Петро КОРОЛЬ
МЕТЕЛИК СЛУХАЄ РОСУ
Вірші для найменших дітей

У ВЕСЕЛОМУ ТРАМВАЇ

У ВЕСЕЛОМУ ТРАМВАЇ

У веслому трамваї
Їдуть зайчики до гаю.
Про дівчаток і хлоп’яток
Пісеньки вони співають.

У МАЛОГО КОТЕНЯТИ

У малого котеняти
Підростають вусенята.
Гладить котика Петрусь:
— Хто ти? Котик чи дідусь?

ГАРБУЗИ

Жовтобокі гарбузи
Налякалися грози
І до нас у тепле сіно
Повтікали на вози.

ДОЩОВІ ТЕЛЕГРАМИ

Дощик тут і дощик там,
В горах і долинах.
Як багато телеграм
У його краплинах!

Телеграми про одне —
Це не таємниця:
Буде сонечко ясне,
Коли дощ скінчиться.

КВАКВАРІУМ

Чують в нашому селі
І дорослі., і малі
Із маленького ставка:?
— Крюм-ква, крюм-ква,
Ква-крюм, ква-крюм!
Гарний в нас акваріум!

ТРИ ЛИСИЧКИ

Три лисички, три сестрички
Миють лапки, миють личка.
Не виводить тато-лис
Їх невмитими у ліс.

ЛІСОВІ ДЗВІНОЧКИ

Під кущами цілий день:
Дзень-дзелень, дзень-дзелень...
То дзвіночки лісові
Вчать співаночки нові.

ВІТЕРЕЦЬ-ПАСТУШОК

Вітерець-пастушок
Позганяв з тополь пушок
І пасе їх над лужком
Із шовковим батіжком.

СТРАШНИЙ БИЧОК

Грім гримів — не боявся нікого.
Раптом вийшов бичок на дорогу.
Це ж не смішки:
Грім злякався і змовк...
Наставляє бичок свої ріжки!

КОЛЬОРОВІ ОЛІВЦІ

Накупили горобці
Кольорових олівців,
Щоб малі горобенята
Вчились просо малювати.

ЧОРНОГУЗ

Довгоногий чорногуз
У туман по шию вгруз.
Ходить лугом по траві —
Промінці на голові.

ШПАКИ

Повернулися шпаки —
Поскидали ми шапки.
Журавлі: "Курли-курли..." —
Ми картузики зняли.

НОСЯТЬ ВОДУ ВИДРИ

З вечора до ранку
У зелену ванну
Носять воду видри.
Носять повні відра,
Щоб маленькі видренята
Вчились плавати завзято.

КОЗЛИК

Через поле, через ліс
По крутій дорозі
Козлик сіно в двір привіз
На зеленім возі.
Сам у лузі накосив,
Сам на сонечку сушив.
Сіно вилами збирав
І в копички поскладав.
Рада вся сім’я козина,
Що на зиму
Має сіно.

ЖАБКА

У кущі на корчі
Жабка-скрекотушка
Упіймала уночі
Комара за вушко:
Щоб над лугом не гасав,
Жабеняток не кусав.

ЛІСОВИЙ ЕКСПРЕС      16 віршів

Захотілося звірятам
Залізницю збудувати.
Борсуки в машини сіли,
Дружно всі пісок возили.
Узялися за візки
Малюки-бурундуки,
Насип роблять, як годиться,
Для нової залізниці.
Бачать — камінь на дорозі!
Всі звірята у тривозі!
Але кротики малі
Хід прорили у землі,
І проліг тунель великий
Від шипшини до осики.
Раптом грім прогуркотів,
Налякати всіх хотів.
Застрибали блискавиці:
— Ні, не буде залізниці!
Та погляньте, навіть злива
Будівництва не спинила.
Кабани пісок рівняли,
Лосі шпали укладали,
І ведмеді, і вовки
Працювали залюбки.
Довгоногі журавлі
Забивали костилі,
Павуки тягли дроти —
Не боялись висоти,
Ось попереду — ріка!
І широка, і стрімка!
— Відступати ми не будем! —
Грак гукнув на повні груди.
А сороки, а сороки
Галасують на всі боки:
— Потомилися звірята,
Їм цю річку не здолати!
Як почули їх бобри,
Повиходили з нори,
Міст і греблю збудували,
Семафори заморгали...
Хто у Білки взяв квитки,
Той від станції Квітки
Аж до станції Суниці
Їде в гості чи додому
У експресі лісовому.

