Казки – «ЧОЛОВІЧІ» «ЖІНОЧІ»

ЧАСТИНА ПЕРША
«ЧОЛОВІЧІ» КАЗКИ

Дуже часто нас запитують, які казки читати дівчаткам, а які – хлопчикам. Звичайно, і дівчаткам, і хлопчикам потрібно читати найрізноманітніші казки. Оголосити певні казки «чоловічими» і не читати їх дівчаткам, чи навпаки, було б дивно.
У гендерному (статевому) відношенні всі казки, міфи, легенди, притчі можна умовно розділити на три групи:
«чоловічі»: головний герой — чоловічий персонаж (до таких казок можна віднести всі міфи й легенди про героїв, а також казки, головні герої яких належать до чоловічої статі);
«жіночі»: головна героїня (або героїні) — персонаж жіночої статі;
«змішані»: є два головних герої обох статей.

Сюжет «чоловічих» і «жіночих» казок побудований таким чином, щоб герой (або героїня) самостійно розібралися з виникаючими труднощами й винесли певний урок для себе. Сюжет же «змішаних» казок, у яких діють антропоморфні герої, обов’язково завершується возз’єднанням героя й героїні, весіллям.
Тобто «чоловічі» казки відбивають чоловічі стратегії поведінки, ставлення до життя, уроки, а «жіночі» – відповідно, жіночі. «Змішані» ж казки оповідають про взаємини й взаємовплив мужності й жіночності і їхній гармонізації.

Тому для нас важливі всі три групи казок. Усвідомлення себе як чоловіка або жінки є предтечею гармонічного поєднання у майбутньому.
Найпопулярнішими казками для хлопчиків є «Троє поросят» і «Колобок». У них виявлений найважливіший для чоловіка архетип Боротьби. Причому якщо в «Трьох поросятах» показаний успішний сценарій перемоги над переважаючим силою супротивником, то в «Колобкові» (де додатково актуалізований архетип Дороги) міститься важливе попередження про те, при яких умовах можна потерпіти поразку. Фактично на цих немудрих історіях можна пояснити хлопчикові типологію супротивника, кращі сценарії боротьби з ним. У протистоянні з одним супротивником потрібна сила, з іншим – блеф, із третім – обережність і передбачливість, із четвертим – хитрість, з п’ятим – надійна команда й т.д.
Казка про братів-поросят, незважаючи на гадану простоту, містить три важливі для хлопчика ідеї.

По-перше, співставлення принципів задоволення й реальності. Ніф-ніф і Нуф-Нуф уміють радіти життю, насолоджуватися моментом, знаходити радість у дріб’язках. Наф-наф володіє здоровою прагматичністю. Для хлопчика, чоловіка важливо знайти всередині себе оптимальне співставлення принципів задоволення й реальності, гнучко визначити міру відповідно до поточного моменту.

По-друге, подання про ворога й безпеку.
Історично чоловік несе функцію захисника. Здатність збирати інформацію про ворога, будувати стратегію боротьби з ним або захисту від нього надзвичайно важлива для формування мужності. Джерело безтурботності Ніф-Ніфа й Нуф-Нуфа не в прагненні гуляти й веселитися, а в неправильному підході до збору інформації про ворога. І ця обставина характеризує їх як поганих стратегів. Але от питання: як збирав інформацію про Вовка Наф-Наф? Він приймав на віру слова старших або провів власне розслідування? У кожному разі, знаючи супротивника, він забезпечив власну безпеку. Отже, у казці міститься важлива для чоловіка інформація: перш ніж розслаблюватися, забезпеч безпеку.

