Чарівне слово «НІ» і пожирачі часу

Минулого разу ми з вами говорили про те, що робити з надмірною звичкою до дискутування (читай, гаяння часу) в інтернеті. Цього разу поговорімо про подібні дискусії в реальності – і, зокрема, про чарівне слово «ні». Якщо ти вживаєш його частенько, не перегортай сторінки. Адже наша мета – зробити так, аби слово «ні» вживалося саме тоді, коли треба.

Мабуть, кожному з нас знайома ситуація: робиш сконцентровано якусь справу і раптом дзвонить телефон, пише Іола.

– Привіт! Що робиш!?

“О Боже! Знову телефонує моя набридлива знайома, і так невчасно! Як завжди!” – знову з розчаруванням подумала я.

Саме з’явилося натхнення, тільки сиди і пиши – а тут один дзвінок – і тебе вже збили з настрою! Знаєш, що найбільш образливе в цій ситуації? А те, що, по суті, говоримо ми ні про що, а час іде, натхнення зникає, а відмовити дівчині якось негарно з мого боку…
Після тридцятихвилинної розмови “про все і ні про що” починаєш гніватися на себе і на весь світ. Караєш себе за те, що вчасно не змогла сказати ”ні”, покласти слухавку, дописати твір, за те, що згаяла дарма дорогоцінний час, який вже не повернути… А все тільки через те, що комусь не було куди згаяти час і обов’язково потрібно було подзвонити саме мені!
Ну що, я думаю, мої любі читачі, у цій ситуації кожен впізнав себе. Таке, дійсно, з кожним буває. Але можна зробити і так, щоб час взяти під свій мудрий контроль і нікому не дозволяти втручатися і заважати вам в певний момент часу. Про це поговоримо трішки пізніше, а зараз коротко розповім вам про “Пожирачів часу “або “Вампірів часу”, людей, які крадуть ваш дорогоцінний час.

Класифікація “пожирачів часу”:

1. “Агресори”.
Це люди, які завжди когось критикують, підозрюють, сунуть ніс не у свої справи, занадто активні помічники. Вони дуже вміло володіють твоїм часом і увагою, і, як наслідок, змушують відволікатися від справ.

2.”Нещасні” або “Жертви”.
До цього типу належать люди, які є повною протилежністю “агресорам”: люди, які чимось ображені, а також жертви власної доброти і порядності. Жінки, які належать до цього типу, приходять на роботу в сльозах, і розповідають про те, хто їх образив. Дуже часто такі люди люблять перемити всім кісточки.
Такі особи мало того, що забирають час, вони ще й володіють талантом вговорити когось зробити за них якусь роботу, дати щось в борг або зробити якусь послугу(звичайно, не рахуючись з вашими важливими справами). Якщо ж запропонувати їм конструктивний підхід до справи – наприклад, дати подрузі, котра скаржиться на відсутність уваги протилежної статі, координати спортзалів та перукарні – може виявитися, що виправляти ситуацію вони зовсім не хочуть…

Методи боротьби з “пожирачами часу”:

1. Завжди, коли ви робите якусь важливу справу, яка потребує повної уваги, намагайтеся вимикати пристрої зв’язку. Бажано навіть повідомити своїм найближчим родичам про те, щоб вас не турбували в певний момент часу;

2. Якщо вже ви підняли слухавку, то намагайтеся давати якомога коротші відповіді на запитання;

3. Коли маєте роботу в інтернеті, то спробуйте не заходити до соціальних мереж, тому що в будь-який момент можуть потурбувати віртуальні друзі.

4. Умійте сказати “ні”, якщо справа того потребує. І не соромтеся так сказати, наче ви когось ображаєте цим. Можна сказати, щоб передзвонили в інший час; втім, зараз про це – детальніше.

Це нормально – сказати «Ні»

Уявімо конкретну ситуацію…
Тобі 17 років. Ось всі події, які трапилися з тобою сьогодні! Добре?
Твій друг попросив у тебе на вихідні твій mp3-плеєр, і ти погодився (хоча не хотів).
У неділю вранці ти домовився з друзями піти у кіно, але у школі тебе просять прийти у неділю, щоб зробити стіннівку до Дня Математики (ти погоджуєшся, хоча не хотів цього робити).

Телефонував однокласник і хотів поговорити про матеріал з історії, який йому потрібно підготувати. Ти погоджуєшся. Це займає годину твого часу.

У тебе є шкільна робота, на яку тобі потрібно, щонайменше 3 години. Для виконання тобі потрібен Інтернет. Але вдома, якісь проблеми з Інтернет-з’єднанням, і ти вимушений їхати на автобусі до міської бібліотеки. І так далі…

Знайома картина? Завжди казати «Так» може стати звичкою. Є хороші звички, а є не дуже, і звичка завжди відповідати «Так» належить саме до тих, без яких іноді можна і обійтися.
Постійна відповідь «Так» може нашкодити тобі. Іноді ми повинні відповісти «Ні».

Так само, як сказати НІ наркотикам, НІ алкоголю. Ми повинні знати свою межу і бути готовими дотримуватися її. Скажи «Ні», і зрозумій це! Якщо щось виходить за межі, які ти встановив собі сам, будь готовий сказати «Ні» і май це на думці!

Як сказати «Ні»?

Всі ми опиняємося у ситуаціях, коли знаємо, що повинні сказати «Ні», і, все ж таки, ми не знаємо, як це зробити, тому що ми переймаємося, як на це відреагують наші співрозмовники. В більшості ситуацій ти завжди кажеш «Так», хоча глибоко у душі хочеш сказати «Ні». Ти хвилюєшся, що можеш зіпсувати стосунки з іншою людиною, якщо не даси згоди.           