  ЧАРІВНІ ДВЕРІ

ЧАРІВНІ ДВЕРІ   

Довговухе зайченя
Рано, на світанні,
В зиму двері зачиня,
Відчиня весняні.
За зимовими — сніги,
Холод, хуга навкруги.
А з весняних навпрошки
Мчать до зайчика струмки.

ТЕЛЕГРАМИ  

По річках плоти пливуть,
Дружно з хвилями живуть.
На плотах сороки-мами
Возять рибкам телеграми.

ДЗВОНИТЬ ЖАЙВІР

Жайвір і небі, жайвір в небі
Дзвонить веселенько.
Він до крилець причепив
Дзвоники синенькі.

НАШ ПЕСИК

Наш пухнастий песик Гав
Ланцюжок із шиї зняв.
Бігав він по всіх стежках,
Тому й хвіст у реп’яшках.

БОРОДАТИЙ ЦАП    

І біда, і не біда —
Росте в цапа борода.
Ростуть в цапа роги
І міцніють ноги.
Тільки хвіст, тільки хвіст
Припинив на диво ріст.

НАЛЯКАЛИСЯ

Утікають від ріки
Гусаки-диваки,
А за ними гуски,
Гуски-боягузки,
Налякалися усі
Жаб у ранішній росі.

ВУЖІ

Ми вужі-сторожі,
Маєм працю отаку —
Сторожуємо очима
Спритних жабок у ставку.

ЛІЛЕЯ

Я лілея молода,
В мене подруга — вода,
В ній купаю пелюстки
Біля берега ріки.
Усміхаються до мене
Риби, люди і пташки.

ЖУЧКИ

Жучки-дивачки —
Довговусі сміячки —
Посідали на сучки,
Гріють спинки і бочки.

СОНЕЧКО РУДЕНЬКЕ

Під ялинкою на глиці,
Де грибки маленькі,
В білочки сидить на спинці
Сонечко руденьке.

ЖИРАФА    

Я жирафа довшошия.
Сукню хто мені пошиє?
Сукню в смужечку руду, —
В ній я в Африку піду.

СЕСТРИЧКА

Хмарка — райдузі сестричка,
В кольорових черевичках
З дрібним дощиком танцює,
Квітам усмішки дарує.
З нею б я потанцював —
Вітер хмарку розігнав.

НАМАЛЮЮ

Намалюю для сестрички
Зайця, білочку, лисичку,
І ведмедя, і кота,
І рибалку, і плота.
Домалює хай сестричка
Темний ліс і синю річку.

ГРІМ

З бородою він рудою,
Вуса на півнеба.
Грім гуркоче над водою,
Аж трясуться верби.
А на крилах у човна,
Що пливе рікою,
Молода сидить весна
Панею стрункою.
Гладить зайчика вона
Доброю рукою.

НЕ БОЮСЬ

Я вовчисько Не-боюсь,
Я не плачу, не сміюсь.
Тільки вию уночі,
Аж лякаються сичі.
Вітер слухає мене,
Зорі з місяцем жене.
Я ж на місяця дивлюсь
І нікого не боюсь.

ХРУЩІ    16 віршів

Як дощі, як дощі,
З вишні падають хрущі
У траву зелену
З яблуні і клена.
Правди нікуди подіти,
Ловлять їх коти і діти,
А хрущі гудуть-гудуть,
Весняний танок ведуть.

