагідність, стриманість, чистота
і працелюбність
                                   — треба
із ними іти до неба.

Та сім драконів лютує —
на перли коштовні чатує:

гордість, блуд і заздрість,
лінощі, гнів і скнарість,
зажерливість
— їх імена.
Мета в них пекельна одна —
пограбувати скарбницю,
а душу замкнути в темницю!

Та бути завзятим ти маєш.
І лютих драконів здолаєш.

 

Роман Завадович
Запорука любові

Любіть, мої діти, все добре і гарне,
відкиньте лихе і пусте
і будьте душею, як небо безхмарне,
як сонце на нім золоте.

Тоді вас полюбить Господь, що на небі,
і Мати Христова Свята —
вони подадуть вам опіку в потребі
і довгі щасливі літа.

 

Борис Грінченко
Як сонце могуче, такий будь і ти

Як сонце могуче, такий будь і ти:
на доброго й злого ти рівно світи,
освічуй їм шлях, щоб до правди іти.
Як сонце — в надхмарному краї сіяй,
низькому до себе сягнуть не давай:
бо небо високе — то рідний твій край.

 

Сергій Рачинець
Правда

Є Правда на світі,
як сонце, вона:
і гріє, і світить,
земна й неземна.

Вона не погасне,
хоча б хто й хотів.
Ні долі, ні щастя
без неї в житті.

У горі — розважить,
підкріпить в борні,
Розкаже, підкаже,
хто друг твій, хто — ні.

В біді допоможе,
не зрадить вона,
бо Правда ця Божа
у світі — одна.

Поклав її в душу,
відкинувши гріх.
То — хліб мій насущний,
то  — мій оберіг.

 

Олександр Кониський
Свята правда

“Люби других, як сам себе,
і ворогу не мисли злого;
чого не хочеш для себе,
не побажай того другому”.
уся наука в сих словах,
святої Правди тут скрижалі,
другої правди не бува,
одну її я тільки знаю.
Не буде їй вовік кінця,
вона не вмре і не загине,
і з-під тернового вінця
вона й до нас колись прилине.

 

Олекса Степанович
Сокіл

Просто! Не йти праворуч,
ані ліворуч — ні!
Хай лише вітер поруч,
вічний сурмач борні.

Вітер, що хмарі в груди,
в груди, в горби хребта.
Поруч хай вітер буде,
а в далині — мета.

Чорно кругом, чи біло,
не зупиняти рух!
Може зламатись тіло,
але ніколи дух.

 

Юрій Шкрумеляк
Ми всі діти

Ми всі діти українські,
український славний рід,
дбаймо, щоб про нас, маленьких,
добра слава йшла у світ.

Дбаймо, щоб той скарб любові,
що нам Бог в серця вселив,
рідну землю й рідний нарід
прикрасив і збагатив.

Все, що рідне, хай нам буде
найдорожче і святе,
рідна віра, рідна мова,
рідний край наш над усе!

Щоб про це ми не забули
ні на хвилю, ні на мить.
Хай Господь Святий із неба
нас малих благословить!

 

Роман Завадович
Не цурайтесь мови

Не цурайтесь мови — мови тата й мами,
мови діда й баби, предків наших всіх.
Бо її цуратись — сором непошани,
бо її цуратись — перед Богом гріх!

На землі народів Бог створив багато
і подарував їм скарб усяких мов,
а у кожну мову, гарну і багату,
вклав Свою небесну ніжність і любов.

Всі народи світу — то Господні діти,
всіх народів мови — то Господній дар,
але мова мами — найрідніша в світі,
в ній є все: і святість, і краса, і чар.

 

Борис Грінченко
Зорі

Мамо, люба, глянь як сяють
ясні зорі золоті!
Кажуть люди: то не зорі,
сяють душі то святі.
Кажуть: хто у нас на світі
вік свій праведно прожив,
хто умів людей любити,
зла нікому не робив, —
Бог послав того на небо
ясно зіркою сіять …
Правда, мамо? — то все душі,
а не зорі там горять!
Так навчи ж мене, голубко,
щоб і я так прожила,
щоб добро робити вміла
і робить не вміла зла.

 

Павло Грабовський
Дітям

Перша думка наша, діти,
            краю рідному;
першу працю присвятити
            люду бідному!
Усім серцем полюбляти
            вчіться кожного,
з тяжких злиднів визволяти
неспроможного.
Чули заповідь Господню:
            всім любитися,
а не рить другим безодню
            та злобитися!
Отож будьмо, діти, певні
по-Господньому:
завжди милі, завжди кревні
            одно одному!

 

Любов Забашта
Людина починається з добра!

Людина починається з добра,
із ласки і великої любові,
із батьківської хати і двора,
з поваги, що звучить у кожнім слові.
Людина починається з добра,
з уміння співчувати, захистити.
Це зрозуміти всім давно пора,
бо ми прийшли у світ добро творити.
Людина починається з добра,
із світла, що серця переповняє.
Ця істина, як світ, така стара,
а й досі на добро нас надихає.

