KОЗАЦЬКІ ПРИСЛІВ’Я та ПРИКАЗКИ

А що робиш тепер? — По чужинах блукаю та слави шукаю.

Або перемогу здобути або вдома не бути

Або полковник, або покійник.

Без гетьмана військо гине.

Без доброго командира військо — отара.

Береженого і Бог береже,  а козацька шабля стереже.

Бог не без милості, а козак не без щастя.

Ви пани, а ми — запорожці: пам’ятайте вражі сини, що ми вам не хлопці.

Висипався Хміль із міха та наробив панам ляхам лиха.  

Ворога де знайдеш, то бий.

Де козак — там і воля.

Де козак — там і слава.

Де отаман швець — там Січі кінець.  

До булави треба голови.

Добрий козак баче, де отаман скаче.

Доки шабля в руці, то ще не вмерла козацька мати.

Життя собаче, зате слава козача.

За рідний край — хоч помирай.

За честь голова гине.

Звання козацьке, а життя собацьке.

Знищ ворога сьогодні, бо завтра нашкодить.

Зовсім козак та чуб не так.

Зроду віку козак не був і не буде катом.

Козак в дорозі,  а надія в Бозі.

Козак добрий та вороги не хвалять.

Козак живе не тим, що є, а тим , що буде.

Козак журби не знає.

Козак з біди не заплаче.

Козак з бідою — як риба з водою.

Козак не без долі, а дівка не без щастя.

Козак не боїться ні тучі, ні грому.

Козак не боїться ні хмари, ні чвари, ні чортової кари.

Козак, як не сало їсть, то турка б’є.

Козацькому роду нема переводу.

Козача потилиця панам ляхам не хилиться.

Коли ти дворянин, то поклонися козакові.

Краще живий хорунжий, чим мертвий сотник.

Куди козака доля не закине — все буде козак.

Куля не галушка — її не проковтнеш.

Лежачого не б’ють.

Малим родився — великим помер.

Місяць — козаче сонце.

На козаку й рогожа прихожа.

Надія на Бога, а лицарство наше

Наш Луг — батько, а Січ — Мати, ось де треба помирати.

Не все ж то козак, що списа має.

Не наше діло з плахтою стрибати, наше діло з москалем воювати.

Не пив води дунайської, не їв каші козацької.

Пугу, пугу! — козак з лугу.

Слава не поляже, а про себе розкаже.

Ставний козак Максим Залізняк — славніше Запорожжя.

Степ та воля — козацька доля.  

Та ти ще полтавської води не пив.

Терпи козак, отаманом будеш.

Терпи, козаче, горе — будеш пити мед.

Терпи, хлопче, козаком будеш.

То не козак, що отаманом не думає бути.

Хліб та вода — то козацька їда.

Хочеш спокою — готуйся до бою.

Хто в Полтаві не бував, той лиха не знає.

Хто любить піч, тому ворог Січ.

Щирий козак ззаду не нападає.

Що козак — то п’ятак, а за дівку — гривня.

Що село, то й сотник.

Як череді без личана, так козакам без гетьмана.

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.