Ти, як і багато інших людей, можеш відчувати свою провину через те, що ти сказав «Ні». Таким чином все закінчується тим, що ти відчуваєш себе відповідальним за почуття іншої людини, ніби її щастя залежить від твоєї згоди.

Але не забувай, всі ми відповідальні лише за свої власні почуття. Ніхто більше не може мати такої відповідальності, крім тебе. І коли ти весь час кажеш «Так», люди звикнуть до того, що ти зі всім погоджуєшся. Ти не дозволяєш цим людям брати відповідальність за свої власні почуття.

Обдумай ретельно ситуації, на які ти погодився нещодавно. Ти вважаєш, що через те, що ти сказав «Ні», коли у тебе попросили твій плеєр, дружба зруйнується? Так? Ну, тоді це була не дружба.

Це добре – бути корисним, уважним і всім допомагати, але є велика межа між «бути корисним» і «бути використаним». Невже ти хочеш відчувати себе ганчіркою для миття підлоги?

Все ж, більша частина з нас вважає, що, якщо ми відповіли «Ні», це означає, що до нас вже не можна звернутися за допомогою. Цим ми створюємо негативну залежність в наших стосунках з іншими людьми, що не є нормальним. Здорові стосунки – це коли ти можеш бути відкритими та чесними, бути щирим у своїх почуттях, і знати, що інша людина приймає це.

Також важливо знати, що ти можеш бути РЕАЛЬНИМ у стосунках з людьми. Такі стосунки дійсно базуються на дружбі, а не на тому, чи скажеш ти «Так» кожного разу, коли тебе щось попросять, в такому разі ти будеш відчувати себе пригніченим та «контрольованим» іншою людиною.

Окрім того, кожного разу, коли ти кажеш «так», а хочеш сказати «ні», десь в куточку душі назбирується злість – і з кожним разом її ставатиме ще більше. В результаті це може призводити до того, що ти почнеш «їсти» сам себе», тобто – до різних болячок, які останнім часом називають «психосоматичними»… Воно тобі треба?
Ти можеш це змінити!

Як навчитися казати «ні», коли це потрібно?

Зміни почнуться, коли ти зрозумієш, чому ти так часто відповідаєш на все «Так», що змушує тебе це робити?

Зроби список з останніх ситуацій, де ти відповів «Так» і «Ні». Спитай себе, що тебе змусило відповісти «Так», коли ти насправді цього не хотів. Переоціни свої відповіді і подивись реально, як би ти міг сказати «Ні», коли це потрібно, і проаналізуй наслідки. Ти зрозумієш, що відповідь «Ні» була б прийнята іншою людиною, і ваші стосунки не були б зіпсовані.

Як говорити «ні» на практиці?

Є два типи комунікації між людьми. Усна (розмовна) і не усна комунікація (жести та мова тіла).

Коли ти відчуваєш, що мусиш сказати «Ні», і готовий це зробити – говори і розумій це. Говори це спокійно, в твоєму голосі повинен звучати повний контроль над собою і ситуацією. Твої жести повинні відповідати тону твого голосу. Дивися людині в очі і не відводь погляд.

Можливо, це буде для тебе трохи важким перші пару раз, тому що ти ламаєш звичку, яку ти сформував за певний тривалий час. Ламання звички теж вимагатиме часу.

Ти можеш тренувати свою усну і не усну комунікацію вдома доти, доки не почнеш відчувати себе повністю комфортно.

Май на увазі, що, знову ж таки, в глибині душі твій співрозмовник відчуває твою справжню позицію (яку з легкістю видасть мова тіла чи модуляції голосу). І якщо ти прагнутимеш одного, а говоритимеш інше, до тебе будуть ставитися з недовірою – навіть у тих випадках, коли сам твій співрозмовник не розумітиме, чому в нього виникає саме таке відчуття.

Що робити, якщо я кажу «ні», а інша людина мене не слухає?

Якщо ти сказав «Ні», а людина, якій це адресовано, не звертає на це уваги та не слухає, просто заяви їй ще раз, що ти незгодний, і «Ні» – це, врешті-решт – «Ні», подобається це їй чи ні. Ти маєш казати те, що насправді думаєш, а інша людина повинна поважати твої слова і почуття.

Якщо люди тебе не слухають, значить вони тебе не поважають, і в цій ситуації ти повинен зрозуміти, що ж відбувається. Покажи, що твоє «Ні» справді означає «Ні», а не навпаки.
Не йди на компроміси. Це твоє життя. Твій вибір. Якщо комусь це не подобається, то вони дізнаються, що ти говориш те, що думаєш і думаєш про те, що говориш. І це потрібно прийняти, інакше ваші стосунки не будуть ґрунтуватися на довірі та повазі. А якщо цього нема, то чи потрібні тобі такі друзі взагалі?

Нормально, коли люди розуміють, що твоє «Ні» означає «Ні», а «Так» означає «Так».

Не забувай казати «Так» коли це потрібно.

Ми часто відчуваємо, що ми ростемо, і маємо бути уважними до інших, маємо допомагати людям. Важливо зрозуміти, що є здорова егоїстична поведінка, тобто цілком нормальна та правильна. Ти маєш право казати «Ні», і не відчувати при цьому якоїсь провини.
Оскільки ти проявляєш увагу до себе та своїх почуттів, ти будеш мати набагато більше бажання відповісти «Так» в інших випадках, тоді, коли ти справді хочеш сказати «Так», допомогти, і ти будеш казати це тому що ти цього хочеш, а не через якісь обставини чи «сторонні міркування» на зразок «а що про мене подумають».
І – як бонус – коли ти справді допомагатимеш від щирого серця, а не через побоювання, що зіпсуєш стосунки – сил і настрою в тебе буде набагато більше!

джерело

 

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.