Галина КИРПА
ПЕРЕКЛАДИ

Казимир КАМЕЙША

СКАЧИКИ

Виглянуло сонечко —
І пішли у скачики
Лілії на озері,
Начебто дукачики.

Перегодом в лузі
На тонких стеблинках
Весело стрибала
З вітром материнка.

А тоді у скоки —
Ще й курчат сімейка.
А біля калюжі —
Гороб’я сіреньке.

Скачуть, присідають
Аж додолу клени,
І зелений коник —
У траві зеленій.

Скачуть аж до сонця
На подвір’ї м’ячики.
Що ж воно за танець?
Зветься танець — “Скачики”!


ТИША

Я іду в пухових капцях
На м’яких котячих лапцях,
Заглядаю у повітку,
Заколисую ліси.
Я — в сукеночці з повітря,
Я — в хустиночці з роси.

Громе!
Гуркотиш і досі?
Бджілко!
Гей, не дзумени!
Дай послухати, як Осінь
Допливає до Весни.
Як струмки в річках дрімають,
А у вуликах — меди,
Як на діл туман спадає —
Сивий-сивий і густий.

Он і сонце догорає
Та й ховається за гаєм.

Не дивіться в далеч сумно,
Скоро і вона засне.
Я іду.
Я сон дарую.
Хто я?
Тиша звуть мене!

ПАРАСОЛЬ

Коли сонечко спить,
А дощику не спиться,
Я стаю під парасоль —
Осьде, подивіться!

Парасоль, парасоль,
Парасолечка!
Від дощу мене ховай,
Не від сонечка!

Розуміє парасоль,
Парасоль старається:
Нас ховає від дощу,
Від сонця —
Сам ховається.