ЧИКИ-БРИКИ

ЙДЕ МУРАШКА

Білу крихту із батона,
Що лишили пташки,
Тягне на собі додому
Для дітей мурашка.
Йде мурашка,
йде мурашка
Стежкою іде.
Їй вклоняються ромашки,
Білченя руде.

КАЛИНА

У саду росте калина —
У любистку по коліна.
Дуже весело цвіте,
В неї серце золоте.

РАНОК

Ранок, скупаний в росі,
Усміхається до всіх.
З птахами зробив зарядку
І стрибнув спочить на кладку.
А під нею — раки, щуки
Поспішають по науку
До професора бобра,
У якого школа-гра.
Подививсь на сивий ліс,
Де живе хитрюга лис.
Лугом, полем походив,
Трави-квіти розбудив
І сховався в гай вусатий,
Бо вже день прийшов крилатий
Із біноклем на плечі,
Золоті в руці ключі.

БУРМИЛО

Із кущів ведмідь бурмило
Рано піднімається,
Рушника бере і мило,
У ставку вмивається.
Витанцьовує зарядку
Під крислатим дубом,
По малину йде на грядку,
Що для серця люба,
І тому ведмідь бурмило
Має дужу міць і силу.

ЛЕЛЕКА 

Я лелека молодий,
В травах берегом ходив,
Полетіти захотів,
Підстрибнув і полетів,
Понад полем, понад лугом
З вітром обійнявсь, як з другом.

ЧИКИ-БРИКИ

Чики-брики, чики-брики,
Взула квочка черевики.
Почебрикала вона
По зернятка до млина.
Під крило зернят взяла,
Діточкам їх понесла.

РИБА

Разом риби наловили,
Разом юшки наварили,
Разом сіли за обід
Мама, батько, я і дід.
Ми їмо смачні лящі,
Аж за вущами лящить.

ЯЧМІНЬ

Ячмінь такий красивий,
Веселі колоски,
Його недокосили
Вусаті два дядьки.
В ячмені пташенята
Маселенькі стоять,
Збираються літати
За днів за три, за п’ять.
Хай спочивають коси,
А пташечки ростуть,
Ячмінь дядьки докосять,
Гніздечко збережуть.

ЖУРАВЛІ   

Ходять лугом журавлі —
Вітер в кожному крилі,
Довгошиї, гостродзьобі,
Білі зірочки на лобі.

Ходять лугом журавлі
І вклоняються землі,
А за ними дорогенькі
Їхні діточки маленькі.

ЧАПЛЯ

Місяць в срібних окулярах
Сходить на погоду,
Пильно дивиться крізь хмари
На луги, на воду,
Як дрімають коропи
І трава в лозі,
Як висока чапля спить
З камінцем в нозі.

ЛЕТИ, МЕТЕЛИКУ

Пусти метелика, пусти,
Нехай летить над світом.
Він ще навчитися не встиг
Літати разом з вітром.
Лети, метелику, лети
В зелену казку літа.
Але не переплутай ти
Вогнів із сяйвом квітів.

СНІЖИНКИ

У ялинки на гілках
А в Маринки на руках
Пурхають сніжинки
В білих одежинках.
І великі, і маленькі
Тануть в пальчиках маленьких.

КОТИК УМИВАЄТЬСЯ

Глянь, сьогодні цілий день
Котик умивається.
— Мабуть, Дід Мороз прийде, —
Мама усміхається.

СВІТЛЯЧОК  14 віршів

В лісі Галя заблукала,
Допізна гриби збирала.
На пеньок, де є опеньки,
Світлячок зіп’всь маленький,
Свій ліхтарик засвітив
І стежину освітив.
Галя стежкою. пішла
Прямо-прямо до села.

ЧОМУ ЛІТО БАБИНЕ?

ГРОМЕНЯТА

В небі синім громенята
Витанцьовують завзято,
В барабан веселий б’ють,
Хмаркам спати не дають

ЧОМУ ЛІТО БАБИНЕ

Чому літо — бабине?
А чому не мамине?
А чому не татове?
А чому не дідове?
Не збагну,
Не відаю.

