Олена КОВАЛЕНКО
ВІРШІ ДЛЯ ЧИТАННЯ МАЛЕНЬКОМУ СИНОВІ

КВІТКОВИЙ ГОДИННИК

Ось годинник на стіні,
І будильник на вікні,
І пісочний є годинник.
Й на паркані вранці півник,
Й на руці у твого тата –
Подивись як їх багато.
Та один ми не назвали,
То квітковий. Пригадали?
Ранок лиш до нас спішить,
А шипшина вже не спить –
І всміхається шипшинка
Сонцю прямо, як дитинка;
Другим встав червоний мак
(П’ята ранку) – от дивак!
В жовтих сонечках галявки:
То розкрилися кульбабки;
Льон розплющив оченята –
Значить сьома вже малята;
І в’юночки, мов кринички,
Показали сонцю личка;
Мати й мачуха мовчить,
До десятої аж спить;
А фіалки запашні
Цілий день в глибокім сні,
Проте ясними ночами
Розмовляють з зірочками.

Сварка жуків

На галявинці в ромашках
Сперечаються комашки,
Який колір зараз в моді
І одежа по погоді.

— Я гадаю так, панове,
Зараз в моді кольорове.
Такі крильця в мене є,
В них веселка виграє, —
Так метелик промовляв
Своє вбрання вихваляв.

— Не погоджуся, друже,
Як мені, строкате дуже.
От зелене, то охоче, —
Коник у траві стрекоче.

А із квіточки бджола
таку мову повела:
— Краще смужка благородна
Така скромна і природна...

— Ну до чого строгість ця?
Всім вона не до лиця.
Щось потрібно веселеньке,
От, наприклад, червоненьке,
Та ще зверху чорні цятки
Й підібрати в тон краватку, —
Мовить сонечко з листка, —
В мене думка ось така.

Прилетів травневий хрущ,
Всівся на розлогий кущ.
— Про які тут цятки мова?
Просто соромно панове!
Рудувате — оце гарно,
От як мій піджак шикарний.

— Наче старий дідуган,
Краще білий сарафан, —
Шовкопряд говорить дзвінко, —
Це так ніжно, мов пір’їнка.

Ось мурашка працьовита
Промовляє діловито:
— Ми ні дня не байдикуєм
Все мурашника будуєм.
Зручно чорне нам носити
І не шкода забруднити.

Аж до ранку гомоніли
Доки сонечко збудили.
“Що за галас? поясніть,
Зупиніться хоч на мить.
Море синє, жовте поле
Й білі квіточки навколо.
Якби все не було різним,
Стало б сумно жити, звісно.
Кожен з вас такий — єдиний
Й тим прекрасний, що відмінний.

Криничка

Криничка-криничка,
Умий моє личко,
Ясні оченята,
Малі рученята,
Й на червоні щічки
Не шкодуй водички.

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.