Уляна Кравченко

Стелися, барвінку, ще нижче, ще нижче,
присядься, Матусю, ще ближче, ще ближче.
Я зіпру головку та на твоїй груди,
і мило, і любо-солодко нам буде...

Тут затишно-тихо, там вітер-темрява;
з чагарників1) темних із бору йде ґава2) ...
Віконечка наші вкриває завіса, —
не боюся ґави... не боюся ліса...

Тут блимає світло — при Божій іконі...
Мої рученята у твоїй долоні...
Матуся, як ангел, близько-біля мене ...
Барвінку, барвінку! Хрещатий3), зелений...

Тут тихо і тепло, ніхто не розбудить;
а там темна чічка, а там нова блудить...
Постеля мережана, стяжечки сині ...
М'якеньке гніздечко звила ти дитині...

Як буря розкине пташаткам кубельце4), —
ой, гірко їм бідним, болить, плаче серце...
Помолюсь за діти, бездомні небоги,
щоб не пропадали так серед дороги...

Ой, хто ж їх пригорне, хто скаже хоч слово?
Рятуй їх, окрий їх, Святая Покрово!
Матусю... ще... ще ... поцілуй, я ж засипляю.
За словами казки кудись відлітаю...

Добраніч, Матусю! Ох, гарна ця казка:
— На хвилях, на срібних лілеї... і ряска5) ...
І човен... Матусю, і ти біля мене...
Барвінку... барвінку, ти вічно зелений...

ПРИМІТКИ:

1) Чагарник — молоденький ліс, кущі.
2) Ґава, вова — так малі діти називають вовка, якого дуже бояться.
3) Хрещатий барвінок — барвінок має на кожній вітці по чотири листочки, складені навхрест. Барвінок не в'яне навіть зимою.
4) Кубельце — гніздечко.
5) Ряска — дрібненька водна рослина на застояній воді.