ДЯТЕЛ

Двісті років, двісті літ
Жив у груші короїд.
Прилетів до груші дятел
Короїда виганяти.
Від обіду до обіду,
Йде війна із короїдом.
Довгий-довгий дятлів дзьоб
Короїда стук у лоб.
Живе дятел у саду
Короїдам на біду.

ЯЩІРКА

Ящірку зелену
Я зустрів.
Глянула на мене
З реп’яхів.
— Де живеш ти, ящірко? —
Я спитав, —
Чом втекла ти, ящірко,
Від хвоста?
— Хочеш знати, хлопчику,
Де живу? —
І шмигнула стежкою
У траву. —
А чому втекла я
Від хвоста,
У хвоста, питайлику,
І спитай.

ЗАЙЧИКИ

Два зайчики зустрілися
В зимовому саду,
Два зайчики дивилися
На грушку молоду.
Два зайчики всміхалися
В зимовому саду,
А грушка їх боялася:
"Гризнуть — і пропаду".

НЕ СТРИБАЄ М’ЯЧИК

Плаче котик Нявчик:
— Не стрибає м’ячик.
Котик кігтики ховав —
М’ячик весело стрибв,
Кігтики забув сховати —
М’ячик перестав стрибати.
Плаче котик Нявчик:
— Не стрибає м’ячик.

ЧОРНІ ХМАРИ

Чорні хмари-хижаки
Одягли з дощу шапки,
Придивляються із неба
І до мене, і до тебе,
Хочуть нас дощем спіймати,
Як не встигнемо до хати.

ГАРНА КИЦЯ

В мене дуже гарна киця,
Ніби справжня чарівниця:
Тишу вухами стриже,
Котеняток стереже.

ПОРОСЯТА

Люблять їсти бурячки
Поросята-п’ятачки,
Рильця хрюкають в кориті,
Бурячковим соком вмиті.

РИБКА 

В рибки також вуха є,
Рибка берег слухає.
Рибка грається в ставку,
Б’є хвостом по поплавку.

КОЖУХ

Ягідки ведмідь збирав
І кожух свій розірвав,
Від образи заревів,
На старий пеньок присів.
Шовкопряд приніс дві нитки,
Їжачок — дві голки швидко,
Стратили чимало сили,
Та гуртом кожух зашили.
І пішов ласун бокатий
В кошик ягоди збирати.

ГАРНО ВЛІТКУ

Гарно влітку в сіні спати,
Як награємось м’ячем,
Пахне сіно бородате
Сонцем, лугом і дощем.

Спочивають кеди в сінях,
М’яч зітхає повсякчас.
Ми спимо із братом в сіні,
Зорі дивляться на нас.

Я І МІЙ ВЕЛОСИПЕД  

На педалі натискаю,
Вітерець наздоганяю,
Їду стежкою з гори,
А назустріч — явори.
І мчимося ми вперед —
Я і мій велосипед.

ЗАЯЧІ РУКАВИЦІ

Є у заячій світлиці
Теплі, гарні рукавиці.
Коли мерзнуть пальці,
Йдіть у ліс до зайця.
Не забудьте моркву взяти —
Зайченят почастувати.

ЛЕДАЧИЙ КІТ

Кіт-воркіт, а не воркоче —
Упіймати мишку хоче.
Ліг на лапки
І дрімає —
Мишка з нірки виглядає.
Ледацюга сонний кіт
Вґавив мишку на обід.

ГУСКА-ЛЕБІДКА

Гуска довшошия
Білу сукню зшила
І на свято у неділю
До ставка її наділа:
Веселяться гуси-дітки:
— Мама в нас немов лебідка.

ДОРОГИ

Всі дороги мають ноги.
Як це можна взнать?
Дуже просто, бо дороги
Всі кудись біжать.

