Марія МОРОЗЕНКО
АБЕТКА СХОЖОСТІ
(Кожна літера схожа на щось чи на когось. Не вірите? Почитайте, і все зрозумієте).

А – це курінь біля дому.
О – це бублик з гастроному.
Ш – мої малі граблі.
І – це квітка на столі.

Г – зітнулися доріжки.
Л – це крок ступають ніжки.
П – це лавочка вузенька.
Д – будиночок новенький.
Х – навхрест лягли стежини.
Н – середина драбини.

Ф – взялися руки в боки.
Ї – звірятко чорнооке.
Т – татусів молоточок.
Ж – повзе жук в холодочок.

Ь – м’який знак, на нитці вузлик.
«Р-р-р!» – гарчить сердито Тузик.
Ю – це вишенька для мене.
К – розвернута антена.

М – Маринка і матуся.
И – Ой! Блискавки боюся!
«З-з-з!» – співає мала бджілка.
Е – незграбно росте гілка.

Я – моя подружка Яся.
В – поважний дядя Вася.
Ч – гачок для вудки тата.
«Ц-і-п!» – скликаються курчата.

Й – це йод на мою ранку.
Щ – це щипавка на ганку.
Б – улюблена бабуся.
Є – Євгенія, матуся.
С – це місяць в небі синім.
У – початок України.

Марія МОРОЗЕНКО: поетеса, член Національної спілки письменників України, автор збірок «Зоряні перевесла» – 1999 рік; «Елегія любові» – 2006 рік; історичної поеми «Княгиня Ольга» – 2004 рік, дитячих казок: «Про країну ласунів», навчальних серій «Хто це?», «Що це?», серії пізнавальних загадок, літературного переказу казки «Дванадцять місяців»; Керівник та ведуча культурологічної студії для юних «Сузір’я зірочок» при Національному музеї літератури. Співпрацює із видавництвами: «Преса України», «Книжкова хата», «Три крапки», «Козарі», «Чізе», «Задруга», «Країна мрій». «Світ успіху» та інші.