Галина МАНІВА
ВІРШІ ДЛЯ МАЛЕНЬКИХ МРІЙНИКІВ

***

Гей, грибочки, не дрімайте –
В кошик мій усі стрибайте!
Мухомору лиш скажу:
Я з такими не дружу.

***

З павутинки павучок
Сплів сріблястий літачок –
В ньому завтра у блакить
З ластівками полетить.

***

Ось червоний впав листок,
А за ним каштанчик – скок.
Жовтий лист на землю ліг,
Слідом знов каштанчик – плиг.
День за днем таке підряд –
Падолист, каштанопад.

***

Маленький метелик
Не влаштовує істерик
Ніколи, ніколи, ніколи,
Бо мама сказала: ”Коханий,
Якщо ти будеш слухняний,
То скоро підеш до школи.”

***

Осінь ходить алеями міста,
Де калина росте невеличка.
Не шкодує калина намиста –
Роздає горобцям і синичкам.
Дарувати все радісне друзям –
Це хороша і правильна звичка.

***

Жив старенький удав.
Все він на світі знав,
Тільки забуде бува
Де хвіст його, де голова.

***

Новина у нас важлива:
Ґава виграла намисто,
Розкричалась на все місто,
Що тепер вона кр-расива.

***

Білий ведмедик
Не любить мед.
Білий ведмедик
його не бажає.
Білий ведмедик –
Не з приверед,
Просто на полюсі
Меду немає.

***

Лугом дощик пробігав,
Жабенятко налякав –
Скочило в ставок мерщій,
Щоб не змокнуть на дощі.

***

В саду зустрівши їжачка,
Злякалася Маруся.
“Не плач, — сказав їй їжачок, —
Я сам тебе боюся.”

***

Один дивний пан
На ймення Кажан
Спав весь день
вниз головою
За канапою старою.
А вночі літав гуляти
Навкруг хати.

НЕВВІЧЛИВА КУРІПКА

Котик заліз у траву.
Зустрів куріпку:
- Ти хто?
- Я тут живу.
- А як тебе звуть?
- Ф’ють, — сказала куріпка
і полетіла.
Розмовляти вона не хотіла.

***

Хом’як Панас
Зробив запас.
Не втишився, доки
Не запхав за щоки
Всього потроху:
Стручок гороху,
Зерня пшениці,
Скибку паляниці,
Шматочок сала
(Усе йому мало),
Дрібочку льону,
Рибку солону,
Чіпс картопляний,
Корінець духмяний,
Солодку родзинку –
Знадобиться взимку.
Та й став зітхати:
“Не влажу до хати.”

***

Рожева свинка —
В щетині спинка —
Рохкає-гукає,
Поросяток скликає.
Поросятка хихочуть,
Спати йти не хочуть.

***

Маленьке мавпенятко
Сидить на спині в татка.
І хай би татко бігав,
Стрибав би казна-де,
Воно так учепилось –
Нізащо не впаде.

***

Миша в світі найстрашніша,
Бо слона лякає миша,
А як слон зачне тікати –
Всіх він здатний налякати.

КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ

Кінь сидить на гарбузі
У зеленім картузі.
То не кінь, а стрибунець –
Стриб, і казочці кінець.

***
- Пароплаве – пароплав,
Ти куди помандрував?
- Я мандрую до морів,
До південних островів.
Петрик море домалює
І зі мною помандрує.

***

Хвилька хлюпоче,
Ніжки лоскоче,
Нашого Василька
Звеселити хоче.
Хлюпай, хлюпай хвилько!
Радуйся, Василько!

ПРИГОДА

Гуляв котик по городу –
Він шукав собі пригоду.
Муха з поля прилетіла
І за ніс його вкусила.
Кіт не ходить на город,
Бо не хоче більш пригод.

***

Ой ті кури-чубатури
Полетіли через мури,
Полетіли через пліт
До лисички на обід.
А Наталка вийшла з хати,
Стала дуже їх прохати:
— Верніть, курочки, до мами,
Нагодую вас млинцями.
Кури зразу схаменулись
І додому повернулись.

***

Черепаха пішки
В гості йшла до мишки:
Від ліжка до печі
Добрела під вечір,
Від печі до ґанку
Дійшла на світанку,
З ґанку за ворота
Вийшла у суботу,
Звідти до городу
Іще три дні ходу —
Там посеред листя
Мишчине обійстя.

***

У жучка-сонечка
Народилася донечка.
Вся вдалася в татка –
Ну просто в цяточку цятка.
І така ж червоненька,
Тільки ду-уже маленька.

***

Один бегемотик
Був маленький, як котик.
Він жив у дівчинки Гані
у ванні.
А ввечері Ганя
клала його
у ліжечко
І читала книжечку
про Африку,
Де живуть великі
гіпопотами…
А бегемотик сміявся
і хвицяв ногами
І казав: “Як цікаво! Будь ласка,
Почитай мені ще цю казку!”

ТАК ПРОСТО

У мене кішка,
А в тебе – мишка.
Ми не зможемо дружити
Ніяк.
Чому ні?
Ти просто не пускай
Свою кішку
До моєї мишки,
От і все.

Не друкувалося.

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.