В ОЧЕРЕТІ  19 віршів

В очереті хто живе?
До гніздечка хто пливе?
Хитроока крячка.
А як зветься?
Качка.

   
ЗАЙЧИК БЕРЕГОМ ХОДИВ

КІТ ВУСАТИЙ

Кіт вусатий, кіт вусатий
Непомітно вранці
Любить вусами писати
Букви на сметанці.
Потім треться біля ніг —
Білий-білий, наче сніг.

ЧЕРЕЗ ПОЛЕ

Через поле навпростець
Ніс щавлинки горобець.
А куди? А куди?
До води, до води —
Щоб його помити,
Борщику зварити.

КРУК

Крук летіти захотів,
Підстрибнув і полетів
До веселої ворони —
Скуштувати глід червоний.

ХЛІБ СМІЄТЬСЯ

На столі сміється хліб,
Хліб людей і Бога.
З неба — сонце, ніби сніп,
Дивиться на нього.
За вікном пташок пісні,
Шибки — мов озерця.
В хаті усмішки рясні,
Коли хліб сміється.

ЗАЙЧИК

Зайчик берегом ходив
І капусту посадив.
У туман спочить присів,
А капусту кролик з’їв.

СИНЯ КВІТОЧКА

Синя квіточка в росі
Усміхається до всіх:
Джмелику і бджілці,
Яблуневій гілці,
Джерелу глибокому,
Сонечку високому,
Песику вухатому,
Котику хвостатому
І до мене, як весна,
Усміхається вона.

ГОРОБЕЦЬ-СТРИБУНЕЦЬ

Горобець-стрибунець
Взяв у дзьобик олівець,
Сів на дошку біля тину
І малює капустину.
Біля неї зайчика,
Зайчика-стрибайчика.
Гарно все намалював,
Подививсь і заспівав.

ДОЩ

Дощ іде, а я стою
На містку низенькім.
Візьму дощ і піджену
Щоб віг біг швиденько.

ЖАЙВІР

Жайвір дзвоника зірвав
І до ніжки прив’язав,
В небо високо піднявся,
З вітром крильцями обнявся,
Дзвонить дзвоником отим
Понад полем золотим.

ЯБЛУНЬКА

Яблунька низенька,
Яблунька тоненька
Віти-руки підіймає,
Пташеняток обіймає.

РАЙДУГА

Понад лугом райдуга
Кожну квітку радує.
Я між квітами стою,
Сам себе не впізнаю.

ПАВУК

Плетиво павук плете,
Не просте, а золоте,
З ниточок від сонця, —
У кутку віконця.

ЦЕГЛИНКИ

Ми — цеглинки-веселинки,
Ми будуємо будинки:
Усе вище й вище,
Аж бо неба ближче.

ЩЕДРА СТЕЖЕЧКА

В лісі я ішов горбками,
Заблудився між грибками.
Поки стежечку шукав,
Повен кошик назбирав
Сироїжок, маслюків
І товстих боровиків.

НЕБО Й НІЧКА    

Небо в зорянім плащі
З містом розмовляє.
Нічка, як ліхтар в руці,
Місяця тримає.

ЖУКИ-ВЕСЛЯРІ

Ми жуки-веслярі,
Пливемо на корі:
Із веселого струмка
До широкого ставка.
Будем плавати по ньому
Під вітрилом із листка.

ХМАРИ

Сірі хмари, як слони,
Караванами ідуть,
Аж до Індії вони
Дощ в своїй мішках несуть.

КОРОПЕНЯТКО

Молоде коропенятко
Робить у воді зарядку.
Біля берега ріки
Чистить зябра, плавники.
Підпливає до лілеї
І цілується із нею.

ДОЩ ВУСАТИЙ

Дощ вусатий, бородатий
Вміє з громом розмовляти.
Перебіг через ставок,
Зупинився і замовк.

ГУСАК

Я, гусак, не боягуз,
Плавать в річці не боюсь,
А от курочка боїться,
Хоч у неї в пір’ї крильця.

