Чим пахне у церкві?

З літературних творів та з власного досвіду ми знаємо, що у церкві завжди пахне ладаном, що ароматний дим ладану супроводжує урочисті церковні обряди.
Про дуже стару або безнадійно хвору людину кажуть, що вона дише на ладан. Усім відома і така приказка: боїться, як чорт ладану. Раніше вважалося, що ладан відвертає нещастя. Мішечок з ладаном носили на шиї як талісман, — він називався ладанка. Перед іконами ставили кадило — невелику мідну посудину у вигляді кулі з хрестиком вгорі. Ладан увійшов і у побут, і у фольклор слов’ян.

Ладан — це ароматична смола вічнозелених кущів — ладанників (чистів). Їхні листки ледь вкриті волосками. Саме вони й виділяють запашну смолу, яку ми називаємо ладаном. Волоски бувають поодинокі або зібрані в жмутки.
Ніжні квітки чисту з білими, рожевими, червоними пелюстками схожі на квітки шипшини, тому рослину іноді називають скельною трояндою. Дивовижно, що у цієї ароматичної рослини квітки не мають ні нектару, ні запаху. Кущ чисту зацвітає вранці. Усі квітки одночасно розкриваються, та вже до середини дня їхні пелюстки обсипаються. На квітки злітаються бджоли, джмелі, жуки, мухи. Цікаво, що коли вони збирають пилок, тичинки швиденько, просто на очах, відгинаються назовні і відкривають приймочку для запилювання. Через 10-15 секунд тичинки знову повертаються у вертикальний стан.
Родина чистових полюбляє сухі, відкриті, сонячні місця. Вони ростуть у преріях та пустелях Америки, у світлих соснових лісах Середземномор’я, у Південному Криму, на Західному Кавказі. Деякі види чистів ростуть на півдні Швеції і навіть на Кольському півострові та півночі Канади, де взимку бувають сильні морози.
Запашна смола чисту — ладан — здавна високо цінувалася як ліки. Нею обкурювали оселі хворих на чуму. На сході та в Єгипті обкурювання ладаном надавало урочистості ритуалам та церемоніям.
У наші дні парфумери додають ладан у шампуні, креми, парфуми.