По-третє, стратегія боротьби з ворогом. Як боролися з Вовком поросята? Вони тікали. Чи призвело це до успіху? Ні, втеча розохотила Вовка. Висновок напрошується сам собою: втеча від супротивника неефективна в тих випадках, коли ворогом є Вовк. Супротивник такого типу навряд чи піде на угоду, він не заспокоїться, поки не буде повалений або не побачить, що йому протистоїть могутніша сила. Що це дає нашим поросятам? У них є варіанти: або вбити Вовка, або звернутися по допомогу до більше сильного (наприклад, Ведмедя). Вони вибирають перший шлях і придумують хитрий план. Виходить, що казка символічно транслює хлопчикові знання стратегії й тактики успішної боротьби із супротивником. Міцний притулок, об’єднання сил, фактор удачі, використання власної переваги й слабких сторін супротивника – ось запорука їх успіху. Усе, що хлопчик запам’ятовує в дитинстві, накладає відбиток на його доросле життя. Всі ранні знання про життя «упаковуються» у якісь моделі, за допомогою яких можна пояснити світ. І в першу чергу хлопчик виділяє ті моделі поводження, що допомагають досягти успіху. Якщо він бачить, що перемагає найсильніший, а над слабким потішаються, він буде намагатися «качати м’язи». Якщо він бачить, що перемагають хитрі, він буде вдосконалювати своє мистецтво обману. Якщо він бачить, що лідируюче положення займає розумний, він буде прагнути розвивати власні інтелектуальні потенціали. Прагнення довести всім і самому собі свою мужність, право на існування зумовлено архаїчною природою чоловічого початку. Хлопчик бачить, як поводяться люди довкола нього, відзначає, успішні вони чи ні, аналізує, прагне пояснити причини невдач і успіхів. Прекрасно, якщо поруч із ним будуть досвідчені наставники, які розкажуть (використовуючи історії, міфи, легенди й казки) про стратегії досягнення успіху, про типи супротивників і специфіку боротьби з ними, про те, як знаходити міру в задоволеннях і повинностях. Тоді в хлопчика буде сформована «бібліотека» моделей успішного поводження.

Тому в процесі розвитку й виховання хлопчика важливо показати йому якнайбільше «чоловічих» моделей. Хлопчики й самі їх жадібно вбирають: дивляться бойовиків (сучасні «чоловічі» казки), займаються спортом, тягнуться до пізнання «чоловічих» форм проведення дозвілля. Вони прагнуть спробувати свої сили й створюють ситуації загрози власному життю. Чоловічий початок цілеспрямовано вимагає ризику, перевірки власних сил, сфери додаткової активності, пригод.

Для хлопчика важливо мати всі атрибути соціального успіху:
прийняття з боку однолітків;
бажано займати, якщо не лідируюче, те помітне положення;
мати успіх у дівчаток;
мати гроші й власну територію.
Завдання психолога, вихователя, педагога й батьків – розповісти про конструктивні засоби досягнення цих благ. Тут на допомогу приходить обговорення «чоловічих» казок. Причому для хлопчика цінність казкової історії стає очевидної тоді, коли він бачить її прикладне значення. Тому психологові, педагогові, вихователеві часто доводиться в роботі із хлопчиками інтерпретувати казки, міфи й легенди із прагматичної сторони, виділяючи стратегії успіху й співвідносячи їх з реальністю.

ЧАСТИНА ДРУГА
КАЗКОТЕРАПІЯ ДЛЯ ЖІНОК, МАЛЕНЬКИХ І ВЕЛИКИХ

 Давним-давно наші мудрі предки розділяли методи виховання дівчаток і хлопчиків. У хлопчиків розвивали мужність, а в дівчат – жіночність. Найбільш популярними «жіночими» казками є «Червона Шапочка», «Маша й Ведмідь», «Крихітка-Хаврошечка», Попелюшка» і 3m. Якщо в «чоловічих» казках не завжди присутні жіночі образи, то в усіх «жіночих» казках обов’язково є чоловічий персонаж. Героїні доводиться або будувати з ним стосунки, вступаючи в боротьбу («Червона Шапочка», «Маша й Ведмідь»), або вона готує себе до щасливого шлюбу («Крихітка-Хаврошечка», «Морозко», «Попелюшка»). Мрії, дії жіночих героїнь обов’язково звернені до чоловіка (за винятком, мабуть, міфологічних амазонок). Це не дивно. Принципи Любові, продовження роду, основні для жінки, не можуть бути реалізовані без участі чоловіка. Фактично всі „жіночі” казки допомагають дівчинці осягнути зміст жіночності й таємницю, варіації взаємин із чоловіком.
Почнемо з того, що майже в кожній «жіночій» казці є певний набір завдань для героїні.

По-перше, вона повинна перебрати перемішане насіння (мак, просо, сочевицю, горох і т.д.). По-друге, прибратися в будинку або виконати завдання, що вимагає від неї хитрості, кмітливості, а не застосування фізичної сили. Ми знаємо, що в цих простих завданнях насправді зашифровані основні жіночі навички, тож можемо послідовно розібратися в їх символізмі.