СПРИТНА КИЦЯ

Спритній киці реп’яшок
Сів на сірий кожушок.
Киця гребінець взяла,
З кожушка реп’ях зняла.       22 вірші

 СОНЦЕ В ЗОЛОТІМ БРИЛІ

ПІВНИК-ДУДАР

Півник грає на дуду
В черешневому саду.
Я до півника іду
Разом грати на дуду.

СОНЯЧНІ КЛУБОЧКИ

Є у мами-квочки
Доньки та синочки.
Дружньо граються вони —
Сонячні клубочки.
Спочивають під крильми
У матусі-квочки.

ДИВНА ХМАРКА 

Хмарка схожа на в’юна —
Небом проплива вона.
На хмаринку я дивлюся,
Як ростуть у неї вуса.

КІЗКА

Люблю кізку над усе.
Кізка тінь свою пасе.
Не стрибає в шкоду
З двору до городу.

РАК-ДИВАК

Рак-дивак купається,
Карася лякається,
Клешнями-руками
У піску копається.

РИБОНЬКА-ВІВСЯНКА

Рибонька-вівсянка
Прокинулася ранком,
Вмила ніч і плавники,
Усміхнулась до ріки.
І катається хитрюка
На хвості старої щуки.

МУРКОТИК

Розчесав Муркотик вуса,
Нявкнув грізно: "Не боюся!
Ні собаки, ні гуся,
Ні хрю-хрюки порося".
Отакий Муркотик мій —
Зачіпать його не смій!

СОНЦЕ В ЗОЛОТІМ БРИЛІ

Сонце в золотім брилі
Ходить небом до землі,
То від лісу, то до лісу,
По пшеничному стеблі.

ПРОСТУДИЛАСЯ ВЕСНА

Простудилася весна,
Громом кашляє вона.
Прийде сонечко ясне
І простуду прожене.

ТРИ БРАТИ

Сива хуга, злюча хуга,
Матінки-зими подруга,
Трьох братів хороших має,
З ними ходить і літає.
Перший брат — гостинний грудень,
Другий — січень, третій — лютий.
Кожен має білі груди,
Кожен сивий і закутий.
Без роботи не бідують —
Для весни човни будують.

ГАРБУЗИ

Гарбузи лобаті,
Листячка вухаті,
Напилися сонця,
Сіли спочивати.
Ті — гуртом, а ті — рядком,
За вишневим, за садком.

СНІЖИНКИ

Три сніжинки білі-білі
У кімнату залетіли.
Біля мене покружляли,
Щоки й ніс поцілували.
Не помітила зима,
Що сніжинок вже нема.
Полетіла, ніби птиця,
В полі з вітром веселиться.
А мене печуть сніжинки,
Три сніжинки, три сльозинки.

МУХОМОРИ  

Ми красиві мухомори,
Завжди дужі і не хворі.
Ми отруйні для людей —
Для дорослих і дітей.
Ми є ліки всім звірятам,
Лосі дуже вдячні нам.
В ліс ідіть, гриби збирайте,
А нас, дтки, не чіпайте.

МІСЯЦЬ

Місяць схожий на ліхтар —
Нижче зірок, вище хмар.
Світить стежечкам вночі
У півнеба на плечі.

КАПЕЛЮХ

Дівчина селом ходила,
Капелюха загубила,
Стежкою коза ішла,
Капелюх її знайшла.
Підняла його на роги
І побігла на дорогу.
Дуже гарний капелюх —
Накрив роги аж до вух.       15 віршів

   Я У КАЗКУ ГРАЮСЯ

РАВЛИК

Я у казку граюся,
Равлика питаюся:
— Равле, равле, де ти був?
Що ти бачив, що ти чув?
— Гостював у тітки Плітки,
Що вистрибує із сітки,
Чув я пісню діда Сома,
Був у тітки Жаби вдома.
Бачив я лілей квітки
В сонці нашої ріки.