 

Іван Котляревський
Де згода в сімействі

Де згода в сімействі, там мир і тишина,
блаженні там люди, блаженна сторона.
Їх Бог благословляє, добро їм посилає
і з ними ввік живе, і щастя їм дає.

Де згоди немає, там мир не царить,
там Бог не вітає, добро їм не дарить.
Руйнуються пожитки, добро їх, їхні дітки,
все марно пропаде... все марно пропаде...

Пошли нам, Боже, згоду, і мира Твій покров,
щоб жити в Твоїй волі, і щиру дай любов!
Пошли нам щастя й долю, щоб жити в Твоїй волі,
Ти нас благослови! Ти нас благослови!

 

Галина Манів
Серце золоте

Сказав Господь: «Збирай скарби на Небі».
А як їх там збирати, знаєш те?
В журбі і в щасті, в будь-якій потребі
плекай свій скарб — це серце золоте.

Роби добро і не чекай подяки,
шукай повсюди чисте і святе
та обминай спокуси усілякі —
отак здобудеш серце золоте.

І у лиху, нерадісну годину,
як посмішка недобра розцвіте,
звелить Господь: « Облиште цю дитину!
У неї серце справді золоте!»

 

Дмитро Білоус
Треба ближнього любити

Здавна кажуть добрі люди,
ближніх Бог велів любити,
і завжди для них і всюди
треба нам добро робити.

І найкраще — знаю нині,
коли совість підказала —
так зробить добро людині,
щоб вона про це не знала.

 

Лідія Компанієць
«Порозумілися»

Сказав спокійно брату
я вчора річ таку:
— Он бачиш — солов’ята
стрибають на бузку?
Яка в них дружба щира!
А злагода яка!
Вони поділять миром
пір’їнку і жука;
і воду, і зернята
по честі — на обох.
А ми з тобою, брате,
не миримось удвох.
У нас — за м’яч потертий,
за  куцого коня,
за марку на конверті —
баталія щодня.
Давай-но жить у згоді!
Ти ж перший битись звик. —
А брат:
— Ну, годі, годі… —
та як штурхне у бік!

 

Лідія Дяченко
Урок смирення

Урок смирення тут від Бога:
увечері в Страсний Четвер
Ісус-Учитель учням ноги
умив і рушником утер.

 

Тетяна Євдокимова
Найбільша чеснота

Першим Бог створив Адама,
Господу не був слухняний.
Знай: з недобрих вчинків всіх
неслухняність — перший гріх.

З давнини є приклад нам:
слухав Бога Авраам.
Довіряв словам Господнім.
Друже, вір і ти сьогодні!

 

Олеся Мамчич
Неслухнянка

Настрибала на Богданка
неслухняна неслухнянка.
Неслухнянка невеличка
зіпсувала вираз личка.
Раптом стали у синочка
змійгориничеві очка,
аж такого злого личка
налякалася сестричка.
Та Богданка вивчив тато,
як молитовки читати —
від молитовки з Богданка
повтікала неслухнянка!

 

Микола Сингаївський 

Все починається з малого

Все із доброго чи злого —
починається з малого.
Листя виросте з листочка,
з нитки витчеться сорочка.
Хліб — з маленької зернинки.
Дощ — із чистої краплинки.
День турботою почнеться —
все довкола усміхнеться.
Проганяй мерщій дрімоту
і рукам давай роботу.
І роби невтомно, вміло
хоч мале, та добре діло.

 

Павло Грабовський
Честь і слава всім трудящим

Честь тому, хто в землю чорну
в спеку, в холод піт свій ллє.
Честь тому, хто коло горну
важким молотом кує.

Честь і слава всім трудящим
в кузні, в шахті чи з серпом;
хай для вас життя їх кращим
буде прикладом, зразком.

 

Петро Король
Істина

Коли в собі відкриєш висоту
гарячих і терпких людських мозолів,
що колосками на ряднині поля,
звеличені, любов’ю проростуть,
тоді ти істину просту збагнеш,
що труд і щастя — це одне-єдине,
і лиш тоді назавжди збережеш
в собі нове народження людини.

 

Максим Рильський
Святий хліб

— Не кидайсь хлібом, він святий, —
в суворості ласкавій,
бувало, скаже дід старий
малечі кучерявій.

— Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —
іще до немовляти,
щасливий стримуючи сміх,
бувало, скаже мати.

Бо красен труд, хоч рясен піт,
бо жита дух медовий
життя несе у людський світ
і людські родить мови.

Хто зерно сіє золоте
в землі палку невтому,
той сам пшеницею зросте
на полі вселюдському.

