ХТО ТАКІ ДІТИ ІНДИГО?

Отроки, вустами яких Творець говорить зі світом, або ж чергове кільце в ланцюгу зеленої еволюції? Над цієї загадкою сьогодні б’ються десятки вчених зі світовим ім’ям.

Спеціалісти відзначають, що число дітей з непересічними здібностями останніми роками зростає.

Вперше термін «діти-індиго» з’явився в 70-і роки минулого століття. Так послідовники місячного вчення «нью ейдж» називали особливо здібних дітей. Чого тільки не приписували дитям-індиго — і здатність розмовляти з Богом в якійсь ангельській реальності і над-інтуїцію, яка може змінити світ. Запевняли навіть, що діти-індиго час від часу пригадують звідки вони прийшли на землю, і знають, що робиться в так званих тонких світах. Але головне (звідки, власне, і пішов термін «індиго») — це колір їх аури. Він темно-синій, я у новеньких джинсів.

Екстрасенси запевняють, що існування аури — силового поля людського організму — явище вже практично доведене. І деякі з них нібито навіть навчилися класифікувати ауру по кольорах. У більшості з нас, простих смертних, не претендуючих на особливе місце в процесі еволюції, аура в кращому випадку сіро-блакитна. Але якщо творець поцілував вас тільки в тім’ячко, тоді й силове поле ваше буде насичене енергією з переважанням високочастотних коливань.

В цьому випадку при знайомстві можете сміливо додати до свого імені «індиго». Проте, чи не маячня все це?

Що примусило цілком солідних вчених прийти на конференцію в центр Рерихів? Невже вони вірять в існування «ангельської реальності»? Виявляється, феномен індиго — це серйозне явище, яке потребує серйозних наукових досліджень.

«Діти нової свідомості», «діти світла», «діти-індиго» — все це терміни, якими називають нове покоління, яке, на думку деяких вчених, є не що інше, як наступний еволюційний етап в розвитку людства. Так, згідно даних, які зібрав кандидат медичних наук, психолог Володимир Пугач, діти-індиго розвиваються семимильними кроками.

Якщо сьогодні у віковій групі від 17 до 29 років присутні приблизно від 6 до 12% людей з феноменальними здібностями, то серед підлітків від 11 до 16 років таких вже близько 25%. А у віці 10-11 років, виявляється, сьогодні майже кожна друга дитина може вважатися індиго.

Як же відрізнити «дитину нової свідомості» від звичайних дітей? Це, як правило, шалений непосида, який вступає в пряму дискусію з вчителем, і тим самим нерідко викликає його роздратування. Дитина-індиго не може рівно виводити букви в зошиті, але в тій лічбі впевнено і з неприхованим задоволенням розповідає, як сформувався Всесвіт або що таке сила тяжіння. Вона може не знати, скільки буде два по два, зате охоче малює і музикує, одержима новаторськими ідеями. її улюблені запитання — «навіщо?» і «В чому смисл?». Вона може критикувати роботу уряду і сумніватися в необхідності реформи мови, але при цьому залишатися на вигляд звичайною дитиною. Такий портрет того, кого вчені називають новою категорією в людському середовищі.

— Психологи відзначають два найбільш значні моменти, які треба враховувати, якщо вам доведеться мати справу з дітьми-індиго, — говорить доктор психології і психофізіології дитини Інституту дитинства Російського державного педагогічного університету ім. О. І. Герцена (РДПУ) Валентина Каменська. — Це еволюційна просунутість і інтелектуальна обдарованість.

Співробітники кафедри психології і психофізіології дитини РДПУ ім. О. І. Герцена провели таке дослідження. Вони розглядали людину як складну динамічну систему, яка самоорганізується. Одним з провідних факторів в еволюційно-біологічному становленні людини, як виду, є так званий ступінь ювенільності.

Саме цей фактор визначає інтелект людини і деякі її психологічні особливості.

Психологи відібрали 50 дітей, які належали приблизно до однієї і тієї ж соціальної групи. Перші дослідження провели, коли дітям минуло 5 років, а потім ці ж діти пройшли тест рівно через рік. Паузу витримали для того, щоб одержати найбільш переконливі висновки.

Перше, що зробили «індиговіди», — зняли з кожної дитини антропометричні параметри. Потім піддали малюків психологічним тестам. Спочатку тесту Векслера, який був розроблений для визначення рівня інтелекту у дітей по системі «запитання-відповідь». Враховувалися правильність і швидкість відповіді.

Наступним іспитом став асоціативний експеримент. На задане слово дитина повинна була назвати асоціацію. На цьому етапі важливо було виміряти рівень і темп розвитку мовнорозумових функцій. Висновки психологів були однозначними. У сорока відсотків дітей, які брали участь в дослідженні, були виявлені більш якісні властивості нейронних сіток.

«Інакше кажучи, діти-індиго — це еволюційно прогресивні діти, які характеризуються високорозвиненим інтелектом і швидким темпом набору розумових здібностей, — коментує Валентина Каменська. — Порівняльний аналіз показав, що такі діти на 20-30% розумніші за своїх ровесників і випереджають їх у розвитку на півтора-два роки».

