Марія МОРОЗЕНКО
МОЇ УЛЮБЛЕНІ ЦЯЦЬКИ

Автобус мій забув маршрут.
Мандрує він то там, то тут.
Чому ж мовчать всі пасажири?
Тому що ляльки це чотири.

Прокидаюсь вранці-рано,
Вибігаю з барабаном.
Друзі, час усім вставати
І новий день зустрічати!

Вантажівка швидко мчить.
У пісочку не стоїть.
Ніколи відпочивати.
Треба вежу будувати.

Пілот відважний я тепер.
У мене є гелікоптер.
Аж виривається із рук,
Спішить у небо мій малюк.

Ґудзиків маленьких я багато маю.
Їх на сукню ляльки вправно пришиваю.
Ґудзики чудові! Сукня з ними гожа!
В новій сукні лялька на принцесу схожа.

Дзиґа дзвінко закрутилась
І до мене підкотилась.
Не втомилась анітрішки.
Що за спритні в дзиґи ніжки?!

Екскаватор чарівник!
Вмить піску горбочок зник.
Час фундамент закладати
Нову хату будувати.

Який чудовий цей єнотик!
М’які вушка в нього, ротик.
Хутро розкішне і пухнасте.
Я буду гратися ним часто.

Глянь, як швидко жук біжить.
Перетнув кімнату вмить.
Яскравий він, як світлячок.
На батарейках цей жучок.

Зайчик в мене є сіренький.
Дуже ніжний і гарненький.
Має моркву він чудову.
Також ніжну, іграшкову

(И) Лисичка руденька
У ліс не спішить.
Іграшка м’якенька
На ліжечку сидить.

Іграшкову лопатку купила матуся.
Іграшкове відерце придбала бабуся.
І тепер у пісочку я маю чим гратись.
Час на майданчик швиденько збиратись.

Їжачок сидить у хаті.
Він живе в моїй кімнаті.
Голок має він багато,
Але всі вони із вати.

 (Й) Підйомний кран  – наш помічник.
Допомагати нам він звик.
На майданчику без нього
Не будується нічого.

Кубики чудові маю!
З ними букви я вивчаю.
Які треба вмить знайду
І нові слова складу.

Літак з фанери змайстрував,
Але чомусь він не літав.
Моторчик приладнав я вмить.
Поглянь, як високо летить!

М’ячем граю у футбол,
Волейбол і баскетбол.
М’ячик мій кругленький,
Спритний і швиденький.

Я узнати все не міг:
– Злий чи добрий носоріг?
Іграшкового придбав,
Добрим другом сам назвав.

Я тримаю у руці
Кольорові олівці.
Легко ними малювати.
Важко з ними сумувати.

Пазли вправно я складаю,
Бо секрет маленький знаю:
Щоб картинку скласти,
Слід вірно пазли класти.

Мрію стати космонавтом.
В магазин ідемо з татом.
Час ракету купувати,
В небо зоряне літати.

Рожевий хобот, рожеві вушка,
І сам він наче рожева подушка.
Що це за звір дивовижний?
Плюшевий слоник мій ніжний.

Тракторець став біля хати.
Час його ремонтувати.
Коліщатка я збираю,
Свою іграшку ладнаю.

Зручно ліг удав на ліжко.
Не страшний він анітрішки.
Дуже ніжний і чудовий
Мій товариш іграшковий.

Малювати я люблю.
Фарби й пензлика куплю.
Картину намалюю,
Мамі подарую.

Хом’ячка у поле взяв,
Там горох йому зірвав..
Всі сміються: «Це для тебе.
Їжа іграшці не треба».

Подарунок приніс татко –
Іграшкове цуценятко.
Буду з ним гуляти
Щодня дресирувати.

Води в миску я налив,
Човник плавати пустив.
Без втоми він кружляє,
Моторчик жвавий має.

Шахи тато мій купив.
Ходи робити мене вчив.
Шаховий порядок знаю,
З татом в шахи тепер граю.

Є у мене кольорова
Щітка іграшкова.
Нею іграшки причісую,
Шерсть м’яку вичісую.

 (Ь) Кінь-качалка
Стоїть біля ганку,
Кличе покататися,
Вдосталь нагойдатися.

Юнга взявся за штурвал.
За бортом «дев’ятий вал».
Наш вітрильник виринає.
Курс надійний юнга знає.

Ягнятко - іграшку купила.
Йому я килим застелила
Яселка приладнала,
Своє ягнятко доглядала.

Марія МОРОЗЕНКО: поетеса, член Національної спілки письменників України, автор збірок «Зоряні перевесла» – 1999 рік; «Елегія любові» – 2006 рік; історичної поеми «Княгиня Ольга» – 2004 рік, дитячих казок: «Про країну ласунів», навчальних серій «Хто це?», «Що це?», серії пізнавальних загадок, літературного переказу казки «Дванадцять місяців»; Керівник та ведуча культурологічної студії для юних «Сузір’я зірочок» при Національному музеї літератури. Співпрацює із видавництвами: «Преса України», «Книжкова хата», «Три крапки», «Козарі», «Чізе», «Задруга», «Країна мрій». «Світ успіху» та інші.