Зінаїда ГРІЄВА  

Вірші зі збірки «Знайомство»

Іграшка

Ось поглянь
яка подушка.
Це – улюблена
подружка.
Іграшка моя м’якенька,
І послушлива й товстенька.
Навіть котик
Цю подушку
Залюбки кладе
Під вушко,
Спить в обіймах
Тільки з нею,
Бо вважає теж
С в о є ю.

Знайомство

Ой, яка гарненька киця
На стежині чепуриться,
Мов пухнастенький клубок
Прикотився із казок.
Ну, сховай же свої дряпки,
Дай торкнутися до лапки!
Киця виявилась злою,
По клубочку провела,
Потім за маленьку лапку
Не знайомиться з малою,
Все одно разок мала
По клубочку провела.
Потім за маленьку лапку
Обережненько взяла,
І клубочок той пухнастий
Ніжно так обійняла.
І ВОНИ СТАЛИ ДРУЗЯМИ!

Бджілка-трудівниця

Бджілка-трудівниця –
Турботлива мати,
В садок полетіла
Нектару набрати.

Летіла, стомилася,
Крилечка тремтять,
І ніженьки згинаються,
Й оченьки болять.

Знесилена сіла
а яблуні цвіт.
Ледь-ледь відпочила
І знову в політ.

Їй треба додому
Скоріше летіти,
Бо вдома чекають
Гостинчика діти.

Півник – Ку-ку-рік

– Ку-ку-рі-ку!
Ку-ку-рік!
Ясне сонечко,
Привіт!

Кинь промінчик
За фіранку,
Та розбуркай кицьку
Бранку.

Бо пухнаста ледарка
Любить довго спати,
А вона тебе повинна
Чемно привітати!

Сонце кинуло
Промінчик,
Той – хутенько
Скік-поскік! –
Лоскотнув кицюню
Бранку
В теплий носик
Й миттю зник.

Враз прокинулась
Кицюня,
І з собою привела
Двох синів
Та донечку,
Щоб пронявкати подяку
Лагідному Сонечку.

Пухнаста сплюха

Киця гарненька
Ласунка маленька
Така вже пухнаста,
І біла-біленька.
А як покуштує
Сирок чи сметанку
Скоріш на подушку,
Й муркоче до ранку.
– Агов, мишеня,
То гостинчик не твій!
Лизнуло сметанки –
До нірки мерщій.
Якщо вушка киці
Той шурхіт почують,
То й ніжки хутенькі
Тебе не врятують.
ТОЖ ПОКВАПСЯ!