В результаті психологи поділили дітей на три категорії: високоювенільні, власне індиго і низькоювенільні, тобто решта. Виявилося також, що дітей нової свідомості можна визначити по зовнішньому вигляду. Стали в пригоді проведеш на початку експерименту антропометричні дослідження. Для юних обдарувань характерне переважання росту над вагою тіла. Властивою їм рисою є також великий опуклий лоб, який значно відрізняється по розмірах від нижньої лицевої частини.

Можна будувати різні версії з приводу того, як формуються високоювенільні діти.

Кандидат психологічних наук Галина Таратинова вважає: «свідомість дітей міняється від стикування зі довкіллям». Ущільнення інформаційного простору (інтернет, мобільний зв’язок, телебачення) примушує людину сприймати інформацію на рівні над свідомості.

Механізм такого сприйняття є у кожної людини, але не в кожної відбувається поштовх до його активізації.

Людина творець

Чи готове суспільство до приходу дітей нової свідомості? Вчителі ламають голову над тим, як же навчати дитину майбутнього, щоб зберегти чарівний колір його аури і не порушити крихку фізіологічну рівновагу.

«Основна маса вчителів зациклилася на навичках і вміннях, — говорить доктор педагогічних наук, професор Валерія Ніорадзе. — Необхідно бачити в учні насамперед творчу особистість і намагатися найти і розкрити його талант».

Говорять, не дай боже зібрати індиго-дітей в одному навчальному закладі — вийде гримуча суміш. Проте життя Московського коледжу декоративно-прикладного мистецтва ім. Карла Фаберже, де саме й зібрали таких дітей, говорить про зворотне.
— В загальноосвітній школі у моєї дочки були проблеми, — розповідає Олександр Альохін, батько дівчинки нової свідомості. — Як тільки вона прийшла в цей коледж, я її не впізнаю. За півроку вона створила свою колекцію одягу, не говорячи вже про те, що просто горить бажанням вчитися.

Багато наших учнів одержимі ідеями, над якими вони працюють в коледжі, — розповідає директор навчального закладу Марія Нікулаєва. — Я не знаю, якого кольору у них аура, але більша частина наших дітей, як і всі творчі люди, непередбачені в своїх роботах.

Цікаво спостерігати, як діти починають розкривати свій творчий потенціал за будь-яким заняттям. Наше завдання — просто допомогти їм знайти себе. Ми пропонуємо дітям можливість творити, не обмежуючись рамками якоїсь однієї сфери діяльності. Діти-індиго не сприймають життя по вказівках, їм необхідно показати способи самовираження і направити їх гіперактивність і надможливості в русло творення.

На жаль, обдаровуючи людину великими здібностями, природа, яка не терпить дисгармонії, майже завжди заносить її в групу ризику. У таких людей більш високий рівень життя, вони характеризуються більш низькими адаптаційними ресурсами, наприклад, слабим здоров’ям.

Психологи Лі Керол і Джейн Тоубер у книзі "Діти-індиго" називають 10 найпоширеніших рис цих дітей.

1. Малюк приходить у цей світ з відчуттям своєї царственості і часто поводиться відповідним чином.
2. Дитина відчуває, що "заслужила бути тут", і щиро дивується, коли інші не поділяють цієї думки.
3. У дитини немає абсолютних авторитетів, вона на вважає за потрібне пояснювати свої вчинки і визнає лише свободу вибору, як свого, так і чужого.
4. Малюк не сумнівається у своїй значущості й нерідко повідомляє про це батьків.
5. Дитина не робить того, що є неприйнятним і недоцільним для неї (наприклад, не терпить стояти в черзі).
6. Дитина губиться, коли стикаєтьтся з консервативною й авторитарною системою, де надається перевага застарілим правилам над творчістю.
7. Дитина не слухається, бо бачить раціональніший спосіб зробити щось, ніж пропонують їй удома чи в школі, але її не розуміють.
8. Малюк може видаватися некомунікабельним у чужій компанії.
9. Він не приймає звинувачень у недисциплінованості.
10. Не соромиться дати зрозуміти, якщо йому щось потрібно.

Придивіться до своєї дитини. Можливо, це маленьке створіння має погляд мудреця, якому все про вас відомо. А гіперактивна поведінка вашого сина чи доньки - це не що інше, як протест проти заскорузлості дорослих. Це начебто ви пропонуєте їм іти дорогою, що веде в глухий кут. А вони бачать безглуздість цього і противляться.

Отже, щоб порозумітися зі своєю дитиною:

1. Пам'ятайте, що малюк — повноцінна особистість, не наказуйте йому, а допомагайте пізнавати світ.
2. Давайте дитині свободу вибору, розмовляйте з нею на рівних.
3. Обговорюйте з дитиною вчинки і помилки, не принижуючи її.
4. Вірте в свою дитину, і нехай вона знає про це.
5. Радьте дитині, не нав'язуючи свого рішення.
6. Не відмахуйтесь від дитини заради свого відпочинку, не давайте їй сумувати. Її творча натура прагне розвитку.
7. Будьте для дитини надійною опорою й острівцем безмежної любові.