ЧАРІВНІ ЛІКИ
(Китайська народна казка)

Є в Китаї невеличке село Хань. Багато років тому народився у цьому селі хлопчик на ім'я Пін Фу. Як тільки-но він народився, одразу ж в небі над хатиною його батька спалахнула синя зоря.
Пін Фу виростав і з кожним днем ставав усе розумнішим. Коли йому виповнилося чотирнадцять років, він сказав батькові:
Вороги захопили нашу країну і хочуть зробити нас рабами. Я прожену їх!
Діждавшись ночі. Пін Фу покинув рідну хату. Довго дивився батько вслід синові, а коли підняв очі в небо, то побачив, що синя зоря вже не сяє над хатою - вона помандрувала вслід за Пін Фу, освітлюючи йому вночі нелегку дорогу.
Кожного вечора батько Пін Фу виглядав синю зорю. Він знав що його син живий, бо зоря не щезала і не гасла, а, навпаки, сяяла все яскравіше.
Юний Пін Фу прибув у велике місто і став учитися письма. А коли вже міг вільно читати ієрогліфи, зголосився на службу до старого знаного лікаря.
Ти розумний і здоровий юнак, - сказав лікар, - умієш читати й писати, то нащо ж тобі бути у мене слугою?
Пане мій, хто любить свій народ, повинен уміти дві речі: лікувати його і боронити від ворогів. Тому я служитиму тобі, щоб вивчитися на лікаря.
Коли старий лікар помер. Пін Фу став єдиною людиною в краю, що знала, як лікувати всі хвороби. А хворих було багато, бо вороги примушували китайців працювати і в лютий холод, і в дощ, і в спеку. Все це бачив юнак, і його серце палало ненавистю до лютих ворогів.
Одного вечора батько Пін Фу, як завжди, вийшов поглянути на небо. Синьої зорі не було місці. Вона докотилася аж до обрію і сяяла над зеленими вершинами неприступних гір. Так старий батько здогадався, що син перебуває в горах.
Незабаром у країні довідалися про молодого месника Пін Фу, котрий зібрав ватагу відважних побратимів і темними ночами нападав на ворогів. Але в Пін Фу було лише кілька десятків друзів, а ворогів - незчисленні полки.
Зрозумів Пін Фу, що не може малий загін сміливців визволити рідний край. Треба, щоб увесь народ в один день і в одну годину піднявся на ворога. Та як це зробити? Нічого не міг придумати юний Пін Фу.
Аж ось спалахнула в Китаї страшна хвороба - чума. Кожного дня смерть забирала тисячі й тисячі жертв. Пін Фу подався в ліси. Впродовж багатьох днів і ночей він збирав лікувальне зілля і виготовляв з нього ліки, щоб врятувати народ від страшної хвороби. А коли все було готове, наказав своїм друзям розійтися по всій країні і роздати ті ліки людям.
Кожному чи то хворому, чи здоровому Пін Фу і його побратими давали по дві коробочки: білу й червону. На білій було написано: "Відкрий і прийми порошок". На червоній було написано: "Відкрий у день осінньої повні місяця під час сходу сонця!" Кожен, хто приймав ліки Пін Фу, зразу ставав здоровим і дужим. Не минуло й місяця, як епідемія припинилася.
Та ось настала осіння ніч, коли на небі з'явився місяць у повні. Всі з нетерпінням чекали сходу сонця. Ледь перше проміння торкнулося землі, як люди в тій хвилі відкрили червоні коробочки і знайшли в них записки: "Як тільки засяє синя зоря, кидайтесь зі зброєю на ворогів!"
Мільйони китайців, ховаючи під одежею зброю, повиходили зі своїх хат. А як тільки блиск синьої зорі осяяв небо, всі кинулися в бій з ворогами. Тепер уже билася не жменька сміливців, а увесь народ. А проти всього народу ніякий ворог не встоїть. Загарбників прогнали, і країна знову стала вільною.