Галина МАНІВ

Безконечна історія

У місті Полтаві у дівчинки Гані
жив бегемотик в квартирі, у ванні –
кумедний маленький такий бегемотик,
гладенький, ласкавий, грайливий, мов котик.
І дівчинка Ганя його доглядала,
щоранку сніданок йому готувала –
він скубав травичку та овочі їв,
а торт і цукерки ніяк не хотів.
Під вечір сиділи удвох на дивані
малий бегемотик і дівчинка Ганя,
дивились важливі новини останні
про те, що в Полтаві у дівчинки Гані…

Невдалий круїз

Якось надумали мама і тато,
хлопчик Матвійчик і котик Маркіз
їхати в Африку відпочивати,
тобто здійснити чудовий круїз.

Вранці прокинулись мама і тато,
хлопчик Матвійчик і котик Маркіз,
швидко зібрались і винесли з хати
дві парасолі і десять валіз.

Стали в літак вони дружно сідати,
здавши в багаж свої десять валіз:
хлопчик Матвійчик, мама і тато
лиш закомизився котик Маркіз.

Тож на три дні відмінили польоти,
сісти вмовляли Маркіза в літак
всі пасажири, родина, пілоти
і стюардеси – а котик ніяк.

Мусили врешті додому вертати
хлопчик Матвійчик і котик Маркіз,
дуже сердиті мама і тато,
що не здійснили чудовий круїз.

Плутанина

Сонце сіло за дахи.
Засинають всі птахи:
голуб, ластівка, синиця,
яструб, чайка і лисиця,
сойка, пава, грак...
Ой, щось тут не так.
Стійте, хлопці і дівчатка,
Я почну усе спочатку.

Сонце сіло за дахи.
Засинають всі птахи:
дятли, гуси, журавлі,
галки, щиглики малі,
і слонів веселих зграя
на деревах засинає.
Знов помилка – гине вірш!
Поможіть мені хутчіш!

В четвер чи не в четвер?

Гусак знайомий запитав,
чи я прийду в четвер на став.
– В четвер, пробачте, не прийду,
бо йду на чай до какаду.
У п’ятницю концерт у лам,
я також мушу бути там.
В суботу бал у крокодила,
мене сорока запросила.
В неділю, це усім відомо,
нікуди не виходжу з дому.
У понеділок прибираю,
а у вівторок в теніс граю.
У середу бенкет в саду.
На став, мабуть,
в четвер прийду.

Гав і Мур

Від комори і до хати
ходить песик Гав кудлатий.
А від хати аж під пліт
ходить Мур, пухнастий кіт.
Песик двір охороняє,
кіт мишей в кутку ганяє.
А як миші задрімають,
Мур і Гав у шахи грають.

До тітки на гостину

Синьйора Плотичка
з далекої річки
приїхала влітку
провідати тітку.
З далекої річки
примчала на конях,
поставила їх в комишах
на припоні
і з тіткою довго
на ґанку сиділа
і все говорила про щось,
говорила.
А вранці раненько
синьйора Плотичка
поїхала знов
до далекої річки.

Як черепаха ходила до мишки

Черепаха пішки
в гості йшла до мишки:
від ліжка до печі
добрела під вечір,
від печі до ґанку
дійшла на світанку,
з ґанку за ворота
вийшла у суботу.
Звідти до городу
іще три дні ходу –
там посеред листя
мишчине обійстя.

Що приніс із лісу Гавчик?

Песик Гавчик – мокрий ніс
Вийшов погуляти в ліс.
Щось вухате, щось вусате
Він із лісу нам приніс.

А воно як застрибало!
Нас усіх перелякало.
Ми розбіглись хто куди.

Гавчику, у ліс іди!
Щось вухате, щось вусате,
Де узяв – там поклади.

Запасливий хом’як

Хом’як Панас
зробив запас.
Не втишився, доки
запхав за дві щоки
всього потроху:
стручок гороху,
зерня пшениці,
скибку паляниці,
шматочок сала, –
усе йому мало –
дрібочку льону,
рибку солону,
чіпс картопляний,
корінець духмяний,
солодку родзинку –
знадобиться взимку.
Та й сидить зітхає:
“В хату не влізаю.”

Уперта киця

У нашої киці чотири спідниці:
Перша – картата – на вихід, на свято.
Друга – у квіти – вдома ходити,
Третя – бузкова – модна обнова!
Четверта – зелена – страшна, як на мене.
Усі вони сумно лежать на полиці,
Бо киця не хоче носити спідниці.
На наші прохання вона не зважає,
а в штанях пухнастих по хаті гасає.

Мавпенятко

Маленьке мавпенятко
сидить на спині в татка.
І хай би татко бігав,
стрибав би казна-де,
воно так учепилось –
нізащо не впаде.

У саду

В саду зустрівши їжачка,
злякалася Маруся.
“Не плач, – сказав їй їжачок, –
я сам тебе боюся”.

Квач-зігрівач

Завірюха, завірюха –
мерзнуть лапки,
мерзнуть вуха.
Щоб зігрітися, зайча
грає з лискою в квача.

По гриби

Гей, грибочки, не дрімайте –
В кошик мій усі стрибайте!
Мухомору лиш скажу:
Я з такими не дружу.

Татова донечка

У жучка-сонечка,
народилась донечка.
Вся вдалася в татка –
у цяточку цятка,
й така ж червоненька,
лиш ду-уже маленька.

Чемпіони з маскування

Відомо всім: хамелеон
із маскування чемпіон.
І син його, хамелеончик,
хоч і малий – вже чемпіончик.

Нерозважлива свинка

Засмагати подобалось свинці
на животику й також на спинці.
Та вона в цьому міри не знала.
Ось тому-то й рожевою стала.

Носоріг-жонглер

Один упертий носоріг
артистом цирку стати зміг.
Тепер він ходить по канату
і вміє вправно жонглювати.

Старий удав

У джунглях жив старий удав.
Усе він знав і пам’ятав.
І тільки плутався, бува,
Де в нього хвіст, де голова.

Сюзі в капелюсі

Гуска Сюзі в капелюсі
Ходить берегом ріки,
І дивуються на неї
Всі місцеві гусаки.

Про автора