Олеся МАМЧИЧ

З книги «А на нас упав ананас»

***

А в рудої киці —
золоті спідниці.
А в білої киці —
в лапках полуниці.
А в сірої киці —
складені копиці.
А в б'ючкої киці —
зеленка на пиці!

***

В ліс метелики летіли,
відпочить на доню сіли:
два на краї капелюшка,
два на носик, два на вушка,
неслухняний на валізку,
а ласкавий сів на слізку,
а найстарший — на сопілку,
а найменший — на мобілку!

***

Котик пік оладки,
в нього білі лапки,
вушка золотисті,
мордочка у тісті.

Спершу взяв з долівки
пляшечку олійки.
Потім із полиці —
дрібочку кориці.

Потім сів на ґанку
почекать Іванку —
щоб Іванка мила
жабці подзвонила:

бо голодну жабку
стало котку жалко.
Хоче жабку звати,
щоб почастувати.

СКОРОМОВКА

а хтось не зна
що ось сосна
яка сосна?
гінка сосна
сосна соснище
од неба нижча
нижча од неба
вища од тебе

***

Йшли з війни
кавуни,
потомилися вони.

Ще й смугасті лати
почали линяти.

А в найстаршого на потилиці
всі листочки геть покрутилися.

Та сміялись вояки дорогою,
бо вертались вони – з перемогою!

***

А НА НАС
ВПАВ АНАНАС!
ПРЯМО З НЕБА – АНАНАС!
ОТАКЕННИЙ – АНАНАС!
ПРЕСМАЧНЮЩИЙ АНАНАС
ПОЩАСТИЛО – ВПАВ НА НАС.

А НА ВАС – ТІЛЬКИ КВАС!

ЛИШЕНЬКО

Ой лишенько!
У діда на голові лисенько!.
У баби на голові волохато!.
У тата на бороді бородато!.
А в мами на личку сердито,
Бо щось невеличко розбито.

З нового:

Кора і корида

Бігла Кора з коритом
в коридор на кориду,
бігла скоро з коритом,
бо коротка корида.
Поки Кора добігла —
на кориду не встигла.
Годі, Коро, журиться,
буде скоро кориця!
Пиріжки будуть скоро
із корицею, Коро!

Іванка, Машка і Федько, а також молоко

Іванка, Машка і Федько
Беркиць об молоко!
Тепер усе у молоці —
і парти, і штанці.

У білій хлюпались ріці,
та думка всіх — гірка,
бо тяжко жити в молоці,
але без молока.

Пішли дівчатка і Федько
по нове молоко.
Але корівки, як на зло,
удома не було.

Тоді ходімо на базар! —
але утік базар,
а замість нього походжав
ікластий динозавр.

Сказали діти:
та невже
закон на світ гряде —
якщо чогось немає вже,
його нема ніде?

Біда дарма дітей дійма,
бо вірять у своє:
якщо ніде чогось нема,
то десь воно, та є!

Колись дівчатка і Федько
обійдуть кожен двір
і знайдуть — як не молоко,
тоді бодай кефір.

З «Абетки для янголят»

Б
Ходить Мама Божа
на принцесу схожа,
в золотій короні,
квітка на долоні.
Квіточка від Кого? —
від малого Бога,
бо у Нього в руці
зацвітають ружі.

У
Свята Устина
У нас гостила,
свята Уляна
з нами гУляла,
святий Устим
приніс хУстин:
кожній дитині
дав по хУстині.

Олеся МАМЧИЧ

Олеся МАМЧИЧ

Народилася 1981-го в Києві. Пише з дитинства. Перша публікація — в 1992-му (на той час мала 11 років) у журналі "Соняшник". Відтоді регулярно друкувалася в літперіодиці. Закінчила відділення «Літературна творчість» КНУ ім. Т. Шевченка, втрапивши у першу експериментальну групу цього напрямку.

Книги:
Авторка чотирьох поетичних збірок «для дорослих», із яких вийшло друком дві: "Перекотиболе" (Київ: Пульсари, 2005), «Обкладинка» (Київ: Електрокнига, 2014). Авторка віршованої книги для дітей "А на нас упав ананас" (Київ: Грані Т, 2013).

Окремі тексти перекладені білоруською, російською, литовською, латиською мовами та івритом, виходили в літературних часописах Литви, Латвії, Білорусі, Росії, Ізраїлю.

Відзнаки:
Лауреат фестивалю дитячої творчості «Таланти твої, Україно», Одеса, 1992 р.; поетичного фестивалю "Молоде вино" —2001; Бієннале актуальних мистецтв України-2004 Форуму творчої молоді України; премій "Культреванш" (2004) та "Благовіст" (2006).
Отримала стипендію мера Києва для обдарованої молоді (2001) та грант президента України для творчої молоді (2004).

Учасник різноманітних антологій, фестивалів. Співорганізатор численних літературних імпрез.

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.