Що ж означає перебір насіння? Тут має місце тонкий символізм жіночої вибірковості. Одним з найважливіших завдань жінки в давнину був вибір гідного партнера, здатного дати здорове, сильне насіння для продовження роду. Жінка повинна була перебрати безліч чоловіків, інакше кажучи, «безліч насіння», щоб вибрати найкращого. Тому тонкий символічний зміст, урок першого завдання героїні такий: перебираючи насіння, вибирай гідного, вибирай кращого.

Що нам дає це знання для процесу виховання дівчинки? Дуже багато чого. Перше, чому мама, вихователька, педагог повинні вчити дівчинку, це вмінню вибирати для себе КРАЩЕ. А вибір кращого тісно зв’язаний з умінням слухати себе.

Отже, мудра мама говорить доньці: „Ти найкрасивіша, твоє добре серце б’ється рівно й спокійно. Ти ростеш і радуєш своєю посмішкою увесь світ. Моя маленька принцеса, у тебе досить сил, щоб бути щасливою, любити й бути коханою. Все, що задумаєш ти з любов’ю, обов’язково здійсниться. А горе-біда обійдуть тебе стороною. А якщо й трапляться над твоєю головою дощ і гроза, вся Природа, увесь навколишній світ простягне тобі руку допомоги. Приймай допомогу з любов’ю, цим ти віддячиш своїх дарувальників. Моя маленька принцеса, я й увесь світ любимо тебе. Прийде час, ти станеш дарувати свою любов і тим, хто буде дорогий твоєму серцю. Не бійся любити, чим більше ти віддаєш, тим більше одержуєш натомість. Слухай своє серце, і воно підкаже тобі того, хто повинен бути поруч із тобою. Це буде гідний, люблячий тебе й відданий тобі чоловік. Ти обов’язково вибереш його серед безлічі інших. Як, перебираючи крупу, ти відокремлюєш брудні, чорні, негарні крупинки від гарних, так ти вибереш тих, хто гідний бути поруч із тобою. Моя маленька дівчинка, ти народжена для того, щоб бути щасливою”.

Символізм другого жіночого уроку (прибирання будинку) – це здатність жінки створювати навколо себе комфортне середовище, де б вона відчувала себе захищеною. Середовище, у якій її Сила не витікає, а множиться. У більш пізніх переказах відомих казок («Попелюшка», «Білосніжка» і ін.) розповідається про те, що героїня всі роботи у домі робить сама. Фактично більш пізні, перекручені, перекази казок передають дівчинці ідею про неминучість домашньої праці, майже «до сьомого поту». Одначе, в більшості «неспотворених» дидактичних переказів казок героїня мало що робить сама, своїми руками. Їй допомагає увесь навколишній світ: починаючи від « бабок-няньок» і закінчуючи мурашками.

Це не виходить, що насправді дівчинка повинна бути ледаркою, зовсім ні. Тонкий урок казкового прибирання будинку полягає в іншому. Дівчинка повинна навчитися створювати навколо себе комфортне середовище, а також приймати допомогу. Необхідно допомогти дівчинці розвинути в собі уміння відчувати комфортний гармонічний стан на всіх рівнях: фізичному, емоційному, ментальному та духовному.

Тому замість слів: «Негайно збери свої іграшки!» або «Приберися, нарешті, у своїй кімнаті!», мудра мати, вихователька, педагог говорить зовсім інші слова. Наприклад, такі: «Сонечко, присядь, прислухайся до себе. Хіба тобі зручно й приємно перебувати в кімнаті, де розкидані речі й іграшки? Хіба ти почуваєш себе справжньою господинею, коли навколо тебе бруд і все лежить некрасиво, не на своїх місцях? Ти така гарна, і краса повинна оточувати тебе. Давай разом зробимо так, щоб навколо було красиво. А потім поступово ти навчишся це робити сама. Повір, усе, що усередині, те й зовні. Нехай твоя краса, як у дзеркалі, відіб’ється й у твоїй кімнаті».

Ми розглянули тільки два жіночих уроки, хоча їх значно більше. Здається, що вони прості по суті. Але виявляється, для того щоб розвити в собі ці жіночі якості, потрібна більш внутрішня зовнішня робота.

Звичайно, ви можете запитати, а навіщо дівчинці потрібно вчитися вибирати краще для себе? Навіщо потрібно вчитися створювати навколо себе комфортне середовище? Ми, казкотерапевти, відповідаємо: щоб не розплескати, підтримувати, почувати, приймати, дарувати енергію Любові.
Саме Любов є основою Жіночності. «...Часто бачу жінок, які вихлюпують свою любов на чоловіків, які ними навіть не захоплені... І божественна любов раз за разом перетворюється в чорний біль. Тоді жінки, щоб жити далі, роблять собі «заморозку» серця й називають це «досвідченістю», – говорить письменник С. Селіхов.

