Чому бувають хвилі на Чорному морі
Кримськотатарська народна казка

Чому наше синє-синє море назвали Чорним?.. Чорне море. Причину цього добре знають моряки. Пливуть вони по синьому морю, море тихе, спокійне, невисокі хвилі котяться одна за одною, дельфіни грають у воді, і ніщо не віщує біди. І раптом синє море починає хмуритись, наливатися чорною злобою, і величезні хвилі кидаються на беззахисні кораблі. Хвилі стрімко добігають до берега, розбивають кам’яні перепони, заливають будівлі, відносять у море човни. Але й це ще не все. Не раз і не двічі моряки, заскочені штормом, ставали свідками, як з
морської глибини з гулом та свистом, ніби Джин, виривається вогненний смерч і, осяявши все довкола, повільно згасає...
Давні легенди свідчать, що Джини, щоб утримувати в належному стані свої панцерні шкури, залізні ніздрі, вогненні міхи, побудували в глибині гори Демерджі кузню й умовили найкращого в околицях коваля попрацювати в тій кузні за щедру винагороду.
Кузня в глибині гори Демерджі працює й понині. Якщо на світанку прикласти вухо до плаского каменя, що стримить з тіла гори, і добре прислухатися — ви обов’язково почуєте гучні удари «бум!», «бум!», «бум!», що долинаються з глибочини.
Перш ніж розпочати роботу, коваль зажадав, щоб йому дали в помічники міцного молодого джигіта. Джини вкрали в одному близькому селі юнака і привели до кузні. Коваль навчив юнака секретів ковальської справи. Коли коваль постарів і вже не мав сил стояти біля гарячого горна, Джини дозволили йому вернутися додому і завдали на плечі такий мішок золота, що старий коваль упав під його вагою і помер.
Молодому ковалеві, що прийшов на зміну старому, привели нового помічника, який через кілька років також став добрим майстром. Минали роки, але жоден з викрадених так і не повернувся до своїх рідних та близьких.
Одного разу до глибокого підземелля потрапив талановитий і до всього цікавий юнак на ім’я Рустем. Він старанно вчився майстерності і засипав свого учителя запитаннями: чому в їхньому колодязі раз на рік зникає вода, чи є на землі чоловік, який зміг би подолати Джинів?
Вмираючи, старший майстер пошепки, щоб не почули Джини, розповів своєму помічникові, що Джинам владу над людьми дає чарівний лук, якого вони зберігають у металевій скрині. Стріла, випущена з нього, все на своєму шляху спопеляє. Що вода в їхньому колодязі раз на рік витікає в Чорне море...
Невдовзі після смерті старого майстра Джин приніс зливок срібла і наказав викувати нову стрілу. Коваль викував, але зробив її коротшою і товщою. Джин забрав стрілу, одначе незабаром повернувся, почав кричати, що стріла повинна бути тоншою та довшою.
Коваль вислухав Джина та й каже:
— О великий і всемогутній Джине! Це перша стріла, яку викував я сам. Коли кував старий коваль, я лише стукав молотом, іскри летіли мені в очі, і я не запам’ятав довжину і товщину стріли.
Джин привів коваля до сховища, де стояла велика скриня, відімкнув замок ключем, відчинив віко, дістав зі скрині лук і, приклавши до нього стрілу, показав, якою вона повинна бути.
Коваль запам’ятав усе: і який вигляд має чарівний лук, і який контур має плаский кінець ключа, котрим Джин відмикав замок. Тепер, у дні, коли Джини йшли на полювання, коваль брався за секретну роботу. Щонайперше викував ключ, а потім уже лук та стрілу. І ще він пропалив дно дуплавої колоди, в якій у залитій воді гартував розпечене залізо, і попросив Джина принести йому дуплаву колоду трохи товщу.
Одного разу, коли Джини знову полетіли полювати, коваль дістав з потаємного місця ключ, важкий залізний лук, стрілу, прокрався до сховища, відімкнув скриню і підмінив чарівну зброю простою. А через кілька днів, серед ночі, коли вода в колодязі завирувала, коваль заліз у нову колоду, закрив дупло кришкою і скотився в колодязь!
Не встиг коваль злякатися, як колода випливла на поверхню моря і загойдалася на хвилях. Коваль доплив до берега, загорнув зброю в шкіряний фартух і пішов до свого села. Минув якийсь час, і чутки про майстерність коваля облетіли весь Крим. Люди подейкували про його золоті руки, про його мудрість. Коли щось траплялося, люди приходили до нього за порадою, просили допомогти розв’язати різні суперечки.
Якось, коли з’явилися Джини і зажадали від жителів навколишніх сіл непосильну данину, люди прийшли до коваля за порадою. Коваль вийшов назустріч Джинам і голосно, щоб усі чули, сказав, що люди не будуть більше платити данину Джинам та наказав їм забиратися геть.
Розлютилися Джини, один з них дістав з чохла лук, стрілу і вистрілив у сміливця. Стріла пролетіла над головами людей і встромилась у землю. Тоді коваль вийняв із чохла чарівний лук, стрілу і вистрілив у Джинів. Стріла перетворилася на вогняну кулю і спалила не лише Джинів, а й пагорб, на якому вони стояли, розплавила довкруж каміння.
На знак подяки за те, що він врятував їхні оселі, сім’ї, отари, посіви, люди умовили коваля бути їхнім ханом. Вони побудували ковалеві великий кам’яний дім, гідний володаря їхньої країни, вибрали йому за дружину найвродливішу, найрозумнішу, найпрацьовитішу дівчину і сорок днів святкували весілля.
Минав час, люди звикли до мирного життя, зводили красиві будинки, плекали сади, вирощували хліб, випасали отари, відправляли в сусідні країни каравани зі своїми товарами. Володарі сусідніх держав, зачувши про красу та багатство країни, не раз, зібравши військо, намагалися завоювати країну коваля, але щоразу вогняні стріли коваля перетворювали завойовників на попіл і прах.
Настав день, коли старий коваль відчув наближення смерті і замислився, кому з синів доручити чарівний лук? Адже може статися так, що після його смерті якийсь жадібний і злий радник умовить сина піти на сусідів війною, захопити їхні землі, багатства, перетворити людей на рабів.
Довго розмірковував коваль і придумав. Він пішов до своєї старої кузні і викував новий лук та стрілу. Глибокої ночі забрав зі скрині чарівну зброю і поклав туди нову. Потім сів у човен, доплив до середини Чорного моря, але перш ніж опустити лук у воду, він промовив над ним закляття, якого навчив його майстер при смерті.
Коваля теж не стало. Джини якось дізналися, що чарівний лук лежить на дні Чорного моря і вирішили дістати, щоб повернути собі владу над людьми.
Відтоді Джини пірнають у холодну чорну глибінь, але щоразу, варто їм лиш доторкнутися до лука, спрацьовує закляття коваля і вогняна куля — сила, яку має лук, викидає Джина на поверхню моря, перетворюючи на палаючий смолоскип.

Вогняна куля, вириваючись з похмурих глибин на поверхню, порушує спокій Чорного моря, і величезні хвилі довго не можуть заспокоїтися. Та ось море заспокоюється і знову стає тихим та блакитним. Але Джини не заспокоюються. Щоразу, коли вони з’являються на вершині гори Демерджі, згадують про чарівний лук і кидаються в глибину моря, не здогадуючись, що над луком витає закляття мудрого коваля.

Переклад українською
Данила КОНОНЕНКА