Lewis CARROL
JABBERWOCKY

Twas brillig, and the slithy toves
Did gyre and gimble in the wabe;
All mimsy were the borogoves,
And the mome raths outgrabe.
«Beware the Jabberwock, my son!
The jaws that bite, the claws that catch!
Beware the Jujub bird, and shun
The frumious Bandersnatch!»
He took his vorpal sword in hand:
Long time the manxome foe he sought —
So rested he by the Tumtum tree,
Arid stood awhile in thought.
And as in uffish thought he stood,
The Jabberwoek, with eyes of flame,
Came whiffling through the tulgey wood,
And burbled as it came!
One, two! One, two! And through and through
The vorpal blade went snicker-snack!
He left it dead, and with its head
He went galumphing back.
«And hast thou slain the Jabberwock?
Come to my arms, my beamish boy!
O frabious day! Callooh! Callay!»
He chortled in his joy.
Twas brillig, and the slithy toves
Did gyre and gimble in the wabe;
All mimsy were the borogoves,
And the mome raths outgrabe.

КУРЗУ-ВЕРЗУ
Переклад Миколи Лукаша (1975)

Був смажень, і швимкі яски
Сверли-спіралили в кружві,
Пичхали пиршаві псашки
І трулі долові.
«Мій сину, бійсь Курзу-Верзу,
То кусозуб і дряполап!
Не знайся з птицею Зу-Зу
І велезнем Хап-хап!»
Меча-штрича він в руки взяв,
Підняв тропив ворожий слід
І в смужній думі спочивав
Під древом Діодід.
Та раптом чує глушний цвист,
Кругом немов могонь пашить,
В тримучім лісі никне лист –
Курзу-Верзу метить!
Він раз мечем! Він два штричем!
Отак штричаєм ворогів!
Зняв гмію золову з плечей,
Додвому посмішив.
«Ти вбив грозу Курзу-Верзу?
Мій хлопчику, ти чудодець!
О сплавний день! Стрибай пісень,
Тодімо у ханець!»
Був смажень, і швимкі яски
Сверли-спіралили в кружві,
Пичхали пиршаві псашки
І трулі долові.

БОРМОГЛУП
Переклад Марії Коливай (2004)

Блищалось, слизі лабузьки
На хвиді кружали й спірли,
Дражнилки всі були дзузьки,
І миги застрімли.
«Не знайся з Бормоглупом, син!
Щелепи - бряк, когтяки - кряк!
Пташина Джуджуб - зась, і ще –
Сварлимий Бандохряк!»
Він в руку взяв вихрятель-меч
І довго ворога шукав,
Спочив під деревом Там-Там,
Там думу провтикав.
А поки він стояв-куняв,
Вже Бормоглуп - вогонь в очах –
Зі свистом лісом проганяв,
Бормочучи в кущах.
Раз-два, раз-два. І знов, і знов
Вихрятель-меч захрумотів.
Балду він зніс, в руках поніс, -
Стрибав і хихотів.
«То вбитий хижий Бормоглуп?
О, йди до мене, сяйний син!
Це знаний день! Дзелінь-Дзелень!»
Сміявсь він без зупин.
Блищалось, слизі лабузьки
На хвиді кружали й спірли,
Дражнилки всі були дзузьки,
І миги застрімли.

БУРМОЗВІЙ
Переклад Інни Коваль (2004)

Шов печір. Яштпорки слибкі
В трамичці дзигали якраз
Свистали свердлов'ї бідкі
І звинки мрюкали весь час.
«Бійсь Бурмозвія, сину мій –
Рвуть кігті, щелепи кліщать –
І страхожись його обійм,
Що все на світі вщент трощать».
У руку воїн меч стрий взяв:
Здавна шукав врага собі,
І попід теревом устав
З думками про майбутній бій.
Німчазно свій тягар він ніс,
А Бурмозвій з вогнем в очах
Зі свистом пролітав крізь ліс
І мимрив, туркотів, бурчав.
Раз-два! Раз-два! Наскрізь! Удар!
Навпіл стерний клинок рубав.
І взявши голову, як збар,
У радощах герой вертав.
«Ти Бурмозвія подолав?
Прилинь до серця, хлопче мій!
Знаметний день! Шесть і Гвала!
Святкуй, звитяжець, і радій!»
Шов печір. Яштпорки слибкі
В трамичці дзигали якраз
Свистали свердлов'ї бідкі
І звинки мрюкали весь час.

ЖАБОХРЯК
Переклад Галини Висоцької (2005)

В яснечір слизіли штапки,
Кружли в деленій зелеві,
І фрусяли на всі боки,
І щурили кві-кві.
«Ой сину, вкусить Жабохряк!
Зубами-гар! А клешні-хряп!
І Джумбоптах, і Бандохап,
Що їх бояться всяк».
Син вертомеч узяв до рук
І довго шуки ворогав,
Ліг коло дерева Тук-Тук
Ідумудумував.
А поки він думачив дум,
То Жабохряк з вогнем в очах,
Здійнявши дісом ликий шум,
Прилепетів, бурчах.
І штурх, і штрик!
І раз, і два!
Стікає кров'ю змієгад.
Вже в сина в торбі голова,
І рад спішить назад.
«Ти Жабохряка поборов?
Радітися пора прийшла!
Іди цьом-цьом!
Щоб був здоров.
Тобі хвара! Ула!
В яснечір слизіли штапки,
Кружли в деленій зелеві,
І фрусяли на всі боки,
І щурили кві-кві.

«Всесвіт» - журнал іноземної літератури