Анна ЛИМИЧ 
АБЕТКА

Кожна буква в кожнім слові,
Як гачком, сплітає мову.
Знає буква, де стояти,
Як саму себе писати.
Прочитай уважно все —
Книжка радість принесе!
Розфарбуй малюнки гарно.
Не втрачай хвилини марно!

АБЕТКА

А — то дах над головою,
На ялинах пахне хвоя…
Ангелята букви знають,
Адже азбуку складають!

Бе — то бусел у гнізді,
Білий лебідь на воді…
З батьком я будую буду —
Тут барбосик жити буде!

Ве — то вітер віє в полі,
Коник в яблуках на волі.
В небі сонячне вітрило
Після зливи сушить крила!

Ге — нагадує горбок…
Сів горобчик на грибок.
Горобина край городу
Галасує у негоду!

Ґе — то ґанок біля хати,
Де люблю я ґеґотати!
Як спіткнуся ненароком —
Ґуля вискочить під оком.

Де — то дім, де дві верби,
Дим, що в’ється із труби.
Двір, в якому добрі друзі
На льоду — як льотній смузі!

Е — то сходинка у небо —
“Е-е…”– далеко лізти треба!
До хмаринок не дістати —
Краще в гойдалці літати.

Є — то є, коли щось маю!
“Єй-єй-єй!” — тоді співаю.
У долині річка Єя,
Хлюпотить водою: “Є я!”

Же — то жовтий жук. Невже
Хтось цю букву стереже?
Щоб вона не поповзла
До журливого козла…

Зе — то знак або значок.
Зірка знову на гачок
Зачепилась серед ночі,
Світить в очі, як захоче!

И — на вигляд — загорожа…
Ніби воїн — насторожі!
Твердо вистоїть в бою:
В центрі слова й на краю.

І — то олівець і крапка,
Імена лежать у папках.
І малюють малюки
Стебла, рисочки, гілки…

Ї — то сірий їжачок,
Носить з хвої піджачок.
Їжу на голках тримає,
Їздить уві сні трамваєм!

Йот — йой-йой! Розлився йод.
Йогурт сам пливе у рот.
Дід старий сидить, як йог,
Та й не може встати: “Ох!”

Ка — то тінь від павука,
В нього гойдалка м’яка.
По калюжі каченя
Свій кораблик доганя…

еЛ — то лицар із мечем,
Левеня лежить з м’ячем.
Літо ловить павутинки
І волошкам тче хустинки.

еМ — стежина поміж гір,
В лісі є ведмежий двір.
Медведя малини й меду
Чималенько вже угледів!

еН — стілець для пискуна,
Він заводить все, що зна!
Хоч співак не бачить ноти —
Та цвірінькати не проти!

О — то німб над головою,
Отаман із булавою…
Козачки в похід ідуть,
Гарно соняхи ростуть!

Пе — підставка для книжок,
Піч рум’янить пиріжок.
Злий пірат живе в печері,
Пише мультик “Том і Джері”.

еР — то сонечко уранці,
Ручка у шкільному ранці.
Ручаї горбками мчать,
Учні рідну мову вчать!

еС — солодка скибка дині,
Місяць у небесній скрині.
Спить сорока на сосні,
Стриж вмостився на вікні.

Те — немов казковий трон,
Твій мобільний телефон!
Танк з підзорною трубою
Тут готовий вже до бою.

У — “У-у!” — гукає птах у лісі,
Ліс йому луною: “У-у-х!..”
Гриб заплутався у листі
І згубив свій капелюх…

еФ — так схожа на сову!
Фея сіла на траву…
Флот прямує до фортеці,
Тиха флейта тішить серце…

Ха — “Ха-ха!” — весела буква.
Хрущ упав з гіллячки: хрясь!
Хто це біля хати буркнув?
Хитрий песик топче ряст…

Це — це мій циклопик Блим,
Оком цілиться одним!
Цокотуха муха жваво
В цирк злітала на виставу.

Че — за часом не встигає,
Черепаха обганяє…
Частувала чаєм чапля —
Наливала всім по краплі…

Ша-а…– шумить великий дуб,
Шапка — в нього, шарф і чуб.
Грають жолуді у шахи,
Тільки шкодять їм комахи!

Ща — міняється на щу…
Щоб сховатись від дощу.
В скелі щільно із щілини
Виріс щедрий кущ шипшини.

Ь — знак пом’якшення одначе
Половинка ножиць наче…
Мусить бути він у слові,
Щоби м’якше стало мові.

Ю — коли я щось жую…
Мрію — юнгою стаю,
А на палубі услід
Гопака танцює кит!

Я — це я! Люблю себе!
Якір держить корабель.
Золоте знесла яйце
Курка Ряба, як же це?!