У домі, під сонцем, між кленів крислатих, жив хлопчик Івасик із мамою й татом. Він чемний був хлопчик. Уранці, лиш встане, він киці дасть їсти і рибку догляне. Погляне, чи всі його речі в порядку. Він все починав не з кінця - а з початку. То віршик він вивчить, то книжку читає, то мамі, то татові щось помагає. Коли куди-небудь виходив із хати - біляву голівку любив причесати. Радіють і тато, і мама із сина і кажуть: "Яка у нас добра дитина!".
Та раптом з Івасиком сталася зміна. Не можуть впізнати батьки свого сина.
Уже на годиннику майже десята, а хлопець не хоче із ліжка вставати.
- Івасику, йди поможи трошки мамі!
Вже сонце за південь, а хлопець в піжамі. І рибки ще зранку нічого не їли. І киця гуляти іще не ходила.
Не хоче він більше охайно вдягатись, ані умиватись, ані розчесатись, ще й каже:
"Не буду я більш підстригатись!".
- Івасю, йди спати!
- Я спати не хочу! - і хусткою киці зав'язує очі.
Він хоче, щоб влітку ішов йому сніг. На кожне прохання відказує: "Ні!".

Ходять тато і мама по хаті сумні. Від хлопчика тільки і чують, що ні. Одне тільки "Ні!".
Тільки "Ні!". Тільки "Ні!".
Та раптом замисливсь татусь на хвилину.
- Стривай, - каже мамі, -та ж нашого сина нам хтось замінив на нечему цього! Ходім, пошукаємо сина свого! А ти, чужий хлопче, із нами ходім. Батьків твоїх знайдем. І знайдем твій дім.
- Я ваш, - каже хлопець. -А мама: "О, ні!".
- Я ваш, ось погляньте! - А тато: "Ні! Ні !У нас була добра і чемна дитина. Тебе поміняв хтось на нашого сина".
В Івасика сльози набігли на очі.
- У іншому домі я жити не хочу! Я дуже люблю своїх маму і тата, і прошу я вас хоч два дні почекати. Як два вже не можна - то тільки один. Я вам докажу, що я справжній ваш син!
- Ну, як? - подивилася мама на тата. - А може, і справді хоч день почекати?
А тато подумав і каже, що ні.
- Чекати ми будем не день, а три дні!
Івасик цілує і маму, і тата. До люстра волосся іде причесати. Любиму абетку дістав із-під ліжка і вирішив: "Вивчу напам'ять цю книжку!". З підлоги усі позбирав свої речі. Читати почав... - та настав уже вечір.
І каже Івасик до мами і тата: "Піду до сусіда я - поки ще спати. Живе в них патлатий ледачий хлопчина. А мали ж вони колись доброго сина. Скажу їм, що, може, патлатий хлопчина замінений кимсь на їх власного сина!" 

АКУЛА

Акула - це велика риба,
Живе в морськім і океанськім глибі.
У неї зуби й дужий хвіст.
Акули треба людям берегтись.
 

Бб [бе]

БДЖОЛА

Літає бджілка з квітки на квітку.
Тяжко працює бджілка улітку.
Літає бджілка в садку і в полі -
Буде на зиму меду доволі.
 

Вв [ве]

ВИВІРКА

З гілки на гілку вивірка скаче.
Скочить на землю неначе м'ячик:
Хвостик пухнастий та бистрі ніжки.
Вивірка дуже любить горішки.
 

Гг [ге]

ГОРОБЕЦЬ

Горобчик сів на стовпчик.
Із хати вийшов хлопчик.
Цвірінькає горобчик:
"Це вийшов гарний хлопчик!"

 Ґґ [ґе]

ҐАВА

На дереві крякає ґава.
- Кра-кра! - каже ґава-роззява,-
Роззявою кожний мене називає
Тому, що я рота до вух роззявляю.
 

Дд [де]

ДЯТЕЛ

Дятел в кору стук та стук.
Може, там сховались жук
Чи комаха, чи черв'як -
Дятел їсти їх мастак!
 

Ее [е]

ЕМУ

На довжелезних двох ногах
По зоопарку ходить птах.
Це - ему, австралійський струсь -
Читає з напису Петрусь.
 

Єє [є]

Єнот

Кожну нічку, коли люди всі поснуть
Два єноти на прогулянку ідуть.
Аж до ранку будуть швендяти вони
В теплих хутрах два єноти-пустуни.
 

Жж [же]

ЖУК

Жук, жук, чорний жук
Чує дятлів стук та стук.
Краще, жуче, утікай,
Бо настане тобі край.
 

Зз [зе]

ЗАЄЦЬ

Зайчик-стрибайчик капусту гризе.
Пишеться зайчик із літери "Зе".
В слові її треба "З" вимовляти -
Знає це зайчик від мами і тата.
 