ДРАБИНА-ПОМІЧНИЦЯ

Я під сонцем золочена,
Всі щаблі міцні у мене.
У садочку біля хати
Помагаю діставати
Спілі сливи дітворі,
Найсмачніші у дворі.

ВІХОЛА

Неспокійна віхола
У село приїхала.
По дорозі посріблила

Звірам брови, птахам крила.
В двері стукає і в шибку
Срібним перснем швидко-швидко:
— Відчиняйте двері, люди,
Танцювати з вами буду.

ЧЕРЕВИКИ

Гарні в мене черевики,
Не тісні і не великі,
Навіть петельки шнурків
Танців ждуть для каблуків.
Починай, сопілки, грати,
А я буду танцювати.

МІСЯЦЬ-МАЛЯР

Місяць крізь віконця хмар
Пильно дивиться в димар,
Хоче вечір малювати
І не може фарб дістати.
Їх у димара багато,
Та не може він їх дати,
Птаха-ніч заборонила,
Бо свої фарбує крила.

БІЛІ ЇЖАКИ

Снігу білі їжаки
З вітром обіймаються,
На тонкім льоду ріки
Весело катаються.

ПЕРЕПОЛОХ      

Синє полум’я світило,
Сонних звірів розбудило,
Полякалися звірята,
Почали усі тікати.
Зляку — в нору, хто — з нори,
Хто — під гору, хто — з гори.
Навіть вовк перехрестився...
А то корч старий світився!

ПІДРОСЛИ

Дощ пролопотів крильми.
У садок побігли ми
І під дощиком в садочку
Підросли аж до листочків.

РАНКОВА ТИША

Заєць в поле вийшов
У ранкову тишу.
В лапах — капустина,
У зубах — морквина.
В полі зайцю ловко.
Тут немає вовка.
Можна буде сісти,
Смачно попоїсти.

ЛІТО Й ЛІТО

За крильми вже літо.
Час настав летіти.
Піднялися журавлі
В небо синє від землі.
В теплий край вони летять
Нове літо зустрічать.

РОГИ

Два роги, наче місяці,
В рябого цапа є,
З ріки до неба світяться,
З якої воду п’є.

ПІСНІ

Відспівали вже платівки літа
Пісню колоса, ягід і квітів.
А тепер від ключів журавлиних
Пісня осені з платівок лине.    12  віршів

У МАМИНІМ ГНІЗДЕЧКУ

КОРІВКА

Я корівка МУ
Сонечко пасу.
Знаєте кому
Молочко несу?
Хлопчику Миколі —
Рано він встає,
І мене ніколи
Батіжком не б’є.

У МАМИНІМ ГНІЗДЕЧКУ

Сонце променя згубило
В теплім озеречку,
Качечка знайшла у хвилях,
Принесла в гніздечко.
З того променя зробила
Золоте колечко.
А як небо хмари вкриють
І як холодно стає,
Каченята не сумують,
Є в них сонечко своє.
Гріє з променя колечко,
Гріє в маминім гніздечку.

ЛАСТІВКИ

Ластівки сидять на дроті
І виспівують по ноті
Дружно, весело усі:
— До, ре, мі, фа, соль, ля, сі.
Хто зуміє полічить,
Скільки їх рядком сидить?

КАМІНЬ

Камінь — сива голова,
Мудре око і брова,
І весела борода —
Ні зелена, ні руда.
Довгий ніс у нього
Нюхає дорогу.
Підпирає клен плечем
Він під сонцем і дощем.

ЧОРНОГУЗИКИ

Непосиди чорногузики
Застебнули хмаркам ґудзики,
Не стрибають більш дощинки
Чорногузикам на спинки.

ПАВУТИНКА

Павутинка в павука
І легенька, і тонка.
На листку біля хліва
Вітерець на ній співа.

ЖАБКА-ТАЛАЛАЙКА

Жабка-талалайка —
Справжня витівайка:
В лапках сонечко тримає,
З ним на березі стрибає.