 

Галина Кирпа
Бог і задачка

Сушу голову над задачкою,
а вона не піддається.
Та ну її!
Кидаю марудну роботу й прошу:
? Боже, поможи! Твоя черга!

Сиджу годину…другу ?
витрішки продаю.
Нехай Бог задачку розв’язує!
Чого доброго,
можна досидіти до старості
й не діждатися.

Ану, капосна задачко,
відкрий таємницю!
Ну от, давно б так!
Нарешті!
Вийшла!

То ж бо й воно:
Бог ще ніколи й нікому
не помагав
продавати витрішки!

 

Микола Щербак
Не відкладай!

— Я зроблю це в понеділок! —
сам собі казав Тодось.
Але взятися до діла
щось охоти не знайшлось.

— Хай, зроблю це у вівторок, —
але знов серед забав,
повних сміху, співомовок,
день немов у воду впав.

— Середа — гарніша днина!
Це пів тижня. — Та біда:
не оглянувсь ще хлопчина —
вже й минула середа.

— Ну, напевно вже почну я
цю роботу у четвер…
Але все, що не візьму я,
з рук летить. І що ж тепер?

— Може, п’ятниця поможе?
Мушу конче все почать.
Проминає тиждень!.. Боже!
Треба дуже поспішать.

— Ні, найліпше — це субота!
Вільний день і вільний час:
та субота — не робота!
Весь порив чогось погас…

— Ось прийшла й свята неділя…
Чи робити? Буде гріх!
І з того усього діла
В хлопця вийшов просто… сміх!

Що ж порадити хлопчині?
Наш Тодосику, ти знай:
все зроби, що можеш нині,
а на завтра не лишай!

 

Зоряна Живка
Годинникар

Каркав крук-годинникар:
"Кар-кар-кар!
Часу я у вас не крав!
Хто ж ловив частенько ґав,
сам свій час і змарнував!"

 

Дмитро Білоус
Мудрі поради

***
Добро — це Богу на догоду,
            воно не піде надарма:
криниця, даючи нам воду,
оновлюється і сама.
***
Клич собі сумління на підмогу,
бо в житті критерії одні:
робиш ти добро, то служиш Богу,
робиш зло, то служиш сатані.

***
Де я чув уперше вираз цей?
У дитинстві, від старих людей:
той, хто ласий до нечесних грошей —
годуватиме тюремних вошей.

***
Чом до людських страждань байдужі
і лиходій і лихослов?
В лихих людей — камінні душі,
в лихих людей — холодна кров.

***
Заздрі! Вас (і це підкреслить мушу)
власна вдача в землю загребе.
Чорні заздрощі пустивши в душу,
знищуєте ви самі себе.

***
Знай, що сваритися не варт,
тим більше з приводу дрібного.
Частіше переходь на жарт —
і тільки виграєш від того.

***
Людину лиш на себе схожу
шукаєш ти й кричиш щосили:
„Ненавиджу! Терпіть не можу!”
а хочеш, щоб тебе любили.

 

Олена Плавенчук
Проста істина

Виструнчує думки Святе Письмо
і голосом Ісуса промовляє:
ти вибіли життєве полотно,
щоб серцем чистим досягнути Раю.

Як світло Божа істина проста,
як берег, що вмивається водою:
із іншими поводься, друже, так,
як хочеш, щоб поводились з тобою.

 

Наталя Назар
Дві хустинки Фаустинки

У Фаустинки дві хустинки в кишені,
на столі у неї яблучка свячені.

Дві хустинки в Фаустинки — річ звичайна.
Першу треба їй для себе — бо охайна.
Ну а другу — цю для ближнього тримає,
хтось заплаче — вона слізки витирає.

У садочку в Фаустинки
є три кущики малинки.
Ну звичайно, не для себе вся малинка —
вміє з іншими ділитись Фаустинка.

 

Мирослав Петрів
Шануй старших

— Діти любі, — каже мати, —
треба старших шанувати,
то дасть Господь всього світу
й вам прожити многі літа…

Варт пошани сивий волос
і старенький тихий голос;
і тим зморшкам придивіться,
встаньте з місця, поклоніться!

 

Сергій Тихолоз
Бувають сонечка

Бувають сонечка

у віконечках...

А буває сонечко —

у відеречку...

Коли доня маленька,

Лідонька,

несе з кринички

водичку

бабі Марії

напитися.

Худеньке таке

й чорнявеньке

дівчаточко несе сонечко,

несе сонечко

у відеречку —

бабі Марії

напитися.

 

Інна Кульська
Добрий вчинок

На автобусній зупинці
зустрічав бабусю внук.
Із села везе гостинці,
то нехай не трудить рук,
внучок зробить добрий вчинок:
він зустріне, привіта,
піднесе важку корзину,
бо така ж кругом сльота…

На зупинці все у русі:
із автобусів тісних
раз у раз якісь бабусі
вибираються на сніг.
Внук глядів, як на спектаклі,
поки ноги не поклякли.
Налічив, немов на сміх,
сорок сім бабусь чужих.
А своєї все нема.
Наморочився дарма.
Подивився на годинник
і зітхає: — От, діла,
був зробив би добрий вчинок,
та… бабуся підвела.