Саме ця «заморозка серця» є причиною появи на соціальній арені «багатотиражної» «помилкової» жінки. За великим рахунком, саме «заморозка серця» є причиною звертання жінки до психолога. Проблеми з дитиною, з коханим, із близькими родичами, з партнерами по бізнесі – все це соціальні прояви жіночої міфологеми Холодного Серця. Образ «Сніжної Корольови» поступово перетворюється в соціальний еталон, чи ледве не у вимогу до жінки.
Які ж «інструменти» для «заморозки»? Можна виділити чотири основних інструменти.

По-перше, це культивування прагматичних цінностей в ущерб цінності Любові. Дівчинку побічно (а іноді й прямо) навчають використовувати інших людей, особливо чоловіків, з метою забезпечення собі кращого життя. Фактично це навчання витонченим маніпуляціям, обману. Використовуючи маніпулятивні технології, жінка може досить швидко зробити кар’єру, поліпшити матеріальний стан. Але вона не знаходить спокою всередині себе, тому що не почуває Любові. Досить згадати «Казку про рибалку й рибку» і побачити, що жіноча маніпуляція, хоч і дає матеріальні блага, не дає задоволеності й гармонії.

Другий інструмент для «заморозки серця» – це страх. Страх бути відкинутої, страх нерозділеної любові, страх зрадництва, страх самітності. Жіночі страхи багатоликі, і якщо жінка не буде з ними боротися, не навчиться розуміти їх джерело, у її серце замість любові поселяться страх і заздрість.

Третій інструмент для «заморозки серця» – це підміна почуття Любові об’єктом любові. У жіночій свідомості отримав досить широке поширення міф про те, що джерелом любові є зовнішній об’єкт. В основному чоловік. Принц поцілує Сплячу Красуню, і вона прокинеться, полюбить. Поява чоловіка, його дії по відношенню до жінки є основними умовами для виникнення Любові. І це – трагічна помилка.

Жіночність – це величезний резервуар Любові. Поява зовнішніх значимих об’єктів – чоловіка, дитини, близьких людей, тварин – придає Любові напрямок, прискорення, особливе забарвлення, емоційну насиченість. З появою значимого об’єкта переживання Любові всередині жінки загострюється. Загострення схоже на символічне пробудження Сплячої Красуні. От це загострення й сприймається за саму Любов. Тепер значимий сприймається як носій Любові. Всі прекрасні переживання Любові зв’язуються лише з ним. Так відбувається підміна: як джерело Любові сприймається не внутрішнє відчуття жіночності, а чоловік (або дитина, батько, свійська тварина, предмет та ін.). Жінці здається, що з відходом джерела піде й Любов. Вона очікує від свого «джерела Любові» сталості, а також дій, спрямованих на підтримку Любові. Ця помилка жінки призводить до того, що вона обов’язково розчарується в зовнішньому джерелі Любові, особливо якщо це зовнішнє джерело, об’єкт Любові – чоловік.

Четвертий інструмент для «заморозки серця» – це культивування у внутрішньому просторі болю, образи й провини. На жаль (або на щастя?), у житті жінки багато чого складається не так гладко, як їй мріється. Як реакція на обмануті очікування з’являються біль і образа. І багато хто звикає до переживання образи й болю. З іншого боку, від жінки навколишні часто вимагають занадто багато: і любові, і уваги, і успіхів, і правильних вчинків. Але нормальна дівчинка, дівчина, жінка не завжди може впоратися з обсягом зобов’язань і повинностей. І тоді батьки, учителі, чоловіки, діти, колеги по роботі – словом, увесь світ робить все можливе для «процвітання» у внутрішньому просторі жінки почуття провини. І вона до цього теж звикає. А звички, як відомо, стійкі. І приходить момент, коли жінка, якщо не відчує хоча б раз у день образу, біль або провину, уже не відчуває, що живе. Вона стає не джерелом Любові, а джерелом болю, образи й провини для інших людей.

Як же зберегти своє серце живим і повним Любові? Як не перетворитися в Сніжну Королеву? Як розповісти дівчинці, дівчині, жінці про її унікальний жіночий шлях? Для цього, на щастя, написано багато добрих (терапевтичних) казок.

Джерело