Олеся МАМЧИЧ

З книги «А на нас упав ананас»

***

А в рудої киці —
золоті спідниці.
А в білої киці —
в лапках полуниці.
А в сірої киці —
складені копиці.
А в б'ючкої киці —
зеленка на пиці!

***

В ліс метелики летіли,
відпочить на доню сіли:
два на краї капелюшка,
два на носик, два на вушка,
неслухняний на валізку,
а ласкавий сів на слізку,
а найстарший — на сопілку,
а найменший — на мобілку!

***

Котик пік оладки,
в нього білі лапки,
вушка золотисті,
мордочка у тісті.

Спершу взяв з долівки
пляшечку олійки.
Потім із полиці —
дрібочку кориці.

Потім сів на ґанку
почекать Іванку —
щоб Іванка мила
жабці подзвонила:

бо голодну жабку
стало котку жалко.
Хоче жабку звати,
щоб почастувати.

СКОРОМОВКА

а хтось не зна
що ось сосна
яка сосна?
гінка сосна
сосна соснище
од неба нижча
нижча од неба
вища од тебе

***

Йшли з війни
кавуни,
потомилися вони.

Ще й смугасті лати
почали линяти.

А в найстаршого на потилиці
всі листочки геть покрутилися.

Та сміялись вояки дорогою,
бо вертались вони – з перемогою!

***

А НА НАС
ВПАВ АНАНАС!
ПРЯМО З НЕБА – АНАНАС!
ОТАКЕННИЙ – АНАНАС!
ПРЕСМАЧНЮЩИЙ АНАНАС
ПОЩАСТИЛО – ВПАВ НА НАС.

А НА ВАС – ТІЛЬКИ КВАС!

ЛИШЕНЬКО

Ой лишенько!
У діда на голові лисенько!.
У баби на голові волохато!.
У тата на бороді бородато!.
А в мами на личку сердито,
Бо щось невеличко розбито.

З нового:

Кора і корида

Бігла Кора з коритом
в коридор на кориду,
бігла скоро з коритом,
бо коротка корида.
Поки Кора добігла —
на кориду не встигла.
Годі, Коро, журиться,
буде скоро кориця!
Пиріжки будуть скоро
із корицею, Коро!

Іванка, Машка і Федько, а також молоко

Іванка, Машка і Федько
Беркиць об молоко!
Тепер усе у молоці —
і парти, і штанці.

У білій хлюпались ріці,
та думка всіх — гірка,
бо тяжко жити в молоці,
але без молока.

Пішли дівчатка і Федько
по нове молоко.
Але корівки, як на зло,
удома не було.

Тоді ходімо на базар! —
але утік базар,
а замість нього походжав
ікластий динозавр.

Сказали діти:
та невже
закон на світ гряде —
якщо чогось немає вже,
його нема ніде?

Біда дарма дітей дійма,
бо вірять у своє:
якщо ніде чогось нема,
то десь воно, та є!

Колись дівчатка і Федько
обійдуть кожен двір
і знайдуть — як не молоко,
тоді бодай кефір.

З «Абетки для янголят»

Б
Ходить Мама Божа
на принцесу схожа,
в золотій короні,
квітка на долоні.
Квіточка від Кого? —
від малого Бога,
бо у Нього в руці
зацвітають ружі.

У
Свята Устина
У нас гостила,
свята Уляна
з нами гУляла,
святий Устим
приніс хУстин:
кожній дитині
дав по хУстині.

Олеся МАМЧИЧ

Народилася 1981-го в Києві. Пише з дитинства. Перша публікація — в 1992-му (на той час мала 11 років) у журналі "Соняшник". Відтоді регулярно друкувалася в літперіодиці. Закінчила відділення «Літературна творчість» КНУ ім. Т. Шевченка, втрапивши у першу експериментальну групу цього напрямку.

Книги:
Авторка чотирьох поетичних збірок «для дорослих», із яких вийшло друком дві: "Перекотиболе" (Київ: Пульсари, 2005), «Обкладинка» (Київ: Електрокнига, 2014). Авторка віршованої книги для дітей "А на нас упав ананас" (Київ: Грані Т, 2013).

Окремі тексти перекладені білоруською, російською, литовською, латиською мовами та івритом, виходили в літературних часописах Литви, Латвії, Білорусі, Росії, Ізраїлю.

Відзнаки:
Лауреат фестивалю дитячої творчості «Таланти твої, Україно», Одеса, 1992 р.; поетичного фестивалю "Молоде вино" —2001; Бієннале актуальних мистецтв України-2004 Форуму творчої молоді України; премій "Культреванш" (2004) та "Благовіст" (2006).
Отримала стипендію мера Києва для обдарованої молоді (2001) та грант президента України для творчої молоді (2004).

Учасник різноманітних антологій, фестивалів. Співорганізатор численних літературних імпрез.