 

Галина Кирпа
Я бачила

Я бачила
стареньку-престареньку бабусю
біля аптеки.
Вона гладила
старенького-престаренького песика,
схожого на дідуся.
Вона стояла без рукавичок
і руки в неї
були червоні від морозу.
Не сваріть мене, мамо,
я не загубила рукавичок,
я віддала їх бабусі,
щоб їй тепліше було
гладити
старенького-престаренького песика,
схожого на дідуся.

 

Віра Багірова
Відцуралися Івася

Відцуралися Івася
хлопці ті, що з ними грався,
бо невихований Йвась
обзиває їх весь час.

Набундючився хлопчина —
не знайде в собі причини.
Розсміявся. А між тим
плакав ангелик над ним.

 

Марія Хаткіна
„Я! Я! Я!”

Розмові заважає „я”,
бо тема в кожного своя.

— Я левів вчусь дресирувати! —
хвалився Гриць веснянкуватий.

Та перебив його Тарас:
— Я з’їв великий ананас!

— Я!Я! — кричала Іра, —
принесла приз із тиру!

— Я пуделя підстриг, як лева!
— Я в тирі справжня королева!

— Я прибирав сьогодні в хаті!
— Я... Дайте вже мені сказати!

Ніхто не вислухав нікого,
ніхто не зрозумів нічого,

бо тема в кожного своя,
ще й дуже заважає „я”.

 

Оксана Сенатович
Балакуни

Торочив базіка всім:
— Я збудую диво-дім!

Торохтій допомагав —
дошки язиком «тесав».

Теревенив пустомеля:
— Скоро будуть стіни й стеля!

Говорун клав на словах
з бляхи цинкової дах.

І патякало патякав:
— Все я полакую лаком!

Балакуха щебетала,
нахвалялась, обіцяла
для гостей спекти в печі
пиріжки і калачі.

В дім без вікон і дверей
талалай скликав гостей.
На гостину всі прийшли
але дому не знайшли.

Ні дверей, ані стіни…
Он які балакуни!

 

Галина Чорнобицька
Хто із нас додержав слова?

Як торік був Мамин День,
день вітання і пісень,
то хороші подарунки,
і вишиванки, й малюнки,
гарні китиці квіток
мала мама від діток.
Всі ви маму цілували,
всі ви мамі обіцяли:
"Будем чемні з цього дня
і слухняними щодня.
Даємо тобі ми слово
все робити без відмови
і послухатись ураз,
тільки скажеш що до нас".
З того часу рік минає,
і дитина кожна знає:
Мамин День приходить знову.
Хто із вас додержав слова,
обіцянок не забув,
хто слухняним завжди був?

 

Лідія Компанієць
Татова порада

Прибіг щодуху син додому,
до тата голосно гука:
— А я провідав у лікарні
свого товариша-дружка!
Тож правда, тату, я — чутливий
і маю серце золоте?

Замисливсь тато на хвилину
і так сказав йому на те:
— Коли тебе в тяжку годину
людина виручить з біди,
про це добро аж поки віку,
ти, синку, пам’ятай завжди.
Коли ж людині щиросердо
ти зробиш сам добро колись,
про це забудь, аж поки віку,
мовчи й нікому не хвались!

— Ти таки мала рацію, — нарешті погодився Богданчик. — Цей розділ справді про чесноти.
— Ти це одразу зрозумів, тільки не захотів визнати.
— Але ж врешті визнав!
— Ще б пак! Адже тут є вірш, який так і називається «Навчиш мене».
— Так, і в ньому про те, чого має навчитися дитина від Ісуса. І в інших віршах теж.
— І чого має навчитися дитина від Господа, як ти зрозумів?
— Бути трудящою, слухняною, чемною, доброю, зібраною, додержувати слова, берегти природу…
— І не бути хвальком, еге ж? — підморгнула братикові Христинка.
— Еге ж, — почервонів аж до вух Богданчик.
— А ще ти забув про найголовніше, — поспішила перейти на іншу тему сестра, щоб не засоромити хлопчика остаточно, — про любов. Треба любити всіх людей, а найперше свій народ і свою рідну мову.
— І як я міг про це забути?! З цього ж усе починається, правда?
— Найсвятіша правда! І світ Господь створив у великій любові.
— Тому він такий гарний!
— Ось про це ми й прочитаємо у наступному розділі. Він так і називається…

До змісту ЗОЛОТА КНИЖКА Упорядник Галина КИРІЄНКО Серія "Християнська читанка"