ПАСТУШОК

На горі пастушок
Задударив у ріжок.
І тумани, наче вівці,
Збіглись пити воду в річці.

ЗОЛОТИЙ ДОЩ

Дощ від сонця золотий
Берегом стрибає,
Хоче річку перейти —
Вітер не пускає.

МАЛЮНОК

Три ворони на сосні
Позіхають уві сні.
Три Мирони — малюки —
Ходять полем, як граки.
Три ворони, три Мирони
І одна сосна.
Збоку сонечко червоне,
Неба далина.
Що б іще намалювати
І сестричку здивувати?

ДИТСАДОК — ВЕСЕЛИЙ ДІМ

Дитсадок — веселий дім.
Тут робота є усім.
Тут майструють,
Тут будують,
Лисові хвоста малюють,
З пластиліну ліплять вовка,
Швидко шиють нитка й голка.
А тому батьки і мами,
І сестрички із братами,
І бабусі, й дідусі —
Дитсадочок люблять всі.

У ГАЮ 

У гаю коза ряба
Узяла на ріг гриба
І несе його додому
По обніжку золотому.
Що діяти? Що робити?
Каші треба наварити,
На стілець присісти,
Смачно попоїсти,
Все помити, все прибрати,
Потім можна йти гуляти.

ЧОРНОГУЗ

Чорногуз — не боягуз,
Сів до жабок і загруз.
Взяли спритно жабки
Рятівні лопатки,
Чорногуза врятували,
Із болота відкопали,
Чорногуз тепер літає,
На болото не сідає,
Друзів крилами вітає.

БРАТИК І СЕСТРИЧКА

Біля теплої води,
Де маленька річка,
Жабка з жабиком сидить —
Братик і сестричка.

МЕТЕЛИК СЛУХАЄ РОСУ

Хмаринки райдугу несуть
Над полем, явориною.
Метелик слухає росу
У лісі за стежиною.
Метелик дзвоника гойда,
Росою умивається,
І тіні сива борода
Під дзвоником гойдається.

ДОЩ ІДЕ

Дощ іде,
Стрибає жабка
До стіжка,
Аж згубила
Парасольку з лопушка.

ЩЕДРИЙ ЗАЄЦЬ

На городі густо-густо
Заєць висадив капусту,
Виросла вона велика —
І смачна, і соковита.
Де зайчат багато є,
Всім капусту роздає,
Бо вони її гляділи,
Поливали і не їли.
І тепер в свої гостини
Кожен котить капустини.

 ПИЩИК

Я зробив,
Я зробив
Знову пищика з верби.
Дуже весело мені
З батьком жити в курені,
Зустрічати на баштані
Зорі пізні, зорі ранні.
Вуха мають кавуни,
Пищик слухають вони.

БОБРИ

Від бобра до бобра
Є під річкою нора,
Є вітальня,
Є їдальня.

Прийдуть гості до бобра —
Є гілки і є кора,
Бобер топить піч і грубу,
Бо в теплі сидіти любо.

І бобриха не ліниться,
Пече гарні паляниці,
Непосиди-бобренята
Вміють гарно танцювати.
Риби кажуть: "От нора
В працьовитого бобра!"

БІЛЯ РІЧКИ

Біля річки над ставком
В білому тумані
Пахне сіно молоком
Для корівки Тані.

ГУСИ

Гуси в сонці крила миють
Над блакитним ставом,
Дуже хочуть, щоб їх крила
Золотими стали.

ХОДИТЬ КОЗЛИК

Ходить козлик лободою,
Гладить листя бородою,
Я до козлика іду
У холодну лободу.
Козлика візьму за вуха
І додому поведу,
До кози, до мами
З теплими рогами.

ПОМІДОРИ   

Є на грядці помідори —
Довгі і кругленькі,
Їх цілують сонце, зорі
В щічки червоненькі.
Помідори чарівні
Всі підморгують мені,
Я на них дивлюся
І чомусь сміюся.