Ии [и]

Ніякі риби ні тварини ні птахи
Не починаються у нашій мові з "И".
Але в кінці та в середині слова
Потрібне дуже "И" у нашій мові.
 

Іі [і]

Iндик

На подвір'ї індичатко
Говорило каченяткам:
"Коли виросту великим -
Буду я тоді індиком!"
 

Її [ї]

ЇЖАК

Їжак починається з літери "Ї".
У нього порядки і звички свої.
Їжак, їжачиха й малий їжачок
Вдягнулися в одяг із гострих голок.
 

Йй [й]

ЙОРЖ

Узяв Андрій свої вудки,
Пішов із татом до ріки.
- Тут лиш йоржі та окуні,-
Він каже,- ловляться мені.
 

Кк [ка]

КІТ

Котик-муркотик на сонечку спить.
Мишка-шкрябушка в кутку шкряботить.
Котику-муркотику, сором тобі спати -
Треба мишку-шкряботушку з хати виганяти.
 

Лл [ел]

Лис

Лисичка-сестричка по лісі ходила.
Лисичка курятини з'їсти хотіла.
Та тільки лисичка до ферми добралась
Всі кури й курчата в курник поховались.
 

Мм [ем]

МИША

Миша-мама доню-мишку
Вчить читати рідну книжку.
Щоб у книжці зрозуміти кожне слово,
Мишка-доня добре вивчить рідну мову.
 

Нн [ен]

НОСОРІГ

Тому, що у мене є ріг,
Називаюся я носоріг.
На лобах по два роги буває у інших тварин,
А у нас, носорогів, на кожному носі - один.
 

Оо [о]

ОРЕЛ

Орел живе лише на волі.
Орли на скелях гнізда в'ють.
Людей, що борються за волю,
Орлами у народі звуть.

Пп [пе]

ПАПУГА

Папуга від орла інакший птах.
Папуги можуть жити у клітках,
Людей, що думки власної не мають,
Папугами в народі називають.
 

Рр [ер]

РАК

Рак - ніякий забіяка.
Та є пісенька про рака:
"Рак-рак, неборак,
Як ущипне - буде знак!"
 

Сс [ес]

СОЛОВЕЙКО

Соловейко - пташка невеличка,
Як горобчик, щиглик чи синичка.
Та один він тьохкає-співає.
В Україні кожний його знає.
 

Тт [те]

ТХІР

Опустів раптово двір -
Це гуляти вийшов тхір.
Запишавсь маленький тхір:
Ось який страшний я звір!

Уу [у]

УДАВ

До зміїного роду належить удав.
Він маленьких звірят на сніданок шукав.
Не знайшов ані жаб, ні пташат, ні зайчат,
Бо вони у цей день всі трималися хат.
 

Фф [еф]

ФАЗАН

В кольорове пір'ячко вбрались фазани,
А хвости розправили віялом вони.
У траві над річкою йде родина в ряд
Фазан з фазанихою й троє фазанят.
 

Хх [ха]

ХОВРАХ

Риє, риє ховрашок під землею хату.
Нанесе туди зерна ховрашок багато.
Добре буде ховрашкові зиму зимувати.
Риє риє ховрашок під землею хату.

Цц [це]

ЦАП

По місточку йшли назустріч два цапки.
Під місточком дно глибокої ріки.
Не хотів дороги дати цап цапку -
І попадали обидва у ріку.
 

Чч [че]

ЧАПЛЯ

Ходить чапля чап-чалап
На обід шукає жаб.
Може, й рибку десь знайде.
Чап-чалап - це чапля йде!
 

Шш [ша]

ШПАК

Шпак несе до нас весну із країв далеких.
Прилітають із шпаком ластівки й лелеки.
Вже шпаківню у садку змайстрували діти.
Прилетять до них шпаки у шпаківні жити.
 

Щщ [ща]

ЩУКА

Щука живе у озерах ставках і річках.
Щука на меншеньких рибок наводить страх -
Дуже вони їй під смак.
Щука - це риба-хижак.
 

Юю [ю]

ЮРОК

Юрок - з родини горобця.
Маленька пташечка оця
Живе в родині горобиній
Як і горобчик - в Україні.
 

Яя [я]

ЯЩІРКА
Ми - ящірки. В нас дуже бистрі ніжки.
На жаб та на вужів ми схожі трішки
І нас багато видів на землі:
Є ящірки великі і малі.
 

Ьь [м’який знак]

Як не крутись - чи так, чи сяк, -
Потрібний в мові м'який знак.
Як пишем "ґедзь" чи "горобець"
Стає він в слові на кінець.